Рішення № 94661380, 03.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 495/11745/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виконання судового рішення, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 495/11745/18 за позовом ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, у якому позивач просив суд (з урахуванням уточнень та доповнень до позовної заяви):

- стягнути з Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання судового рішення, без врахування обов`язкових необхідних до сплати платежів до бюджету за період з 05.12.2017 року по 22.01.2020 року на загальну суму 274792,98 грн. (двісті сімдесят чотири тисячі сімсот дев`яносто дві гривні дев`яносто вісім копійок);

- стягнути Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у вищезазначеній справі.

20 березня 2020 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області винесено рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виконання судового рішення, стягнення моральної шкоди.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року апеляційну скаргу Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області задоволено, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2020 року скасовано, справу за позовом ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виконання судового рішення направлено для нового розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року, адміністративна справа №495/11745/18 передана судді ОСОБА_2 .

Ухвалою від 20 липня 2020 року судом прийнято до провадження справу №495/11745/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виконання судового рішення, стягнення моральної шкоди. Розгляд справи призначений за правилами загального позовного провадження.

12 серпня 2020 року позивачем через канцелярію суду подано уточнену позовну заяву про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Відповідно до прохальної частини уточненого позову позивач просить суд:

- стягнути з Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання судового рішення, без врахування обов`язкових необхідних до сплати платежів до бюджету за період з 06.12.2017 року по 17.08.2020 року на загальну суму 441710,09 грн.;

- стягнути з Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач зазначив про те, що постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.12.2017 року був частково задоволений його адміністративний позов про поновлення на посаді та стягнуто з відповідача - Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 травня 2017 року по 05 грудня 2017 року у розмірі 26051, 90 грн.

Однак, як вказує позивач, судове рішення з невідомих причин не було виконано відповідачем, а саме його не було поновлено на посаді старости с. Долинівка, що є наслідком перебування його у вимушеному прогулі по теперішній час та відповідно не отримання заробітної плати згідно посадового окладу службової особи цього органу місцевого самоврядування.

При здійсненні виконавчих дій щодо поновлення позивача на посаді, відділом ДВС за невиконання цього судового рішення відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності, а матеріали такого неналежного виконання судового рішення були направлені до Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області, для вирішення питання щодо притягнення відповідних посадових осіб Маразліївської сільської ради до кримінальної відповідальності за ст. 382 Кримінального кодексу України.

Позивач зазначив, що стаття 236 КЗпП України передбачає оплату вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника, зокрема, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, зокрема з урахуванням приписів пункту 10 цього Порядку щодо врахування підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Так, позивач вважає, що при розрахунку йому середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення має бути врахований коефіцієнт підвищення посадового окладу старости сільської ради, оскільки таке підвищення відбулось на підставі постанов КМУ від 10.05.2018 року № 363 та від 19.06.2019 року № 525.

Разом із уточненою позовною заявою позивач надав розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, обчисленого ним станом на 17.08.2020 року, у розмірі 441 710, 09 грн.

В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 20000, 00 грн. позивач зазначив, що відповідач не виконуючи рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.12.2017 року про поновлення його - ОСОБА_1 на посаді позбавляє його можливості працювати та отримувати заробітну плату на виборній посаді старости села та мати можливість на достатній для життєвого рівня заробіток, який міг підтримувати позивача та членів моєї сім`ї. Оскільки відповідач протягом тривалого часу безпідставно не виконував це судове рішення в частині поновлення на роботі на публічній посаді в органі місцевого самоврядування, не провів повний розрахунок та не виплатив середній заробіток за час вимушеного прогулу, а внаслідок цього це привело до порушення нормального укладу життя, душевних переживань, пов`язаних з неправомірним припиненням роботи на публічній службі, погіршенням стану здоров`я та матеріального стану, позивач вважає, що це є підставою для стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 20 000 грн.

З урахуванням вищевикладеного, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Під час підготовчого провадження відповідач відзиву на позовну заяву та жодних інших доказів по справі не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 07 вересня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено шістдесятидений строк проведення підготовчого провадження у справі №495/11745/18 на тридцять днів.

04 вересня 2020 року відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 07 вересня 2020 року, обґрунтоване запровадженням на території м. Одеси та в м. Білгород-Дністровський карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

У підготовчому засіданні 07 вересня 2020 року суд протокольною ухвалою, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, задовольнив клопотання представника відповідача та відклав підготовче засідання на 29 вересня 2020 року – 10 год. 30 хв.

У підготовче засідання, призначене на 29 вересня 2020 року – 10 год. 30 хв., з`явились позивач та його представник. Представник відповідача до суду не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином та своєчасно.

Водночас, 21 вересня 2020 року відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 29 вересня 2020 року, яке обґрунтоване запровадженням на території м. Одеси та в м. Білгород-Дністровський карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Враховуючи неявку та клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв`язку із дією карантину, судом було поставлено на обговорення питання про зупинення провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів, які перешкоджають розгляду даної справи.

Позивач та представник позивача з приводу неявки та клопотання представника відповідача про відкладення висловили думку про те, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами, прикриваючись запровадженням на території держави карантину, однак, враховуючи те, що до 31.10.2020 року згідно постанови КМУ в державі дійсно продовжує діяти карантин, залишили вирішення питання про зупинення провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів на розсуд суду.

Відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р., постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19”, з подальшими змінами, установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.

Ухвалою суду від 29 вересня 2020 року провадження у справі № 495/11745/18 було зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

23 листопада та 15 грудня 2020 року через канцелярію суду від позивача надійшли клопотання про поновлення провадження у справі.

Враховуючи клопотання позивача, значення справи для нього, строки розгляду справи, а також наявність можливості розгляду справи за участі сторін в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, ухвалою від 16 грудня 2020 року суд постановив:

клопотання позивача про поновлення провадження у справі задовольнити;

поновити провадження у справі № 495/11745/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виконання судового рішення, стягнення моральної шкоди;

продовжити розгляд справи зі стадії підготовчого провадження, на якій його було зупинено;

призначити підготовче засідання на 28 грудня 2020 року о 10 годині 00 хвилин.;

роз`яснити учасникам справи, що під час дії карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів з метою попередження поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у т.ч. поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, відповідно до частини четвертої статті 195 КАС України.

У підготовче засідання, призначене на 28 грудня 2020 року, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

24 грудня 2020 року від відповідача через канцелярію суду засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 28 грудня 2020 року, обґрунтоване запровадженням на території м. Одеси та в м. Білгород-Дністровський карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Також у вказаному клопотанні представник відповідача посилався на те, що у зв`язку з нестійким зв`язком з мережею інтернет, існує ризик зриву дистанційної участі відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Від позивача 28 грудня 2020 року через канцелярію суду надійшло клопотання про проведення засідання, призначеного на 28 грудня 2020 року, за його відсутності.

Підготовче засідання 28 грудня 2020 року проведене за відсутності повідомлених учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджала його проведенню, відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України. Крім того, відповідач – суб`єкт владних повноважень, не скористався запропонованою судом можливістю взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповідно до ст. 195 КАС України.

Ухвалою суду від 28 грудня 2020 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 495/11745/18 за позовом ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виконання судового рішення, стягнення моральної шкоди. Призначено справу до судового розгляду по суті на 04 січня 2021 року о 10 годині 30 хвилин. Роз`яснено учасникам справи, що під час дії карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів з метою попередження поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду (найближчого територіально) та/або поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, відповідно до статті 195 КАС України.

Судове засідання 04 січня 2021 року відбулось в режимі відеоконференції за участі позивача.

Представник відповідача для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції не з`явився, про дачу та час його проведення був повідомлений належним чином та своєчасно.

Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні 04 січня 2021 року, яке проводилось в режимі відеоконференції, позивач у вступному слові надав свої пояснення щодо змісту та підстав своїх вимог, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судове засідання, призначене на 19 січня 2021 року, учасники справи не з`явились про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином та своєчасно.

Від представника відповідача 19 січня 2021 року через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю представника відповідача в іншому судовому засіданні.

Відповідно до п. 1-2 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідач – суб`єкт владних повноважень, не скористався запропонованою судом можливістю взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповідно до ст. 195 КАС України, а також те, що до клопотання про відкладення розгляду справи не додано доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, протокольною ухвалою суд, керуючись п.2 ч.3 ст.205 КАС України, постановив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та продовжити розгляд справи за відсутності учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищенаведеного, справу розглянуто в порядку письмового провадження 03 лютого 2021 року за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлені наступні обставини та факти.

Позивач – ОСОБА_1 , постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року у справі №495/3979/17 поновлений на посаді старости с. Долинівка Білгород-Дністровського району Одеської області. Судом присуджено стягнути з Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 травня 2017 року по 05 грудня 2017 року у розмірі 26051, 90 грн. Стягнуто з Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000, 00 грн.

Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 підлягала негайному виконанню.

На виконання вказаного рішення Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області був виданий виконавчий лист від 14 березня 2018 року, за яким здійснювалось примусове виконання.

Постановою державного виконавця Білгород-Дністровського МР ВДВС ГТУЮ в Одеській області від 19 червня 2018 року в рамках виконавчого провадження №56302904 з примусового виконання виконавчого листа Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 березня 2018 року закінчено вказане виконавче провадження з підстав неможливості виконати рішення суду без боржника (Маразліївська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області).

Постановою державного виконавця Білгород-Дністровського МР ВДВС ГТУЮ в Одеській області від 19 червня 2018 року в рамках виконавчого провадження №56302904 за невиконання без поважних причин рішення суду, яке підлягає негайному виконанню, про поновлення на роботі, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, на Маразліївську сільську раду накладено штраф на користь держави у розмірі 10200 грн.

У зв`язку з невиконанням рішення суду державним виконавцем направлено повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України.

Під час судового розгляду справи позивач повідомив, що постанова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року у справі №495/3979/17 про поновлення його на посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу відповідачем не виконано досі, що стало підставою звернення до суду з даним позовом про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виконання судового рішення та моральної шкоди.

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку він вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За правилами частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Статтею 236 КЗпП України обумовлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 “Про практику розгляду судами трудових спорів”, рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Отже, нормами КЗпП України передбачені випадки стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зокрема у разі поновлення на роботі вирішується питання про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу (стаття 235 КЗпП України), а у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника вирішується питання оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника (стаття 236 КЗпП України).

З матеріалів справи судом встановлено, що постанова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року у справі №495/3979/17 про поновлення ОСОБА_1 на посаді старости с. Долинівка Білгород-Дністровського району Одеської області та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу відповідачем не виконано.

Відповідач доказів у спростування зазначеного до суду не надав.

Таким чином, у даній справі вимушений прогул, за який позивач просив стягнути середній заробіток, стосується стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі (стаття 236 КЗпП України).

Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП України, згідно з якою виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що оскільки рішення суду про поновлення позивача на роботі відповідачем не виконано, то відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України він має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Статтею 27 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі – Порядок №100), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення середній заробіток за час затримки виконання судового рішення за період з 06.12.2017 року по 17.08.2020 року, до спірних правовідносин застосовується Порядок обчислення середньої заробітної плати в редакції від 07.08.2015 року та в редакції від 30.05.2020 року.

Пунктом 2 Порядку № 100 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

У разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.

У разі коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.

Пунктом 3 Порядку №100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Абзацом 3 пункту 3 Порядку передбачено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Згідно з пунктом 5 Порядку №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 Порядку №100, середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Пунктом 10 Порядку № 100, у редакції, яка діяла у спірний період з 06.12.2017 року по 17.08.2020 року, передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

Пункт 10 виключено на підставі Постанови КМУ №1213 від 09.12.2020 року.

Однак у період, який охоплює предмет позову (з 06.12.2017 року по 17.08.2020 року), пункт 10 Порядку №100 був чинним.

Враховуючи, що розрахунок середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, суд наводить її розрахунок.

Згідно наявної в матеріалах справи Довідки «Про розрахунок нарахування середньої заробітної плати ОСОБА_1 старості с. Долинівка Маразліївської сільської ради», виданої головним бухгалтером за підписом голови Маразліївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, середньомісячна заробітна плата позивача складає 3721,70 грн., яка складається з: 2327 грн. - основний оклад, 70 грн. - ранг, 599,25 грн. - вислуга років, 320 грн. - премія 10 %, 405,45 грн. - інтенсивність.

Кількість робочих днів у березні 2017 року – 22, у квітні 2017 року – 19.

Разом 40 днів, а середньомісячне число робочих днів – 20 (40/2).

Отже, середньоденний заробіток позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передували звільненню, складає 186, 09 (3721,70/20=186,085).

Розрахунок кількості днів затримки виконання рішення суду з 06.12.2017 року по 17.08.2020 року:

Грудень 2017 року – 17

Січень 2018 року – 21

Лютий 2018 – 20;

Березень 2018 – 21;

Квітень 2018 – 20;

Травень 2018 - 20;

Червень 2018 – 20;

Липень 2018 – 22;

Серпень 2018 – 22;

Вересень 2018 – 20;

Жовтень 2018 – 22;

Листопад 2018 – 22;

Грудень 2018 – 20;

Січень 2019 року – 21;

Лютий 2019 – 20;

Березень 2019 – 20;

Квітень 2019 – 20;

Травень 2019 - 21;

Червень 2019 – 18;

Липень 2019 – 23;

Серпень 2019 – 21;

Вересень 2019 – 21;

Жовтень 2019 – 22;

Листопад 2019 – 21;

Грудень 2019 – 21;

Січень 2020 року – 20;

Лютий 2020 – 20;

Березень 2020 – 21;

Квітень 2020 – 21;

Травень 2020 - 19;

Червень 2020 – 20;

Липень 2020 – 23;

Серпень 2020 – 11.

Усього робочих днів за період – 672.

Щодо застосування коефіцієнту підвищення, передбаченого пунктом 10 Порядку №100.

Коефіцієнт підвищення, що включаються при обчисленні середньої заробітної плати, розраховується шляхом ділення тарифної ставки (окладу встановленого працівнику після підвищення, на тарифну ставку (оклад), яку він мав до підвищення (листи Мінсоцполітики України від 24.10.2008 р. N 696/13/84-08, від 11.05.2017 г. N 1398/0/101-17).

Відповідно до висновку про застосування норм права, наведеного у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 572/2429/15-ц, тлумачення частини другої статті 235 КЗпП, пункту 10 Порядку № 100, свідчить, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу і законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

При цьому, якщо за період від часу звільнення працівника до часу поновлення його на роботі підприємство здійснювало підвищення розміру тарифних ставок і посадових окладів, при обчисленні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу заробітна плата працівника підлягає коригуванню на коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 7 червня 2020 року у справі №820/1505/18.

Схеми посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату міських (крім мм. Києва та Севастополя) рад та їх виконавчих комітетів, сільських, селищних рад, що представляють інтереси об`єднаних територіальних громад, та їх виконавчих комітетів, визначає Додаток 50 до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268 зі змінами, внесеними в подальшому, зокрема:

26.05.2017 року набула чинності постанова КМУ від 24 травня 2017 р. № 353, згідно Додатку 50 якої місячний посадовий оклад старости у містах, населених пунктах об`єднаних територіальних громад із чисельністю (загальною чисельністю) населення до 15 тис. осіб складає – 4700, 00 грн.

Відповідно до п. 10 Порядку № 100 вираховуємо коефіцієнт підвищення: 4700/2327=2,02.

18.05.2018 року набула чинності постанова КМУ від 10 травня 2018 року №363, згідно Додатку 50 якої місячний посадовий оклад старости у містах, населених пунктах об`єднаних територіальних громад із чисельністю (загальною чисельністю) населення до 15 тис. осіб складає 6600, 00 грн.

Відповідно до п. 10 Порядку № 100 вираховуємо коефіцієнт підвищення: 6600/4700=1,4.

25.06.2019 року набула чинності постанова КМУ від 19 червня 2019 року №525, згідно Додатку 50 якої місячний посадовий оклад старости у містах, населених пунктах об`єднаних територіальних громад із чисельністю (загальною чисельністю) населення до 15 тис. осіб складає - 8500 гривень.

Відповідно до п. 10 Порядку № 100 вираховуємо коефіцієнт підвищення: 8500/6600 =1,28.

12.06.2020 року набула чинності постанова КМУ від 3 червня 2020 р. № 441, згідно Додатку 50 якої місячний посадовий оклад старости у містах, населених пунктах об`єднаних територіальних громад із чисельністю (загальною чисельністю) населення до 15 тис. осіб складає 9 500, 00 грн.

Відповідно до п. 10 Порядку № 100 вираховуємо коефіцієнт підвищення: 9500/8500=1,1.

Отже, з 06.12.2017 року по 18.05.2018 року застосовується коефіцієнт підвищення 2, 02. Розрахунок середньоденного заробітку: 186,09х2,02=375,90 грн.

З 19.05.2018 року по 25.06.2019 року застосовується коефіцієнт підвищення 1, 4. Розрахунок середньоденного заробітку: 375,90х1,4=526,26 грн.

З 26.06.2019 року по 12.06.2020 року застосовується коефіцієнт підвищення 1, 28. Розрахунок середньоденного заробітку: 526,26х1,28=673,61 грн.

З 13.06.2020 року по 17.08.2020 року застосовується коефіцієнт підвищення 1, 1. Розрахунок середньоденного заробітку: 673,61х1,1=740,97 грн.

Розрахунок середньої заробітної плати:

з 06.12.2017 року по 18.05.2018 року робочих днів – 111; відтак, середня заробітна плата розраховується: 375,90х111=41724,90 грн.

з 19.05.2018 року по 25.06.2019 року робочих днів – 274; відтак, середня заробітна плата розраховується: 526,26х274=144195,24 грн.

з 26.06.2019 року по 12.06.2020 року робочих днів – 242; відтак, середня заробітна плата розраховується: 673,61х242=163013,62 грн.

з13.06.2020 року по 17.08.2020 року робочих днів – 45, відтак, середня заробітна плата розраховується: 740,97х45=33343,65 грн.

Таким чином середній заробіток за час затримки виконання судового рішення, без врахування обов`язкових необхідних до сплати платежів до бюджету за період з 06.12.2017 року по 17.08.2020 року, складає 382277, 41 грн. (41724,90+144195,24+163013,62+33343,65).

З урахуванням встановлених обставин справи (невиконання рішення суду у справі №495/3979/17 про поновлення ОСОБА_1 на посаді старости с. Долинівка Білгород-Дністровського району Одеської області, що має наслідком застосування статті 236 КЗпП України (відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі) суд дійшов висновку про стягнення з Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу (з 06.12.2017 року по 17.08.2020 року) при затримці виконання рішення про поновлення на роботі у розмірі 382277, 41 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, оцінюючи докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині та необхідність їх часткового задоволення. Так, позивачем заявлено до стягнення суму у розмірі 441410,09 грн., однак суд не прийняв розрахунок, наданий позивачем, оскільки він містить неточності при визначенні середньоденної заробітної плати.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” №4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (абз.2 п.5 постанови).

Суд зазначає, що позивач не надав доказів, які підтвердили б спричинення протиправними діями/бездіяльністю відповідачів йому моральних страждань.

Водночас, суд погоджується з доводами позивача, що внаслідок невиконання судового рішення він переживає моральні страждання, оскільки незаконним не допуском його до виконання безпосередніх посадових обов`язків, він позбавлений можливості працювати та отримувати заробітну плату, що впливає на його матеріальне становище, а не виконання рішення суду про поновлення працівника на посаді дійсно має причино - наслідковий зв`язок між бездіяльністю у виконанні обов`язку з боку відповідача та завданням моральної шкоди позивачеві.

Згідно ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Враховуючи усе вищевикладене, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення на його користь моральної шкоди, а саме вважає доцільним відшкодування позивачу моральної шкоди у розмірі 6 000 грн.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби;

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 132, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виконання судового рішення, стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04377859; (вул. Шкільна, 76, с. Маразліївка, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67760) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ( АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу (з 06.12.2017 року по 17.08.2020 року) при затримці виконання рішення про поновлення на роботі у розмірі 382277, 41 грн. (триста вісімдесят дві тисячі двісті сімдесят сім гривень 41 коп.).

Стягнути з Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04377859; (вул. Шкільна, 76, с. Маразліївка, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67760) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ( АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 6000,00 грн.

В іншій частині позову – відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині в частині стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ( АДРЕСА_1 ).

Відповідач – Маразліївська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04377859; (вул. Шкільна, 76, с. Маразліївка, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67760).

Суддя О.В. Глуханчук

.