Рішення № 94661203, 04.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/10400/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2021 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Малого приватного підприємства «Ярослав» про накладання арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках,

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до суду з позовною заявою з вимогою накласти арешт на кошти та інші цінності МПП «Ярослав», що знаходяться у банках.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що вжиті контролюючим органом заходи щодо погашення заборгованості перед бюджетом відповідачем у встановленому законом порядку не мали позитивних результатів. Відповідачем не було вчинено дій, спрямованих на повне погашення податкового боргу. Оскільки балансова вартість майна менша суми податкового боргу, позивач на виконання його повноважень звернувся до суду із цим позовом.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, слід зазначити, що ухвалою судді від 23.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами); запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву.

Копія ухвали судді від 23.11.2020 надіслана рекомендованим листом на зазначену у позові адресу відповідача – Львівська область, м. Дрогобич, вул. Тураша, буд. 28. Вказана адреса відповідає адресі місцезнаходження МПП «Ярослав», зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з даними відстеження поштових відправлень з офіційного сайту «Укрпошти», трек-номер 7901828757540 ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 23.11.2020 відповідач отримав 08.12.2020.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву не подав.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи.

МПП «Ярослав» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій 07.10.1997 з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 25237453.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України Головним управління ДФС у Львівській області виставлено МПП «Ярослав» податкову вимогу форми «Ю» № 1268-23 від 11.12.2015 на загальну суму 1316,53 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 у справі № 813/4415/16 стягнуто з рахунків МПП «Ярослав» у банках, обслуговуючих такого платника податків, до державного бюджету України 4 579 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят дев`ять) грн 48 коп. та до місцевого бюджету м. Дрогобича 30 951 (тридцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят одна) грн 84 коп. податкового боргу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 у справі № 1.380.2019.006158 до бюджету кошти з рахунків у банках, МПП «Ярослав» та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 44064 (сорок чотири тисячі шістдесят чотири) грн 30 коп.

Позивач скеровував у банківські установи, у яких відкрито рахунки відповідачем (ПАТ «Укрсоцбанк», АТ «Кредобанк»), інкасові доручення № 74 від 07.04.2017, № 75 від 07.04.2017, № 97 від 20.05.2020, № 76 від 07.04.2017, № 77 від 07.04.2017, № 161 від 26.10.2017, № 162 від 26.10.2017, № 167 від 26.10.2017, № 164 від 26.10.2017, які повернулися позивачу без виконання.

На підставі рішення заступника начальника Дрогобицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області від 10.02.2016 № 4/23-00 про опис майна у податкову заставу податковим керуючим описано майно платника податків МПП «Ярослав».

Актом опису майна від 07.03.2016 № 4/23-00 підтверджено відсутність на день складення цього акта майна, що може бути описано у податкову заставу.

Згідно з довідкою №7638/9/13-01-13-01-12 від 24.09.2020 заборгованість позивача складає 78645,01 грн, за платежами: податок на додану вартість – 14232,93 грн (штрафні санкції), податок на нерухоме майно - 3172,64 (податкові зобов`язання - 1122,51 грн, штрафні санкції – 2047,45 грн, пеня – 2,68 грн), земельний податок – 61239,44 (податкові зобов`язання – 58050,93 грн, штрафні санкції – 2873, 57 грн).

Майна, якого було б достатньо для забезпечення сплати вказаного податкового боргу недостатньо, а тому позивач на виконання його повноважень звернувся до суду із цим позовом.

При вирішення справи суд керувався наступним.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Норма підпункту 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 є імперативною і обов`язковою до виконання. Вона регулює питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Отже, обов`язковими підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 (справа №804/4273/13-а) та враховується судом у силу ч. 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вимогами абз. 2 підпункту 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Крім цього, вказана законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є: відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Варто звернути увагу, що законодавець передбачив два види арешту майна залежно від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який залежно від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням (в порядку ст. 94 ПК України); арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу (в порядку, передбаченому підпунктом 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Разом з тим сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Аналогічного змісту позиція наведена Верховним Судом у постанові від 14.02.2019 у справі №813/4345/16.

При цьому слід звернути увагу на те, що Верховний Суд, переглядаючи рішення першої та апеляційної інстанції у цій справі зазначив, що для правильного вирішення даного спору судам слід було перевірити доводи позивача щодо наявності у Підприємства станом на час розгляду справи податкового боргу у вказаній сумі, а також з`ясувати наявність або відсутність у відповідача майна, достатнього для погашення цього боргу.

Письмовими доказами, долученими до матеріалів справи підтверджено, що перед зверненням до суду з відповідним позовом позивач вжив необхідних заходів з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Актом опису майна від 07.03.2016 № 4/23-00 підтверджено те, що майно у відповідача відсутнє, а опису підлягає те, на яке боржник отримає право власності в майбутньому.

Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна передбачено, що все майно платника податків згідно з актом опису майна від 07.03.2016 № 4/23-00 передане у податкову заставу.

За таких обставин, враховуючи відсутність майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, суд дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку та, відповідно, про задоволення позову.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення», пп. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов Головного управління ДПС у Львівській області до Малого приватного підприємства «Ярослав» про накладання арешту на кошти, що знаходяться у банках,– задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Малого приватного підприємства «Ярослав», що знаходяться на рахунках у банківських установах, обслуговуючих такого платника податків, в межах податкового боргу в сумі 78 645 (сімдесят вісім тисяч шістсот сорок п`ять) гривень 01 копійка.

Судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Позивач – Головне управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43143039).

Відповідач – Мале приватне підприємство «Ярослав» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Тураша, буд. 28; код ЄДРПОУ 25237453).

Суддя Сидор Н.Т.