Рішення № 94661292, 04.02.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2021 р. № 400/3418/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправною та скасування вимоги від 10.02.2020 № Ф-2224-51,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 10.02.2020 № Ф-2224-51 про сплату боргу (недоїмки).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у вимозі не зазначено, норма права, яку порушив позивач, на підставі якого акта перевірки, за який період виникла недоїмка. Відсутність періоду унеможливлює здійснення перевірки щодо дотримання контролюючим органом приписів ст.257 ЦК України.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки контролюючим органом винесено оскаржувану вимогу відповідно до норм чинного законодавства, тому позовні вимоги про її скасування не підлягають задоволенню.

Позивач надав суду пояснення, які по суті є відповіддю на відзив, в якому зазначив, що вимогу не отримував. Станом на 19.04.2018 переплата по внесках становить 6,28 грн., а заборгованість за 2017 становить 8448 грн., тому вимогу належить скасувати, як необґрунтовану.

Після надання позивачем суду пояснень у судовому засіданні 25.01.2021, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

02.07.2020 позивач отримав копію вимоги про сплату боргу(недоїмки) від 10.02.2020 № Ф-2224-51 зі сплати єдиного внеску станом на 31.01.2020 на суму 29287,16грн.

Позивач є адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Згідно Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_1 обліковується у Раді адвокатів Миколаївської області - свідоцтво № 100 від 02.04.1994.

Позивач є пенсіонером за віком з 05.06.2015, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 .

В судовому засіданні позивач суду пояснив, що він вже не повинен сплачувати єдиний внесок, оскільки є пенсіонером за віком.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом № 2464-VI.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону № 2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.5 ч.2, ч.4 ст.4 Закону України № 2464 платниками єдиного внеску є: особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Органи доходів і зборів повідомляють Пенсійний фонд про взяття на облік платників єдиного внеску із зазначенням органу доходів і зборів, в якому взято на облік платника. Порядок здійснення такого повідомлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом.

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 4, 5, 5-1, 15 та 16 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб.

Обов`язки платників єдиного внеску виникають: у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - з початку провадження відповідної діяльності ( ст.5 Закону України № 2464).

Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з реєстру застрахованих осіб визначається Положенням № 10-1.

З метою забезпечення обробки інформації в реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки (пункт 1 розділу ІІІ Положення № 10-1).

Облікова картка відкривається в разі, зокрема, надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; в інших випадках, передбачених Законом № 2464-VI (пункт 2 розділу ІІІ Положення № 10-1).

За змістом пункт 2 розділу ІV Положення № 10-1 до облікових карток реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Законом України від 06.12.2016 № 1774-УШ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 1774) внесено низку змін до Закону № 2464, які набули чинності з 01.01.2017 року, зокрема, щодо нарахування та - сплати єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

З 2017 року особи, які проводять незалежну професійну діяльність, навіть у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов`язані визначити , базу нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величний бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому, сума єдиною внеску не може бути меншою за розмір мінімальною страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 в редакції Закон) №1774).

Згідно з нормами частини п`ятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абз.1 п. 1 ч. І ст. 7 Закону № 2464).

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464).

З 01 січня 2017 р.- 704 грн. (3200 х 22 відсотки).

З 01 січня 2018р.-819,06 грн. ( 3723 х 22 відсотки).

З 01 січня 2019 р.-918,06 грн. ( 4173,00 х 22 відсотки).

З 01.01.2018 року особи, які проводять незалежну професійну діяльність зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. З ч. 8 ст.9 Закону №2464).

Частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктах 4 та 51 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить про те, що від сплати за себе єдиного внеску звільняються фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства.

Пільга щодо сплати зобов`язань з єдиного внеску пенсіонером за віком, який є самозайнятою особою , хоча і пенсіонером за віком за період, за який нарахований єдиний внесок не передбачена.

Тільки з 01.01.2021 до закону № 2464 були внесені зміни, які звільняють самозайнятих осіб, які є пенсіонерами за віком від сплати єдиного внеску.

Пунктом 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 20.04.2015 року № 449 (далі - Інструкція) та ст.25 Закону №2464 визначено, що органи доходів і зборів, надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, зокрема, платник має на кінець календарного місяця недоїмку, зі сплата єдиного внеску.

Позивач, як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю зареєстрований в Новобузькій ДПІ Баштанського управління ГУ ДФС у Миколаївській області, як платник податків. Картка особового рахунку позивача свідчить, що він обліковується по коду класифікації доходів бюджету 71040000.

У відзиві зазначено, що в інтегрованій картці платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 71040000 суми єдиного внеску нараховані на центральному рівні, які відповідають- реєстраційним даним фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю ОСОБА_1 , обліковується переплата станом на 19.04.2018р. - 6,28 грн.,02.05.2018р. - 8448,00 грн.-за 2017 рік 19.04.2018р. - 2457,18 грн. - за 1 кв. 2018р.,19.07.2018р.-2457,18 грн.-за 2 кв. 2018р.,19.10.2018р.-2457,18 грн.-за 3 кв. 2018р.

2.1.01.2018р. - 2457,18 грн, - за 4 кв. 2018р.,19.04.2019р. - 2754,18 гри. - за 1 кв. 2019р.

19.07.2019р.- 2754,18грн.-за 2 кв. 2019р.,21.10.2019р. - 2754,18 грн.-за 3 кв. 2019р.

20.01.2020р. - 2754,18 грн. - за 4 кв. 2019р.- 6,28= 29287,16 грн.

Посилання позивача, як на підставу для задоволення позову, що в ній не зазначена норма права, яку порушив позивач, за який період виникла недоїмка, не приймається судом до уваги, оскільки форма вимоги затверджена додатком № 7 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (п.4 розділ VІ).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі і інших інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок, погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

У інформаційній системи органу доходів і зборів лише відображається відомості про сплату чи не сплату платниками податків єдиного внеску, розмір та обов`язок сплати якого встановлені напряму Законом.

Пункт 4 Розділу VI Інструкції надає право контролюючим органам формувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

Облікові - дані з інформаційної системи органу доходів і зборів, є такою ж самостійною підставою для формування вимог, як і акти перевірки чи податкова звітність.

Таким чином, вимога про сплату боргу, (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та проведення перевірки в цих випадках не передбачено, тому посилання позивача на те, що у вимозі не зазначені реквізити акта перевірки є безпідставними, оскільки перевірка не проводилася.

Стосовно посилання позивача на ст.257 ЦК України суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.1 ЦК України до податкових відносин цивільне законодавство не застосовується. Нормами Податкового Кодексу передбачено, що контролюючий орган, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня ( ст.102 ПК України).

Посилання позивача на те, що станом на 19.04.2018 переплата по внесках становить 6,28 грн., а заборгованість за 2017 становить 8448 грн., тому зазначена у вимозі сума є протиправною не приймається судом до уваги, оскільки до 01.01.2018 у абз. 3 ч.8 ст.9 Закону України № 2464 обов`язок сплатити єдиний податок у осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, був до 01.05 наступного року, тому заборгованість за 2017 рік у картку особового рахунку позивача за 2017 рік була нарахована 02.05.2018 в сумі 8448грн. А з 01.01.2018 були внесені зміни до цієї статті та обов`язок сплачувати єдиний податок у позивача виникає щоквартально, тому заборгованість за сплати єдиного внеску за І кв.2018 року до інтегрованої картки потрапила 19.04.2018-раніше, ніж заборгованість зі сплати єдиного податку за 2017 рік, оскільки в Закону України № 2464 були внесені зміни, щодо зміни строків сплати єдиного внеску.

Також позивач в судовому засіданні просив суд, у разі незадоволення позову розстрочити стягнення заборгованості. Але суд в цій справі вирішує питання правомірності прийняття спірної вимоги, тому для розстрочки сплати заборгованості за вимогою позивачу необхідно звернутись до податкового органу.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач не довів суду, що вимога є протиправною, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судовий збір відповідно до ст.139 КАС України покладається на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) про визнання протиправною та скасування вимоги від 10.02.2020 № Ф-2224-51 - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко