Рішення № 94661164, 05.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/87/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2021 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 та постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що надає право на отримання пільгової пенсії за віком, періоди роботи на посаді електрозварювальника ручного зварювання на Щирецькому заводі залізобетонних виробів з 14.09.2001 по 01.10.2007, електрозварювальника ручного зварювання в ТзОВ «Щирецький завод залізобетонних виробів» з 01.10.2007 по 02.09.2013, електрозварювальника ручного зварювання у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Львівський Бетон» з 01.03.2016 по 30.08.2018 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 13.10.2020.

Ухвалою від 05.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 05.02.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судового засідання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що будь-які причини, з яких атестація не проведена, не є підставою для відмови у зарахуванні стажу. Позивач вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Таким чином, відповідач протиправно прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії.

27.01.2021 представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що періоди роботи позивача з 14.09.2001 по 01.10.2007, з 01.10.2007 по 02.09.2013, з 01.03.2016 по 30.08.2018 не підтверджені атестаціями робочого місця, а тому позивачу правомірно не зараховано такі до стажу, необхідного для призначення пенсії за Списком № 2.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених позовних вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач працював, зокрема:

- з 14.09.2001 по 01.10.2007 електрозварювальником на Щирецькому заводі залізобетонних виробів;

- з 01.10.2007 по 01.09.2013 електрозварювальником у ТзОВ «Щирецький завод ЗБВ»;

- з 02.09.2013 по 29.02.2016 електрозварювальником ручного зварювання у ТзОВ «Щирецький завод ЗБВ»;

- з 01.03.2016 по 14.02.2020 електрозварником ручного зварювання у ТзОВ «Львівський бетон».

Після досягнення 55 років позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду вказаної заяви відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 13.10.2020 № 134450008778 (далі – оскаржене рішення). Таке рішення мотивоване тим, що періоди роботи позивача з 14.09.2001 по 01.10.2007, з 01.10.2007 по 02.09.2013, з 01.03.2016 по 30.08.2018 не підтверджені атестаціями робочого місця, а відтак не підлягають до стажу роботи з важкими і шкідливими умовами праці, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

З аналізу частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, статті 23 Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України вбачається, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058-IV ).

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за №1058-IV, з наступними змінами та доповненнями, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності вказаним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених зазначеним Законом.

Як передбачено частиною першою статті 114 вказаного Закону, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій вказаної статті. Розміри пенсій для осіб, визначених вказаною статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 зазначеного Закону.

Пунктом 2 частини другої згаданої статті встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим вказаного пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим зазначеного пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим вказаного пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім вказаного пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 вказаного Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 за № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі – Порядок застосування Списків № 1 і № 2), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за №1788-XII, з наступними змінами та доповненнями, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу виповнилося 56 років, що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_3 .

Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До вказаної заяви позивач долучив:

- копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 ;

- копії довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 4 від 01.10.2007, № 11 від 28.09.2020, № 72 від 28.09.2020 та № 14 від 28.09.2020;

- копію пояснення щодо відсутності наказів про атестацію № 13 від 28.09.2020 з доданими до пояснення актом та копію пояснення № 6 від 01.10.2007 з доданим до пояснення актом;

- копію наказу № 47 від 02.09.2013 «Про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці» по ТзОВ «Щирецький завод залізобетонних виробів» та наказ № 117 від 31.08.2018 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» на Щирецькому заводі (виробничому структурному підрозділі в смт. Щирець) по ТзОВ «Львівський бетон»;

- копію посвідчення електрозварювальника № 544 від 10.09.2001 та копію посвідчення зварника № ВС-25/130-16 від 15.07.2018;

- довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № № 116, 117, 118 від 19.11.2019.

Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач працював, зокрема:

- з 14.09.2001 по 01.10.2007 електрозварювальником на Щирецькому заводі залізобетонних виробів;

- з 01.10.2007 по 01.09.2013 електрозварювальником у ТзОВ «Щирецький завод ЗБВ»;

- з 02.09.2013 по 29.02.2016 електрозварювальником ручного зварювання у ТзОВ «Щирецький завод ЗБВ»;

- з 01.03.2016 по 14.02.2020 електрозварником ручного зварювання у ТзОВ «Львівський бетон».

Дослідивши зміст поданих позивачем документів, суд вважає, що такі у повній мірі підтверджують зайнятість його на роботах, передбачених Списком № 2.

Попри наведене, відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з тих підстав, що періоди роботи позивача з 14.09.2001 по 01.10.2007, з 01.10.2007 по 02.09.2013, з 01.03.2016 по 30.08.2018 не підтверджені атестаціями робочого місця. З приводу цього, суд зазначає таке.

У пункті 4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 передбачено, що застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Суд вказує на те, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Суд при розгляді справи враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.

З огляду на викладене, суд критично оцінює аргументи відповідача, як підставу для прийняття оскарженого рішення, що періоди роботи позивача з 14.09.2001 по 01.10.2007, з 01.10.2007 по 02.09.2013, з 01.03.2016 по 30.08.2018 не підтверджені атестаціями робочого місця.

Враховуючи наведене, виходячи з того, що позивач станом на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії досяг 55 років, мав страховий стаж не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах, передбачених Списком №2, суд дійшов висновку про те, що має право на призначення пенсії відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, суд зазначає, що відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 13.10.2020 № 134450008778, а тому у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 необхідно відмовити повністю.

З огляду на вказане, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою повного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 13.10.2020 № 134450008778.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень вказаної Конвенції.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Враховуючи наведене, суд вважає, що належним способом відновлення прав позивача є зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача, що надає право на отримання пільгової пенсії за віком, періоди роботи на посаді електрозварювальника ручного зварювання на Щирецькому заводі залізобетонних виробів з 14.09.2001 по 01.10.2007, електрозварювальника ручного зварювання в ТзОВ «Щирецький завод залізобетонних виробів» з 01.10.2007 по 02.09.2013, електрозварювальника ручного зварювання у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Львівський Бетон» з 01.03.2016 по 30.08.2018 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення за пенсією.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача необхідно стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 1681,60 грн, сплачений згідно з квитанцією від 22.12.2020 № 0.0.1953676713.1.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 13.10.2020 № 134450008778.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що надає право на отримання пільгової пенсії за віком, періоди роботи на посаді електрозварювальника ручного зварювання на Щирецькому заводі залізобетонних виробів з 14.09.2001 по 01.10.2007, електрозварювальника ручного зварювання в ТзОВ «Щирецький завод залізобетонних виробів» з 01.10.2007 по 02.09.2013, електрозварювальника ручного зварювання у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Львівський Бетон» з 01.03.2016 по 30.08.2018 та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення за пенсією.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ: 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн 60 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.