Рішення № 94668374, 03.02.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/4572/20

Провадження № 2/0182/631/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03.02.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Багрової А.Г.

за участю секретаря судового засідання - Снєгульської В.М.,

відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Представник позивача – Гребенюк О.С., що діє на підставі довіреності №367-К-Н-О від 31 січня 2019 року (а.с.53)

Заяви по суті справи:

11.08.2020 року АТ «КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 19146,43 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 31.10.2011 року відповідач підписала заяву б/н, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту (з можливістю його збільшити або зменшити) на картковий рахунок на умовах, визначених Банком.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов`язувалася належним чином прийняти, використовувати і повернути банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти, комісії) у терміни, встановлені кредитним договором.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відносно своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитом відсотків у встановлені кредитним договором терміни ОСОБА_1 не виконує, у зв`язку з чим у неї склалась заборгованість за кредитом.

Станом на 20.04.2020 року заборгованість відповідача перед Банком становить 19146,43 грн., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту – 13579,16 грн.;

- пеня – 49,96 грн.;

Враховуючи те, що відповідач протиправно, всупереч умов надання кредиту, не повертає позивачу кредитні кошти та пов`язані із кредитом платежі, представник позивача просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати (а.с.2-6).

У судове засідання представник позивача не з`явився, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому на задоволенні позову наполягав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с.62).

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подавала. У судовому засіданні пояснила, що їй Банком були надані кредитні кошти у сумі 9000 грн. Про розмір відсотків за їх користування, терміни повернення, штрафні санкції її повідомлено не було. Оскільки вона втратила роботу та має на утриманні малолітню дитину, то знаходилася у скрутному матеріальному стані, повертала кредитні кошти у мінімальних розмірах. Для отримання розстрочки в порядку досудового врегулювання спору вона зверталася до Банку, однак їй було відмовлено. З наданим позивачем розрахунком ОСОБА_1 не погоджується, оскільки не була обізнана з умовами кредитного договору.

Процесуальні дії у справі:

10.09.2020 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.67).

Того ж дня витребувано відомості про доходи відповідача (а.с.68).

07.12.2020 року постановлено ухвалу про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.сю.78).

Судом встановлено:

31.10.2011 року відповідач ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.24). За змістом даної заяви, ОСОБА_1 , ознайомившись із умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами, виявила бажання оформити дебетову особисту картку (а.с.24 на зв.).

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с.25-51).

Згідно з наданим Банком розрахунком (а.с.7-15), заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 20.04.2020 року становить 19146,43 грн. і складається із: заборгованості за тілом кредиту – 13579,16 грн., заборгованості за простроченими відсотками – 5517,31 грн., пені – 49,96 грн. (а.с.15 на зв.).

У той же час, згідно з позовом, станом на 20.04.2020 року заборгованість відповідача перед Банком складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13579,16 грн. та пені у розмірі 49,96 грн., що всього становить 13629,12 грн., а не 19146,43 грн., як зазначає Банк (а.с.4 на зв.).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 31.10.2011 року бажаний кредитний ліміт, процентна ставка не зазначені. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, а також строки повернення кредиту.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками, а також пеню за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 31.10.2011 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, які відповідачем не підписані (а.с.25-51). Крім того, згідно із заявою від 31.10.2011 року, ОСОБА_1 виявила бажання оформити дебетову особисту картку (а.с.24 на зв.).

Положеннями статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З виписки по картці, яка відображає рух коштів відповідача, неможливо встановити істотні умови, які необхідні для вирішення питання про наявність заборгованості ОСОБА_1 по спірному договору, а саме: розмір кредитного ліміту, умови надання коштів, строки їх повернення та відповідальність за ухилення від зобов`язання.

Відповідно до довідки, наданої Банком, 11.10.2017 року ОСОБА_1 було збільшено кредитний ліміт до 9000,00 грн. (а.с.22). Саме цю суму кредиту визнала відповідач у ході розгляду справи.

Матеріали справи не містять письмових доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 за кредитним договором від 31.10.2011 року кредитних коштів у розмірі 13579,16 грн., які просить стягнути позивач.

З урахуванням викладених обставин, визнання відповідачем розміру тіла кредиту 9000,00 грн., відсутності належних та достатніх доказів іншого його розміру та умов договору, які передбачають проценту ставку, строки повернення кредиту, відповідальність за порушення зобов`язань, беручи до уваги, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, а також беручи до уваги вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, та він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів - суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 9000 грн.

За умовами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що при зверненні до суду з позовом Банком була оплачена мінімальна ставка судового збору, яка діяла станом на 11.08.2020 року, у розмірі 2102,00 грн. (а.с.1), суд вважає можливим стягнути цю суму з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.10,11,12,13,18,62,64,76,81,89,141,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 6,11,526,625,629,1048,1050,1054 ЦК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк” заборгованість за кредитом у розмірі 9000 (дев`ять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк” понесені судові витрати у розмірі 2102 грн. 00 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.

Повне рішення складено 05.02.2021 року.

Дані про учасників справи.

Позивач – Акціонерне товариство Комерційний банк „ПриватБанк”(скорочена назва – ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК”) – місце знаходження : 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач – ОСОБА_1 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання – АДРЕСА_1

Суддя: А. Г. Багрова