Ухвала суду № 94671781, 02.02.2021, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/2138/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року м. Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участю секретаря судового засідання Філіпенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сватове Луганської області в залі суду заяву прокурора Сватівського відділу Старобільської місцевої прокуратури про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме вироку Сватівського районного суду Луганської області від 30 жовтня 2019 року в судовому провадженні № 426/2138/18,

за участю:

прокурора Ладченко О.В.,

засудженого ОСОБА_1 ,

захисника Малика Д.О.,

Встановив:

До Сватівського районного суду Луганської області звернулася прокурор Сватівського відділу Старобільської місцевої прокуратури Ладченко О.В. із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме вироку Сватівського районного суду Луганської області від 30 жовтня 2019 року в судовому провадженні № 426/2138/18, який просить скасувати з огляду на те, що під час ухвалення вироку, яким ОСОБА_1 звільнено від призначеного судом покарання на підставі ст. 75 КК України, не було застосовано вимоги ст. 71 КК України у зв`язку з тим, що не були відомі обставини щодо скасування ухвали Сватівського районного суду Луганської області від 20 березня 2019 року.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що вироком Сватівського районного суду від 30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 309 КК України та призначено покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки. На час судового розгляду та при ухваленні судового рішення про звільнення засудженого від покарання з випробуванням не були та не могли бути відомі обставини про те, що в період іспитового строку ОСОБА_1 скоїв незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 20 березня 2019 року було задоволено подання Сватівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Луганській області про звільнення засудженого ОСОБА_1 від призначеного судом покарання, у зв`язку із закінченням іспитового строку.

10 січня 2020 року Сватівський відділ Старобільської місцевої прокуратури звернувся до Сватівського районного суду Луганської області із заявою про перегляд ухвали Сватівського районного суду Луганської області від 20 березня 2019 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 15 червня 2020 року (справа № 426/858/19) було скасовано ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 20 березня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Таким чином, під час ухвалення Сватівським районним судом Луганської області від 30 жовтня 2019 року, яким ОСОБА_1 було звільнено від призначеного судом покарання на підставі ст. 75 КК України, не застосовано вимоги ст. 71 КК України у зв`язку з тим, що не були відомі обставини щодо скасування ухвали Сватівського районного суду Луганської області від 20 березня 2019 року.

Про обставини, які є підставою для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами Сватівському відділу Старобільської місцевої прокуратури стало відомо лише 21 червня 2020 року, після набрання вищевказаною ухвалою законної сили.

В судовому засіданні прокурор пояснила, що на час постановлення Сватівським районним судом Луганської області 30 жовтня 2019 року вироку їй було відомо про те, що ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 20 березня 2019 року ОСОБА_1 було звільнено від відбування покарання, призначеного вироком Сватівського районного суду Луганської області від 01 лютого 2017 року, дана ухвала не була оскаржена в апеляційному порядку. Під час судового засідання по справі № 426/2138/18 вона не заперечувала проти застосування до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК України та в апеляційній інстанції вирок Сватівського районного суду Луганської області вироку від 30 жовтня 2019 року не оскаржувався. Наполягала на задоволенні заяви та просила скасувати вирок Сватівського районного суду Луганської області від 30 жовтня 2019 року, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було засуджено за ч.2 ст. 309 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з установленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винним та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Сватівського районного суду Луганської області від 01 лютого 2017 року у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі. Остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Захисник засудженого ОСОБА_1 – адвокат Малик Д.О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви прокурора, вказавши, що на час ухвалення Сватівським районним судом Луганської області вироку від 30 жовтня 2019 року прокурору було відомо про те, що вироком Сватівського районного суду Луганської області від 01 лютого 2017 року ОСОБА_1 було засуджено до п`яти років позбавлення волі та із застосуванням положень ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком, та все одно під час розгляду справи прокурор наполягала на застосуванні положень ст. 75 КК України. Також, було відомо про наявність ухвали Сватівського районного суду Луганської області від 20 березня 2019 року, якою ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням іспитового строку було звільнено від відбування покарання, призначеного вироком суду від 01 лютого 2017 року, але з часу постановлення зазначеної ухвали до часу закінчення розгляду кримінального провадження № 426/2138/18 прокурор не скористався своїм правом на оскарження судового рішення. Вирок суду від 30 жовтня 2019 року також прокурором не оскаржувався та набрав законної сили. Таким чином, вважає, що обставини, наведені прокурором в обґрунтування заяви не є нововиявленими та не можуть бути підставою для скасування вироку Сватівського районного суду Луганської області від 30 жовтня 2019 року. Просить відмовити у задоволенні заяви.

Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Представник Сватівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Луганській області Міщенко І.В. пояснила, що ОСОБА_1 умов відбування покарання, призначеного вироком Сватівського районного суду Луганської області від 20 березня 2019 року,не порушував.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, перевіривши доводи, на які посилається прокурор в обґрунтування заявлених вимог, доводи засудженого та його захисника, які заперечували проти задоволення заяви прокурора, дослідивши матеріали провадження у системному взаємозв`язку з наданими документами, суд приходить до наступного.

Вироком Сватівського районного суду Луганської області від 01 лютого 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3. ст. 309 КК України та призначено йому покарання: за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 309 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації (а.с. 216 - 219).

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області подання заступника начальника Сватівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Луганській області про звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання в зв`язку з закінченням іспитового строку було задоволено (а.с. 220).

Вироком Сватівського районного суду Луганської області від 30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 309 КК України та призначено покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки. На підставі ч.1, 2 ст. 76 КК України ОСОБА_1 зобов`язано періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (а.с. 133- 134).

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 15 червня 2020 року ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 20 березня 2019 року про звільнення засудженого ОСОБА_1 від покарання, призначеного йому вироком Сватівського районного суду Луганської області від 01 лютого 2017 року, у зв`язку із закінченням іспитового строку було скасовано, подання заступника начальника Сватівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Луганській області про звільнення від відбування покарання в зв`язку з закінченням іспитового строку засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без задоволення (а.с. 135 - 137).

Відповідно до статті 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Нововиявленими обставинами визнаються:

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

2) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

3) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.

Таким чином, системне тлумачення положень ст. 459, пунктів 4, 5 ст. 462, ст. 91 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: 1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення; 2) вони знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення; 3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, на чому неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Желтяков проти України», який вимагає, щоб рішення не ставилось під сумнів, коли суди остаточно вирішили питання. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень, тобто жодна сторона не може вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто для нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлені обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Виходячи із системного аналізу наведених положень закону, перегляд вироку у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в кримінальному судочинстві. На відміну від перегляду судового вироку в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є те, що на час ухвалення вироку суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на прийняття обвинувального вироку, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

За змістом наведених вище норм процесуального закону роль суду при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами зводиться лише до встановлення наявності таких обставин, оцінки їх з точки зору істотності для даної конкретної справи, їх дослідження та прийняття відповідного рішення.

Нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного так і правового характеру), які об`єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи; не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов`язковою.

Таким чином, викладена у заяві обставина не може бути визнана нововиявленою у розумінні ст. 459 КПК України, оскільки при ухваленні вироку Сватівським районним судом Луганської області від 30 жовтня 2019 року (справа № 426/2138/18), прокурору було достеменно відомо про існування вироку Сватівського районного суду Луганської області від 01 лютого 2017 року та про ту обставину, що в період відбування покарання, призначеного вищевказаним вироком суду ОСОБА_1 було вчинено кримінальне правопорушення, яке полягало унезаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту. Також, було відомо про існування ухвали Сватівського районного суду Луганської області від 20 березня 2019 року, якою ОСОБА_1 було звільнено від відбування покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку, призначеного вироком Сватівського районного суду Луганської області від 01 лютого 2017 року, яка не було оскаржена в апеляційному порядку, у той час як не існувало на момент ухвалення оскаржуємого судового рішення ухвали Сватівського районного суду Луганської області від 15 червня 2020 року, постановленої у справі № 426/858/19.

Згідно ч. 1 ст. 467 КПК України суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Керуючись статтями 376, 459-463 КПК України, -

Ухвалив:

В задоволенні заяви прокурора Сватівського відділу Старобільської місцевої прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Сватівського районного суду Луганської області від 30 жовтня 2019 року - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 05 лютого 2021 року.

Суддя А.С. Река