Ухвала суду № 94661467, 05.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14494/20

У Х В А Л А

05 лютого 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Державної служби геології та надр України до комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 17 грудня 2020 року надійшла позовна заява Державної служби геології та надр України до комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ», в якому позивач просить суд припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №6071 від 30.07.2015 року, наданого комунальному виробничо-експлуатаційному підприємству «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ».

22 грудня 2020 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву Державної служби геології та надр України та відкрито провадження у справі. Визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

03 лютого 2021 року за вх. №5488/21 до суду від відповідача надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у якій посилається на те, що розгляд вказаної справи необхідно проводити за правилами загального позовною провадження з викликом сторін, оскільки значення даної справи та її результат є для відповідача надзвичайно великим, тому що підприємство забезпечує життєдіяльність населення, функціонування підприємств та установ міста Подільськ. Анулювання спеціального дозволу на користування надрами призведе до надзвичайного стану, оскільки підприємство єдине в місті надає послуги з водопостачання та водовідведення. Зазначає, що на теперішній час, всі недоліки, перелічені в позовній заяві, усуненні та посилається на складність обставин справи та необхідність пред`явлення доказів.

Розглядаючи заперечення відповідача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд зазначає наступне.

Згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Таким чином, дана справа не відноситься до жодної з категорії справ, які згідно ч.4 ст.12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

При цьому, відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо відкриття провадження по справі №420/14494/20 суд, враховуючи відсутність клопотань позивача щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження із наведенням обґрунтування доцільності такого розгляду, дійшов висновку на підставі п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України про доцільність розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.4 ст.260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), подачі доказів, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Один лише факт великого значення даної справи для відповідача не зумовлює необхідності її розгляду за правилами загального позовного провадження.

Доводи представника відповідача щодо неможливості детального розгляду спору по суті та з`ясування всіх обставин справи без розгляду справи за правилами загального позовного провадження суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з мотивів, наведених відповідачем відсутні, а тому його заяву слід залишити без задоволення.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.

Керуючись ст.ст. 12, 173, 179-181, 248, 257, 260 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заву відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Вовченко