Ухвала суду № 94667819, 05.02.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7003/20

1-кп/212/291/21

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою

05 лютого 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: головуючого судді Дехта Р.В., за участю секретаря судового засідання Колісник К.Е., прокурора Янюк В.І. захисника – адвоката Матової Т.В., розглянувши клопотання прокурора Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню №12014040220001132 від 15.09.2014 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146, ч.3 ст.152 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні колегії суддів Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, головуючого судді Козлова Ю.В., суддів Пустовіта О.Г., Дехти Р.В., перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146, ч.3 ст.152 КК України.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2020 року обвинуваченого ОСОБА_1 оголошено в розшук та застосовано примусовий привід.

05 лютого 2021 року за вхідним №3401/21 до суду надійшло клопотання прокурора Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Органом національної поліції України до суду доставлений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки за №4/21 від 05 лютого 2021 року, що підписана заступником керівника апарату, суддя Козлов Ю.В., станом на 05 лютого 2021 року перебуває на лікарняному (тимчасова непрацездатність судді ).

Відповідно до п. 20-5 розділу XI "Перехідні положення" КПК України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Зважаючи на те, що станом на 05.02.2021 року відсутній головуючий суддя колегії суддів суддя Козлов Ю.В. по даному провадженні, суд вважає за можливе розглянути клопотання прокурора в порядку передбаченому п.20-5 розділу XI "Перехідні положення" КПК України.

В судовому засіданні прокурор на задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наполягав, просив задовольнити, послалися на обставини та ризики, що зазначенні в клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що заперечує проти задоволення клопотання, додатково пояснив, що не отримував повістки, а тому не приходив до суду. Раніше в Жовтоводському міському суді був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вніс заставу та його звільнили. До Жовтоводського суду також не ходив, так як не отримував повістки. На даний час працює в місті Дніпрі, живе з родиною.

Захисник – адвоката Матова Т.В. в судовому засіданні зазначала, що підтримує думку обвинуваченого.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню виходячи із наступного.

В провадженні Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146, ч.3 ст.152 КК України.

Частинами 1. 2 статті 331 КПК України, встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Прокурор, звертаючись з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, наявності достатніх даних, що існують ризики переховуватися від органів досудового розслідування або суду, враховуючи тяжкість покарання, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті ч.3 ст.152 КК України передбачає покарання від 7 до 12 років позбавлення волі.

З врахуванням особи підозрюваного, з метою перешкоджання можливості займатися злочинною діяльністю, з метою запобігти спробам ухилитися від слідства або суду, та незаконного впливу на свідків за кримінальним провадженням, суд вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою, суд враховує надані сторонами кримінального провадження докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує, у разі визнання його винним, а також характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя підозрюваного, його зв`язки з суспільством.

При цьому враховується, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також під час розгляду знайшли своє підтвердження обставини, викладені в клопотанні прокурора, про наявність ризиків, що, знаходячись на волі, підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, може продовжити свою злочину діяльність; перешкоджати кримінальному провадженню та розгляду справи по суті у суді.

У справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельєр проти Франції»).

ЄСПЛ визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.

Аналізуючи вищенаведені обставини у сукупності, суд доходить висновку про те, що вони свідчать про неможливість усунення ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, встановлених щодо ОСОБА_1 у менш обтяжливий спосіб, та вважає за необхідне з цих підстав застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

За таких обставин слідчий суддя вважає що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Суд, враховуючи викладені обставини, той факт, що дане кримінальне правопорушення було вчинено із застосуванням насильства, та керуючись вищенаведеними нормами закону, вважає за необхідне не визначати в даному випадку розмір застави на підставі п. 1 ч.4 ст. 183 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 309, 395 КПК України, суд, -

Постановив:

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 квітня 2021 року, включно.

Строк тримання під вартою рахувати з 16 години 00 хвилин 05 лютого 2021 року.

Строк дії ухвали до 16 години 00 хвилин 05 квітня 2021 року.

Ухвала судду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до органу місця попереднього ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Суддя Р. В. Дехта