Рішення № 94673970, 02.02.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4659/20

Провадження № 2/629/138/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участі секретаря судового засідання – Назарової В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача – адвокат Полторапавлов М.Г. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 150000 грн., інфляційні збитки у розмірі 1950 грн. та 3% річних від простроченої суми позики у розмірі 4500 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між позивачем та ОСОБА_3 16.07.2019 року було укладено договір позики № 1173, за умовами якого позивач надав позичальнику грошові кошти у розмірі 150000 грн. За умовами договору позики позичальник мав повернути грошові кошти до 16.10.2019 року, однак кошти не повернув у зв`язку зі смертю. В грудні 2019 року позивач звернувся до Лозівської державної нотаріальної контори Харківської області з вимогою повідомити спадкоємців ОСОБА_3 про наявність боргу за договором позики. Про надходження та зміст вимоги нотаріус довів до відома спадкоємців. 11.02.2020 року позивач вдруге звернувся до Лозівської нотаріальної контори Харківської області про вчинення нотаріального напису на майно ОСОБА_3 та надання інформації про спадкоємців. У відповіді нотаріуса було зазначено, що він не має права вчиняти виконавчий напис на правочині та надавати інформацію у зв`язку з нотаріальною таємницею. За життя боржник надавав відомості про спадкоємця та зазначав, що у разі його смерті син ОСОБА_2 поверне грошові кошти, які були надані у позику. Відповідачем, який є спадкоємцем ОСОБА_3 , не виконано зобов`язання перед позивачем, кошті не повернуті.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились. Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у разі неявки відповідача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи, причину неявки до суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надавала, у зв`язку з чим зі згоди позивача та на підставі ст.ст. 223 ч. 4, 280, 281 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного

Судом встановлено, що 16.07.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_3 отримав у борг від ОСОБА_1 гроші у сумі 150000 грн., які зобов`язався повернути не пізніше 16.10.2019 року.

Відповідно до п. 4 зазначеного договору, при неповерненні суми позики своєчасно позикодавець вправі буде вимагати повернення йому позики, що залишилась несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати 3 % річних від простроченої суми.

В обумовлений строк ОСОБА_3 грошові кошти позивачу не повернув, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 06.09.2019 року, а тому право на отримання позики за укладеним з позивачем договором увійшло до складу спадщини після його смерті.

Лозівською державною нотаріальною конторою Харківської області заведено спадкову справу № 291/2019 до майна померлого ОСОБА_3 , з якої вбачається, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті батька.

11.12.2019 року позивач звернувся до Лозівської державної нотаріальної контори з вимогою про грошові зобов`язання до спадкоємців ОСОБА_3 .

З відповіді в.о. завідуючої Лозівської державної нотаріальної контори Мірошниченко О. вбачається, що дану вимогу доведено до відома ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Пунктом 3 частини 1 статті 208 ЦК України встановлено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства ( ст. 26 ЦК України).

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Згідно із ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Позивачем було доведено факт передачі позичальнику коштів, а відповідачем не спростовано даний факт. Доказів повернення суми боргу матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, враховуючи розрахунок заборгованості, наданий позивачем, позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів за договором позики у загальному розмірі 156450 грн. підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд стягує з відповідача судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заборгованість за договором позики від 16.07.2019 року у розмірі 150000 грн., інфляційні збитки у розмірі 1950 грн. та 3% річних від простроченої суми позики у розмірі 4500 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1564 грн. 50 коп. (отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку – UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету – 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи також до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених ЦПК України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач – ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя О.Г. Попов

Повний текст рішення виготовлено 05 лютого 2021 року.