Рішення № 94661906, 04.02.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 лютого 2021 року м. Рівне №460/8098/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді О.М. Дудар, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Рівненській області дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках та з рахунків у системі електронного адміністрування, В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках обслуговуючих такого платника, та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів на суму податкового боргу 78217,13грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у загальній сумі 78217,13грн. Позивач в установлені законом строки вживав заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 27.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвала суду від 27.11.2020 про відкриття провадження у справі надіслана відповідачу у встановленому порядку за адресою: АДРЕСА_1 , що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Поштове відправлення повернулося до суду без вручення з відміткою органу поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи положення ст.124, ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), копія ухвали суду від 27.11.2020 вважається врученою відповідачу належним чином.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, про причини неподання суд не повідомив.

Клопотань про продовження процесуального строку для надання відзиву від відповідача не надходило.

Жодних клопотань щодо розгляду справи з викликом учасників справи чи відкладення розгляду справи від сторін не надходило.

Відтак, враховуючи положення статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 16.04.2014 (номер запису: 26080000000032706) перебуває на обліку як платник податків у контролюючому органі, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з інтегрованою карткою платника податків, розрахунком виникнення боргу по платежах до бюджету та довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 11.09.2020 за відповідачем обліковується податковий борг за платежем єдиний податок з фізичних осіб у сумі 78217,13грн (а.а.с.5, 7, 13-14), який виник на підставі:

- самостійно визначених зобов`язань, згідно з поданими податковими деклараціями платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2020 рік (а.а.с.8-10);

- податкового повідомлення-рішення форми "Ш" від 15.07.2020 №0073585005, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 4712,30грн (а.с.11).

Зазначене податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу 24.07.2020 (а.с.11, зворот).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України. (далі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1. ПК України).

За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України).

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11. статті 56 ПК України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Отже, податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, є узгодженим з дня подання такої декларації.

Відповідно до п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з п.58.3 ст.58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вищезазначене податкове повідомлення- рішення вручене відповідачу належним чином, та відповідно є узгодженими.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку суду не надано.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.

З метою погашення податкового боргу позивачем 21.07.2020 сформовано податкову вимогу форми “Ф” №589-17, яка 24.07.2020 вручена відповідачу (а.с.12).

Вказана податкова вимога на час розгляду справи не відкликана, сума податкового боргу не погашена.

Доказів, які б спростовували факт існування за відповідачем вказаного боргу до суду не надано.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (із змінами, внесеними згідно із Законом №466-IX від 16.01.2020 - не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги).

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.4 ст.95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 19-1.1.45 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

При цьому, згідно з абзацом 7 пункту 87.1статті 87 ПК України, не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Тобто кошти платника податків, які знаходяться на його рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритого в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, можуть бути джерелом погашення податкового боргу лише з податку на додану вартість.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.10.2018 у справі №821/1431/17 (№К/9901/51946/18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи те, що податкова заборгованість відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, доказів погашення відповідачем боргу станом на 04.02.2021 не надано, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача.

У силу вимог 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Головного управління ДПС у Рівненській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках та з рахунків у системі електронного адміністрування задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 кошти з рахунків у банках, обслуговуючих даного платника, на суму податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 78217 (сімдесят вісім тисяч двісті сімнадцять) гривень 13 копійок на рахунок UA548999980314060699000017002 Казначейство України, МФО 899998, код ЄДРПОУ одержувача 38012714, одержувач: УК у м.Рівному/м.Рівне/18050400.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, 33023, код за ЄДРПОУ 43142449).

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення складено 04 лютого 2021 року.

Суддя О.М. Дудар