Вирок № 94673137, 05.02.2021, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер № 616/492/16-к

Провадження № 1-кп/616/7/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„05” лютого 2021 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря ШЕГДИ В.М.

прокурора ШАБАЛДАСА О.С.

в присутності обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ЗІНЧЕНКО С.А.

представника потерпілої ГОРОДИНЦЯ Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Великий Бурлук матеріали кримінального провадження № 12016220250000139 по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ, Луганської області, громадянина України, українця, безпартійного, військовозобов`язаного, освіта базова загальна середня, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 20 жовтня 2003 року за ч.1 ст.115, ч.2 ст.121, ч.4 ст.187 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , будучи раніше судимим за вчинення тяжких злочинів, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став і знов скоїв умисний злочин при слідуючих обставинах.

Судом визнано доведено, що ОСОБА_3 25 травня 2016 року біля 18 год. 00 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння поблизу магазину ФОП « ОСОБА_4 », що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , за раптово виниклим корисним умислом, направленим на протиправне заволодіння чужим майном, повторно, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, підійшов до велосипеду марки «Shimano XEY», вартістю 1 848 грн 00 коп., який стояв біля магазину та належав ОСОБА_4 , з метою його викрадення. В цей час протиправні дії ОСОБА_3 були помічені ОСОБА_4 , яка стала вимагати від обвинуваченого припинити протиправні дії, при цьому, схопившись обома руками за сидіння велосипеду та намагаючись його утримати. ОСОБА_3 , не бажаючи припиняти свої протиправні дії, застосовуючи фізичну силу різко потягнув велосипед, вирвавши його з рук ОСОБА_4 , чим відкрито заволодів чужим майном, після чого з місця скоєння злочину на викраденому велосипеді зник, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч.2 ст.186 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду спочатку визнав частково, а в подальшому під час розгляду справи визнав повністю та пояснив суду, що він 25 травня 2016 року біля 18 год. 00 хв. знаходився біля магазину ФОП « ОСОБА_4 », який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , при цьому перебував в стані алкогольного сп`яніння. Обвинувачений суду пояснював, що хотів взяти велосипед, який знаходився біля магазину, а після того як власник велосипеду ОСОБА_4 помітила це, підбігла та намагалась запобігти цьому. Він вирвав з рук потерпілої велосипед, сів на нього та поїхав у сусіднє село за алкогольними напоями. В суді стверджував, що велосипед не мав наміру викрадати, а лише хотів взяти, щоб з`їздити за спиртними напоями. Просив суд суворого його не карати.

Захисник Зінченко С.А. просила суд суворого його не карати та не позбавляти волі обвинуваченого, оскільки він доглядає за хворою матір`ю.

Потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що 25 травня 2016 року в вечірній час вона торгувала в магазині, який розташований по вул. Шевченка, 1а, смт. Приколотне Великобурлуцького району Харківської області. Біля магазину потерпіла залишила свій велосипед, марки «Shimano XEY», червоного кольору. В цей час біля магазину знаходився ОСОБА_3 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння. Через деякий час вона побачила, що обвинувачений взяв її велосипед та зібрався з ним уходити. Побачивши це, потерпіла вийшла на вулицю, схопилась за велосипед та намагалась забрати його у обвинуваченого. ОСОБА_4 тягнула велосипед до себе та просила його залишити, а обвинувачений тягнув до себе. Через переваги у фізичній силі обвинувачений ОСОБА_3 забрав велосипед, сів на нього та поїхав у напрямку лікарні. Потерпіла одразу про це повідомила свого чоловіка ОСОБА_5 . В той вечір працівники поліції з її чоловіком затримали обвинуваченого.

Винність обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині повністю доказана і підтверджується зібраними по кримінальному провадженню в порядку ст.ст.84-86, 91-93 КПК України доказами.

Показами свідка ОСОБА_5 , який, будучи допитаний в судовому засіданні, дав покази, що 25 травня 2016 року біля 18 год. 00 хв. перебував на роботі в полі разом з ОСОБА_6 . В цей час йому зателефонувала дружина ОСОБА_4 та повідомила, що у неї викрали велосипед. Також пояснила, що чоловік, який викрав велосипед, поїхав на ньому в напрямку лікарні. Він разом з ОСОБА_6 сів до машини та поїхали шукати злочинця. По дорозі зустріли працівників поліції та повідомили їх про вказаний злочин. ОСОБА_3 на велосипеді наздогнали за селом, серед поля, останній перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснили, що вони є працівниками Великобурлуцького відділення поліції Вовчанського ВП ГУ НП в Харківській області. 25 травня 2016 року в другій половині дня вони перебували за викликом у смт. Приколотне, Великобурлуцького району, Харківської області. В цей час до них під`їхав місцевий житель ОСОБА_5 та повідомив про викрадення велосипеду. Після чого вони поїхали на пошук та серед поля наздогнали чоловіка, який пересувався на велосипеді червоного кольору. При з`ясуванні обставин, було встановлено особу ОСОБА_3 , який раніше був судимий.

Показами свідка ОСОБА_6 який, будучи допитаний в судовому засіданні, дав покази, що 25 травня 2016 року він працював разом з ОСОБА_5 на полі. Останньому зателефонувала дружина ОСОБА_4 . Після цього на автомобілі вони приїхали до магазина, де ОСОБА_5 , переговоривши зі своєю дружиною, поїхали в напрямку, куди поїхав обвинувачений. Серед поля з працівниками поліції затримали обвинуваченого, який рухався по польовій дорозі на велосипеді.

Крім того, вина ОСОБА_3 повністю підтверджується письмовими доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження і які судом дослідженні в порядку ст.358 КПК України, а саме:

- заявою ОСОБА_4 від 25 травня 2016 року в якій остання просить прийняти міри до невідомої особи, яка 25 травня 2016 року о 18 год. 00 хв. біля магазину, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 1а, смт. Приколотне, Великобурлуцького району, Харківської області, відкрито заволоділа належним їй велосипедом, червоного кольору (т.1 а.с.09);

- протоколом огляду місця події від 25 травня 2016 року. Місцем огляду є територія магазину ФОП « ОСОБА_4 », що розташований за адресою: АДРЕСА_3 . На відкритій ділянці місцевості біля магазину зі слів ОСОБА_4 вона поставила належний їй велосипед, червоного кольору (т.1 а.с.10-12);

- протоколом огляду місця події від 25 травня 2016 року та фототаблицею до нього. Місцем огляду є відкрита ділянка місцевості, на околиці смт. Приколотне, Великобурлуцького району, Харківської області. На вказаній ділянці місцевості був виявлений велосипед червоного кольору марки «Shimano XEY» (т.1 а.с.13-19);

- постановою про визнання речових доказів від 26 травня 2016 року, якою велосипед марки «Shimano XEY» червоного кольору визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 12016220250000139 (т.1 а.с.20-21);

- протоколом слідчого експерименту від 27 травня 2016 року та іллюстраційною таблицею до протоколу слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_4 під час якого встановлено, що ОСОБА_4 , вийшовши з приміщення магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , побачила як ОСОБА_3 схопив її велосипед за руль двома руками. Після чого потерпіла також схопила велосипед двома руками, однак ОСОБА_3 зробив ривок на себе та вирвав з рук ОСОБА_4 велосипед. Переплигнув бордюр з велосипедом, ОСОБА_3 сів на нього та поїхав в напрямку вул. Шкільна в смт. Приколотне (т.1 а.с.40-47);

- висновком товарознавчої експертизи № 3174, складеної 22.06.2016, відповідно до якого ринкова вартість викраденого майна на момент вчинення крадіжки, тобто на 25 травня 2016 року велосипеду червоного кольору марки «Shimano XEY», складає 1 848 грн 00 к. (т.1 а.с.75-77);

- протоколом слідчого експерименту від 06 липня 2016 року та іллюстраційною таблицею до протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 .. Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_3 вказав на місце біля магазину ФОП « ОСОБА_4 », де знаходився велосипед. Після чого вказав, що відкрито заволодів вказаним велосипедом, вирвавши його із рук потерпілої та вказав напрямок по вул. Шкільна в смт. Приколотне, в якому він направився після того як заволодів велосипедом (т.1 а.с.78-83).

Суд, допитавши обвинуваченого, потерпілу, свідків, дослідивши письмові докази, які надані органом обвинувачення, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у вироку суду, доведена повністю.

З урахуванням показань потерпілої ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , даних слідчих експериментів від 25.05.2016 та 06.07.2016, твердження обвинуваченого ОСОБА_3 та, беручи до уваги вищевикладені докази в їх сукупності, суд вважає, що вказівки обвинуваченого ОСОБА_3 на те що він не мав наміру викрадати велосипед, а лише хотів з`їздити на ньому за алкогольними напоями, спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки він взяв велосипед, який йому не належить, при цьому усвідомлюючи, що викритий власником велосипеду, не зупинився вчиняти протиправні дії, а навпаки продовжив їх, що виразилось у застосуванні переваг фізичної сили та відкритого заволодіння чужим майном. В подальшому, усвідомлюючи, що він викритий власником майна, забравши велосипед у власника, почав втікати, сівши на нього та поїхавши геть по вул. Шкільна в смт. Приколотне.

Так, досліджені докази повністю узгоджуються між собою і відповідають інкримінованим обвинуваченому обставинам кримінального правопорушення та вказують на направленість прямого умислу обвинуваченого на відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, вказаний злочин вчинений з корисливих мотивів.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення (злочину) та кваліфікує дії за ч.2 ст.186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Згідно зі ст.65 КК України та роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують та пом`якшують його покарання.

У відповідності з ст.66 КК України обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Обставина, у відповідності до п.13 ч.1 ст.67 КК України, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер, ступінь важкості та суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення обвинуваченим, дані про його особу.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він є громадянином України (т.1 а.с.60), раніше судимий за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 20 жовтня 2003 року за ч.1 ст.115, ч.2 ст.121, ч.4 ст.187 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна (т.1 а.с.64-69), неодружений, має постійне місце проживання, на даний час не працює, відповідно до характеристики від 30.07.2018, виданої Лисичанською міською радою Луганської області ОСОБА_3 зарекомендував себе з позитивної сторони, веде нормальний спосіб життя, допомагає сусідам та доглядає за хворою матір`ю ОСОБА_9 , яка є дитиною війни, згідно посвідчення № НОМЕР_1 (т.2 а.с.18), на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває (т.1 а.с.62)

Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу (дуже високу) ймовірність вчинення повторного правопорушення виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк становить високу (дуже високу) небезпеку для суспільства. На думку пробації застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції (т.2 а.с.33-35).

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, конкретні обставини скоєного ним кримінального правопорушення, те що він маючи не зняту та не погашену судимість, відбував покарання реально, після звільнення з місць позбавлення волі, через незначний проміжок часу, знову скоїв умисний тяжкий корисливий злочин, що вказує на те, що він на шлях виправлення не бажає ставати, не бажає змінювати життєву позицію, проявляє суспільну небезпечність, яка виражається у неодноразовому вчиненні злочинів проти власності, що порушує нормальний порядок співіснування у соціумі, за дотримання якого правове життя набуває стабільності та передбачуваності, що вказує на його не зацікавленість у збереженні соціального порядку, а тому суд вважає що його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства та заслуговує на покарання у виді позбавлення волі.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст.75 КК України, або ж застосування ст.69 КК України, чи норм ст.69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме: у межах санкції ч.2 ст.186 КК України є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справ застосовується як джерело права, зокрема у справі Скоппола проти Італії від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Суд вважає, що призначення саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і зважує на вимоги ст.65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Враховуючи ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, раніше судимий, тривалий час відбував покарання в місцях позбавлення волі, не працює, тому суд вважає до набрання вироком законної сили, з метою забезпечення його виконання, обвинуваченому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як, на думку суду, є ризики невиконання вироку.

Початок строку покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід рахувати з моменту винесення вироку, тобто з 05 лютого 2021 року.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України, а щодо витрат на залучення експерта - відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, районний суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід до набрання вироком законної сили - тримання під вартою в Державній установі «Харківська слідчий ізолятор», взявши його під варту у залі суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту фактичного затримання та приведення вироку до виконання.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення даного вироку, тобто з 05 лютого 2021 року.

Речові докази: - велосипед, що знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілої – залишити у власності потерпілої ОСОБА_4 .

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 3174 від 22.06.2016 року у сумі 351 грн 84 к. (одержувач платежу: Держава).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області, протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий – Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ