Рішення № 94673283, 01.02.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1741/19

Провадження № 2/638/710/21

РІШЕННЯ

іменем України

01.02.2021 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді – Штих Т.В.,

за участі секретаря – Овчаренко К.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства « Харківський завод електроапаратури», Харківської міської ради, Харківської обласної державної адміністрації третя особа ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні і розпорядженні нерухомим майном шляхом зняття заборони відчуження,-

встановив:

Позивач звернулась до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до Харківської обласної державної адміністрації, Першої Харківської державної нотаріальної контори про зняття заборони (арешту) з майна.

У подальшому позовні вимоги були уточнені позивач звернулась до Державного підприємства « Харківський завод електроапаратури», Харківської міської ради, Харківської обласної державної адміністрації третя особа ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні і розпорядженні нерухомим майном шляхом зняття заборони відчуження.

Позивач позов обґрунтовує тим, що що заборону відчуження спірного нерухомого майна, а саме житлового будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1 , зареєстровано 06.09.2007 за № 5612440 Першою Харківською державною нотаріальною конторою на підставі рішення Облвиконкому від 21.12.1987 № 533. На разі, як зазначає позивач, заборона відчуження порушує права позивача.

До суду надано відзиви на позовні вимоги.

У судове засідання позивач та її представник не з`явились. До суду надана заява, де позивач просить розглядати справу за відсутності сторони позивача.

Представник відповідача Державного підприємства « Харківський завод електроапаратури» надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник Харківської міської ради у судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив. Про обізнаність наявності вказаної справи свідчить заяви представника ХМР, які містяться у матеріалах справи.

Представник ХОДА заперечувала проти задоволення позовних вимог, послалась на відзив у справі.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, причину неявки суду не повідомила. Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності вказаної особи.

Вислухавши думку представника відповідача, вивчивши матеріали вказаної цивільної справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

У відповідності до Указів Президента України від 14.04.1992 № 252 та від 24.07.1995 № 640/95 місцеві державні адміністрації є правонаступниками виконавчих комітетів відповідних Рад щодо їх зобов`язань, прав та обов`язків.

Харківська обласна державна адміністрація була утворена 01.08.1995 за наслідком ліквідації виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів та його структурних підрозділів.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконавчим комітетом Харківської міської Ради народних депутатів прийнято рішення від 13.05.1987 № 145-48

«Про будівництво житлового кварталу по АДРЕСА_1 ».

Вказаним рішенням, постановлено вилучити з користування громадян земельні ділянки, які їм належать на праві власності та відвести їх промисловому підприємству Харківський завод електроапаратури», зобов`язати останніх відселити мешканців та компенсувати вартість будинків, які підлягають знесенню.

На підставі вищевказаного рішення Харківської міської Ради народних депутатів від 13.05.1987 № 145-48 та відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 15.12.1961 № 1131 «Про порядок відшкодування вартості належних їм житлових будинків, інших будівель та пристроїв, що зносяться у зв`язку з вилученням земельних ділянок для державних або суспільних потреб, і забезпечення їх житловою площею», виконавчим комітетом Харківської обласної Ради народних депутатів прийнято рішення від 21.12.1987 № 533 «Про знесення будинків, які належать громадянам на праві особистої власності, у зв`язку з відведенням земельних ділянок під державне будівництво» (копія рішення знаходиться в матеріалах справи).

До переліку житлових будинків, які дозволено зносити віднесено, у тому числі, спірний будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Рішення виконавчого комітету Харківського обласної ради народних депутатів від 21.12.1987 № 533 «Про знесення будинків, що належать громадянам на праві особистої власності у зв`язку з відведенням земельних ділянок під будівництво» є таким, що видано у відповідності до діючого на момент видачі рішення законодавства, не скасоване у судовому порядку, недійсним не визнано.

Отже, зареєстрована Першою харківською державною нотаріальною конторою заборона відчуження спірного майна не втратила свого призначення та не може бути скасована, так як рішення Облвиконкому від 21.12.1987 № 533, яке стало підставою для накладення обтяження, є чинним та підлягає виконанню.

Натомість, невиконання рішення виконавчого комітету Харківського обласної ради народних депутатів від 21.12.1987 № 533 «Про знесення будинків, що належать громадянам на праві особистої власності у зв`язку з відведенням земельних ділянок під будівництво» само по собі не припиняє його дію, оскільки в цьому рішенні не зазначено строк його виконання.

Таким чином, невиконання рішення Облвиконкому від 21.12.1987 № 533 по теперішній час не може бути підставою для скасування заборони відчуження спірного нерухомого майна - житлового будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1 зареєстровано 06.09.2007 за № 5612440 Першою харківською державною нотаріальною конторою на підставі рішення Облвиконкому від 21.12.1987 № 533.

Стосовно відсутності доказів виконання/невиконання покладених на ДП «Харківський завод електроапаратури» зобов`язань, відповідно до рішення Харківської міської Ради народних депутатів від 14.12.1988 № 280-38, щодо надання житла та виплати грошової компенсації у зв`язку з відселенням зі спірного домоволодіння.

У тексті уточненої позовної заяви позивач зазначає: «Рішенням виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів № 533 від 21.12.1987 дозволено знесення житлових будинків, згідно додатку до п. 6 якого включено і будинок АДРЕСА_1 , мешканців якого ДП «Харківський завод електроапаратури» не відселено та компенсація за нього співвласникам будинку не надана».

Вищезазначені твердження є лише припущеннями, адже в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вказаних доводів.

Рішення виконавчого комітету Харківської міської Ради народних депутатів від 13.05.1987 № 145-48 та рішення Облвиконкому від 21.12.1987 № 533 винесені у відповідності до норм діючого на той час законодавства та на підставі Постанови Ради Міністрів СРСР від 15.12.1961 № 468 «Про порядок відшкодування громадянам вартості належних їм житлових будинків, інших будівель та пристроїв, що зносяться у зв`язку з вилученням земельних ділянок для державних або суспільних потреб, і забезпечення їх житловою площею» (далі – Постанова).

Пунктом 1 вказаної Постанови встановлено, що у разі знесення житлових будинків, що перебувають в особистій власності громадян, у зв`язку з вилученням земельних ділянок для державних або громадських потреб зазначеним громадянам, членам їх сімей, а також іншим громадянам, які постійно проживають у цих будинках, надаються за встановленими нормами квартири в будинках державного або громадського житлового фонду. Квартири повинні бути облаштованими відповідно до умов даного населеного пункту і відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. Крім того, власникам житлових будинків на їх вибір або сплачується вартість будинків, що зносяться, будівель і пристроїв, або надається право використати матеріали від розбирання цих будинків, будівель та пристроїв на свій розсуд.

Вказані норми узгоджуються з нормами статті 171 Житлового кодексу Української РСР.

Та в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують доводи позивача щодо невиплати останній компенсації у відповідності до Постанови Ради Міністрів СРСР від 15.12.1961 № 468.

Крім того, представником ДП «Харківський завод електроапаратури» також не надано належних доказів, що свідчать про не виконання ним зобов`язання по відношенню до Позивача щодо виплати чи невиплати їй компенсації, передбаченої рішенням Харківської міської Ради народних депутатів від 14.12.1988 № 280-38.

Натомість, у Харківської обласної державної адміністрації відсутні відомості про осіб, яким надано житло або які отримали грошову компенсацію по домоволодіннях, які потрапили під знесення, у тому числі по АДРЕСА_1 .

Проаналізувавши усі фактичні обставини справи та докази в їх обґрунтування, Харківська обласна державна адміністрація зазначає, що належних та допустимих в розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України позивачем до суду не надано, у зв`язку з чим у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити у повному обсязі.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Щодо спливу строків позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, обтяження на нерухоме майно, що належить позивачу, зареєстровано Першою Харківською державною нотаріальною конторою 06.09.2007.

Однак, позовна заява про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна була подана лише 21.01.2019.

Тобто, протягом дванадцяти років позивач не зверталася до суду з метою захисту свого права.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

До того ж, відповідно до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом із тим, визначення початку відліку позовної давності міститься у ст. 261 ЦК України, зокрема, ч. 1 визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи викладене, з моменту державної реєстрації обтяження на спірне нерухоме майно, а саме 06.09.2007, позивач могла довідатися про нібито порушення свого права.

Керуючись ст.258-265 ЦПК України, суд, -

вирішиів:

Вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства « Харківський завод електроапаратури», Харківської міської ради, Харківської обласної державної адміністрації третя особа ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні і розпорядженні нерухомим майном шляхом зняття заборони відчуження – залишити без задоволення.

Судовий збір вважати сплаченим позивачем.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчий кімнаті.

Повний текст документу виготовлений 05 лютого 2021 року.

Суддя: Штих Т.В.