Вирок № 9466791, 19.05.2010, Путивльський районний суд Сумської області

Справа 1- 57

2010 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

19 травня 2010 року Путивльський районний суд Сумської області

в складі : головуючого судді Гриценко П.П.

при секретарі - Ковальовій К.В.

з участю: прокурора - Сидоренко В.А.

захисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, народився в с.Мачулища Путивльського району, освіта середня спеціальна, не одружений, працював водієм Путивльської районної санітарно-епідеміологічної станції, проживає по АДРЕСА_1 раніше не судимий,

в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_3, 30.03.2010 року, близько 15 години, перебуваючи на території гаражів Путивльської районної СЕС по вул.Луначарського, 45 в м.Путивль, знаходячись в стані алкогольного спяніння, зайшов до одного з приміщень гаражів, в якому потерпілий ОСОБА_2 та водій СЕС ОСОБА_4 збивали щити на оглядову яму гаража, почав робити їм зауваження, після чого між підсудним та потерпілим виникла сварка, в ході якої підсудний ОСОБА_3, на грунті раптово виникших неприязних стосунків, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс удар ногою в обличчя потерпілого ОСОБА_2, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді забійної рани спинки носа, струсу головного мозку, перелому кісток носу зі зміщенням, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, по ознаку тривалості розладу здоровя більш ніж двадцять один день.

Факт скоєння цього злочину підтверджуються слідуючими доказами.

Сам підсудний ОСОБА_3І вину свою повністю визнав і суду показав, що дійсно, 30.03.2010 р., він, після розпиття пива, ремонтуючи машину на території гаражів Путивльської СЕС, зайшов до одного з приміщень гаражів, де потерпілий та ОСОБА_4 збивали щити на оглядову яму, дійсно зробив їм зауваження, що ніби ті неправльно збивають щити, після чого ОСОБА_2 поросив вийти з гаражу ОСОБА_5, та почав сваритися з ним, замахнувся на нього рукою, а він, відвертаючись, вдарився об якій-то предмет, при цьому спричинив садно на голові, а потім, дійсно, наніс удар головою в обличчя потерпілого, спричинивши йому тілесні ушкодження.

Ў Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що дійсно, 30.03.2010 р., він та водій ОСОБА_4 збивали щити в оглядову яму гаражів Путивльської СЕС. Близько 15 години до приміщення зайшов підсудний, при цьому було видно, що він знаходиться в стані алкогольного сп яніння та почав робити їм зауваження та заважати робити. На його прохання - залишити приміщення - він не відреагував, тоді він попросив ОСОБА_6 залишити гараж, оскільки розумів, що при таких умовах вони працювати не можуть, і коли ОСОБА_4 вийшов, то між ним та підсудним виникла сварка, і в той час, коли він збирав цвяхи, підсудний наніс йому удар ногою в обличчя в область носа, спричинивши йому тілесні ушкодження, від яких він знаходився на стаціонарному лікуванні.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що дійсно 30.03.2010 року він та ОСОБА_2 в одному з приміщень гаражів СЕС збивали щити на оглядову яму. Близько 15 години, цього ж дня, до приміщення зайшов підсудний ОСОБА_3, який дійсно робив їм зауваження та заважав працювати. Після цього ОСОБА_2 попросив його вийти з приміщення, а сам залишився з підсудним. Через декілька хвилин з приміщення гаража вийшли ОСОБА_2 та підсудний ОСОБА_7і., в обоїх були тілесні ушкодження: у потерпілого в області носа, у підсудного було садно на голові. При яких обставинах спричинені тілесні ушкодження - обоє нікому не розповідали.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що дійсно, вона як працівник Путивльської СЕС, 30.03.2010 р., після 15 години,, проходила мимо гаражів, де в цей час із одного з приміщень гаражів вийшов ОСОБА_2, на обличчя якого була кров та тілесні ушкодження в області носа. Вона надала йому першу допомогу та відправила до лікарні.

Свідок ОСОБА_9 дружина потерпілого суду показала, що 30.03.2010 р. після 15 години вона зайшла на роботу до свого чоловіка та дізналася, що підсудний ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження її чоловіку, при яких обставинах вона не знає.

Згідно висновків судово-медичних експертиз - у потерпілого ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани спинки носа, струсу головного мозку, перелому кісток носу зі зміщенням, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, по ознаку тривалості розладу здоровя більш ніж двадцять один день (а.с.43-44); у підсудного ОСОБА_3 - тілесні ушкодження у вигляді травматичного рубця правої тімяної ділянки голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоровя. Дане тілесне ушкодження утворились від однократної дії тупого твердого предмету з необмеженою травмуючою поверхнею і могло утворитись як в результаті безпосередньої дії травмуючого знаряддя при нанесенні удару, так і в результаті падіння з висоти власного зросту, на тупий твердий предмет з необмеженою травмуючою поверхнею (а.с.49-50 ).

Як вбачається із Протоколів відтворення обстановки і обставин події - потерпілий ОСОБА_2 розповів та показав при яких обставинах підсудний ОСОБА_3 спричинени йому тілесні ушкодження (а.с.38-39); підсудний ОСОБА_3 розповів та показав як між ним та потерпілим ОСОБА_2 виникла сварка, яка переросла в обопільну бійку(а.с.69-72).

Згідно висновків судово медичних експертиз: механізм утворення тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичному обстеженні ОСОБА_2, співпадає з механізмом спричинення продемонстрованим самим ОСОБА_2 в ході відтворення обстановки та обставин події з ним (а.с.54), а механізм утворення виявлених при судово-медичному обстеження ОСОБА_3 не співпадає з механізмом утворення тілесних ушкоджень, продемонстрованим самим підозрюваним ОСОБА_3 в ході відтворення обстановки і обставин події(а.с. 58).

Проаналізувавши вищевикладені докази в їх сукупності суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 в скоєнні злочину при обставинах, викладених в описовій частині вироку, повністю доведена.

Але при цьому суд враховує і те, що дійсно між підсудним та потерпілим виникла сварка, яка потім переросла в обоюдну бійку, в ході якої підсудний ОСОБА_3 умисно наніс удар ногою в обличчя потерпілого, спричинивши останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження, але такі дії підсудного відбулися коли потерпілий наказав водієві ОСОБА_6 залишити приміщення гаражу, що останній і зробив, оскільки потерпілий працює завхозом Путивльської СЕС, і коли обоє залишилися один на один, що і спровокувало загострення сварки, а потім і обопільної бійки, в ході якої підсудний спричинив потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження тому при таких обставинах така поведінка самого потерпілого і спровокували підсудного на злочинні дії.

Такі злочинні дії підсудного ОСОБА_3, суд кваліфікує за ч.1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя.

При визначенні підсудному виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудного, який вину повністю визнав, позитивно характеризується, раніше не судимий.

Те, що підсудний кається в скоєному, в добровільному порядку повністю відшкодував матеріальну шкоду, частково почав відшкодовувати і компенсацію за спричинену моральну шкоду потерпіолму, ці обставини суд визнає як такі, що пом'якшують його покарання.

Те, що підсудний скоїв злочин в стані алкогольного спяніння, суд визнає за обставину, що обтяжує його покарання.

Враховуючи такі дані за особу підсудного, а також і те, що він доглядає за хворим (паралізованим) одиноким дядьком ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, і характер скоєного злочину, а також і неправомірну поведінку самого потерпілого, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без позбавлення волі, призначивши йому покарання у виді обмеження волі, але враховуючи всі помякшуючі та обтяжуючі обставини, суд вважає за можливе звільнити його від відбування такого покарання з випробовуванням з іспитовим строком, тобто примінивши положення ст. 75 КК України.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Потерпілим ОСОБА_11 заявлений цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_3. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 470 грн. 70 коп. та 10 000 гривень як компенсації за спричинену йому моральну шкоду.

В судовому засіданні потерпілий від позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди відмовився, у звязку з добровільним відшкодуванням такої шкоди та просить стягнути з підсудного, як компенсацію за спричинену йому моральну шкоду, 10000 грн.

Судом встановлено, що дійсно, внаслідок злочинних дій підсудного ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_2 в ході обоюдної сварки були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, внаслідок чого потерпілий знаходився на стаціонарному лікуванні, відчував біль, переніс певні моральні страждання, втратив на деякий час привичний спосіб життя, тобто йому дійсно була спричинена моральна шкода, але виходячи із обставин даної справи, дій підсудного та поведінки самого потерпілого, а також враховуючи ступінь цих моральних страждань та виходячи з принципів розумності та справедливості розмір такої компенсації суд оцінює 1 500 грн., які на підставі ст.1167 ЦК України підлягають стягненню з підсудного на користь потерпілого.

Як вбачається з довідки Путивльської райлікарні потерпілий ОСОБА_2 від злочинних дій підсудного ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні 7 ліжко-днів, на його лікування лікувальним закладом витрачено 493 грн. 57 коп. (а.с.93), а тому на підставі ст.1206 ЦК України витрати лікувального закладу, які затрачені на лікування потерпілого підлягають стягненню з підсудного на користь бюджету з якого фінансується лікувальний заклад

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробовуванням з іспитовим строком два роки.

Покласти на засудженого ОСОБА_3 слідуючі обов”язки :

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи;

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1 500 гривень як компенсацію за спричинену моральну шкоду.

Стягнути з ОСОБА_3 493 грн. 57 коп. - витрат за стаціонарне лікування потерпілого від злочину, перерахувавши їх на рахунок Путивльського районного бюджету №31419544700278, код одержувача 23635161, МФО 837013, код платежу 24060300 в ГУ ДКУ в Сумській області.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Путивльський райсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення всіма учасниками процесу.

Суддя:підпис

Копія вірна

Голова

Путивльського районного суду П.П.Гриценко