Ухвала суду № 94670663, 04.02.2021, Вишгородський районний суд Київської області

"04" лютого 2021 р. Справа № 363/513/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Свєтушкіної Д.А. за участі секретаря Коргун К.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгород заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бойчука Віталія Матвійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2021 року до Вишгородського районного суду Київської області представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бойчука Віталія Матвійовича надійшла позовна заява до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Разом з позовною заявою від представника позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що є на рахунках, належні ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), в розмірі, що відповідає розміру заявлених позовних вимог, а саме: 623 705,77 гривень. Свої вимоги мотивує тим, що існують всі підстави для накладання арешту на майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_2 , оскільки, між сторонами існує спір стосовно відшкодування позивачу завданих збитків та незабезпечення позову може утруднити і навіть зробити неможливим виконання рішення в майбутньому виходячи з того, що розмір завданої шкоди оцінено у значну суму коштів - 623 705,77 гривень, відповідач не дав згоди та не шукав компромісу у позасудовому порядку для відшкодування завданих позивачу збитків, хоча вина відповідача доведена у судовому порядку, вимоги про накладення арешту є співмірними до розміру завданих позивачу збитків, який складає 623 705,77 гривень.

Враховуючи норму ч.1 ст.153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову та матеріалами позовної заяви, суд прийшов до наступного.

Відповідно до п.1, 2, 3 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви; одночасно з пред`явленням позову; після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як роз`яснено в п.п. 4, 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів або пов`язаних із ними інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц Верховний Суд, зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Окрім того, відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Представник позивача просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що є на рахунках, належні ОСОБА_2 , співмірними до розміру завданих позивачу збитків, які оцінено у суму коштів- 623 705,77 гривень, однак у поданій заяві не зазначає на яке саме майно ОСОБА_2 слід накласти арешт, що перешкоджає суду прийти до висновку щодо співмірності накладення такого арешту, також представником позивача не зазначено відомості про наявність у ОСОБА_2 рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті.

На підставі вищевикладеного, за відсутності необхідних і достатніх даних для забезпечення позову та враховуючи те, що позивачем не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову,

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бойчука Віталія Матвійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Д.А. Свєтушкіна