
Справа № 545/2802/20
Провадження № 2/545/194/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" січня 2021 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Стрюк Л.І.,
з участю секретаря Артеменко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії №L4506476. На підставі договору відступлення прав вимоги №22-08/19 від 22.08.2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги заборгованості за кредитним договором №L4506476 від 30.05.2018 року, укладеного між ТОВ «ФК «Дінеро» та відповідачем. У зв`язку з порушенням умов кредитного договору виникла заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені.
Просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №L4506476 від 30.05.2018 року у розмірі 126 311,07 грн., судовий збір в сумі 2102 грн. та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 20 000 грн.
У відзиві на позов представник відповідача посилалася на те, що сам кредитний договір на який посилається позивач, суду не наданий, а надані лише «Загальні умови договору кредитної лінії», де міститься напис: «електронний підпис» в графі «позичальник» і в графі «кредитодавець», проте ідентифікуючих даних не містять. Відсутність доказів підписання кредитного договору електронним цифровим підписом, відсутність анкети-заяви на кредит, а також доказів того, що відповідач заходив на сайт товариства та вводив електронне підтвердження - динамічний пароль який повинен був бути відправлений на його номер телефону, відсутність доказів отримання кредиту свідчить про те, що договір ОСОБА_1 не укладав. Позивачем не надані докази, які підтверджували б факт виникнення права вимоги, що відступається за укладеним договором. Окрім того, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України. У задоволенні позову просила відмовити за недоведеністю та стягнути на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8500 грн.
Відповідь на відзив позивач не надав.
У судове засідання представник позивача не з`явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, та зазначив, що свої вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, попередньо представник надала до суду заяву про розгляд справи без їх участі. У задоволенні позовних вимог просила відмовити з підстав, викладених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що позов задоволенню не підлягає за таких підстав.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що за ОСОБА_1 станом на 10.04.2020 року рахується заборгованість в розмірі 126311,07 грн., з яких: заборгованість за кредитом (тіло кредиту) - 7700,00 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 2333,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення прав вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 27 284,30 грн., заборгованість по пені та штрафам - 7236,00 грн.; 547,5% річних - 78 739,13 грн., інфляційне збільшення боргу - 669,13 грн., нарахована пеня за подвійною обліковою ставкою НБУ - 2 349,51 грн. (а.с.45-49).
На обґрунтування вимог про стягнення заборгованості позивач посилається на кредитний договір №L4506476 від 30.05.2018 року, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дінеро» та ОСОБА_1 та засвідчений електронним підписом.
Разом з тим, п.6,7 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Згідно з ч.1 ст.10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів.
Згідно з ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Відповідно до ч.1, 2 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Згідно з ч. 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Однак, сам кредитний договір №L4506476 від 30.05.2018 року позивач не надав. Разом з тим, ТОВ «Вердикт Капітал» надає лише загальні умови договору кредитної лінії, паспорт споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), спеціальні умови для короткострокового кредиту договору кредитної лінії №AG9265400, додаткові угоди №AM8138363 до спеціальних умов для короткострокового кредиту договору кредитної лінії №AG9265400 в яких міститься напис: «електронний підпис» в графі «позичальник» і в графі «кредитодавець», проте ідентифікуючих даних не містять.
Окрім того, доказів того, що відповідач заходив на сайт товариства та вводив електронне підтвердження - динамічний пароль, який повинен був бути відправлений на його номер телефону, відсутні.
Також позивач не надав суду первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту в сумі 7700 грн., його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, виписки по рахунку та інше).
Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» кредитних коштів у розмірі 7700 грн.
У позовній заяві позивач посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дінеро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» 22.08.2019 року укладений договір відступлення прав вимоги №22-08/19 (а.с.50-61).
Відповідно до п.1 вищезазначеного договору кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дінеро» передає (відступає) новому кредиторові - Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрах боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості). Внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором. Новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у реєстрах боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.
Відповідно до п.п.6.2, 6.2.1, 6.2.2 п.6 договору відступлення прав вимоги №22-08/19 оформлення відступлення права вимоги відбувається в наступному порядку. Сторони підписують додаткову угоду до договору, в якій фіксується належна до сплати новим кредитором грошових коштів за конкретним реєстром боржників (додаток №1) шляхом укладання додаткових угод, сторони погоджують суми, що підлягають сплаті за кожним реєстром прав вимоги (окрема додаткова угоду до кожного реєстру прав вимоги). Протягом строку, визначеного у додатковій угоді до договору, новий кредитор здійснює на користь кредитора оплату суми, вказаної у додатковій угоді до договору. Сторони підписують акт прийому-передачі реєстру боржників (додаток №2) та кредитор передає новому кредитору в електронному вигляді реєстр боржників (додаток №1-1) тільки після зарахування коштів від нового кредитора на свій розрахунковий рахунок. За цим договором кредитор передає, а новий кредитор приймає права вимоги в розмірі портфеля заборгованості. Для підтвердження дійсності прав вимоги, що відступаються, кредитор надає новому кредиторові документацію в порядку передбаченому цим договором.
Згідно з п.п. 6.2.3 п.6 договору відступлення прав вимоги №22-08/19 права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання акту прийому-передачі реєстру боржників (додаток №2). Стягнення заборгованості боржників новий кредитор проводить з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників (додаток №2).
Разом з тим, позивачем надана лише додаткова угода №1 до договору про відступлення права вимоги №22-08-19 від 22.08.2019 року та реєстр боржників від 22.08.2019 року до договору відступлення прав вимоги №22-08/19 від 22.08.2019 року (а.с.60, 61).
При цьому реєстр боржників від 22.08.2019 року підписаний лише генеральним директором ТОВ «Вердикт Капітал» Іжаковським О.В., що не відповідає положенням договору про відступлення права вимоги №22-08-19 від 22.08.2019 року.
Суду не надано доказів того, що ТОВ «Фінансова Компанія «Дінеро» відступила своє право грошової вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором №L4506476 від 30.05.2018 року, який укладений з ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи не містять акту прийому-передачі реєстру боржників, який є додатком №2 до договору про відступлення права вимоги №22-08-19 від 22.08.2019 року.
Також позивачем не надані докази на виконання умов п. 6.2 договору про відступлення права вимоги №22-08-19 від 22.08.2019 року, а саме - підтвердження передання ТОВ «Вердикт Капітал» грошових коштів в розпорядження ТОВ «Фінансова Компанія «Дінеро» у якості плати за відступлення права грошової вимоги до боржників.
Згідно з ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно вимог ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Позивачем не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 7700 грн. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» шляхом підписання кредитного договору в електронній формі та засвідчення його електронним цифровим підписом, наявності за відповідачем заборгованості, факту виникнення права вимоги у ТОВ «Вердикт Капітал».
За таких обставин позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258-260 ЦПК України,
в и р і ш и в:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Л. І. Стрюк
Судове рішення № 94672594, Полтавський районний суд Полтавської області було прийнято 28.01.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 545/2802/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: