
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
04 лютого 2021 року м. Рівне №460/8208/20Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Приватного підприємства "ПРОМ-БУД Компані" доГоловного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "ПРОМ-БУД Компані"(далі - ПП "ПРОМ-БУД Компані", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі – відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі – відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1550994/41170694 від 05.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №40509 від 05.09.2019, №1550995/41170694 від 05.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №81009 від 10.09.2019, №1554833/41170694 від 07.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №13009 від 30.09.2019; зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені Приватним підприємством ПП "ПРОМ-БУД Компані" №40509 від 05.09.2019, №81009 від 10.09.2019 та №13009 від 30.09.2019 у день їх подання на реєстрацію.
Мотивуючи вимоги позову ПП "ПРОМ-БУД Компані" зазначало, що 17.01.2019 між ним та ТОВ "Торгова компанія "Дорсервіс", укладено договір №3. На виконання умов вищевказаного договору, позивачем передано у власність покупця портландцемент та мінеральний порошок. За результатами виконання умов договору позивачем сформовано та подано до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні№40509 від 05.09.2019, №81009 від 10.09.2019 та №13009 від 30.09.2019. Проте, контролюючим органом зупинено реєстрацію вказаних податкових накладних в ЄРПН з посиланням на їх відповідність вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Позивачем надано фіскальному органу усі необхідні пояснення та документи достатній для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Проте, такі документи не взяті до уваги фіскальним органом та прийнято рішення №1550994/41170694, №1550995/41170694 від 05.05.2020 та №1554833/41170694 від 07.05.2020 про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних в ЄРПН. На переконання позивача такі рішення контролюючого органу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 11.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/8208/20. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.12.2020.
Згідно з відзивом на позовну заяву від 10.12.2020, відповідачі вказували, що безпідставним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства, є покликання позивача в позовній заяві на те, що контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, який має бути подано. Платником податку 04.05.2020 та 05.05.2020 було направлено повідомлення №24, №25 та №26 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію яких/го зупинено, а саме: по податкових накладних№40509 від 05.09.2019, №81009 від 10.09.2019 та №13009 від 30.09.2019. Повідомлення не містило повного пакету документів, передбачених вимогами пунктів 12-14 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що передбачений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117. З огляду на вищенаведене, Комісією прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1550994/41170694, №1550995/41170694 від 05.05.2020 та №1554833/41170694 від 07.05.2020 про відмову в реєстрації податкових накладних №40509 від 05.09.2019, №81009 від 10.09.2019 та №13009 від 30.09.2019. В оскаржуваних рішеннях чітко зазначено, необхідний перелік документів, які визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, позивачем не надано до повідомлень належних первинних документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено. Таким чином, рішення Комісії є обґрунтованими, оскільки платником податків не надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними у реєстрації, яких було відмовлено. Зважаючи на це, відповідачі просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.131-132).
Ухвалою суду від 11.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті на 25.01.2020.
Ухвалою суду від 25.01.2021 суд ухвалив перейти до розгляду адміністративної справи №460/8208/20 в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.
17.01.2019 між ПП "ПРОМ-БУД Компані" та ТОВ "Торгова компанія "Дорсервіс" було укладено договір поставки №3 (а.с.65, далі – Договір).
За умовами вказаного Договору, Постачальник на умовах цього Договору зобов`язується передавати у власність Покупцеві товар, а Покупець зобов`язується приймати і оплатити Товар згідно видаткових накладних.
Назва, кількість, асортимент та ціна на товар зазначаються в накладних на відпуск товару, що додаються до цього договору (п.1.2 Договору).
Умовами договору передбачено, що оплата товару покупцем здійснюється за договірною ціною зазначеною у накладних на відпуск товару шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця на умовах передоплати, або протягом 10 банківських днів після отримання товару.
05.09.2019 ПП "ПРОМ-БУД Компані" було виставлено рахунок на попередню оплату мінерального порошку №132 на суму 40986,00 грн. з ПДВ (а.с.66).
05.09.2019 відбулось відвантаження товару згідно видаткової накладної №40509 на суму 40 986,00 грн. в кількості 30,36 т (а.с.69).
Постачання товару відбулось 05.09.2019 згідно товарно-транспортної накладної №Р40509 від 05.09.2019. Вантаж перевозився транспортом Постачальника – ПП "ПРОМ-БУД Компані" (а.с.72-73).
Оплата за товар надійшла 14.11.2019, що підтверджується копією платіжного доручення №3118 від 14.11.2019 та копією банківської виписки за період з 14.11.2019 (а.с.78-79).
Якість товару підтверджується копією сертифікату якості мінерального порошку (а.с.62).
Судом встановлено, що 10.09.2019 ПП "ПРОМ-БУД Компані" було виставлено рахунок на попередню оплату мінерального порошку №133 на суму 3942,00 грн. з ПДВ (а.с.67).
10.09.2019 відбулось відвантаження товару згідно видаткової накладної №81009 на суму 3942,00 грн. в кількості 2,92 т (а.с.70).
Постачання товару відбулось 10.09.2019 згідно товарно-транспортної накладної №Р81009 від 10.09.2019. Вантаж перевозився транспортом Постачальника – ПП "ПРОМ-БУД Компані" (а.с.74-75).
Оплата за товар надійшла 14.11.2019, що підтверджується копією платіжного доручення №3118 від 14.11.2019 та копією банківської виписки за період з 14.11.2019 (а.с.78-79).
Якість товару підтверджується копією сертифікату якості мінерального порошку (а.с.62).
З матеріалів справи також вбачається, що 30.09.2019 ПП "ПРОМ-БУД Компані" було виставлено рахунок на попередню оплату мінерального порошку №134 на суму 3915,00 грн. з ПДВ (а.с.68).
30.09.2019 відбулось відвантаження товару згідно видаткової накладної №13009 на суму 3915,00 грн. в кількості 2,9 т (а.с.71).
Постачання товару відбулось 30.09.2019 згідно товарно-транспортної накладної №Р13009 від 30.09.2019. Вантаж перевозився транспортом Постачальника – ПП "ПРОМ-БУД Компані" (а.с.76-77).
Оплата за товар надійшла 14.11.2019, що підтверджується копією платіжного доручення № 3118 від 14.11.2019 та копією банківської виписки за період з 14.11.2019 (а.с.78-79).
Якість товару підтверджується копією сертифікату якості мінерального порошку (а.с.62).
На виконання вимог податкового законодавства позивачем 30.09.2019 та 16.10.2019 складено та надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) податкові накладні №40509 від 05.09.2019 на суму 40 986,00 грн., у т.ч. ПДВ 6831,00 грн., №81009 від 10.09.2019 на суму 3942,00 грн., у т.ч. ПДВ 657,00 грн. та №13009 від 30.09.2019 на суму 3915,00 грн., у т.ч. ПДВ 652,50 грн. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) (а.с.26-31).
30.09.2019 та 16.10.2019 співвідповідачем надіслано квитанції з реєстраційними номерами документів: 9224582961, №9224567700 та №9240466071 про те, що документ прийнято, реєстрація зупинена, де було вказано, що відповідно до п.201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК №40509 від 05.09.2019 року, №81009 від 10.09.2019 року, №13009 від 30.09.2019 року в ЄРПН зупинені. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (а.с.32-34).
У зв`язку з цим, позивачем були надані письмові пояснення та копії документів на підтвердження факту постачання товару для ТОВ "Торгова компанія "Дорсервіс" з проханням відновити реєстрацію вказаної податкових накладних (а.с.38-111).
Подання вказаних пояснень підтверджується повідомленням контролюючого органу від 04.05.2020 №24 та №25, від 05.05.2020 №26 (а.с.35-37).
05.05.2020 та 07.05.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Рівненській області прийнято рішення №1550994/41170694, №1550995/41170694 та №1554833/41170694 (а.с.20-25; далі - рішення) про відмову в реєстрації вищевказаних податкових накладних, згідно з яким підставами для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄРПН є: "ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити)". В графі "Додаткова інформація" зазначено, що в наданих копіях документів встановлено невідповідності, проте не конкретизовано які саме невідповідності і в яких конкретно документах.
Вважаючи наведені рішення контролюючого органу протиправними, ПП "ПРОМ-БУД Компані" звернулося до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За правилами п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу (пункт 200-1.2 статті 200-1 ПК України).
За приписами пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах + SОвердрафт - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником; SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах а - в пункту 200-1.2 цієї статті.
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податків зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
На виконання вказаних вище норм законодавства, позивачем складено та надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) відповідні податкові накладні для реєстрації в ЄРПН.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 ПК України).
Так, на виконання вказаної норми, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вказаний нормативно-правовий акт діяв до 01.02.2020, тобто до моменту набрання чинності Порядками з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019. Відповідно, саме він застосовується до спірних правовідносин, які мали місце у вересні 2019 року, коли була зупинена реєстрація відповідної податкової накладної.
За правилами пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/ розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 400 тис. гривень; одночасно значення показників D та P, розрахованих у цьому підпункті, мають такі розміри: D >0,05, P <Pм х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
За правилами пунктів 5, 10 цього Порядку, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Без дотримання погоджувальних і регуляторних процедур, Державна фіскальна служба України листом № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначила Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій, а листом № 960/99-99-07-18 від 21.03.2018 - Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку.
Суд зауважує, що лист ДФС від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. І така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18 (№К/9901/4668/19), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 1 листа №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:
1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;
1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;
1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;
1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;
1.5. наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;
1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
При цьому, Головні управління ДФС в областях, м.Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
За правилами пунктів 12, 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пунктів 18-20 цього ж Порядку, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
В силу вимог пункту 21 Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Зі змісту квитанцій №9224582961 від 30.09.2019, №9240466071 від 16.10.2019 та №9224567700 від 30.09.2019 судом встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН.
Поміж того, що Критерії ризиковості платника податку, визначені у листі ДФС №959/99-99-07-18 від 21.03.2018, не погоджені і не затверджені у встановленому законодавством порядку, слід зауважити, що підпункт 1.6. пункту 1 не визначає самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дає підстави комісіям головних управлінь ДФС обласного рівня винести відповідного платника податків на розгляд комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії - прийняти рішення про його віднесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.
Стороною відповідачів не надано суду жодного належного і допустимого доказу тому, що Комісією Головного управління ДПС в Рівненській області приймалось рішення про віднесення ПП "ПРОМ-БУД Компані" до переліку ризикових суб`єктів господарювання.
Більше того, підпункт 1.6. пункту 1 Критеріїв містить сім різних ознак ризиковості, а зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних №9224582961 від 30.09.2019, №9240466071 від 16.10.2019 та №9224567700 від 30.09.2019 взагалі не зрозуміло під яку(і) саме ознаку(и) ризикованості підпадало ПП "ПРОМ-БУД Компані".
Окремо слід наголосити на тому, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Натомість в квитанції відсутні будь-які про показники, як і розрахункові величини D та Р. Також у цій квитанції не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної.
При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (її) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.
Нечітке формулювання органом ДПС у квитанції підстав для зупинення реєстрації податкової накладної з вказівкою про те, що така податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пунктом 1 Критеріїв ризиковості платника податку, зумовило необхідність подання позивачем для відповідача тих документів, якими була оформлена відповідна господарська операція.
Слід зазначити, що у пункті 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, регламентовано, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Разом з тим, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен дифенціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.
Пунктами 18-21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, передбачено наступне: письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Згідно п. 9 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №520 від 12.12.2019, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Як встановлено судом, податкова накладна №40509 від 05.09.2019, сформована ПП "ПРОМ-БУД Компані" на суму ПДВ 6831,00 грн., виставлену ним в рахунку на оплату від 05.09.2019 №132, видатковій накладній №40509 від 05.09.2019 та яка сплачена ТОВ "Торгова компанія "Дорсервіс" 14.11.2019, що повністю узгоджується з умовами Договору.
Податкова накладна №81009 від 10.09.2019, сформована ПП "ПРОМ-БУД Компані" на суму ПДВ 657,00 грн., виставлену ним в рахунку на оплату від 10.09.2019 №133, видатковій накладній №81009 від 10.09.2019 та яка сплачена ТОВ "Торгова компанія "Дорсервіс" 14.11.2019, що повністю узгоджується з умовами Договору.
Податкова накладна №13009 від 30.09.2019, сформована ПП "ПРОМ-БУД Компані" на суму ПДВ 652,00 грн., виставлену ним в рахунку на оплату від 30.09.2019 №134, видатковій накладній №13009 від 30.09.2019 та яка сплачена ТОВ "Торгова компанія "Дорсервіс" 14.11.2019, що повністю узгоджується з умовами Договору.
Постачання товару та оплата підтверджена первинними документами, які були долучені позивачем до пояснень щодо податкової накладної, реєстрацію яких зупинено.
Суд звертає увагу, що для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори та рахунки на оплату, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Відповідно, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Якщо ж мова йде про відвантаження товару, - то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть видаткові накладні.
Судом встановлено, що позивачем було подано на розгляд комісії контролюючого органу - Головного управління ДПС у Рівненській області, всі необхідні документи щодо господарської операції з ТОВ "Торгова компанія "Дорсервіс", на підставі якої позивачем сформовано податкові накладні №40509 від 05.09.2019, №81009 від 10.09.2019 та №13009 від 30.09.2019 , реєстрацію яких зупинено.
Вказані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарської операції, в рамках якої виписано податкову накладну, яка оформлена позивачем до реєстрації в ЄРПН.
Проте, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області було прийнято рішення про відмову у реєстрації зазначених податкових накладних.
Як встановлено з вказаних оспорюваних рішень, підставою для відмови у реєстрації ПН стало те, що позивачем не надано первинних документів щодо постачання/придбання товару.
Однак матеріали справи містять і договір, і видаткові накладні, платіжні доручення і виписки за банківського рахунку, які були долучені позивачем в якості додатків до пояснень до ПН. Крім того, позивачем надано докази походження такого товару і доведений факт його придбання.
Щодо зазначення в оскаржуваних рішеннях, що в наданих документах встановлено невідповідності даних, то у відзиві на позовну заяву представник відповідача не зазначив в чому саме полягає невідповідність даних, та яким чином вказані невідповідність впливає на реальність господарської операції по якій було складено податкові накладні.
Таким чином, надані позивачем документи та пояснення були цілком достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних№40509 від 05.09.2019, №81009 від 10.09.2019 та №13009 від 30.09.2019 в ЄРПН.
Відтак, оскаржувані рішення №1550994/41170694, №1550995/41170694 від 05.05.2020 та №1554833/41170694 від 07.05.2020 про відмову у реєстрації вищевказаних ПН в ЄРПН, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати вказані податкові накладні в ЄРПН, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 2, 10 часини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010№ 1246(далі Порядок № 1246), у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до абзацу 22 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Пунктом 2 Порядку № 1165 передбачено, що комісія контролюючого органу - комісія регіонального та центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС.
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1ст.14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з п.1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Відповідно до пп.9 п.4 Положення № 227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інших реєстрів, банків і баз даних, ведення яких покладено законодавством на ДПС, а також реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Таким чином, Єдиний реєстр податкових накладних формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, тобто саме Державною податковою службою України.
З метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків щодо права на формування податкового кредиту, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача 2 Державну податкову службу України провести реєстрацію податкових накладних №40509 від 05.09.2019 , №81009 від 10.09.2019 та №13009 від 30.09.2019 в ЄРПН у день їх подання платником податків на реєстрацію.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенство права.
Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.
У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції" від 24.03.1988 (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази передбачено законом, є наступні: будь-яка норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза передбачено законом не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно пунктом 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.
Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання необхідним у демократичному суспільстві, Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.
Європейський суд з прав людини у пунктом 50 рішення від 13.01.2011 у справі "Чуйкіна проти України" (заява №28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пунктом 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пунктом 25, ECHR 2002-II).
На підставі зазначеного, а також з огляду на ту обставину, що відповідачами будь-які підставні та правомірні зауваження до поданих позивачем документів не висловлено, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправними рішень№1550994/41170694, №1550995/41170694 від 05.05.2020 та №1554833/41170694 від 07.05.2020 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №40509 від 05.09.2019, №81009 від 10.09.2019 та №13009 від 30.09.2019, складені ПП "ПРОМ-БУД Компані" у день їх подання на реєстрацію платником.
Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів, а тому вважає, що покладання на відповідача 2, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов`язку зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН, не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.
Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із повною юрисдикцією, тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі "Обермейєр проти Австрії"; пунктом 155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі "Гранд Стівенс проти Італії").
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.
Враховуючи положення ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в у сумі 6306,00 грн., а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідачів.
Оригінал платіжного доручення №290 від 03.11.2020 знаходиться в матеріалах справи (а.с.19).
Крім того, позивачем подано клопотання про стягнення з відповідача 1 понесених позивачем витрат, пов`язаних з правничою допомогою.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.3 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст. 134 КАС України).
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Крім того, ч.6 та ч.7 ст.134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На виконання вимог ст.134, 139 Кодексу адміністративного судочинства України позивач подав до суду копії: договору про надання правничої допомоги адвокатським об`єднанням від 17.02.2020 №17/02/20 (а.с.143-145), додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги адвокатським об`єднанням №17/02/20 від 17.02.2020 (а.с.146), акта здачі-приймання наданих правничих послуг №22 від 20.01.2021 до договору, який містить детальний опис наданих послуг (а.с.147), рахунку на оплату послуг №20/01/21-1 від 20.01.2021 (а.с.148), платіжного доручення №15 від 20.01.2021 (а.с.149), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.150), ордеру на надання правничої (правової) допомоги №1004424 від 26.02.2020 (а.с.151).
Так, судом встановлено, що адвокатським об`єднанням відповідно до умов договору від 17.02.2020 №17/02/20, при підготовці до розгляду адміністративної справи №460/8208/20 за позовом Клієнта до Головного управління ДПС у Рівненській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень №1550994/41170694 від 05.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №40509 від 05.09.2019, №1550995/41170694 від 05.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №81009 від 10.09.2019, 1554833/41170694 від 07.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №13009 від 30.09.2019 року та зобов`язання вчинення певних дій, а саме:
- опрацьовано пакет наданих Клієнтом документів, що стосуються оскаржуваних рішень ГУ ДПС у Рівненській області №1550994/41170694 від 05.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №40509 від 05.09.2019 року, №1550995/41170694 від 05.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №81009 від 10.09.2019 року, 1554833/41170694 від 07.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №13009 від 30.09.2019 року, поданих Клієнтом письмових пояснень та копій первинних документів на підтвердження господарської операції, за наслідками якої було складено податкові накладні (0,5 год роботи адвоката);
- підготовлено позовну заяву до Рівненського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Рівненській області №1550994/41170694 від 05.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №40509 від 05.09.2019 року, №1550995/41170694 від 05.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №81009 від 10.09.2019 року, 1554833/41170694 від 07.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №13009 від 30.09.2019 року та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну (2 год. роботи адвоката);
- підготовлено та подано клопотання про проведення підготовчого засідання без участі сторони позивача, клопотання про стягнення з відповідача судових витрат по справі №460/8202/20 (0,5 год. роботи адвоката).
Вартість вищевказаних послуг Адвоката становить 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп., з розрахунку 2000, 00 грн. одна година роботи (Договір №17/02/20 про надання правничої допомоги адвокатським об`єднанням від 17.02.2020 та додаткова угода №1 від 06.11.2020 року до Договору).
Оплата за надані послуги стверджується платіжним дорученням № 15 від 20.01.2021 на суму 6000,00 грн. (а.с.149).
Суд звертає увагу, що згідно з п.3 ст.134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2019 (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22.11.2019 (справа №810/1502/18), від 30.04.2020 (справа №826/4466/18).
Суд встановив, що в межах даної справи до суду подано адміністративний позов про визнання протиправними рішень по двох податкових накладних, який складено на 17 аркушах; додатки до позову; клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених позивачем судових витрат на чотирьох аркушах та додатки до клопотання на 7 аркушах. Розгляд даної справи було проведено в порядку загального позовного провадження.
Поряд з цим, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в додатковій постанові від 19.06.2020 у справі №826/24815/15, згідно з якою законодавство покладає обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. За відсутності клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
03.02.2021 представником відповідача 1 подано заперечення на клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Зазначала, що зміст фактично наданих адвокатом послуг має бути передбачений у договорі про надання правової допомоги. Договір, наданий до клопотання у справі №460/8208/20, містить лише загальний перелік послуг, які можуть надаватися адвокатом позивачу. З покликанням на практику Верховного Суду представник відповідача просила відмовити у задоволенні поданого клопотання (а.с.162-163).
Розглянувши вказані заперечення, суд вважає їх необґрунтованими та безпідставними, оскільки такі не містять жодних доказів на підтвердження неспівмірності витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката та не доведено, що зазначені витрати не були фактичними і неминучими, а їх розмір необґрунтованим.
З огляду на викладене, з урахуванням складності справи та наданих позивачем доказів понесення витрат на правничу допомогу, суд вважає обґрунтованою вартість послуг адвоката, які є співмірними виконаним адвокатом роботам (наданим послугам), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 17.02.2020 №17/02/20.
Відтак, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень відповідачів, судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов Приватного підприємства "ПРОМ-БУД Компані" (вулиця 8-го Березня, будинок 35, місто Здолбунів, Рівненська область, 35705, код ЄДРПОУ 41170694) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 43142449), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, місто Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській №1550994/41170694 від 05.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №40509, складеної Приватним підприємством "ПРОМ-БУД Компані" 05.09.2019.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №40509, складену Приватним підприємством "ПРОМ-БУД Компані" 05.09.2019, у день її подання на реєстрацію.
Визнати протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській №1550995/41170694 від 05.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №81009, складеної Приватним підприємством "ПРОМ-БУД Компані" 10.09.2019.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №81009, складену Приватним підприємством "ПРОМ-БУД Компані" 10.09.2019, у день її подання на реєстрацію.
Визнати протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській №1554833/41170694 від 07.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №13009, складеної Приватним підприємством "ПРОМ-БУД Компані" 30.09.2019.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13009, складену Приватним підприємством "ПРОМ-БУД Компані" 30.09.2019, у день її подання на реєстрацію.
Стягнути на користь Приватного підприємства "ПРОМ-БУД Компані" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати в сумі 6153,00 грн., в тому числі: судовий збір в сумі 3153,00 грн.; витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
Стягнути на користь Приватного підприємства "ПРОМ-БУД Компані" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати в сумі 6153,00 грн., в тому числі: судовий збір в сумі 3153,00 грн.; витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 04 лютого 2021 року.
Суддя С.А. Борискін
Судове рішення № 94661811, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 04.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 460/8208/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: