Ухвала суду № 94670054, 22.01.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/103/16-ц

Провадження № 8/346/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,

секретаря Копильців І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2016 року по справі №346/103/16 –ц за нововиявленими обставинами,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд рішення Коломийського міськрайонного суду від 12 травня 2016 року по справі №346/103/16 –ц за нововиявленими обставинами посилаючись на те, що згаданим рішенням відмовлено у задоволенні її позову про встановлення нікчемним заповіту, складеного 07 квітня 2011 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Корницької сільської ради Пустовар О.В., згідно якого ОСОБА_2 заповів все належне йому майно ОСОБА_3 . Після постановлення даного рішення та набрання ним чинності, заявнику стали відомі обставини, які є істотними для справи, та які не були і не могли бути їй відомі під час розгляду даної справи. 11 вересня 2018 року їй, заявнику стало відомо , що заповідач ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив стаціонарне лікування у Коломийській районій лікарні в період з 24 березня 2011 року по 05 квітня 2011 року з діагнозом : цукровий діабет ІІ тип важка форма в ст. субкомпенсації ; Д/ангіопатіт н/кінцівок ІІ ст.; Д/полінейропатія верхніх та н/кінцівок з чутливо-рефлекторними розладами; Д/міокардіострофія НК ІІІ-ІІ А; Д/енцефалопатія з вестибулоактичним та цефалічним с-мом, наслідки перенесеного інсульту у вигляді правосторонніх геміпарезів. Після проведеного лікування стан хворого не покращився, хворий перебував у важкому стані, не ходив, не говорив про що зазначив лікар у епікризі з історії хвороби № 3635. Зазначає, що вищенаведена обставина має значення для правильного вирішення справи та є істотною для постановлення законного рішення у справі, так як на її підставі можна зробити висновок про стан здоров`я ОСОБА_2 на день укладення заповіту як критичний, що вказує на неможливість усвідомлення ним значення своїх дій та керування ними. Вважає, що волевиявлення ОСОБА_2 в день посвідчення заповіту не могло бути вільним і відповідати його волі оскільки станом на 05 квітня 2011 року, тобто за три дні до своєї смерті він не міг ні говорити, ні самостійно пересуватись. Зазначена обставина не була і не могла бути відома їй, заявнику оскільки інформацію про стан здоров я фізичної особи, діагноз та інші відомості, отримані при медичному обстеженні, згідно статей 40,391 Основ законодавства про охорону здоров"я віднесено до лікарської таємниці. Просить здійснити прегляд рішення за нововиявленими обставинами та скасувати вищезгадане рішення суду .

Крім того, представник заявника ОСОБА_1 – адвокат Ковріжних В.В. клопотав суд про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи. Своє клопотання мотивував тим, що що у ОСОБА_2 за життя було діагностовано низку серйозних медичних захворювань, серед яких виділяються, зокрема, дисциркуляторна полінейропатія верхніх та нижніх кінцівок з чутливо-рефлекторними розладами; дисциркуляторна міокардіострофія НК III - II А; дисциркуляторна енцефалопатія з вестибулоактичним та цефалічним синдромом, а також зазначається про важкий стан заповідача, який не здатний ходити і говорити, - викликає небезпідставні сумніви щодо можливості ОСОБА_4 усвідомлювати значення своїх дій та вільно керувати ними під час складання заповіту 07 квітня 2011 року. Оскільки для встановлення психічного стану ОСОБА_4 необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких неможливо встановити відповідні обставини, а стороною заявника неможливо надати відповідні висновки експертів із цих самих питань, просив призначити посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити наступні запитання: Чи страждав ОСОБА_2 на момент складення заповіту ІНФОРМАЦІЯ_1 яким-небудь психічним захворюванням ? Чи міг такий психічний розлад (захворювання) тягнути неможливість під час складення заповіту07 квітня 2011 року усвідомлювати свої дії, надавати їм належну оцінку без порушення спроможності до суджень і міркувань, та повною мірою керувати ними? Чи перебував ОСОБА_4 на момент складення заповіту ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням поставлених діагнозів: дисциркуляторна полінейропатія верхніх та нижніх кінцівок з чутливо-рефлекторними розладами; дисциркуляторна міокардіострофія НК ПІ - II А; дисциркуляторна енцефалопатія з вестибулоактичним та цефалічним синдромом, в стані абсолютної неспроможності розуміти значення своїх дій і керувати ними ?

Крім того представник заявника ОСОБА_5 просив зупинити провадження в даній справі зв`язку з тим, що 20 березня 2020 року було подано до Верховного Суду України заяву про перегляд судового рішення «Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду» від 28.03.2018 року у справі № 346/103/16-ц за виключними обставинами, яку зареєстровано в Єдиній автоматизованій системі діловодства Верховного Суду України за вхідним № 1 198/0/1-20 від «26» березня 2020 року. Вказує, що на даний час об`єктивно неможливо проводити розгляд даної справи оскільки предметом дослідження у вказаній справі є встановлення наявності та/або відсутності обставин, які визначені законом як нововиявлені. Більш того, у постанові від 28.03.2018 року у справі № 346/103/16-ц «новоутворений «Касаційний цивільний суд» стверджувально зазначає про те, що «Відповідно до рішення виконавчого комітету Корницької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області від 23 листопада 2010 року № 9-1/2010, долученого до матеріалів справи у судовому засіданні 07 липня 2016 року, обов`язки із вчинення нотаріальних дій покладено на секретаря сільської ради ОСОБА_6 саме виконавчим комітетом (а. с. 164)». Однак, в матеріалах цивільної справи № 346/103/16-ц на аркуші справи 164 міститься не рішення виконкому Корницької сільської ради від 23.11.2010 № 9-1/2010, яким обов`язки із вчинення нотаріальних дій покладено на секретаря ОСОБА_6 , а міститься рішення першої сесії VI-демократичного скликання. При цьому, в матеріалах справи відсутнє вищезгадане рішення саме виконавчого комітету Корницької сільської ради. Зазначає, що клопотання про зупинення провадження у справі № 346/103/16-ц за заявою ОСОБА_1 про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами містить належно аргументовані мотиви про неможливість Коломийського міськрайонного суду самостійно встановити та оцінити коло тих питань права, які входять до предмета судового розгляду в цій справі та правову оцінку яким у відповідності до вимог ЦПК України повинен надати виключно Верховний Суд України за результатом розгляду заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами.Просив зупинити провадження у даній цивільній справі за заявою ОСОБА_7 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду України, від якого залежить вирішення цього спору.

В попередньому судовому засіданні представник Корницької сільської ради зазначив, що з їхньої сторони були представлені всі витребувані документи , заперечив щодо задоволення даної заяви.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд звертає увагу, що судові засіданні неодноразово відкладалися за клопотаннями представника заявника.

Суд розглядає подану заяву у відсутності сторін та їх представників, виходячи із наступного .

У відповідності до приписів частини 2 ст. 429 ЦПК Україниу суді першої інстанції справа ( заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ) розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Згідно частини 2 ст. 128 ЦПК Українисуд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи винесення відповідної процесуальної дії , якщо їх явка є не обов"язковою.

Відповідно , явка учасників для розгляду такої заяви не є обов"язковою .

Крім того, відповідно до ст. 121 ЦПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Обґрунтованість тривалості провадження повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та критеріїв, викладених у прецедентній практиці ЄСПЛ. Зокрема, складності справи та поведінки заявника та держорганів. На це звернув увагу Європейський суд з прав людини справі «Зяя проти Польщі» (заява № 45751/10)

Вивчивши матеріали справи та заяви, беручи до уваги надані суду клопотання, судом встановлено.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 12.05.2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Корницька сільська рада про встановлення нікчемності заповіту, відмовлено ( Т.1 а.с.115-117)

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 07.07.2016 року рішення Коломийського міськрайонного суду від 12.05.2016 року залишено без змін (Т.1 а.с.167-170)

Постановою Верховного суду від 28.03.2018 року рішення Коломийського міськрайонного суду та ухвалу Апеляційного суду залишено без змін (Т.1а.с.216-219)

Відповідно до ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно положень ч.4 ст.423ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. (ч.5ст.423ЦПК України).

У відповідності до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку із нововиявленими обставинами» № 4 від 30 березня 2012 року нововиявлені обставини це юридичні факти, що мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» № 4 від 30 березня 2012 року при вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 361 ЦПК підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 362, 364 ЦПК.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - Суд) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання ( пп. 27 - 28 рішення від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії" №69529/01 та п. 46 рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду ( рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28 жовтня 1999 року). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин ( п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24 червня 2003 року; ухвала Суду щодо прийнятності заяви № 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 9 червня 2011 року).

Отже, основними підставами для перегляду рішення Коломийського міськрайонного суду, на думку заявника та його представника є те, що заповідач ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив стаціонарне лікування у Коломийській районій лікарні в період з 24 березня 2011 року по 05 квітня 2011 року та перебував у важкому стані, про що зазначив лікар у епікризі з історії хвороби , через що волевиявлення ОСОБА_2 в день посвідчення заповіту не могло бути вільним і відповідати його волі.

Суд зазначає, що підставою звернення ОСОБА_7 до суду з позовом про встановлення нікчемності заповіту було складення заповіту особою, яка не мала на це права.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. (ч.5ст.423ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає клопотання представника заявника про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи безпідставним та таким, що не підлягає до задоволенню, оскільки останній виходить за межі пред`явленого позову .

Ознайомившись із заявленим клопотанням про зупинення провадження у справі та матеріалами справи, суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступного.

Заявник посилається на звернення до Верховного Суду України із заявою про перегляд судового рішення «Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду» від 28.03.2018 року у справі № 346/103/16-ц за виключними обставинами

Відповідно до ст.. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зупиняє провадження у справі, лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв`язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов`язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Ознайомившись із обґрунтуваннями клопотання про зупинення провадження у даній справі, враховуючи наявні в матеріалах докази, суд не вбачає правових підстав, відповідно до вимог ст. 251 ЦПК України, для зупинення провадження по справі до розгляду Касаційного цивільного суду в складі Верховного Судуйого заяви про перегляд судового рішення у справі № 346/103/16-ц за виключними обставинами, тому що розгляд вищезгаданим судом його заяви за виключними обставинами не унеможливлює розгляд даного спору, оскільки у справі за виключними обставинами не вирішуються питання, що стосуються підстав заявлених у даній цивільній справі про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, а тому у задоволенні клопотання представника ОСОБА_8 про зупинення провадження по справі слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вказані заявником обставини не підпадають під визначення нововиявлених обставин згідно ч. 2 ст. 423 ЦПК України. При цьому докази, які не оцінювались судом, стосовно обставин, що були встановлені судом з врахуванням положень ч.4 ст.423 не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами. Більше того, суд наголошує, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Суд вважає, що обставина, на яку посилається заявник як на нововиявлену, не може вважатися такою. Інших обставин, які б могли бути підставою для перегляду рішення Коломийського міськрайонного суду від 12.05.2016 року за нововиявленими обставинами, заявником суду не надано.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як наголосив Європейський Суд з прав людини у справі "Пономарьов прти України" від 03 квітня 2008 року «право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципуres judicata принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення»(п.40 мотивувальної частини зазначеного рішення).

У справі "Совтрансавто -Холдинг прити України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що «одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів. Судова система, в якій існувала процедура внесення протесту, а відтак можливість неодноразового скасування остаточного судового рішення, як це було встановлено у цій справі, не відповідає як така принципу правової певності, який становить один з основних елементів верховенства права в сенсі статті 6 § 1 Конвенції»( пункт 72,77 мотивувальної частини рішення від 06.11.2002року ).

На підставі вищенаведеного, суд доходить висновку, що вимоги заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Коломийського міськрайонного суду від 12 травня 2016 року по справі №346/103/16 –ц за нововиявленими обставинами є необгрунтованими та безпідставними, а тому в задоволенні зазначеної заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247,423-429 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, відмовити.

В задовленні клопотання про зупинення провадження в справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду України у справі № 346/103/16-ц за виключними обставинами, відмовити.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2016 року по справі №346/103/16 –ц за нововиявленими обставинами - відмовити.

Залишити в силі рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2016 року по справі №346/103/16 –ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Корницька сільська рада про встановлення нікчемності заповіту.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського Апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Беркещук Б. Б.