Рішення № 94673945, 05.02.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"05" лютого 2021 р.

Справа № 642/6531/17

2/642/459/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 р. Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Проценко Л.Г.,

за участю секретарів Канаєвої К.М., Бондаренко В.П., Сухорукова І.М.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

представникаДепартамент служб у справах дітей Пенцова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 28 грудня 2017р. звернулася до суду із позовом про позбавлення відповідача батьківських прав стосовно двох доньок - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому посилалась на те, що проживала у шлюбі з 27.07.2002р. з відповідачем. 17.11.2010р. відповідач забрав свої речі та пішов з сім`ї і з цього часу жодного разу не відвідував та не цікавився життям дітей, не займався їх вихованням, обов`язків щодо лікування, фізичного та духовного розвитку не виконував. Відповідач не приймає участі у додаткових витратах на лікування меньшої доньки - інваліда з дитинства по зору. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 25.07.2012р. встановлено розмір виплати аліментів 1/3 частини усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення повноліття старшою донькою. На даний час відповідач сплачує 1000 грн. на обох дітей.

Ухвалою суду від 23.07.2018р. з Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради витребувано копії всіх документів, які були надані сторонами та всіх документів зібраних службою при винесенні рішення - висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , а ухвалою від 02.10.2018р. - з Міжрайонного відділу ДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м.Харкова ГТУЮ у Х/О витребувано виконавче провадження стосовно ОСОБА_3 .

Позивач в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що з відповідачем мешкала у шлюбі з 2002р. по 2012р. в період якого народилися дві доньки - ОСОБА_5 , 2003 р.н., та ОСОБА_6 , 2009 р.н. Відповідач у 2010р. забрав свої речі та пішов в другу родину. За її позовом у 2010 р. було винесено рішення про стягнення з відповідача аліментів в твердій сумі 1000 грн. щомісячно на обох дітей. Однак рішенням апеляційного суду це рішення скасовано і з позивача стягується 1/3 частина усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Шлюб розірвано за позовом відповідача. Старша донька вивчає іноземні мови, займається танцями та баскетболом. Молодша дитина навчається в спеціалізованій та в музикальній школі, є інвалідом по зору, майже не бачить і знаходиться на відповідному обліку. На молодшу дитину вона отримує допомогу 1300 грн. щомісячно. Після уходу з сім`ї відповідач у 2010 р. двічі брав дітей на прогулянку. Після розірвання шлюбу старша донька запрошувала батька на концерти де виступала та зазначала що сумує. Однак батько на концерти не приходив і пропонував 7 річній дитині, коли вона сумує приїхати до нього на громадському транспорті до смт. Пісочин. Крім аліментів, які проходили по пошті в сумі 501 грн. батько дітей не поздоровляв, будь яких подарунків на свята не дарував, допомоги на оздоровлення та лікування не надавав. Аліменти приходили нерегулярно та не в повному обсязі, про що є довідка державного виконавця. Також не було сплати у грудні 2017р., травні 2018р., липні 2018р. та серпні 2018р. Відповідач на протязі семи років не відвідував та не цікавився життям дітей, не займався їх вихованням, лікуванням, відпочинком, фізичним та духовним розвитком. Також відповідач не цікавиться навчанням дітей, не приходить на збори, не приймає участі у витратах класів. Будь яких перешкод у спілкуванні з дітьми ні відповідачу ні його батькам вона не чинила. Мати відповідача телефонує і приїжджає за своїм бажанням, привозить подарунки, але ніколи не зазначає, що вони від батька. Вона ніколи не забороняла ні відповідачу ні дітям спілкуватися, але відповідачу це не було потрібно, про що свідчить той факт що старша дитина приходить до суду разом з нею, а відповідач з нею не спілкується. Відповідач ніколи не звертався до служби у справах дітей щодо перешкод у спілкуванні з дітьми. Службою у справах дітей було проведено огляд приміщень де проживають діти, про що складено відповідний акт. Вона з старшою донькою була присутня на комісії з питань захисту прав дитини де надавали свої пояснення. Відповідач на засідання не з`явився. Зараз діти зареєстровані разом з нею, а до 20.03.2018р. старша донька була зареєстрована за місцем проживання відповідача. Позов викликаний також тим, щоб в подальшому відповідач не мав можливості звернутися з позовними вимогами до своїх дітей.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги щодо позбавлення батьківських прав відповідача підтримала та зазначила, що відповідач є безвідповідальною особою, самоусунувся від виховання дітей, не має до них зацікавленості та інтересу, не цікавиться їх навчанням і станом здоров`я. Відповідач сплачує аліменти, але не в повному обсязі. Щодо позбавлення батьківських прав свідчить також заява старшої дочки відповідача і висновок служби по справах дітей.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, в своєму відзиві зазначив, що не згоден з обставинами, які викладені у позові, а саме, що він забрав речі та грошові кошти, які нібито збирали на квартиру, також не відповідає дійсності посилання позивача на те, що він не відвідував дітей та вимагав зняти з реєстрації старшу доньку, що спростовується її реєстрацією за адресою його проживання. Позивачка з 2012 р. фактично не дає можливості бачити дітей та спілкуватися з ними, в т.ч. і по телефону, зробила все щоб настроїти дітей проти нього. Він ніколи не ухилявся від виконання своїх обов`язків, тому позов не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні ОСОБА_3 показав,що коли він залишив сім`ю то на протязі року намагався підтримувати зв`язок з дочками, телефонував, але йому відповідали, що ті уїхали. Позивачка не надає можливості бачити дітей, з 2012р. не відповідає на телефонні дзвінки, не відчиняла двері та настроювала дітей проти нього. Молодша донька має вади зору. При спілкуванні зі старшою дочкою та зазначала що у неї немає часу та відповідала як під диктування «коли перерахуєш гроші?». Коли він зустрічає доньку на вулиці чи в школі та намагається кудись убігти. На його пропозицію купити взуття позивачка відмовила відпустити дитину на ринок, а надала тільки устілку від взуття, у зв`язку з чим він обурився. На його пропозиції сходити до парку чи якогось іншого закладу зазначалось, що там вже були. Своєму синові він зазначає, що у нього є дві сестри та не проти їх спілкування. Він сплачує аліменти в розмірі 1/3 частини свого заробітку і завжди намагався підтримувати дітей матеріально, будь яких неправдивих відомостей до ДВС не надавав. Зі сторони позивача будь яких запрошень чи прохань щодо дітей не було. На свята з подарунками він не приходив, оскільки його не пускали. Спочатку його матері також не дозволяли спілкуватися з онуками, але в подальшому дозволили. Він є батьком та бажає налагодити взаємовідносини з доньками та приймати участь у їх вихованні.

Представник відповідача ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення позову, зазначила що після розірвання шлюбу діти залишились проживати з матір`ю, про щo не заперечував відповідач. Після розлучення відповідач постійно приходив до дітей, але двері йому не відкривали, на дзвінки не відповідали. Відповідач приходив до школи, щоб побачити дитину. З допиту дитини вбачається, що вона висловлює думки матері. Згідно діючого законодавства визначений вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав, яке є крайньою мірою. При цьому позивач будь яких належних доказів на підтвердження позову не надала. Відповідач не був повідомлений про розгляд питання про позбавлення його батьківських прав на відповідній комісії, про що свідчить ксерокопія конверту про повернення повідомлення, при цьому було зазначено адресу де він фактично не мешкає, про що достеменно знала позивачка. Тому потрібно налагодити відносини між батьком та дітьми, при цьому батько не відмовляється надавати допомогу та спілкуватися з ними, бажає бути батьком, про що свідчить його поведінка на протязі розгляду справи.

Представник 3-ї особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської радив судове засідання не з`явився, надав заяву про слухання справи у його відсутність та висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача. В своїх поясненнях щодо позову підтримав позовні вимоги позивача у зв`язку з тим, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не приймає участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дітей, не цікавиться станом здоров`я дочок, що відповідно до ч.2 ст.164 СК України є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Свідок ОСОБА_7 показала, що вона сім`ю позивачки знає з 2011р. Коли відповідач пішов з сім`ї старша дитина дуже це переживала. Після розірвання шлюбу позивач з дітьми з ОСОБА_8 переїхала до своїх батьків. У позивачки дуже гарні діти які з батьком не спілкуються. Вона спілкується та буває у сім`ї кожен тиждень, на всі свята та дні народження, відпочивають разом і за всі роки батька не бачила, та знає, що той сплачує аліменти з запізненням. Батько не відвідував ні учбові заклади ні секції. Позбавлення батьківських прав батька є ініціативою старшої доньки. Вона з чоловіком допомагає позивачці лікувати дитину у зв`язку з вадами зору, возили її до Одеси у клініку та у лікарню ім.Гіршмана, також її чоловік допомагав позивачці з питань пов`язаних з ремонтом школи. Вони сім`ями їздили до моря, таборів та Києва і жодного дзвінка від батька дитини не було. Бабуся дітей - мати відповідача телефонує та цікавиться дітьми, приїжджає до дітей раз на рік та привозить подарунки. Вона ніколи не бачила відповідача, який не приходить ні до дому ні до школи, ні на концерти чи інші заходи, дітьми не цікавиться, хоча ОСОБА_9 запрошувала його на свої виступи. Будь якого тиску на дітей з боку матері, щоб вони не спілкувалися з батьком не має, позивачка зазначає дітям, що батько у них є, не заперечує в їх спілкуванні, зокрема по телефону. Забезпечує дітей позивачка та її батьки, які проживають разом по пров.Домбасівському. Молодша дитина батька не пам`ятає та не знає. Старша дитина ображенана батька, оскільки той покинув їх та мати, зазначає що батько не приходить, зі святами не поздоровляє і не бажає з ним спілкуватись. Молодша дитина вважає батьком дідуся.

ОСОБА_5 повідомила, що раніше коли батьки були разом, батько з нею гуляв, забирав з дитсадочку, разом відпочивали на морі. Позбавлення батьківських прав батька є її ініціативою, оскільки він покинув сім`ю, забравши гроші, залишивши мати, яка знаходилась у декреті у скрутному становищі. Спочатку батько дзвонив, мати надавала трубку телефону, а потім телефонувати перестав. Батько ніяк не допомагав, відмовлявся купувати ліки, не поздоровляв на свята, не цікавився їх життям. В школу батько не ходив і по школі не допомагав, лише один раз був на лінійці у вересні. Її молодша сестра батька не знає. Коли їй було 6 років батько запропонував взяти на море разом з колегою - жінкою та її дочкою. Там вона захворіла, її залишили, а самі пішли на пляж, у зв`язку з чим вона самостійно вийшла на вулицю, але була зупинена хазяйкою будинку де вони жили. Також її залишали саму на пляжі без догляду. Під час поїздки їй забороняли спілкуватися з матір`ю. Вона у 3-му класі запрошувала батька на заходи, але той не прийшов. Вона приходила до суду з матір`ю де батько, який не привітався сказав, що мати була винною, т.я. не давала спілкуватися з дітьми, а в подальшому не спілкувався з нею. Мати їй казала, що аліменти батько сплачує періодично. В 2019 році батько приходив додому, але не зайшов, при цьому ніхто не забороняв спілкуватися з батьком. Бабуся, якій ніхто не забороняв спілкуватись і яка приїздить до них ніколи не згадувала свого сина - її батька, при цьому і вона також не згадувала батька. Вона буває у бабусі та дідуся два рази в місяць, батька не бачить, оскільки він там не проживає. Раніше вона бажала спілкуватися з батьком, зараз такого бажання не має, оскільки знає, що батьку вона не потрібна, відношення до батька негативне і вона почуває образу і не сприймає його як батька. У глибині їй може і хочеться спілкуватися, бажала б щоб батько цікавився її навчанням та життям, надававфінансову та моральну підтримку.

Суд, вислухавши доводи позивача, відповідача та їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

У ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в період шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_5 , а 30.05.2009 р. - ОСОБА_6 , про що вчинено відповідні записи за №139 та №425 відповідно. (т.1 а.с. 9,10)

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є дитиною інвалідом і її мати ОСОБА_1 отримує державну соціальну допомогу для дітей з інвалідністю у розмірі 1021 грн.90 коп. (т.1 а.с. 11)

Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 14.06.2012р. з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнено аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. 00 коп., але не менш 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісяця до досягнення ними повноліття починаючи з 03.05.2012 р.(т.1 а.с.42)

За рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 03.10.2012р. позов ОСОБА_3 задоволено, розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 27.07.2002р. в Ленінському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського МУЮ, актовий запис №246. Після розірвання шлюбу прізвище відповідача залишено « ОСОБА_10 ». (т.1 а.с.43)

За виконавчим листом виданим Ленінським районним судом м.Харкова 24.09.2012р. за рішенням суду, яке набрало законної сили 25.07.2012р. з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який працює охоронцем в ПП «ЛІОН СЛУЖБА БЕЗПЕКИ» на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Починаючи з 03.05.2012р. до досягнення повноліття найстаршою дитиною. (т.1 а.с.46)

Згідно рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 07 травня 2013 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на неповнолітніх дітей залишені без задоволення. (т.2 а.с.144-145)

ОСОБА_3 частково сплачував аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей. (т.1 а.с.78-145)

Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників від 06.04.2018р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є боржником по стягненню аліментів по виконавчим провадженням 41509117 та 38848275 Міського відділу ДВС по Харківському району та місту Люботин ГТУЮ в Х/О. (т.1 а.с.47)

Як вбачається з корінця медичного висновку №58 від 01.11.2016р., який дійсний до 01.11.2021р. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 страждає на амплобію дисбінакулярну, гіпермітропію високого ступеню обох очей, ізотропію. (т.1 а.с.48)

За характеристикою КЗ «Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс ім.В.Г. Короленка» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ученицею 3-А класу. Діагноз: амплобія дисбінакулярна, гіперметропія високого ступеню обох очей, езотропія, VOD=0,01 з кор. 0,06, VOS=0,01 з кор. 0,06. Дитина дисциплінована, спокійна, весела, засвоює навчальний матеріал відповідно до своїх фізичних можливостей, активна, грамотно викладає свої думки, швидко запам`ятовує, навчається у музичній школі з класу домбри. ОСОБА_11 проживає разом з мамою ОСОБА_1 , сестрою ОСОБА_9 (2003 р.н.), бабусею та дідусем. Атмосфера в родині дружелюбна, тепла. Мама та бабуся є активними помічниками дитини в навчанні, беруть активну участь у житті класу та школи. Батько не бере участь у вихованні доньки, не цікавиться успіхами у навчанні, не відвідує батьківські збори. (т.1 а.с.67)

Як вбачається з характеристики Харківської спеціалізованої школи №108 І-ІІІ ступенів Харківської міської ради Харківської області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ученицею 9-А класу володіє матеріалом на достатньо високому рівні, має добру пам`ять, логічне мислення, вміє висловити та обгрунтувати свою думку, має схильність до точних та природницьких наук, займається у студії естрадно-спортивних танців. Мати ОСОБА_1 багато уваги приділяє вихованню, цікавиться навчанням дитини, відповідально ставиться до своїх батьківських обов`язків. Батько ОСОБА_3 не приділяє вихованню ОСОБА_9 належної уваги, школу не відвідує, успіхами та шкільним життям дівчини не цікавиться. (т.1 а.с.68)

Згідно відповіді КЗОЗ «Харківська міська дитяча клінічна лікарня №19» від 05.04.2018р., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають за адресою АДРЕСА_1 перебувають на обліку з дня народження. За медичною допомогою в поліклініку звертаються часто. На прийом з дітьми приходить мати ОСОБА_1 . При викликах лікаря додому з приводу захворювань з дітьми знаходиться мати. Рекомендації лікарів виконуються в повному обсязі, мати опікується дітьми добре. Батько дітей станом їх здоров`я не цікавиться, в поліклініку з дітьми не звертався. (т.1 а.с.66)

Як вбачається з комісійного акту обстеження умов проживання складеного 20.04.2018р. за заявою ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 в 3-х кімнатній ізольованій квартирі з усіма зручностями для виховання та розвитку дітей є окрема кімната з меблями, в наявності окремі спальні місця, місце для приготування уроків, дозвілля, одяг, взуття, харчування. В кварирі проживають ОСОБА_1 - мати, ОСОБА_6 - дочка, ОСОБА_5 - дочка, ОСОБА_12 - бабуся, ОСОБА_13 - дідусь. Батьки дітей розлучені з 2012р. Діти мешкають в родині матері, батько мешкає окремо від родинитва дітей, вихованням та утриманням дітей не займається, стосунки з доньками не підтримує. Діти навчаються в школі. Мати має постійну роботу, утримує дітей. Матір`ю створені всі умови для проживання та виховання двох дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.69)

Згідно довідки дільниці №62 КП «Жилкомсервіс» від 05.04.2018р. за адресою АДРЕСА_1 в приватизованій 3-х кімнатній квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - власник, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - дочка, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - мати, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 - батько. (т.1 а.с.51)

ОСОБА_1 , має медичну довідку про проходження обов`язкового попереднього та періодичного психіатричногой огляду, працює сестрою медичного стаціонару ДУ «Національний інститут терапії ім.Л.Т.Малої НАМНУ» де характеризується виключно позитивно та її дохід за вересень 2017р. по лютий 2018р. складає 27899 грн. 90 коп. (т.1 а.с.49, 50,52,64,65)

Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради у своєму висновку від 16.05.2018р. вважав за доцільне позбавити батьківських правОСОБА_3 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Як вбачається з зазначеного висновку ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 27.07.2002р. по 03.10.2012р. ОСОБА_1 повідомила, що шлюбні відносини припинилися на початку 2010р., ОСОБА_3 покинув сім`ю і не приймає участі у вихованні дітей, не цікавиться їх розвитком, не проявляє бажання спілкуватися з дітьми, не піклується про здоров`я, фізичний та духовний розвиток, матеріально не утримує. Спору між батьками щодо визначення місця проживання дітей не було, діти проживають разом із матір`ю за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 20.04.2018р. для дітей створено належні умови для проживання та розвитку. Вихованням, забезпеченням належного догляду за здоров`ям дочок, їх утриманням займається матір ОСОБА_1 батька майже не пам`ятає. ОСОБА_11 взагалі з батьком не знайома, діти не мають до нього ніяких почуттів, а тому матір вважає, що позбавлення його батьківських прав не вплине негативно на розвиток дітей. ОСОБА_1 працює медичною сестрою в Національному інституті терапії ім.Л.Т.Малої НАМН України, має стабільну заробітну платню, за місцем роботи характеризується позитивно. Згідно з довідкою адміністрації Харківської спеціалізованої школи №108 І-ІІІ ступенів Харківської міської ради де навчається Страхова Вікторія з вересня 2009 р., дитиною опікується мати ОСОБА_1 . Батько ОСОБА_3 не приділяє вихованню ОСОБА_9 належної уваги, школу не відвідує, успіхами та шкільним життям дочки не цікавиться. Згідно з довідкою адміністрації КЗ «Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс ім.В.Г. Короленка» Харківської міської ради, де навчається Страхова ОСОБА_11 у третьому класі, дівчинка проживає разом з мамою, старшою сестрою та бабусею. Батько не бере участь у вихованні доньки, не цікавиться її успіхами, батьківські збори не відвідує, з вчителями не спілкується. За довідкою КЗОЗ «Харківська міська дитяча клінічна лікарня №19», де ОСОБА_9 та ОСОБА_11 перебувають на обліку, догляд за дітьми та рекомендації лікарів на належному рівні здійснює мати, ОСОБА_1 . Батько дітей станом їх здоров`я не цікавиться, до поліклініки разом з дітьми не звертався. ОСОБА_3 з приводу встановлення йому порядку участі у вихованні дочок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та щодо усунення перешкод у спілкуванні з ними з боку матері дітей, ОСОБА_1 , до Департаменту служб у справах дітей не звертався і будь яких доказів щодо виконання ним батьківських обов`язків не надав. Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 додатково було розглянуто на Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради. Мати дітей на засіданні Комісії пояснила, що батько довгий час умисно ухиляється від обов`язків по вихованню та утриманню дітей, ніколи їх не відвідує, не цікавиться їх здоров`ям, розвитком та досягненнями. ОСОБА_15 повідомила, що підтримує позов матері про позбавлення батьківських прав свого батька, оскільки батько з нею зовсім не спілкується, зі святами ніколи не поздоровляє. ОСОБА_3 був запрошений на засідання Комісії, але не з`явився та ніяких доказів щодо виконання ним батьківських обов`язків не надав. (т.1 а.с.62,63)

Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_3 з 04.06.2012р. по 10.12.2012р. працював охоронцем в ПП «ЛІОН СЛУЖБА БЕЗПЕКИ», а з 08.11.2013р. по 19.05.2016р. - контролером на контрольно-пропускному пункті у відділі охорони та режиму в ПАТ «Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе» де за час роботи отримав дохід за листопад-грудень 2013р. в розмірі 2867 грн. 61 коп., за 2014р. - 22861 грн. 85 коп., за 2015р. - 30360 грн. 68 коп., за січень травень 2016р. в розмірі 13718 грн. 92 коп. (т.1 а.с.146,148-150)

У ОСОБА_3 та ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_11 народився ОСОБА_17 , про що здійснено відповідний запис за №130. (т.1 а.с.147)

ОСОБА_3 має відповідний сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду від 24.05.2018р. (т.1 а.с.154)

За відповіддю КЗОЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги сел.Пісочин Харківського району» від 12.04.2018р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 обслуговується згідно заяви від 28.03.2014р., неодноразово звертався за медичною допомогою в амбулаторію ЗПСМ з приводу негоспітальної лівобічної пневмонії, остеохондрозу поперекового-крижового відділу хребта з люмбоішалгією. Обстеження КТ хребта - ознаки поширеного остеохондрозу хребта з протрузією диска L4- L5. ( т.1 а.с.153)

За розрахунком заборгованості по аліментах Міжрайонного відділу ДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м.Харкова ГТУЮ у Х/О від 23.08.2019р. заборгованість ОСОБА_3 станом на 30.06.2019р. становить 68927 грн. 32 коп.(т.2 а.с.143)

За розрахунком заборгованості по аліментах Міжрайонного відділу ДВС по Харківському району та місту Люботину від 31.10.2019р. розрахованому з розміру середньої заробітної плати Харківського району Харківської області за даними ГУС в Харківській області заборгованість ОСОБА_3 станом на 01.11.2019р. становить 117514 грн. 61 коп. (т.2 а.с.154,155)

Постановою старшого державного виконавця Зябченко В.Є. від 26.11.2019р. внесені зміні до резолютивної частини постанови, а саме: «стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 03.05.2012р. до досягнення повноліття найстаршою дитиною.(т.2 а.с.157)

Постановами того ж виконавця від 05.11.2019р. та 26.11.2019р. накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_3 , а також на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику. Постановами від 25.03.2019р., 03.04.2019р., 14.11.2019р. встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своєю властивістю метальними снарядами несмертної дії, у праві полювання, а також у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. (т.2 а.с.158-164)

Відповідно до ст.ст.150,180 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток та утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позивачка, як на підставу для позбавлення відповідача батьківських прав посилалася на п. 2 ч.1 ст.164 СК України (ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини).

Ухилення від виконання батьківських обов`язків передбачає систематичне невиконання обов`язку турбуватись про дітей, в чому воно б не виражалось (не годувати, не забезпечувати необхідним одягом, медичною допомогою, не задовольняти життєво важливих потреб дитини).

При цьому відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.п.15,16,18 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише до дитини, яка не досягла 18 років, і тільки на підставах, передбачених статтею 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці (рішення «Хант проти України» (Заява N 31111/04) від 7 грудня 2006 року).

Згідно роз`яснень, викладених у абз.2 п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.

Згідно ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

За ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частинами 1,2 ст.3 Конвенції про права дитини, прийнятої 20.11.1989р.та яка набрала чинності для України 27.09.1991р. передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за нею за законом.

Згідно з принципом 2 Декларації прав дитини від 20.11.1959р. дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному розумінні здоровим та нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності.

Відповідно до ст.9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держави - учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради від 16.05.2018р. зазначає про доцільність позбавлення батьківських правОСОБА_3 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд критично оцінює висновки Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 16.05.2018р. в частині доцільності позбавлення батьківських прав, не погоджуючись з ними, оскільки висновок є недостатньо обґрунтованим, оскількиз нього не вбачається свідомого нехтування ОСОБА_3 своїми обов`язками.

Характеристики, надані позивачем з навчального закладу адміністрації Харківської спеціалізованої школи №108 І-ІІІ ступенів ХМР і КЗ «Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс ім. В.Г. Короленка» та відповідь КЗОЗ «Харківська міська дитяча клінічна лікарня №19», не є беззаперечними доказами на підтвердження вимог та підставою для позбавлення батьківських прав.

В довідці КЗОЗ «Харківська міська дитяча клінічна лікарня №19» від 05.04.2018р.зазначено, що ОСОБА_18 та ОСОБА_19 перебувають на обліку з дня народження, відповідач станом здоров`я своєї дочки не цікавиться, до лікувального закладу не звертався. При цьому, в довідках взагалі не зазначено чим хворіє дитина, та у зв`язку з чим знаходиться на обліку.

Навчальний та лікувальний заклад не є належними органами на які покладені обов`язки щодо дотримання батьками своїх обов`язків щодо своїх дітей.

Ухилення від виховання дитини можна розцінювати лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Належними і допустимими доказами в передбаченому законом порядку, які б давали беззаперечні підстави для застосування крайнього заходу до відповідача, як позбавлення батьківських прав, позивач не довів.

ОСОБА_3 батьківські обов`язки з утримання дітей виконував частково, періодично цікавився життям дітей, також частково сплачував аліменти, будь яких протиправних дій у відношенні дітей не здійснював, а тому неможливо стверджувати, що ОСОБА_3 у повному обсязі свідомо нехтував своїми батьківськими обов`язками щодо виховання дитини.

Відповідач виявляв інтерес до руху справи, категорично заперечував проти задоволення позову, пояснив, що отримує дохід, надає матеріальну допомогу та бажає її надавати. Він не приходив до дітей, оскільки його не пускали, і позивачка не надає можливості бачити дітей, яких настроює проти нього, а він бажає налагодити взаємовідносини з доньками спілкуватися з ними та приймати участь у їх вихованні.

Посилання Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради на неприбуття до комісії по розгляду питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача, також не може бути доказом свідомого нехтування ОСОБА_3 своїми обов`язками та підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки матеріали справи не містять доказів про отримання відповідачем виклику на засідання комісії по питанням захисту інтересів дитини на 15.05.2018р.(т.1 а.с.166,167)

В судовому засіданні встановлено про відсутність підстав для можливості застосування до ОСОБА_3 такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав. Зокрема, матеріали справи не містять доказів, на підставі яких можна дійти до беззаперечного висновку про те, що відповідач свідомо нехтує своїми обов`язками та злісно ухиляється від участі у вихованні дітей. Неналежність сплати батьком аліментів сама по собі не може бути підставою для позбавлення його батьківських прав.

За таких обставин вважати, що до ОСОБА_3 має бути застосований такий суровий захід як позбавлення батьківських прав - не можна, у зв`язку з чим підстав для задоволення позову ОСОБА_1 не вбачається.

Аналогічний правовий висновок наведено в Постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року по справі № 753/2025/19,провадження № 61-1344св20, зокрема, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено суд в порядку ст.141 ЦПК України не вбачає підстав щодо стягнення сплаченого ОСОБА_1 судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 211, 247, 259, 263, 264, 273 ЦПК, ст. ст. 19, 150, 164, 180 СК України, ст.9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 05 лютого 2021р.

Суддя Л.Г. Проценко