Рішення № 94662179, 04.02.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2021 року Справа № 480/6456/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6456/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області від 09.04.2020 № 04-721/20, згідно із заявою позивача від 20.08.2020 р.;

- зобов`язати відповідача здійснити йому, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області від 09.04.2020 № 04-721/20, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 р.

Свої вимоги мотивує тим, що він є суддею у відставці та перебуває на обліку в Путивльському сервісному центрі Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, де отримує щомісячне довічне утримання судді у відставці у розмірі визначеному абзацом 2 пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ. У серпні 2020 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді, починаючи з 19.02.2020 року, з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положень пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII. До цієї заяви додав довідку Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області від 09.04.2020 № 04-721/20 на підтвердження зміни розміру складових суддівської винагороди діючого судді Путивльського районного суду Сумської області. Однак 15 вересня 2020 року отримав листа Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 2 вересня 2020 року № 1800-0306-8/41956, з повідомленням про відмову в проведенні такого перерахунку, яка вмотивована тим, що він має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді лише в разі зміни розміру складових суддівської винагороди після 18 лютого 2020 року. Такі дії суб`єкта владних повноважень позивач вважає протиправними, оскільки з огляду на положення абзацу 2 пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII в редакції від 5 серпня 2018 року та наявний у позивача загальний стаж роботи, який становить повних 24 роки, він має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 88 відсотків суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді, що встановлено рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі № 480/1036/19, яке набрало законної сили 13.08.2019.

Ухвалою суду від 01.10.2020 р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

02.11.2020 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти позову, зазначає, що головне управління діяло в межах норм чинного на момент прийняття рішення законодавства.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці та перебуває на обліку в Путивльському сервісному центрі Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує щомісячне довічне утримання судді у відставці у розмірі визначеному абзацом 2 пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ.

20.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді, починаючи з 19.02.2020 року, з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положень пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII (а.с.15).

До заяви позивачем було додано довідку Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області від 09.04.2020 № 04-721/20 на підтвердження зміни розміру складових суддівської винагороди діючого судді Путивльського районного суду Сумської області (а.с.16).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 2 вересня 2020 року № 1800-0306-8/41956 позивача було повідомлено про відмову в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розміру суддівської винагороди, що склалась станом на 01.01.2020, зазначену у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.04.2020 04-721/20, виданої територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Сумській області, виходячи з наступного. Конституційним Судом України 18.02.2020 рішенням №2-р/2020 визнано неконституційним, зокрема пункт 25 розділу XII Закону України "Про судоустрій і статус суддів". При цьому рішення №2-р/2020 не містить положень щодо порядку його виконання. З 18.02.2020 питання щодо перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці вирішується відповідно до норм частини четвертої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VІІІ - у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Водночас, відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. У Рішенні від 14.12.2000 року №15-рп/2000 Конституційний Суд України визнав, що положення частини другої статті 150 Конституції України щодо виконання рішень Конституційного Суду України необхідно розуміти так, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визначені за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до частини другої 152 Конституції України втратили чинність, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Враховуючи зазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило ОСОБА_1 , що право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці він матимете при зміні розміру складових суддівської винагороди після 18.02.2020 р. (а.с.17).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

На час виходу у відставку позивача був чинним Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" в редакції від 5 серпня 2018 року, тобто зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" від 12 липня 2018 року № 2509- VIII.

За правилами частини 1 статті 116 Закону № 1402-VIII в редакції від 5 серпня 2018 року, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати у відставку.

Пунктом 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII в редакції від 5 серпня 2018 року визначено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

З огляду на положення абзацу 2 пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII в редакції від 5 серпня 2018 року та наявний у позивача загальний стаж роботи, який становить повних 24 роки, він має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 88 відсотків суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді, що встановлено рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі № 480/1036/19, яке набрало законної сили 13.08.2019 (а.с.8-14).

Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 положення пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Мотивуючи зазначене рішення Конституційний Суд України зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України). Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 №10- рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 3.06.2013 №3-рп/2013).

Розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесяти п`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом України №1402-VIII, фактично не мали можливості отримувати довічне грошове утримання у вказаному розмірі.

Водночас, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

З урахуванням наведеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1402-VIIIІ різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII «Про Конституційний Суд України».

Таким чином, наведені положення пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1402-VIII втратили чинність з 18.02.2020 р.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон України №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Як наслідок, на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення статті 142 Закону України №1402-VIII, у силу приписів частини четвертої якої суддя у відставці має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, як суб`єкт владних повноважень, не довело правомірності своїх дій щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області від 09.04.2020 № 04-721/20, згідно із його заявою від 20.08.2020 р.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області від 09.04.2020 № 04-721/20, згідно із його заявою від 20.08.2020 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області від 09.04.2020 № 04-721/20, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 р.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Осіпова