
Справа № 349/1790/20
Провадження № 2-а/349/4/21
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
04 лютого 2021 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.
з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 349/1790/20за позовом ОСОБА_1 до Рогатинського відділення поліції Тисменицького відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Микитчин П.С., звернувся в суд із адміністративним позовом до Рогатинського відділення поліції Тисменицького відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №3466005 від 22 листопада 2020 року відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
В обгрунтування позову зазначено, що 22 листопада 2020 року, ОСОБА_1 надав належний йому транспортний засіб в користування рідному брату. В другій половині дня брат зателефонував до нього і повідомив, що в автомобілі закінчилося пальне. Він стоїть в с.Верхня Липиця Рогатинського району Івано-Франківської області. Коли позивач приїхав до місця зупинки, то встановив, що автомобіль припаркований згідно ПДР, а саме на відстані, яка була значно більшою 10 м від перехрещення доріг. Він залишився чекати біля автомобіля, а його брат пішов за пальним. Під час очікування до нього під`їхав патрульний автомобіль. Працівники поліції з`ясували причину зупинки. Він пояснив, що очікує брата, який пішов за пальним. Крім того, надав працівникам поліції технічний паспорт на транспортний засіб. Будь-якої постанови в його присутності працівники поліції щодо нього не складали. 27 листопада 2020 року на його адресу з Рогатинського ВП надійшов лист в якому йому було надіслано оскаржувану постанову про порушення ним правил стоянки і зупинки. Просив позов задовольнити повністю.
У судове засідання представник позивача, позивач не прибули, направили на адресу суду клопотання про слухання справи без їх участі. Позовні вимоги підтримали повністю з підстав, які наведені у заяві. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача відзиву на позов не надав, у судове засідання не з`явився повторно, про дату, час та місце розгляду справи відповідача було повідомлено в установленому законом порядку.
Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що постановою серії ЕАМ №3466005 від 22 листопада 2020 року в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 гривень.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 22 листопада 2020 року о 20 год. 37 хв. в с.Верхня Липиця по вул.Центральній, керуючи автомобілем марки RENAULT MEGANE SCENIC реєстраційний номер НОМЕР_1 порушив ПДР, а саме - порушив правила зупинки і стоянки транспортних засобів на перехресті доріг, що в с.Верхня Липиця в напрямку села Нижня Липиця та села Малинівка, чим порушив п.15.9 г ПДР відповідальність за що передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Стаття 222 КУпАП передбачає, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3,5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1 - 126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 15.9 г Правил дорожнього руху України забороняється зупинка
на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Диспозиція ч. 1 ст. 122 КУпАП встановлює відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Позивач по справі заперечив порушення вимог ПДР щодо зупинки транспортного засобу.
Згідно з п.9 ст.31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото-, і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
За ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач відзиву на позов не надав, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП зокрема, фото- відеозапису, яким зафіксовано адміністративне правопорушення, до матеріалів справи не долучили. Пояснення представника позивача про відсутність в діях його довірителя складу адміністративного правопорушення, відповідачем належними доказами не спростовуються. Для підтвердження порушення позивачем пункту 15.9 г Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, світлини, чи схему з відповідними замірами відстані автомобіля від перехрещення доріг. Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП відповідачем не надано, а судом таких обставин не встановлено.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а тому постанову серії ЕАМ №3466005 від 22 листопада 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн слід скасувати, а провадження у справі закрити.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи . При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено на користь позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, а тому з врахуванням вимог ч.1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області необхідно стягнути на користь позивачки сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 420,40 грн .
Керуючись ст. ст. 2, 241-244, 286 КАС України,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рогатинського відділу поліції Тисменицького відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягненнязадовольнити повністю.
Скасувати постанову поліцейського Рогатинського ВП Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області Оленчина Віталія Дмитровича серія ЕАМ № 3466005 від 22 листопада 2020 року про визнання ОСОБА_1 винним за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 гривень.
Закрити провадження по справі щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (код ЄДРПУО 40108798) на користьОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 сплачений судовий збір в розмірі 420 грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О.Гаврилюк
Судове рішення № 94670198, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 04.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 349/1790/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: