Рішення № 94674196, 03.02.2021, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

03.02.2021

Справа № 644/ 7903 /20

н/п 2/644/ 81 /21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 лютого 2021 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Сітало А.К.,

за участю секретаря – Трач М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду (16.10.2020 року) та до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 2009 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем. Від спільного проживання в них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої в свідоцтві про народження записаний відповідач. Вона з відповідачем проживають окремо один від одного та не підтримують сімейних стосунків починаючи з 2016 року. Малолітня донька залишилася проживати разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 та повністю перебуває на її утриманні. Участь відповідача в матеріальному утриманні доньки носила нерегулярний характер, який не достатній для повноцінного матеріального утримання дитини. Починаючи з серпня 2020 року відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Домовленості щодо участі відповідача в утриманні дитини між ними не досягнуто.

Позивач зазначає, що відповідач перебуває з робочою візою в Польщі, аліментів на інших дітей або непрацездатних батьків не сплачує, а тому має реальну можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн. щомісячно.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26.10.2020 року відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, що підтверджується поштовими повідомленнями, які знаходяться в матеріалах справи, про причини неявки суду не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подавався.

Позивач надала суду заяву, в якій просила суд справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу. Від спільного проживання у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої в свідоцтві про народження записаний відповідач – ОСОБА_2 , а матір`ю – ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим повторно 29.11.2017 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 375 від 26.03.2013 року.

Сторони проживають окремо один від одного та не підтримують сімейних стосунків. Малолітня донька ОСОБА_4 залишилася проживати разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 22.10.2020 року, отриманої з Департаменту реєстрації Харківської міської ради та повністю перебуває на її утриманні.

З інформації отриманої з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Харківській області від 05.11.2020 року, вбачається, що місце проживання відповідача ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Доказів того, що відповідач приймає участь у вихованні доньки та надає допомогу на її утримання в добровільному порядку, відповідачем не надано. Домовленості щодо участі відповідача в утриманні дитини між сторонами не досягнуто. Даних про те, що відповідач сплачує аліменти на інших дітей чи непрацездатних батьків, суду не надано, а тому має реальну можливість надавати матеріальну допомогу позивачу на утримання дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» - кожна дитина має право на рівень достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несусь відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст.7 СК України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік», прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років з 01.01.2021 року складає – 2395,00 грн. на місяць, з 01 липня 2021 року – 2510,00 грн., з 01.12.2021 року – 2618,00 грн.

Відповідно ч. ч. 1-3 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що обов`язок щодо утримання спільної дитини покладений на обох батьків в рівних частинах.

Позивачем до позовної заяви в якості обґрунтування позовних вимог, не додано жодних доказів свого майнового стану та матеріального стану відповідача, а тому суд вважає, що розмір аліментів, які визначені позивачем в твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн. є значно завищеним.

Відповідно до ст. 182 Сімейного Кодексу України, враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище дитини, сторін, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Згідно ч. 2 ст. 184 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Днем подання позовної заяви вважається 16.10.2020 року, оскільки позовна заява подана безпосередньо до канцелярії суду.

Разом з цим, питання щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину, вирішуються відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат, суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про стягнення аліментів.

На підставі викладеного, позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів на утримання дитини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь держави необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору за подання заяви про стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 840,80 грн., який визначений Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» на 1-ше січня календарного року, в якому подано позовну заяву.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 95, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282, 354, 430 ЦПК України, п. 9 ч. 1, п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП – НОМЕР_2 ) аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2500,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду (16.10.2020 року) і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) судовий збір на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів – ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783; банк отримувача- Казначейство України(ЕАП) ;код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету – 22030106) за подання заяви про стягнення аліментів у розмірі 840,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Повне судове рішення складено 05.02.2021 року.

Суддя: А. К. Сітало