Рішення № 94662271, 01.02.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1822/20

01 лютого 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

представника позивача Чорноткач Н.З.,

представника відповідача Нацюк О.М.,

представника третьої особи Марцун А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Тернопільська обласна прокуратура про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 1276-1254/М-02/8-1900/20 від 26.06.2020 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.04.2020 перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугою років ОСОБА_1 , з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати, яка визначена висновком №7 судової економічної експертизи судового експерта від 22.02.2019 та складає 59003 грн 43 коп., без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Конституційний Суд України 13.12.2017 прийняв рішення №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19), яким визначив порядок та механізм перерахунку пенсії пенсіонерам органів прокуратури. З метою реалізації свого права, позивачем подано відповідачу п`ять заяв про перерахунок раніше призначеної пенсії на підставі постанови КМУ №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо плати праці працівників прокуратури».

Зазначає, що станом на 12.06.2020 позивач вп`яте подав заяву про проведення перерахунку пенсії на підставі постанови КМУ №657 відповідно до висновку судової економічної експертизи №7 від 22.02.2019, однак відповідач 26.06.2020 листом № 1276-1254/М-02/8-1900/20 у проведенні перерахунку пенсії на підставі висновку експерта відмовив.

Позивач вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області про відмову у здійснені йому перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 на підставі довідки прокуратури Тернопільської області та висновку судово-економічної експертизи №7 від 22.02.2019 про розрахункове та документальне підтвердження фактичного розміру заробітної плати ОСОБА_1 , з якого необхідно здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років, не відповідають положенням Конституції України та Законам України, тому підлягають визнанню протиправними, а його порушені права - відновленню шляхом зобов`язання відповідача здійснити з 01.04.2020 перерахунок та виплату йому пенсії за вислугою років без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати, яка визначена у висновку № 7 судово-економічної експертизи від 22.02.2019, без обмеження її граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат.

Ухвалою суду від 27.07.2020 дану адміністративну справу прийнято до провадження, вирішено проводити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено строк подання відповідачу відзиву на позовну заяву, в тому числі сторонам клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

14.08.2020 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

Свою позицію мотивує тим, що згідно із частиною двадцятою статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 N 1697-VII, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Урядом відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.

Водночас, Кабінетом Міністрів України 11.12.2019 прийнято постанову №1155 «Про умови оплати праці прокурорів», якою затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. Згідно із пунктом 7 даної Постанови зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією Постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Отже, на думку відповідача, оскільки частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» в первинній редакції підлягає застосуванню з 13.12.2019, а будь-яких нормативно-правових актів щодо підвищення заробітної плати прокурорським працівникам не приймалося, тому і підстав для перерахунку позивачу пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 немає.

Також відповідач зазначив, що позивач не надав відповідачу для перерахунку необхідний пакет документів, а висновок експерта не є документом про розмір місячного заробітку. Стосовно вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсії без обмежень граничного розміру зазначає, що така зокрема є передчасно заявленою (арк. справи 57-66).

Ухвалою суду від 26.08.2020 року суд прийняв рішення проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив у справі судове засідання.

11.09.2020 року, через відділ документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив (арк. справи 88-92).

11.09.2020 року, позивачем подано на адресу суду клопотання про долучення додаткових доказів (арк. справи 96-144).

01.10.2020 року, позивачем подано на адресу суду клопотання про долучення додаткових доказів (арк. справи 160-165).

Ухвалою суду 09.10.2020 року, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, із внесенням до протоколу судового засідання, залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Тернопільську обласну прокуратуру.

04.11.2020 року, представником третьої особи подано на адресу суду пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог (арк. справи 227-229).

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечила проти позову з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи також заперечила проти позовних вимог в повному обсязі, просила залишити їх без задоволення, з мотивів наведених у поясненнях.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як встановлено судом, позивач – ОСОБА_1 , 15.06.2015 року звернувся із заявою до відповідача про призначення йому пенсії за вислугою років, відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року (арк. справи 104).

Відповідачем призначено позивачу пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ в редакції від 01.04.2015 (арк. справи 103).

Так, пенсійне забезпечення працівників прокуратури врегульовано статтею 86 Закону України «Про прокуратуру», якою передбачено, що пенсія у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» - поновлюється.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 30.10.2018 продовжував працювати на посаді прокурора, з огляду на що, пенсія за вислугу років, яку йому призначено з 15.06.2015 року, виплачувалася в розмірі, визначеному Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач звернувся у Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою від 01.04.2020 року, в якій зазначив, що Пенсійним фондом йому проводиться виплата пенсії з обмеженням суми отримання через перебування на роботі, однак наказом прокурора Тернопільської області №207 к від 31.03.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора та органів прокуратури області за власним бажанням з огляду на що просив відповідача здійснювати з 01.04.2020 року виплату призначеної пенсії за вислугу років у повному розмірі.

Також вказав, що на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей 2007 та 2009 року народження, та дочка студентка денної форми навчання 2001 року народження, у зв`язку із чим просив здійснювати додатково доплату за утриманців (арк. справи 35).

На вказану заяву ОСОБА_1 листом від 07.05.2020 року №748-739/М-02/8-1900/20 надано відповідь зі змісту якого слідує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, на підставі заяви позивача від 01.04.2020 року та додатково поданих документів, проведено перерахунок пенсії позивача у зв`язку із звільненням та поновлено виплату пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Окрім цього зазначено, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» №654 від 16.07.2008 передбачено, що непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, надбавка до пенсії за вислугу років передбачена Законом України «Про пенсійне забезпечення» і «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплачується у розмірі 150 гривень на кожну дитину. Оскільки одна із трьох дітей позивача досягла повноліття, то відповідачем встановлено надбавку лише на двох неповнолітніх дітей (арк. справи 37-38).

Отримавши відповідь відповідача, ОСОБА_1 повторно звертається до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою від 12.06.2020 зі змісту якої слідує, що позивачу відомо, що з 2015 року йому призначена та виплачується пенсія в розмірі 5983,25 гривень, а з 31.10.2018 року її розмір зменшено через його вихід на роботу відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 5683,25 гривень. У березні 2020 року позивач звільнився з органів прокуратури, а отже з квітня 2020 року ПФУ йому відновив пенсійні виплати, проте перерахував її не на підставі постанови КМУ №657 від 30.08.2017, у зв`язку із підвищенням розмірів окладів та класного чину прокурора, та відповідно до поданої позивачем заяви та висновку економічної експертизи № 8 від 22.02.2019.

З огляду на що, ОСОБА_1 повторно просив відповідача здійснювати йому з 01 квітня 2020 року перерахунок пенсії як непрацюючому пенсіонеру органів прокуратури та виплату призначеної пенсії за вислугою років з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати, яка визначена висновком судової економічної експертизи №7 від 22.02.2019 та складає 59003,43 грн. без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат (арк. справи 39-40).

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, листом від 26.06.2020 року 31276-1254/М-02/8-1900/20, за результатами розгляду заяви від 12.06.2020 року повідомило, що прийняло рішення про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача позаяк представлений позивачем висновок №07 судово-економічної експертизи від 22.02.2019, не може слугувати підставою для проведення перерахунку (арк. справи 42).

Не погодившись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся із даним позовом у суд.

Згідно з частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09.07.2003 N 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 1 Закону №1058 передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частина 1 зазначеної статті передбачає, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом від 5 листопада 1991 року №1789-XII "Про прокуратуру". Зокрема, статтею 50-1 цього Закону, за якою позивачу призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина тринадцята цієї статті).

Частина вісімнадцята статті 50-1 цього Закону у редакції, чинній до 1 січня 2015 року передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII внесені зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII, зокрема, частину 18 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

15 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 14 жовтня 2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", згідно з Прикінцевими положеннями якого визнано такими, що втратив чинність Закон України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII "Про прокуратуру", крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частини третьої четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.

Згідно із частиною двадцятою статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 13 Розділу XIII Перехідних положень Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII на Кабінет Міністрів України покладено обов`язок у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.

Урядом відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.

Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) від 13 грудня 2019 року №7-р (II)/2019 в справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19), щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України

Відповідно до вищевказаного рішення, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

За змістом статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 152 Конституції України визначеного, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Суд звертає увагу, що частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII визнана неконституційною і втрачає чинність саме з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного Рішення, тобто - 13 грудня 2019 року.

Пунктом 3 Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" викладено у редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України", пунктом 42 того ж Закону № 76-VIII частину двадцяту статті 86 "Про прокуратуру" (визнану 13.12.2019 неконституційною) викладено в аналогічній редакції.

Враховуючи визнання однієї з них неконституційною та такою, що не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, інша - залишилась чинною.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України працівникам прокуратури згідно із Закону України "Про прокуратуру" перерахунок пенсії проводиться, зокрема, у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 "Про умови оплати праці прокурорів" від 11 грудня 2019 року № 1155 (далі - Постанова № 1155) затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних та прирівняних до них прокуратур, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур.

В пункті 7 Постанови №1155 зазначено: «установити, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру"».

На виконання Рішення Конституційного Суду України, Офісом Генерального прокурора України та Міністерством соціальної політики України погоджено Порядок дій при перерахунку пенсій працівникам органів прокуратури, вказаний у листі від 21.02.2020 № 2690/0/2-20/54, де відповідно до пункту 4 даного Порядку, визначено, що перерахунок пенсії проводиться з дати звернення за перерахунком пенсії. Право на перерахунок пенсії за викладених умов виникає за зверненнями, що надходять починаючи з 13 грудня 2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13 грудня 2019 року.

Проте, право на перерахунок пенсії виникає, за загальним правилом, або у зв`язку зі збільшенням стажу, або збільшенням розміру заробітної плати (що має місце в межах спірних правовідносин) та може бути реалізовано на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу.

Постанова № 1155 набрала чинності 11.12.2019, після 12.12.2019 підвищення заробітної плати працівникам прокуратури не здійснювалось, а інші підстави, які б передбачали можливість здійснення перерахунку у відповідача - відсутні.

Оскільки, після 13.12.2019, підвищення заробітної працівникам прокуратури не здійснювалось та інших підстав, які б передбачали можливість здійснення перерахунку пенсії позивачу відсутні, Постанова № 1155 набрала чинності 11.12.2019, тому немає законних підстав для здійснення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 після прийняття Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019.

У справі № 804/3790/17 Верховний Суд дійшов висновку, що нарахування виплат з дати ухвалення рішення Конституційного Суду України є виходом за межі позовних вимог. У цій постанові Верховний Суд наголосив, що "за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням".

Аналогічне рішення Касаційний адміністративний суд прийняв у справі № 823/1695/17.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся із заявою 12.06.2020 арк. справи 39), яка подана у відповідності до Закону України "Про звернення громадян", щодо проведення перерахунку пенсії за вислугу років та долучено копію висновку № 07 судової економічної експертизи судового експерта від 22.02.2019. Слід зазначити, що до даного виду правовідносин повинні застосовуватися норми, які діють на даний час, а не на час призначення пенсії.

За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Поряд з цим, важливим в аспекті досліджуваного питання є проблема застосування акта, який був скасований іншим актом, що з часом припинив свою дію. За загальним правилом, визнання таким, що втратив чинність, нормативного акта чи його скасування не поновлює дію актів, які ним скасовані або визнані такими, що втратили чинність; дія нормативного акта поновлюється шляхом прийняття аналогічного нового акта або нового акта, що містить спеціальну норму про відновлення дії попереднього акта та визначення спеціального порядку такого відновлення регулювання відповідних правовідносин.

Така правова позиція сформована Верховним Судом головним чином у соціальних спорах, пов`язаних із реалізацією права особи на забезпечення, інші соціальні виплати, та обумовлена тим, що в іншому випадку, одні особи можуть користуватися і чинними, і нечинними законами на власний вибір, що створює умови правової невизначеності як для суб`єктів владних повноважень, так і для інших учасників правовідносин.

Для встановлення справедливого балансу інтересів у суспільстві держава змушена змінювати механізми законодавчого регулювання, в тому числі конституційного права на соціальний захист, з причин неможливості їх фінансового забезпечення. Такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави, тобто кожна людина як член суспільства має право на соціальне забезпечення, здійснення необхідних для підтримання її гідності, вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва, проте відповідно до структури і ресурсів кожної держави.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював свою позицію стосовно питання зміни обсягів та розмірів різних соціальних виплат, пенсій тощо.

Так, у рішенні від 8 жовтня 2008 року №20-рп/2008 (пункт 5) Конституційний Суд України вказав, що види і розміри соціальних послуг встановлюються державою з урахуванням її фінансових можливостей. Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, врахував положення актів міжнародного права.

Конституційний Суд України в рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 визначив, що однією з ознак України як соціальної є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов`язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості. У рішенні Конституційний Суд спирається на Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, який встановлює загальний обов`язок держав забезпечити здійснення прав, що передбачені цим пактом, у максимальних межах наявних ресурсів (пункт 1 статті 2).

Таким чином, одним з основних принципів, який застосовується державою для реалізації конституційного права на соціальний, захист, є принцип збалансованості та пропорційності між фінансовими можливостями держави, які визначаються, у першу чергу, внутрішнім законодавством держави, що враховує, зокрема, зовнішньо та внутрішньо економічні і політичні чинники.

Наведена правова позиція сформульована Верховним Судом у результаті перегляду справ у спорах, пов`язаних з призначенням та/або перерахунком пенсії деяким категоріям осіб (прокурорам, суддям, державним службовцям), зокрема постанови від 10 липня 2018 року у справі № 296/2634/16-а та від 20 березня 2018 року у справі N 520/5814/17.

Відповідно до сформованої Верховним Судом практики, право на соціальний захист може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може ґрунтуватися на законі, який втратив чинність.

Рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, за загальним правилом, не можна визнати неправомірними, якщо вони ґрунтуються на законі, чинному на момент прийняття відповідного рішення таким суб`єктом.

Відповідний висновок ґрунтується на положеннях статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого і самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У судових рішеннях даний висновок зроблено, зокрема, відносно необхідності застосування тієї норми права, яка була чинною на момент прийняття оскаржуваного рішення, вчинення дії або бездіяльності суб`єктом владних повноважень. У разі, якщо чинна на той час норма визначала такі рішення, дії або бездіяльність як правомірні, то відсутні підстави визнавати їх і у судовому порядку протиправними навіть, якщо на момент розгляду справи в суді відбулися зміни в законодавстві і такі рішення суб`єкта владних повноважень вже не відповідають вимогам закону. Отже, до таких ситуацій з певними особливостями варто застосовувати правило Nullum crimen, nulla poena sine praevia lege poena lige "ніхто не може бути покараний за вчинення чогось, що не заборонено законом.

Відповідно положень статей 43, 44, 45, 46 Закону № 1058-IV призначення чи перерахунок пенсії проводиться виключно на підставі звернення (заяви) особи до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі.

Пенсія призначається чи перераховується з дня звернення, крім окремих випадків, передбачених Законом.

Відповідно до пункту 1.5. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (надалі - Порядок № 22-1), зокрема заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Згідно з пунктом 1.7. Розділу І Порядку № 22-1, зокрема днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Згідно з пункту 2.9. Розділу II Порядку № 22-1, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Відповідно до положень Розділу IV Порядку № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області позивачу надано відповідь листом від 18.03.2020 №508-422/Н-02/8-1900/20.

Крім того суд зазначає, що гарантоване статтею 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право - конкретизоване у законах України.

Статтею 13 Конвенції Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод під назвою "Право на ефективний засіб юридичного захисту" визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення відмову в позові.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9).

В якості підстави для перерахунку та виплати призначеної пенсії за вислугу років - позивачем надано висновок експерта від 22.02.2019 року №07 за результатами проведення судово-економічної експертизи по заяві ОСОБА_1 від 01.02.2019 року (арк. справи 18-23).

Так, зі змісту експертного дослідження слідує, що на його вирішення поставлено питання: « 1. Чи підтверджується розрахунково та документально розмір заробітної плати розрахований ОСОБА_1 у довідці від 30.01.2019р. на підставі довідок прокуратури Тернопільської області та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», для пред`явлення до Пенсійного фонду України? 2. Який фактичний розмір заробітної плати ОСОБА_1 з якого необхідно здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. (в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії), в зв`язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», з урахуванням даних зазначених в Довідках Прокуратури Тернопільської області №117 від 21.06.2016р. та №19-629-18 від 08.02.2018р.?».

На пропозицію суду позивачем надано копії документів, наданих експерту для проведення судово-економічної експертизи, та при їх дослідженні, під час судового розгляду, встановлено, що у довідці від 15.06.2015 №13, виданій для призначення позивачу пенсії за вислугою, на підставі його заяви від 12.06.2015, до виплат (крім посадового окладу, надбавок за класний чин та вислугу років) за 60 календарних місяців, які фактично нараховані ОСОБА_1 , застосовано коефіцієнт, передбачений пунктом 4 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697.

Водночас, у довідці від 21.06.2016 № 117, виданій позивачу для перерахунку пенсії за його заявою від 16.06.2016, виплати (премії, надбавки та доплати) враховано у середніх розмірах, що фактично виплачені працюючим працівникам у грудні 2015 року (місяці підвищення заробітної плати) за відповідною посадою начальника відділу, з якої ОСОБА_1 вийшов на пенсію, тобто середньомісячна сума визначена не з виплат за 60 календарних місяців роботи позивача, а лише виходячи з виплат за один місяць роботи працюючих працівників.

З пояснень, які надано третьою особою – Тернопільською обласною прокуратурою, середній розмір окремих виплат, що враховуються при перерахунку пенсії, вказаний у довідці від 21.06.2016 № 117 про розмір заробітної плати станом на 01.12.2015 та у довідці від 24.03.2020 № 18-79-20 про розмір заробітної плати станом на 06.09.2017, різниться (а.с. 227-229).

Так, станом на 01.12.2015 середній розмір премії працюючим працівникам за відповідною посадою начальника відділу, з якої ОСОБА_1 вийшов на пенсію, становив 151,8 відсотка з урахуванням посадового окладу, надбавок за класний чин, вислугу років, виконання особливо важливої роботи та таємність, а станом на 06.09.2017 - 60 відсотків. Матеріальні допомоги для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань станом на 01.12.2015 розраховані без урахування премії, а станом на 06.09.2017 - з урахуванням премії.

Оцінюючи наданий позивачем висновок експерта з урахуванням матеріалів справи та пояснень учасників справи, суд дійшов висновку, що здійснення розрахунку «фактичного розміру» заробітної плати ОСОБА_1 , з якого необхідно здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років - належить до компетенції третьої особи – Тернопільської обласної прокуратури, як роботодавця, а для того, щоб вирішити поставлені на вирішення судово-економічної експертизи, питання, судовому експерту недостатньо використовувати інформацію зазначених довідок, з підстав її неповноти.

Суд зазначає, що проведення експертного дослідження було здійснено за ініціативою позивача, з відповідачем не обговорювалися питання, поставлені для експертного дослідження.

Суд наголошує, що лише уповноважені органи мають законодавчі підстави визначати розміри грошового забезпечення, яке повинно враховуватись при призначенні та перерахунку пенсії, а висновок судово-економічної експертизи від 22.02.2019 року №07 не може бути і не є законною підставою для перерахунку пенсій апріорі.

Відповідно до частини 1 статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Суд відхиляє поданий позивачем висновок експерта від 22.02.2019 року №07 за результатами проведення судово-економічної експертизи по заяві ОСОБА_1 від 01.02.2019 року, оскільки такий висновок базується виключно на даних, які містяться у розрахунку який здійснений позивачем самостійно та двох довідках прокуратури Тернопільської області (№ 117 від 21.06.2016 та № 19-629-18 від 08.02.2018), що підтверджено змістом висновку та поясненнями експерта - ОСОБА_2 , наданими в ході судового розгляду справи. Будь які первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які містять вихідні дані для вирішення поставлених питань експертом не досліджувались.

Додатково суд зазначає, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №500/944/19 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку пенсії, визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання здійснити з 30.01.2018 перерахунок та виплату пенсії з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати, яка визначена висновком судового експерта від 22.02.2019 №07, без обмежень її граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у справі № 500/944/19, без змін.

За нормами частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Аналізуючи спірні правовідносини, неможливо визначити доцільності проведення позивачем судово-економічної експертизи, оскільки, як зазначалось вище, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, та перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Поряд з цим висновок судово-економічної експертизи від 22.02.2019 №07 не є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, та не є документом який може бути достатньою та самостійною підставою для перерахунку пенсій. Отже, факт ненадання позивачем необхідного обсягу документів, який передбачено діючим законодавством, що регулює спірні правовідносини, є достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

За приписами частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій, а також докази надані позивачем, суд доходить висновку, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тернопільська обласна прокуратура про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 1276- 1254/М-02/8-1900/20 від 26.06.2020 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури"; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.04.2020 перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугою років ОСОБА_1 , з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати, яка визначена висновком № 7 судової економічної експертизи судового експерта від 22.02.2019 та складає 59003 грн 43 коп., без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат, - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 лютого 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль,46001, код ЄДРПОУ 14035769);

третя особа: Тернопільська обласна прокуратура (місцезнаходження: вул. Листопадова,4, м. Тернопіль,46001, код ЄДРПОУ 02910098) .

Головуючий суддя Мірінович У.А.