Рішення № 94667051, 05.02.2021, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/7/21

Провадження № 2/163/109/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2021 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Шеремети С.А.

з участю секретаря Голядинець В.О.,

розглянувши в підготовчому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишнівської сільської ради Любомльського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме спадкове майно і права на завершення приватизації земельних ділянок,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві ОСОБА_1 просить ухвалити рішення про визнання його власником розташованих по АДРЕСА_1 житлового будинку, господарських будівель і споруд в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його баби ОСОБА_2 , а також про визнання за ним права на завершення приватизації та реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель в такому ж порядку спадкування.

Вимоги обґрунтував тим, що за життя баба склала заповіт, яким усе своє майно заповіла дочці ОСОБА_3 , сину ОСОБА_4 та йому, як онуку. До складу спадщини увійшли вище вказані житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями та земельні ділянки, які бабі були передані у власність рішенням Хворостівської сільської ради Любомльського району № 7/7/2р від 27 грудня 1996 року. Він спадщину прийняв шляхом подачі відповідної заяви в нотаріальну контору. Інші спадкоємці від спадщини відмовились у встановлені строки і порядку, а спадкоємці, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині згідно ст.1241 ЦК України, відсутні. Проте через відсутність реєстрації спадкового нерухомого майна у державних органах як щодо будинку, так і земельних ділянок, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом йому було відмовлено, тому реалізація його спадкових прав можлива лише в судовому порядку. Технічним паспортом та комплексним висновком доводиться відповідність спадкового будинку встановленим нормам та відсутність у ньому самочинного будівництва.

В підготовче засідання сторони не з`явились.

Позивач в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.

Від Вишнівської сільської ради засобами електронного зв`язку надійшла заява про повне визнання позову та розгляд справи за відсутності представника ради.

Згідно з ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Дослідження матеріалів справи приводить суд до висновку, що вони відповідають положеннямст.ст.1217, 1218, 1233, 1235, 1269, 1270, 1274, 1297 ЦК України, ст.ст.125, 126, п.1 розділу Х «Перехідних положень» ЗК України.

Зокрема, копією заповіту стверджено, що ОСОБА_2 01 березня 2005 року склала заповіт, посвідчений секретарем Хворостівської сільської ради Любомльського району, яким усе своє майно заповіла дочці ОСОБА_3 , сину ОСОБА_4 та онуку ОСОБА_1 , якому окремо заповіла грошові вклади та сертифікат на право на земельну частку (пай).

Копією спадкової справи № 3/2017 доводяться ті обставини, що позивач спадщину прийняв в порядку ст.ст.1269, 1270 ЦК України, а інші спадкоємці за заповітом подали нотаріусу заяви про відмову від прийняття спадщини на користь позивача у відповідності до ст.1274 ЦК України.

Передбачених ст.1241 ЦК України спадкоємців по справі не встановлено.

Витягом з погосподарської книги № 2 за 2016 рік Хворостівської сільської ради Любомльського району від 13 березня 2018 року стверджено належність житлового будинку, 1963 року будівництва, з надвірними будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , спадкодавцю ОСОБА_2 .

Відповідно до копії архівного витягу з рішення сесій Хворостівської сільської ради Любомльського району від 27 грудня 1996 року № 7/7/2р ОСОБА_2 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд у відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «При приватизацію земельних ділянок».

Враховуючи встановлені по справі фактичні обставини, а також вищенаведені положення матеріального та процесуального закону, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, встановлено підстави для ухвалення рішення в підготовчому засіданні та задоволення позовних вимог.

Згідно із ст.142 ЦПК України у зв`язку з визнанням позову позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст.ст.200, 206, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом власником нерухомого майна, що розташоване по АДРЕСА_1 і складається з житлового будинку, прибудови, веранди, літньої кухні, сараю, вбиральні.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельну ділянку площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд, яка згідно з рішенням сесії Хворостівської сільської ради Любомльського району Волинської області № 7/7-2р від 27 грудня 1996 року були безкоштовно передані у приватну власність ОСОБА_2 .

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 844 (вісімсот сорок чотири) гривні 70 копійок судового збору, сплаченого ним згідно із квитанцією АТ «Ощадбанк» № 7 від 29 грудня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Ім`я позивача – ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП – НОМЕР_1 .

Найменування відповідача – Вишнівська сільська рада Любомльського району Волинської області, місце знаходження: вулиця Незалежності 80А, село Вишнів Любомльського району Волинської області, код ЄДРПОУ – 04333164.

Головуючий : суддя С.А.Шеремета