Вирок № 94668111, 05.02.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1823/18

Провадження № 1-кп/0203/97/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Смольнякова О.О.,

при секретарі - Осадчої А.О.

за участю прокурора - Єрух С.В.

захисника- Логойди О.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за 12018040020000003 від 26 квітня 2018 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, з середньою освітою, не працюючого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, одруженого, раніше несудимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-

в с т а н о в и в:

25.04.2018 року приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 знаходився в кафе «Бістро» на площі Старомостова у м. Дніпрі, де невстановлений досудовим розслідуванням чоловік передав ОСОБА_1 запал дистанційної дії типу УЗРГМ, який використовується для спорядження ручних гранат типу РГД-5, Ф-1, РГ-42 та відноситься до категорії вибухових пристроїв.

Керуючись раптово виниклим умислом, направленим на незаконне придбання та носіння вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_1 незаконно взяв, тобто придбав запал дистанційної дії типу УЗРГМ. Надалі, він поклав вказаний предмет до лівої передньої кишені куртки, одягнутої на ньому, та направився у метрополітен на станцію метро «Вокзальна», тобто став незаконно без передбаченого законом дозволу носити вибуховий пристрій при собі.

25.04.2018, бл. 22 год. 00 хв., ОСОБА_1 знаходився у підземному переході станції метро «Вокзальна» у м. Дніпрі, де був зупинений співробітниками поліції, які на підставі ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію» здійснили його поверхневу перевірку.

Надалі, в період часу з 22 год. 15 хв. до 22 год. 50 хв. 25.04.2018 у службовому приміщенні станції метро «Вокзальна» у м. Дніпро, ОСОБА_1 в присутності двох понятих добровільно видав співробітникам поліції з лівої кишені куртки, одягнутої на ньому, металевий предмет розміром 7,5 см., діаметром 1,2 см, від якого відходила металева ручка, яка має на собі маркування у вигляді «79-77 УЗРГМ 583», який являється уніфікованим запалом ручної гранати дистанційної дії типу УЗРГМ, який використовується для спорядження гранат РГД-5, Ф-1, РГ-42, відноситься до категорії вибухових пристроїв та є придатним до застосування за призначенням (для виробництва вибуху).

Таким чином, ОСОБА_1 незаконно придбав та носив вибуховий пристий без передбаченого законом дозволу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав та суду пояснив, що у зв`язку із сваркою із дружиною вжив спиртне. Після чого пішов до кафе «Бістро», що знаходиться на пл.Островського, де до нього підсів невідомий чоловік, почав вести розмову, пригостив пивом. В ході розмови вказаний невідомий чоловік йому запропонував наркотичні засоби, на що він відповів відмовою, оскільки не вживає наркотичні засоби. Після чого цей чоловік відходив комусь телефонував. Повернувшись, сказав, що у нього є подарунок з АТО- запал гранати, який він йому передав. Зазначений «шматок заліза» він поклав у кишеню та забув за його існування, він навіть не знав, що це таке, тому що в армії не служив. У зв`язку із тим, що його дружина проживає на ж\м Парус, йому необхідно було дістатися метро, чоловік запропонував провести, на що він погодився. Повів його чоловік через пр. К. Маркса, по дорозі вказаний чоловік відлучався. Коли дійшли до входу, він не встиг навіть зайти до метро, співробітники поліції зупинили його біля «вертушки». Співробітники поліції запитали чи можна оглянути, він надав дозвіл, за «железку» забув. Коли обернувся, чоловіка, який його супроводжував не було. Він запитав: «а він», на що йому відповіли, що він був один. Його оглянули, відвели в сторону. Потім йому на вул. ОСОБА_2 пропонували, щоб він говорив, що знайшов в м. Новомосковську, він відмовився, оскільки проживає в м. Дніпрі. Вважає, що вищезазначений чоловік його підставив. Цей подарунок від невідомого чоловіка узяв, оскільки був в нетверезому стані, події, які на той час з ним відбувалися, усвідомлював частково.

Незважаючи на невизнання своєї вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому кримінальному правопорушені повністю доведена і об`єктивно підтверджується, зібраними і дослідженими в ході судового слідства доказами, а саме:

- показаннями свідка ОСОБА_3 , який суду пояснив, що він працює в Дніпропетровському метрополітені. Його запросили на ст. Вокзальну в якості понятого, там знаходилися співробітники поліції та затримана особа. Момент затримання особи він не бачив. Запросили в кабінет, де перебувало декілька осіб. У ОСОБА_4 знаходили речі та викладали з одягу. Запал вже лежав на ганчірці на столі, але напевно це не пам`ятає. Перед вилученням, ОСОБА_4 ставили запитання, чи має він при собі заборонені предмети. Пам`ятає, що речі викладали на стіл, в їх присутності фотографували. Раніше в армії бачив запал, тому знає, як він виглядає. Вказаний предмет схожий на запал запаковувався у целофановий пакет, вони як поняті поставили свої підписи. В документах, написаних на аркушах, вони ставили підписи. Від ОСОБА_4 в його присутності зауважень не надходило. З приводу запалу ОСОБА_1 пояснив, що він зустрівся з кимось у кафе та йому подарували в якості сувеніру. Через декілька днів до нього приходили та надавали надрукований текст пояснень, де він ставив свій підпис.

- показаннями свідка ОСОБА_5 , який в судовому засіданні пояснив, що на час подій працював в Дніпропетровському метрополітені, дату подій не пам`ятає. Знаходився на ст. Вокзальній, працював увесь день, до нього підійшов працівник поліції та запросив бути присутнім при огляді особистих речей. Запросили до приміщення поліції, з ним був ще один працівник, який підійшов пізніше. Його попрохали подивитися на предмети, які знаходилися на столі. У приміщенні знаходився він, працівник поліції, особа ,у якої вилучалися предмети. В залі судового засідання впізнає цю особу- ОСОБА_1 . Вказане фотографували. ОСОБА_1 підтвердив, що це його речі, предмет схожий на запал також знаходився на столі. ОСОБА_1 сказав, що даний предмет знаходився при ньому, який йому подарували. Інший понятий також був присутній. Від ОСОБА_4 зауважень не надходило. Йому особисто відомо як виглядає запал і цей предмет який знаходився на столі був схожий на запал. Даний предмет схожий на запал запакували в пакет для доказів, він та інший понятий розписалися. Під час огляду до дій працівників поліції зауважень у нього особисто не було. В його присутності співробітники поліції ставили питання ОСОБА_1 про предмет схожий на запал, де він його придбав. Момент затримання обвинуваченого не бачив. Коли вилучався запал, він не був присутнім. Яким чином проводився поверхневий огляд ОСОБА_1 , він не бачив. Коли зайшов до кабінету, речі вилучені у ОСОБА_1 вже були на столі. ОСОБА_1 в його присутності пояснив, що предмет схожий на запал є сувеніром, який йому подарували, інших пояснень не пам`ятає. У ОСОБА_1 не було зауважень. Потім через 2 дні йому на окремому документі принесли пояснення, які він підписав.

- показаннями свідка ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що на час подій працював у відділі метрополітену. При затриманні ОСОБА_1 був один, знаходився у касових відділеннях метрополітену, де встановлені більше 15 камер. Проводили патрулювання станції метрополітену, разом із оперативними співробітниками. Один із оперативних співробітників ОСОБА_7 помітив чоловіка, який зайшов до касового відділення, за зовнішніми ознаками був у нетверезому стані, хитка хода, не орієнтувався на місці, у зв`язку із чим співробітник підійшов до нього. У зв`язку із великим натовпом людей, ОСОБА_7 відвів чоловіка в бік. У чоловіка запитали чи має він при собі заборонені речі, на що чоловік відповів що немає при собі забороненого. Повз проходили співробітники метрополітену та їх запросили в якості понятих для поверхневого огляду громадянина. В присутності понятих чоловік добровільно діставав речі: телефон, потім із кишені витягнув запал. Телефон був у розшуку. При цьому, чоловік пояснив, що з якимось товаришами на вокзалі вживав спиртні напої. На запитання звідки у нього запал, чоловік відповів, що йому товариш в якості подарунку привіз запал з АТО, та носив при собі його в якості подарунку. Після затримання особи ставили питання, де товариш, який йому надав запал, на що чоловік відповів, що йому про це невідомо. Опір обвинувачений не вчиняв. Огляд проводився в касовому залі, на парапеті. безпосередньо на території метрополітену. Після цього була викликана СОГ, яка на місці займалася вилученням. Вони склали протокол про адмінстартвине правопорушення за ст. 178 ч.2 КУпАП, про що особа розписалася.

- показаннями свідка ОСОБА_8 , який в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого затримував співробітник карного розшуку, у зв`язку із тим, що чоловік знаходився в стані сп`яніння, в метро забороняється перебувати в нетверезому вигляді. Під час затримання чоловік був один, на інших осіб не вказував. Затримував особу оперуповноважений ОСОБА_9 зовнішніми ознаками було видно, що людини перебувала в нетверезому стані: хитка хода, погано орієнтувався на місцевості. Вони на той час знаходилися в службовому приміщенні. ОСОБА_7 знаходився із чоловіком біля парапету при вході у метро. Потім ОСОБА_7 запросив їх, встановили особу чоловіка, пояснили останньому правила користування метрополітеном та склали відносно особи протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 178 КУпАП. Все відбувалося в касовому залі метрополітену. Після оформлення чоловіку ставили питання чи у є у нього при собі заборонені речовини, предмети, він відповів, що немає. Після чого були запрошені 2 співробітники метрополітену в якості понятих, та в їх присутності виявили у даного громадянина запал від гранати. Вони запропонували чоловікові добровільно видати вміст кишені. Після чого, чоловік виклав телефон, ключі, запал, та в ході пояснив, що запал йому хтось подарував, товариш малознайомий, з яким він познайомився на пл.. Островського. На його думку, обвинувачений не розумів, що це запал. По прибуттю СОГ запал був вилучений, склали протокол.

- показаннями свідка ОСОБА_10 , який суду пояснив, що події відбувалися 25.04.2018. Близько 22 год. 00 хв. вони знаходилися на станції з іншими поліцейськими та потім побачили людину, яка стоїть в безлюдному місці, без мети, з ознаками алкогольного сп`яніння. Підійшли до особи, запитали, як він себе почуває, на що він повідомив, що розпивав спиртні напої на пл.. Островського з невідомими особами. Після чого вони почали пересуватися на ст. Вокзальній, та зайшли до метрополітену. Затримано особу було через його знаходження в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим почали складати протокол. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 178 КУпАП, була проведена поверхнева перевірка. Чоловікові було запропоновано дістати все з кишені. Після чого, в присутності понятих, які були викликані співробітниками поліції, чоловік добровільно дістав мобільні телефони, один з яких по інформації був у розшуку, ключі та предмет схожий на запал. ОСОБА_1 пояснив, що дану річ (запал) йому передав чоловік, з яким він спільно розпивав спиртні напої на площі ОСОБА_11 . Предмет схожий на запал ОСОБА_1 дістав з лівої кишені та пояснював, що це чека від гранати, та вона не є небезпечною. Для огляду надавав добровільно. До прибуття понятих, запал у обвинуваченого знаходився у кишені, та потім в присутності понятих видав запал. На час прибуття понятих, вони вже перемістилися від місця затримання особи, через великий натовп людей, та знаходилися неподалік від місця затримання. Зауважень у обвинуваченого не було. Поняті були співробітниками метрополітену, заперечень в них не було.

- показаннями свідка ОСОБА_12 , який суду пояснив, що події відбувалися на ст. «Дніпро-Вокзальна» проводили огляд ОСОБА_4 , в ході якого виявили у останнього запал від гранати. Слідчий вилучав в присутності понятих. Він безпосередньо був присутній, коли на місці вже був слідчий. Йому зі слів стало відомо, що ОСОБА_4 знаходився в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим його не пропустили у метро та запросили поліцейських. З ОСОБА_4 спілкувалися співробітники поліції, пояснень ОСОБА_4 щодо вилученого запалу, він не чув. На місці він знаходився, коли прибула СОГ, але постійно на місці не перебував, періодично відлучався, а тому напевно сказати, що був присутній під час вилучення, він також не може. ОСОБА_4 був в стані алкогольного сп`яніння, якщо останній і надавав пояснення, то він їх не запам`ятав.

- протоколом огляду з фотобалицею від 25.04.2018, відповідно до якого об`єктом є ділянка місцевості, розташованої за адресою станція «Вокзальна» у м. Дніпро, де на момент огляду знаходився чоловік, який назвався ОСОБА_1 та в ході поверхневого огляду добровільно видав особисті речі, серед яких був предмет схожий на запал від гранати.(том 2 а.к.п 6)

- протоколом проведення слідчого експерименту від 15.05.2018 року, в ході якого встановлено, що запал типу УРЗГМ, який був вилучений у ОСОБА_1 придатний для виробництва вибуху (том 2 а.п. 30-33)

- висновком експерта № 33/5.2/154 від 17.05.2018 року, відповідно до якого наданий на дослідження предмет, вилучений 25.04.2018 в ході поверхневої перевірки у ОСОБА_1 на станції метро «Вокзальна» в м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108 являється: уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ, який використовується для спорядження ручних гранат типу РГД-5,Ф-1,РГ-42 та відноситься до категорії вибухових пристроїв. Наданий на дослідження предмет, а саме уніфікований запал ручної гранати типу УЗРГМ, придатний до застосування за призначенням (для виробництва вибуху) (том 2 а.к.п.36-39)

- показаннями експерта ОСОБА_13 , який в судовому засіданні підтвердив свій висновок.

Суд критично відноситься по пояснень ОСОБА_1 стосовно того, що чоловік, який подарував йому запал, був підісланий працівниками поліції, оскільки будь-яких доказів цього не надано. З пояснень самого ОСОБА_1 вбачається, що він отримав зазначений запал він особи, з якою сумісно вживав алкогольні напої. ОСОБА_1 було затримано працівниками поліції перед входом до метро за те, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння, за що відносно останнього склали протокол про адміністративне правопорушення. Вже після складання протоколу ОСОБА_1 запропонували надати до огляду свої речи, серед яких був запал.

В судовому засіданні за клопотанням прокурора до матеріалів кримінального провадження долучена постанова про закриття кримінального провадження (т.1 а.к.п.140-141), яке було розпочате за поясненнями ОСОБА_1 щодо того, що невідомий чоловік надав йому запал. З постанови, яка датована 21.11.2019, вбачається, що встановити особу, яка подарувала ОСОБА_1 запал, не виявилось можливим. Відеозаписи з камер спостереження отримати не вдалося.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 в скоєні інкримінованого кримінального правопорушення доведена в повному обсязі та його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне придбання та носіння вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи покарання, суд приймає до уваги тяжкість скоєного кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, характеризується посередньо.

Обставиною, що пом`якшують покарання, є наявність на утриманні малолітньої дитини.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. Також у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи.

За таких обставин суд, приймаючи до уваги всі вищезазначені обставини, вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без його ізоляції від суспільства.

Судові витрати в розмірі 715 гривень 00 копійок за проведення експертизи, відповідно до ст. 124 ч.2 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, і призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати засудженого періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 не обиралася.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта – 715 (сімсот п`ятнадцять) гривень 00 копійок.

На вирок можуть подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя О.О. Смольняков