Рішення № 94661726, 29.01.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2021 року м. РівнеСправа №460/5855/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1 доУправління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (далі – Управління СЗН Сарненської РДА, відповідач), у якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсації за втрату частини допомоги у зв`язку з порушенням строків виплати допомоги в сумах 3674,00 грн та 4603,33 грн, які були виплачені в лютому 2020 року;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсації за втрату частини допомоги у зв`язку з порушенням строків виплати допомоги за період з жовтня 2012 року по лютий 2020 року на суму допомоги 3674,00 грн та 4603,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 15.10.2012 у справі №1718/2-а-2411/11 відповідачем було нараховано кошти в сумі 4603,33 грн, а постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 31.10.2012 у справі №1718/2-а-2384/11 - 3674,00 грн, однак ці суми перераховані на банківський рахунок позивача лише у лютому 2020 року. Покликаючись до положень Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, позивач вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою соціальних допомог на підставі судових рішень, які з вини відповідача фактично виплачені лише у лютому 2020 року. У зв`язку з цим позивач у березні 2020 року звернулася до органу соціального захисту населення про нарахування компенсації за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати таких соціальних допомог, однак відповідач листом від 24.03.2020 №01/5-14-6267 відмовився нарахувати та виплатити компенсацію. Вважає, таку відмову відповідача протиправною.

Ухвалою від 12.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав до суду відзив, у якому заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що на виконання рішень суду органом соціального захисту населення здійснено перерахунок грошових допомог, передбачених статтями 37, 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивачу на суму 3674,00 грн та 4603,33 грн. Відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440 виплата нарахованих сум з соціальних виплат по рішенню суду, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України здійснюється Державною казначейською службою України та її територіальними органами. Так, Державною казначейською службою України на виконання рішення суду у справі №1718/2-а-2411/11 позивачу перераховано кошти в сумі 4603,33 грн, а на виконання рішення суду у справі №1718/2-а-2384/11 – в сумі 3674,00 грн. Зазначив, що невиконання рішення суду в частині виплати нарахованої суми грошових допомог позивачу зумовлене відсутністю можливості його виконати (відсутністю фінансування з боку Державного бюджету), не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а тому вини органу, що призначає і виплачує таку допомогу, в даному випадку немає. Вважає, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою від 12.11.2020 витребувано у відповідача додаткові докази.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, встановивши обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 *, виданого 14.04.2003 Рівненською обласною державною адміністрацією, та вкладки №707769С, є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) (а.с.6), та перебуває на обліку в Управлінні СЗН Сарненської РДА.

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області у справі №1718/2-а-2411/11 від 15.10.2012, яка набрала законної сили 25.10.2012 (а.с.27-29) зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації нарахувати і виплатити ОСОБА_1 та її дитині ОСОБА_2 , 2006 року народження, щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати, за період з 28.04.2011 по 28.10.2011 включно із урахуванням проведених виплат.

Також постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 31.10.2012 у справі №1718/2-а-2384/11 (а.с.30-32) зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , визначену статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2011 рік з урахуванням проведених виплат.

Суд встановив, що згідно з розпорядженням Управління праці та соціального захисту населення Сарненської райдержадміністрації від 05.01.2015, на виконання судового рішення у справі №1718/2-а-2411/11 нараховано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства з 28.04.2011 по 28.10.2011 в сумі 4603,33 грн (а.с.36).

Окрім цього, згідно з розпорядженням Управління праці та соціального захисту населення Сарненської райдержадміністрації від 05.01.2015 ОСОБА_1 нараховано щорічну допомогу на оздоровлення згідно зі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 в сумі 3674,00 грн (а.с.37).

Нараховану органом соціального захисту населення грошову допомогу виплачено позивачу Державною казначейською службою України 20.02.2020 в сумі 4603,33 грн відповідно до судового рішення у справі №1718/2-а-2411/11, та в сумі 3674,00 грн відповідно до судового рішення у справі №1718/2-а-2384/11, що підтверджується випискою по картковому рахунку в АТ “Ощадбанк” (а.с.9).

03.03.2020 ОСОБА_1 звернулася до органу соціального захисту населення із заявою щодо виплати компенсації за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати вищевказаних грошових допомог (а.с.7).

Листом Управління СЗН Сарненської РДА від 24.03.2020 №01/5-14-6267 позивачу повідомлено про відсутність підстав для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (а.с.8).

Вважаючи таку відмову органу соціального захисту населення протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ).

Статтею 1 Закону №2050-ІІІ закріплено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно зі статтею 2 Закону №2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

За змістом статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Зі змісту наведених норм слідує, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Згадані вище статті 2, 3 Закону №2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців; дається визначення поняття «доходи» для цілей цього Закону; а також порядок обчислення суми компенсації.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2001 р. N 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі – Порядок №159).

Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

У пункті 4 Порядку №159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Згідно з пунктами 5, 7 Порядку №159, сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: власних коштів - підприємствами, установами та організаціями, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднаннями громадян; коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Таким чином, кошти, які підлягають нарахуванню у порядку компенсації громадянину частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер, дія вищенаведених нормативних актів поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, тобто, чи самим підприємством, установою чи організацією добровільно або на виконання судового рішення.

Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права Верховний Суд України висловив раніше у постановах від 19 грудня 2011 року (справа №6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа №21-2003а16). Такий підхід підтримано і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 3 липня 2018 року (справа №521/940/17), а також у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 420/2093/16-а та інших.

Зазначену правову позицію Верховного Суду суд враховує при вирішенні даного судового спору відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Таким чином, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

За наведених обставин, відповідач, у зв`язку із порушенням встановлених строків виплати заборгованості по щомісячній та щорічній грошовій соціальній допомозі, право позивача на які встановлено судовими рішеннями в інших справах, повинен був здійснити нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у порядку, передбаченому Законом №2050-ІІІ та Порядком № 159.

Водночас суд вважає помилковими позовні вимоги щодо виплати позивачу компенсації за втрачу частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати допомог з жовтня 2012 року, позаяк матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем строків виплати позивачу допомоги, передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 28 квітня 2011 року по 28 жовтня 2011 року, та щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.48 цього Закону, - за період з 01.01.2011 по 31.12.2011.

Доводи відповідача, що перерахунок таких щомісячної та щорічної грошових соціальних допомог позивачу на виконання судових рішень не є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ, а має характер разової виплати, не є прийнятними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку таких грошових допомог та відновлення прав позивача, порушених при їх виплаті у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто вказана сума є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ.

Також суд не бере до уваги покликання відповідача на положення Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440, позаяк означені нормативні акти не регулюють спірних правовідносин щодо виплати компенсації втрати частини доходів, а також не звільняють відповідача від обов`язку нарахування вказаної компенсації.

З огляду на наведене вище, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується наявність у позивача права на відповідну компенсацію втрати частини доходів, а сума компенсаційних виплат має бути розрахована відповідачем самостійно, згідно з алгоритмом, визначеним Законом №2050-ІІІ та Порядком № 159.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина друга статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень (дій, бездіяльності) суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За результатами судового розгляду справи, з урахуванням правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про протиправність відмови Управління СЗН Сарненської РДА нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошових допомог за період з 28.04.2011 по 28.10.2011 в сумі 4603,33 грн та за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 в сумі 3674,00 грн, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання відповідача нарахувати означену компенсацію за несвоєчасну виплату допомог за вказані періоди.

Суд також зазначає, що ухилення органу соціального захисту населення від виконання встановленого законом обов`язку нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати по відношенню до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідає принципу належного врядування, зміст якого розкритий у багатьох рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у рішенні від 20.01.2012 у справі “Рисовський проти України”.

Невиконання державою покладених на неї обов`язків щодо соціального забезпечення та захисту громадян, у тому числі й в частині нарахування компенсаційних виплат у зв`язку з порушенням строків виплати соціальної виплати, підриває довіру громадян до належного виконання всіма суб`єктами владних повноважень своїх функцій та можливості отримати справедливий соціальний захист.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах.

Зважаючи на викладене, позов слід задовольнити.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», то підстави для застосування положень ст.139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (вул. Демократична, 46, м. Сарни, Сарненський район, Рівненська область, 34500; код ЄДРПОУ 03195398) про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 28.04.2011 по 28.10.2011 в сумі 4603,33 грн, та щорічної допомоги, передбаченої статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 в сумі 3674,00 грн, які виплачені 20.02.2020.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 28.04.2011 по 28.10.2011 в сумі 4603,33 грн, та щорічної допомоги, передбаченої статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 в сумі 3674,00 грн, які виплачені 20.02.2020.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 лютого 2021 року.

Суддя Н.О. Дорошенко