Рішення № 94662306, 04.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 лютого 2021 року № 520/15496/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просять суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про утримання з пенсії ОСОБА_1 20% від розміру пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повернути ОСОБА_1 стягнуті з її пенсії кошти, починаючи з лютого 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем було вчинено протиправні дії в частині утримання з пенсії ОСОБА_1 20% від розміру пенсії. Зазначене, на думку позивача, свідчить про порушення її прав, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.11.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а позов відповідно таким, що не підлягає задоволенню. Також представником відповідача вказано, що позивач перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому, представником відповідача вказано, що при зверненні із заявою про призначення пенсії позивачем було підписано заяву-зобов`язання, що станом на дату звернення вона ніде не працює, а у разі вступу на роботу зобов`язується повідомити в 5-денний строк. Представником відповідача вказано, що на виконання судового рішення по справі №820/751/19 позивача було поновлено на посаді начальника відділу державних соціальних допомог управління соціальних гарантій Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації 17 липня 2015 року, у зв`язку з чим позивач була ознайомлена та підписала заяву про внесення до пенсійної справи факту працевлаштування згідно наданих документів, а у разі виявлення переплати пенсії не заперечує проти утримання переплати по 20% до повного погашення з моменту фактичного працевлаштування. Відтак, представником відповідача вказано про помилковість доводів позивача.

Ухвалою суду від 30.12.2020 року ухвалено розгляд справи №520/15496/2020 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області: інформацію стосовно складових нарахованої переплати у сумі 38680,20 грн. визначеній довідкою-розрахунком на переплату пенсії (індексації) по о/р №854236 від 10.01.2020 року, та періодів її нарахування; інформацію стосовно того, яка частина суми переплати у розмірі 38680,20 грн., визначеному довідкою-розрахунком на переплату пенсії (індексації) по о/р №854236 від 10.01.2020 року, станом на день отримання ухвали суду відрахована з пенсії ОСОБА_1 та за які періоди.

Позивачем також через канцелярію суду було подано відповідь на відзив у якому із посиланням на судову практику вказано, що нею не було допущено жодних зловживань та не мало місце подання недостовірних даних, що унеможливлює прийняття рішення відповідачем щодо утримання будь-яких сум з пенсії, призначеної позивачу. Також вказано, що утримання здійснювалось при відсутності належним чином і у встановленому порядку прийнятого відповідачем рішення, як це передбачено постановою Правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003 року «Про затвердження Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення». Водночас, позивачем зазначено, що з 17.07.2015 року вона булла поновлена на попередній роботі, а не працевлаштована, що свідчить про відсутність факту укладення трудового договору, а стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за своєю суттю не є основною чи додатковою заробітною платою, заохочувальною чи компенсаційною виплатою, у зв`язку з чим не входить до структури заробітної плати.

На виконання ухвали суду від 30.12.2020 року представником відповідача до суду подано клопотання, до якого долучено довідку від 15.01.2021 року №15, в якій наведено розрахунок переплати пенсії позивача.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 09.03.2016 року перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зі змісту наданого до суду представником відповідача відзиву на позов встановлено, що пенсію позивачу розраховано з урахуванням страхового стажу 36 років 05 місяців 04 дні та заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 31.07.2015 року (за даними персоніфікованого обліку).

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідно до виписки з акта огляду МСЕК від 12.03.2018 р. серії 12 AAA №952060 3-я група інвалідності встановлена безстроково.

Судом встановлено, що на час призначення пенсії позивач не працювала, оскільки була звільнена з Департаменту соціального захисту Харківської обласної державної адміністрації з 17.07.2015 р.

Позивачем у позовній заяві вказано, що зазначене звільнення нею було оскаржено і постановою Верховного Суду України від 28.02.2019 року її було поновлено на посаді з 17.07.2015 року.

Водночас, позивачем зазначено, що у вересні 2019 р. набрало законної сили судове рішення про стягнення з Департаменту соціального захисту Харківської обласної державної адміністрації середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та після фактичного виконання відповідних судових рішень в жовтні 2019 р. нею до Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України було подано документи щодо отриманих сум середнього заробітку для врахування при нарахуванні та виплаті пенсії.

При цьому, позивачем вказано, що з лютого 2020 р. їй на пенсійну картку суми пенсійного забезпечення почали надходити в розмірі, нижчому ніж виплачувалась в попередні періоди, однак стосовно вказаного позивача не було жодним чином повідомлено відповідачем.

З приводу вказаних обставин позивач звернулась до відповідача задля з`ясування та з проханням надати відповідну інформацію щодо прийнятого рішення та підстави щодо зменшення розміру пенсії або утримання з пенсії.

Листом відділу з питань перерахунку пенсій №25 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.06.2020 р. №2000-0330-8/35834 позивача було повідомлено про те, що вона перебуває на обліку в управлінні з 09.03.2016 року і отримувала пенсію по інвалідності 3 групи від загального захворювання в розмірі пенсії за віком (як непрацюючий пенсіонер) призначену за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'' відповідно до особистої заяви від 14.03.2016 р. та наданих документів. При цьому, вказано, що на час призначення пенсії позивач мала ознаку непрацюючого пенсіонера з огляду на зазначення у трудовій книжці про звільнення 17.07.2015 року згідно наказу №9б-к від 17.07.2015 року. Також вказано, що на виконання судового рішення № 820/75/16 від 16.07.2016 року пенсійна справа приведена у відповідність згідно з вимогами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тобто пенсійна справа перерахована з дати призначення як працюючому пенсіонеру. Крім того, вказано, що відповідно до особистої заяви від 30.10.2019 р. про поновлення працевлаштування на посаді з 15.07.2015 року за рішенням Верховного суду Відділом з питань перерахунків пенсій № 25 пенсійну справу позивача було приведено у відповідність з дати призначення пенсії по інвалідності 09.03.2016 року. З 09.03.2016 року позивач отримує пенсію по інвалідності 3 групи від загального захворювання, призначену за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та має ознаку працюючого пенсіонера. Водночас, зазначено, що після відпрацювання пенсійної справи встановлено переплату пенсії у розмірі 38680,20 грн. за період з 09.03.2016 по 31.01.2020 року. Відрахування з пенсії здійснюються з 01.02.2020 року у розмірі 20% від розміру пенсії до повного погашення, на підставі особистої заяви позивача від 30.10.2019 року. Отже, зазначено, що пенсія призначена та виплачується згідно до чинного законодавства та наданих документів.

Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Судом зі змісту наданої на вимогу суду довідки №15 від 15.01.2021 року встановлено, що загальний розмір переплати становить 38680,20 грн. та відрахування проводяться з 01.02.2020 року у розмірі 20% від розміру пенсії згідно з особистою заявою ОСОБА_1 від 30.10.2019 року. Станом на 01.02.2021 року утримано 4980,00 грн., а залишок переплати становить 33700,20 грн.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Приписами ст.46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) непрацюючі особи з інвалідністю ІІІ групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.

Під час розгляду справи встановлено, що пенсію позивачу розраховано з урахуванням страхового стажу 36 років 05 місяців 04 дні та заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 31.07,2015 року (за даними персоніфікованого обліку). Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії 3263,44, а розрахунок пенсії з 09.03.2016 розраховано з урахуванням коефіцієнту стажу 0,36417, коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,49163, розмір пенсії за віком 2217,29000, доплата за понаднормативний стаж 64,44000, загальний розмір пенсії 2614,32 грн.

Матеріали справи свідчать, що під час звернення із заявою про призначення пенсії позивачем було підписано заяву-зобов`язання, що станом на дату звернення вона не працює, а у разі вступу на роботу зобов`язується повідомити в 5-денний строк.

Під час розгляду справи за даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, в якому просить суд:

- визнати незаконним наказ від 17.07.2015 року №96-к;

- поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника відділу державних соціальних допомог управління соціальних гарантій Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації;

- стягнути з Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 35232,08 грн. та моральну шкоду в розмірі 20000 грн., всього 55232,08 грн.

Оцінку зазначеним позовним вимогам було надано в рамках розгляду справи №820/751/16.

Отже, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2016 року по справі №820/751/16 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 року по справі №820/751/16 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2016 р. по справі №820/751/16 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2017 року по справі №820/751/16 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2016 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2017 року по справі №820/751/16 за результатами нового розгляду справи в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 року по справі №820/751/16 під час нового розгляду справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2017 р. по справі № 820/751/16 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 28.02.2019 року по справі №820/751/16 під час нового розгляду справи касаційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково; постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у цій справі скасовано; адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - задоволено частково; визнано незаконним та скасовано наказ Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації №96-к від 17 липня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу державних соціальних допомог управління соціальних гарантій Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації 17 липня 2015 року за угодою сторін; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державних соціальних допомог управління соціальних гарантій Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації з 17 липня 2015 року; адміністративну справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року по справі №820/751/16 під час нового розгляду справи позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 7 пов., м. Харків, 61022, код 03491286) про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - задоволено частково; стягнуто з Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 7 пов., м. Харків, 61022, код 03491286) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 411313 (чотириста одинадцять тисяч триста тринадцять) грн 52 коп.; у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено; звернуто до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 7 пов., м. Харків, 61022, код 03491286) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі стягнення за один місяць у розмірі 9066 (дев`ять тисяч шістдесят шість) грн. 04 коп.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2019 року апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року по справі № 820/751/16 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди повернуто скаржнику.

Відтак, судове рішення про поновлення позивача на посаді набуло законної сили 28.02.2019 року, а про стягнення на її користь заробітної плати за час вимушеного прогулу - 23.09.2019 року

Судовим розглядом справи встановлено, що позивач 30.10.2019 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з оновленням персоніфікованих даних з серпня 2015 року.

Представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов вказано, що при поданні зазначеної заяви позивач була ознайомлена та підписала заяву про внесення до пенсійної справи факту працевлаштування згідно наданих документів, а у разі виявлення переплати не заперечує проти утримання переплати по 20% до повного погашення з моменту фактичного працевлаштування.

Як встановлено судом під час розгляду справи, на виконання судового рішення по справі №820/751/16 та у зв`язку з поновленням позивача на посаді, починаючи з 17.07.2015 року, до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування внесено зміни, а саме за період з 17.07.2015 по 30.09.2019 ОСОБА_1 обліковується як працююча особа, та як така, що отримує заробітну плату з якої сплачено страхові внески.

Представником відповідача повідомлено суду, що з огляду на вимоги пенсійного законодавства після внесення корективів та приведення пенсійної справи позивача у відповідність з наданими позивачем документами за період з 09.03.2016 (з дати призначення пенсії) по 31.01.2020 (місяць коригування пенсійної справи) утворилась переплата пенсії у сумі 38680,20 грн.

З огляду на вказане, 10.01.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було сформовано довідку-розрахунок про переплату пенсії з 09.03.2016 по 31.01.2020 у розмірі 38680,20 грн.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону №1058 сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Положеннями абз. 6 ч. 6 ст. 20 Закону №1058 передбачено, що перерахунок страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральні: і формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону №1058 персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Відповідно до абз.4 ч. 5 ст. 21 Закону №1058 персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Судовим розглядом справи встановлено, що враховуючи зміни внесені до системи персоніфікованого обліку та зміну статусу позивача в системі призначення пенсії (з непрацюючого пенсіонера на працюючого), відповідачем було вчинено дії направлені на приведення, на його думку, пенсійної справи позивача у відповідність до вимог чинного пенсійного законодавства.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону №1058 пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю І групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Положеннями ст. 42 Закону №1058 зазначено, що непрацюючим пенсіонерам передбачено підвищення (перерахунок) пенсії, а саме, для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Натомість, приписами ч.4 ст. 42 Закону №1058 визначено, що для працюючих пенсіонерів перерахунок пенсії передбачено тільки у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, з урахуванням не менше як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений ст. 50 Закону № 1058-IV, а саме: суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Тобто, зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами ПФУ сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за № 374/7695 (далі - Порядок № 6-4).

Згідно з п. 3 Порядку № 6-4 повернення коштів проводиться відповідно до ст. 50 Закону № 1058-IV у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім`ї тощо.

Зі змісту зазначених норм законодавства вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.12.2019 року по справі №638/8481/15-а.

Під час розгляду справи встановлено, що 10.01.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було сформовано довідку-розрахунок про переплату пенсії з 09.03.2016 по 31.01.2020 у розмірі 38680,20 грн.

При цьому, як встановлено судом причиною переплати пенсії згідно з рішенням про утримання надміру виплачених сум пенсії є перерахунок пенсії у зв`язку з поновленням позивача на посаді та виплатою останній сум заробітної плати за час вимушеного прогулу за рішенням суду, що не входить у перелік підстав для повернення надміру виплачених пенсії згідно зі статтею 50 вище вказаного закону.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 08.07.2020 року по справі №572/3995/16-а.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про утримання з пенсії ОСОБА_1 20% від розміру пенсії.

Як встановлено судом під час розгляду справи, відрахування з пенсії позивача проводяться з 01.02.2020 року у розмірі 20% від розміру пенсії та станом на 01.02.2021 року з пенсії позивача було утримано 4980,00 грн.

Отже, з огляду на обставини справи та враховуючи, що у даному випадку не було встановлено жодної з підстав для стягнення з позивача переплати, вичерпний перелік яких наведено у ст. 50 Закону №1058-IV, то задля належного захисту порушених прав позивача наявні підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повернути ОСОБА_1 стягнуті з її пенсії кошти, починаючи з лютого 2020 року.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч.1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про утримання з пенсії ОСОБА_1 20% від розміру пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повернути ОСОБА_1 стягнуті з її пенсії кошти, починаючи з лютого 2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 14099344).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.