Ухвала суду № 94671291, 05.02.2021, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4881/20

1-кп/405/181/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2021 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого: Льон С.М.,

при секретарі: Булькач С.С.,

за участю прокурора: Дегтярьова В.І.,

захисника: Шведова С.П.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький у кримінальному провадженні, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120020004174 від 24.06.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10.12.2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів до 07 лютого 2021 року.

В судовому засіданні прокурор вказав про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, що ризики застосування запобіжного заходу – тримання під вартою не відпали, враховуючи тяжкість покарання обвинувачений може ухилитися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше судимий, окрім того, не має джерела доходу.

Захисник Шведов С.П. заперечив проти продовження строку тримання під вартою, вказавши, що ризики, наведені прокурором не підтвердженні, оскільки посилання прокурора на те, що ОСОБА_1 вчиняв злочин є необґрунтованим, оскільки вирок в справі не винесено. Окрім того, вплив на потерпілого та свідків прокурором не доведено. Тяжкість покарання не є вирішальним фактором при продовженні строку тримання під вартою, а відсутність доходу прокурором також не доведена. Окрім того, вказав, що прокурор фальсифікує матеріали кримінального провадження.

ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Враховуючи доводи прокурора, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчиняти інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 судом враховані обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого. Також, судом взято до уваги практику Європейського суду з прав людини.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Так, обвинувачений ОСОБА_1 не одружений, не має утриманців, не має місця реєстрації, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків. Не працює, тобто не має постійного джерела доходу. Окрім того, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років із конфіскацією майна.

Наведене свідчить про наявність ризиків, встановлених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які вказують на можливість обвинуваченим у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 5 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому суд зазначає, що перебування в провадження слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві кримінального провадження відносно службових осіб Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградського області ходо перевищення службових повноважень відносно ОСОБА_1 не зменшують ступінь ризиків, встановлених судом.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні обвинуваченого під вартою, а тому суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 60 днів, тобто до 07 лютого 2021 року включно, так як більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків та завдань кримінального провадження.

Відповідно до положення ч. 5 ст. 182, ч.3, ч.4 ст. ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , його особу, матеріальний стан, шкоду завдану потерпілій, суд приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68 100 гривень.

Керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов`язки визначені цією нормою права.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів до 05 квітня 2021 року включно.

Визначити розмір застави в сумі 68 100 гривень, яка може бути внесена на депозитний рахунок: рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12020120020004174 від 24.06.2020 року.

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування з потерпілою і свідками у даному кримінальному проваджені.

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Копію ухвалу направити до ДУ “Кропивницький СІ”, для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою – в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Світлана Михайлівна Льон