Рішення № 94662463, 05.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2021 р. № 520/18302/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича (вул. Старосільська, буд.1-У, офіс 3, м. Київ, 02125) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 19.10.2020 року про відкриття виконавчого провадження ВП №63330235 винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським Олегом Володимировичем при примусовому виконанні виконавчого напису №848, виданого 30.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження прийнято відповідачем з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", оскільки до виконання прийнято виконавчий напис не за місцем реєстрації проживання чи перебування позивача або знаходження його майна, що є порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження".

По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачеві надати до суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №63330235 та відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Відповідач не надав до суду копій матеріалів виконавчого провадження №63330235 та відзив на позов.

У свою чергу, представником позивача надано до суду копії відповіді приватного виконавця Табінського В.В., оскаржуваної постанови, заяви про примусове виконання та виконавчого напису №848, виданого 30.09.2020 року.

Дотримуючись строків розгляду даної справи, враховуючи надані представником позивача докази та те, що відповідач належним чином повідомлений про наслідки неподання відзиву на позов, які визначені ч. 6 ст.162 КАС України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд даної справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. №848 від 30.09.2020 року, на підставі ст. 87-91 Закону України "Про нотаріат" та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №12#00017825673 від 20.12.2013 року, укладеним з АТ «СБЕРБАНК», право вимоги за яким перейшло на підставі договору фактрингу 475/БД06-2/19 від 19.12.202019 року до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», заборгованості за Кредитним договором №12#00017825673 від 20.12.2013 року, загальна сума стягнення становить 81029,49 грн.

19.10.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63330235 з примусового виконання зазначеного виконавчого документа.

Не погодившись з зазначеною постановою, позивач звернувся до суду за її оскарженням.

По суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню ( ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", надалі - Закон).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу (стаття 19 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з частинами першою, другою та шостою статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 №1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Так, місце виконання рішення, у тому числі виконавчого напису нотаріуса, визначено приписами статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», у частині другій якої зазначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Отже, Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено вимоги (критерії) до місця відкриття виконавчого провадження. При цьому, згідно з частиною 3 статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

Визначення місця вчинення приватним виконавцем виконавчих дій у вже відкритому виконавчому провадженні здійснюється відповідно до загальних норм, якими визначаються вимоги щодо місця вчинення відповідної виконавчої дії - без обмеження дій приватного виконавця виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність (частина 6 статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та абзац 2 частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження").

Зі змісту наведеної норми частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" випливає, що якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Підставою оскарження позивачем постанови про відкриття ВП №63330235 є, на його думку, порушення виконавцем вимог щодо територіальної компетенції з відкриття ним виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого напису.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, виконавчим округом, на території якого приватний виконавець Григорян Д.Г. здійснює свою діяльність є м. Київ. Отже, відкриття виконавчого провадження в цьому окрузі можливе тільки за наявності встановлених законом відомостей щодо реєстрації місця проживання чи перебування боржника або знаходження його майна в цьому окрузі.

На момент відкриття виконавчого провадження місцем реєстрації позивача є: АДРЕСА_2 , що підтверджено паспортом позивача.

Позивач працює та отримує дохід у Харківській філії концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (м. Харків, вул. Дерев`янка, 1-А).

У виконавчому написі нотаріуса місцем реєстрації позивача зазначено також: АДРЕСА_2 .

Проте, місце проживання (відповідно до поданої Стягувачем заяви) зазначено: Київська обл., м. Київ, вул. Тростянецька, 49, 32, місце роботи: не працює.

В свою чергу, виконавче провадження приватним виконавцем було відкрито за інформацією ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», наданої у заяві про примусове виконання рішення, щодо адреси ОСОБА_1 саме у АДРЕСА_3 .

Проте, будь-яких доказів про дійсну адресу ОСОБА_1 до вказаної заяви ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» не додано.

Матеріали справи також не містять доказів проживання позивача за адресою: АДРЕСА_3 .

Доказів наявності у позивача будь-якого майна, у тому числі грошових коштів, у виконавчому окрузі, на території якого приватний виконавець Табінський О.В. здійснює свою діяльність, матеріали справи не містять.

Доказів того, що приватним виконавцем проводилась перевірка адреси місця проживання ОСОБА_1 та майнового стану боржника при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження, матеріали справи також не містять.

Згідно із пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновків, що відповідачем при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження №63330235 від 19.10.2020 року були порушені вимоги, передбачені пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», а тому дана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Стосовно строку звернення до суду з даним позовом, суд вважає, що строк звернення до суду з даним позовом позивачем не пропущено, оскільки про існування спірної постанови позивач дізнався у грудні 2020 року від працівників бухгалтерії Харківської філії концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, якими утримано із заробітної плати позивача грошові кошти за виконавчим провадженням №63330235.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не було доведено правомірності прийнятої постанови про відкриття виконавчого провадження №63330235 від 19.10.2020 року, а тому, вказаний позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Так, відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Щодо витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що представником позивача на підтвердження витрат з оплати професійної правничої допомоги, пов`язаної з розглядом даної справи в суді першої інстанції, надано до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги №620/20 від 09.12.2020 року з додатком №1 розмір гонорару, ордер на надання правової допомоги, додаткову угоду №1 від 16.06.2020 року, акт приймання-передавання наданих послуг №1 від 10.12.2020 року, прибутковий касовий ордер №1 про сплату за правові послуги на суму 2500,00 грн.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про підтвердження позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а тому вказані витрати підлягають стягненню з відповідача у розмірі 2500,00 грн.

Розподіл судових витрат, зокрема, судового збору, здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України, шляхом стягнення витрат зі сплати судового збору на користь позивача у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 255, 257, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича (вул. Старосільська, буд.1-У, офіс 3, м. Київ, 02125) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №63330235 від 19.10.2020 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським Олегом Володимировичем.

Стягнути за рахунок Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича (вул. Старосільська, буд.1-У, офіс 3, м. Київ, 02125) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. ( вісімсот сорок гривень 80 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. ( дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 05 лютого 2021 року.

Суддя Заічко О.В.