Рішення № 94661129, 03.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року справа №380/142/20

зал судових засідань №10

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Демчина В.Ю.,

за участю:

представника позивачів Яцишина А.В.,

представника відповідача Тарасович О.І.,

представника третьої особи Павлової А.А.

розглянув у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівської обласної організації Національної спілки художників України, Українського національного комітету міжнародної ради з питань пам`яток і визначних місць (ІКОМОС) до Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр творчості розвитку нерухомості» про визнання протиправною та скасування ухвали.

в с т а н о в и в:

Львівська обласна організація Національної спілки художників України (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Коперніка, 17, код ЄДРПОУ 02916619), Українського національного комітету міжнародної ради з питань пам`яток і визначних місць (ІКОМОС) (місцезнаходження: 04071, м.Київ, Андріївський узвіз, 5/31, код ЄДРПОУ 20051927), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр творчості розвитку нерухомості» (місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул.Героїв УПА, 72, код ЄДРПОУ 33252934) звернулися до суду з позовом до Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради від 19.09.2019 №5476 «Про затвердження детального плану території у районі пл.Ринок» в частині затвердження детального плану території, що стосується пл.Міцкевича, 9 у м.Львові.

Ухвалою суду від 13.01.2020 позовну заяву повернуто позивачам з підстав неналежного виконання вимог щодо представництва.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 ухвалу суду від 13.01.2020 скасовано та направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 17.03.2020 позовну заяву залишено без руху з огляду на її невідповідність вимогам КАС України.

Ухвалою суду від 01.04.2020 відкрито провадження у цій справі.

Ухвалою суду від 25.05.2020 вирішено судовий розгляд справи провадити за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених статтею 264 КАС України.

Ухвалою суду від 10.08.2020 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр творчості розвитку нерухомості».

Ухвалою суду від 14.12.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті, за клопотанням представників сторін, на 13 січня 2021 року

Ухвалою суду від 14.12.2020 продовжено строки розгляду цієї справи.

За клопотанням представника позивачів під час розгляду справи по суті 13.01.2021 оголошено перерву для надання можливості керівнику ІКОМОС надати пояснення.

В судове засідання 03.02.2021 зазначений представник не з`явився.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивачі зазначили, що оскаржувана ухвала Львівської міської ради від 19.09.2019 №5476 «Про затвердження детального плану території у районі пл.Ринок» в частині затвердження детального плану території, що стосується пл.Міцкевича, 9 у м.Львові є протиправною та підлягає скасуванню з тих підстав, що відповідач не дотримався вимог щодо проведення громадських слухань, зокрема в частині недотримання процедури їх оголошення; відповідач не врахував того, що об`єкт, що знаходиться за адресою: пл. Міцкевича, 9 у м. Львові є пам`яткою культурної спадщини, відтак відповідач повинен був повідомити про затвердження детального плану території як Міністерство культури, а також Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, оскільки означений об`єкт знаходиться в межах зони, охоронюваної ЮНЕСКО; вважає, що оскаржувана ухвала порушує також майнові інтереси позивача 1.

У відповіді на відзив від 19.06.2020 (т.2, а.с.3-25) представник позивачів також зазначив, що з оголошення, яке було опубліковано Львівською міською радою можна ідентифікувати лише один об`єкт, щодо якого розроблявся детальний план території – площа Ринок, оскільки площа Міцкевича є іншим об`єктом. У відповіді на відзив представник позивачів також зазначив, що проектом детального плану території було враховано попередні містобудівні умови і обмеження, затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.12.2018 №1414, яке втратило чинність відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.02.2020 №100 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Центр розвитку нерухомості» готелю з адміністративно-торговими приміщеннями, підземним паркінгом та даховою котельнею на пл. А. Міцкевича, 9 у м. Львові». Також, представник позивачів у цій заяві по суті справи зацитував низку судових рішень у подібних правових відносинах.

Відповідач заперечив щодо позовних вимог з підстав, що викладені у відзиві на позов від 18.05.2020 (т.1, а.с.222-231). Відповідач вважає, що оскаржуваною ухвалою жодні права позивачів не порушено; щодо створення погоджувальної комісії за результатами громадських слухань, то таке є правом, а не обов`язком відповідача; територію, яка охоплена проектом детального плану можливо ідентифікувати, а ознайомитися з детальним планом було можливо кожній зацікавленій особі; на час розроблення проекту детального плану території об`єкт (будинок) на пл. Міцкевича, 9 був відсутній, а цільове призначення земельної ділянки за цією адресою узгоджується з Генеральним планом забудови м. Львова.

Відповідач також подав додаткові пояснення (т.2, а.с.193-194) щодо порядку та процедури проведення громадських слухань та зазначив про дотримання таких.

Третя особа подала суду пояснення щодо позовних вимог (т.2, а.с.154-158). Третя особа позовні вимоги заперечує з тих підстав, що відповідач дотримав порядок та процедуру повідомлення про проведення громадських слухань; вважає, що детальний план території не належить до документації, що може та має погоджуватися Комітетом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО чи іншими органами охорони культурної спадщини; покликання позивачів на розташування в межах земельної ділянки на пл.Міцкевича,9 у м. Львові об`єкта нерухомості, пам`ятки культури національного значення, заборонних приписів щодо виконання робіт на зазначеній земельній ділянці не відповідають фактичним обставинам справи та не стосуються предмета спору цій справі.

Інші заяви по суті спору учасники судового процесу не подавали.

Суд встановив таке.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міької ради від 25.05.2018 №542 «Про розроблення детального плану території у районі площі Ринок» вирішено дозволити розроблення детального плану території у районі пл. Ринок відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, генерального плану м. Львова та положень затвердженої містобудівної документації (схема додається) (т.1, а.с.106-107).

Визначено замовником, відповідальним за розроблення та фінансування розроблення детального плану території - управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування з залученням фінансових джерел організацій, зацікавлених у розробленні містобудівної документації.

3. Управлінню архітектури та урбаністики департаменту містобудування передбачено:

1. На конкурсній основі визначити ліцензовану проектну організацію - розробника детального плану території з укладенням відповідного договору.

2. Скласти з розробником детального плану території завдання на його розроблення.

3. Забезпечити розроблення містобудівної документації:

3.1. Відповідно до вимог ДБН 5.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території».

3.2. Разом із розробленням планувальної структури забудови території, плану червоних ліній вулично-дорожньої мережі; з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок у комплексі з оточуючою забудовою на суміжних територіях; з пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території; з необхідними заходами щодо дотримання природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів та вимог з ліквідації аварійних ситуацій.

3.3. З врахуванням інтересів власників нерухомості та дійсних землекористувачів у межах визначеної території.

3.4. З додатком на електронному носії, виконаним ліцензованою геодезичною організацією у цифровому вигляді (формату ДІЕмЕф) з прив`язкою до місцевої системи координат контурів проектованих об`єктів, вулиць, проїздів та роздруківкою їх координат.

4. Сприяти в організації проведення громадських слухань містобудівної документації відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

5. Надати визначеному у встановленому порядку розробнику містобудівної документації вихідні дані на розроблення детального плану території.

6. Погодити детальний план території з Державним підприємством «Державний інститут проектування міст «Містопроект» (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та уточнення рішень затвердженого генерального плану м. Львова).

7. Після розроблення детального плану для врахування громадських інтересів звернутись з заявою до управління «Секретаріат ради» про проведення громадських слухань.

Проектом детального плану було враховано попередні містобудівні рішення щодо території за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича,9, а саме, видані містобудівні умови та обмеження, затверджені рішенням виконавчого комітету від 21.12.2018 № 1414 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТОВ «Центр розвитку нерухомості» готелю з адміністративно-торговими приміщеннями з підземним паркінгом та даховою котельнею на пл. А.Міцкевича, 9 у м. Львові».

Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.12.2018 № 1414 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТОВ «Центр розвитку нерухомості» готелю з адміністративно-торговими приміщеннями з підземним паркінгом та даховою котельнею на пл. А.Міцкевича, 9 у м. Львові» прийняте на підставі ухвали Львівської міської ради від 30.09.2010 №3924 Про затвердження містобудівної документації «Корегування генерального плану м. Львова II- стадія. Генеральний план».

Рішенням викнавчого комітету Львівської міської ради від 28.09.2018 №1055 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 25.05.2018 №542» викладено додаток в новій редакції (т.1, а.с.108)

Державним інститутом проектування міст «Містопроект» розроблено детальний план території (т.1, а.с. 94-105).

З 01.04.2019 по 10.05.2019 тривало громадське обговорення щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території в районі площі Ринок у м. Львові.

22.04.2019 відбулося громадське слухання згаданого проекту детального плану території.

На підставі рішення виконавчого комітету від 25.05.2018 № 542 «Про розроблення детального плану території у районі пл. Ринок» прийнято ухвалу Львівської міської ради від 19.09.2019 №5476 «Про затвердження детального плану території у районі пл.Ринок», якою затверджено детальний план території у районі площі Ринок у складі з розробленою планувальною структурою забудови території планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території.

В цій ухвалі також містяться приписи управлінню архітектури та урбаністики департаменту містобудування, а саме:

1. Забезпечити доступність матеріалів містобудівної документації детального плану території у районі пл. Ринок способом її розміщення на офіційному сайті міської ради.

2. Здійснювати підготовку та надання вихідних даних на проектування об`єктів містобудування відповідно до рішень детального плану території у районі пл. Ринок та іншої затвердженої містобудівної документації.

Позивачі не погодилися із зазначеною ухвалою, вважають,що така порушує їх права та інтереси, як майнові, так і немайнові, відтак звернулася із означеним позовом до суду.

Оцінюючи спірні правові відносини між сторонами, аргументи сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі рішення виконавчого комітету від 25.05.2018 № 542 «Про розроблення детального плану території у районі пл. Ринок» прийнято ухвалу Львівської міської ради від 19.09.2019 №5476 «Про затвердження детального плану території у районі пл.Ринок», якою затверджено детальний план території у районі площі Ринок у складі з розробленою планувальною структурою забудови території планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території.

При прийнятті рішення виконавчого комітету від 25.05.2018 № 542 «Про розроблення детального плану території у районі пл. Ринок» було враховано попередні містобудівні рішення щодо території за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича,9, а саме, видані містобудівні умови та обмеження, затверджені рішенням виконавчого комітету від 21.12.2018 № 1414 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТОВ «Центр розвитку нерухомості» готелю з адміністративно-торговими приміщеннями з підземним паркінгом та даховою котельнею на пл. А.Міцкевича, 9 у м. Львові».

Щодо процедури повідомлення про проведення громадського слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту детального плану території в районі пл. Ринок у м. Львові, а також аргументів сторін щодо цієї підстави позову, то суд зазначає таке.

Згідно з ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Суд встановив, що з 1 квітня по 10 травня 2019 року тривало громадське обговорення щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території у районі пл. Ринок.

Зазначене відповідає вимогам законодавства та рішенню виконавчого комітету Львівської міської ради від 25.05.2018 №542

Оголошення щодо проведення громадського обговорення було розміщено на сайті Львівської міської ради у рубриці «Громадські слухання» та опубліковано у газеті «Львівська пошта» від 3 квітня 2019 року № 26 (2141).

Як видно з цього оголошення (т.2, а.с.195), з відповідною проектною документацією детального плану території в районі площі Ринок у м. Львові можна було ознайомитись на сайті Львівської міської ради та у відділі містобудівної документації управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради, за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 1, каб.449б.

В абзаці: «Із проектом містобудівної документації можна ознайомитись на сайті Львівської міської ради та за адресою м. Львів, пл. Ринок, 1, кабінет 449 б» містяться відсилання на сайт і відповідні матеріали детального плану території.

22 квітня 2019 року о 18.00 год відбулося громадське слухання з головним архітектором проекту у великій сесійній залі Львівської міської ради. До участі зареєструвались 215 осіб.

Під час громадського обговорення щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території у районі площі Ринок у м. Львові не надходило пропозицій та зауважень у зазначений період (т.1, а.с.234).

Як видно з протоколу громадського слухання, то обговорення тривало близько 50хв., запитання стосувалися облаштування нових паркомісць, транспортного моделювання, можливої шкоди від підземних переходів. Також, один із учасників запропонував мешканцям міста відвідувати частіше громадські слухання, цікавитися про проведення таких. Зазначене зафіксовано на CDносії, відтворення зафіксованого відео відбулося під час розгляду справи по суті.

Позивачі у позовній заяві зазначили, що із повідомлення про громадське обговорення детального плану території в районі площі Ринок у м. Львові неможливо встановити, що громадські слухання стосуватимуться, зокрема, будівництва готелю на площі Міцкевича, 9.

Однак, зазначене позивачами спростовується наданими відповідачем доказами, а саме, оголошенням, та розміщеними на сайті Львівської міської ради додатками до нього.

Крім того, суд наголошує, що законодавство передбачає розміщення публічного, а не персоніфікованого оголошення про проведення громадського слухання щодо містобудівної документації, відтак у відповідача відсутній обов`язок повідомлення кожного мешканця територіальної громади про проведення громадських обговорень та громадських слухань, водночас кожен мав можливість ознайомитися з містобудівною документацією, взяти участь в громадських слуханнях та подати свою пропозиції, заперечення, зауваження до містобудівної документації, оскільки в такому праві не був обмежений.

Щодо переліку назв усіх вулиць, яких стосується детальний план території, то суд зазначає, що жодними нормативно-правовими актами не передбачено обов`язку замовника детального плану зазначати весь перелік вулиць, яких стосується проектна документація.

Громадські слухання проводяться з дотриманням процедури, передбаченої Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2011 р. № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Пунктом 5 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2011 № 555, встановлено перелік інформації, що має містити повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації.

Однак, норми цієї Постанови не встановлюють обов`язку для замовника містобудівної документації описувати та зазначати весь перелік елементів простору населеного пункту, якого стосується детальний план території.

Щодо формулювання «у районі пл. Ринок», то суд погоджується з доводами третьої особи, яка покликається на лексико-семантичний аналіз цього словосполучення, а саме, що згідно з даними тлумачного словника слово «район» означає місцевість, що прилягає до чого-небудь або розташована поблизу чи навколо чогось.

Таким чином, формулювання «в районі пл. Ринок» слід розуміти як територію, що розташована поблизу (навколо пл. Ринок).

Суд також зазначає, що до прийняття оскаржуваної ухвали будь-яке рішення про затвердження детального плану території пл. Ринок та розташованих поблизу неї територій не приймалось.

Таким чином, суд ще раз зазначає, що аргументи позивача про те, що з оголошення про проведення громадського обговорення не було можливим встановити, що територія, охоплена проектом детального плану, включає адресу: м. Львів, пл. Міцкевича, 9, є безпідставними.

Таким чином, відповідач, приймаючи ухвалу Львівської міської ради від 19.09.2019 р. № 5476 «Про затвердження детального плану території у районі пл. Ринок» дотримався процедури проведення громадських обговорень та громадських слухань відповідно до вимог законодавства.

Щодо дотримання відповідачем норм пам`яткоохоронного законодавства при прийнятті оскаржуваної ухвали, то суд зазначає таке.

Пунктом 14 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення. їх територіях, в історико- культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини.

Відповідно до ч.4 ст.32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 37-2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» проведенню містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт па об`єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні передує інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 37-4 Закону України «Про охорону культурної спадщини», до повноважень органу управління об`єктом всесвітньої спадщини належать надання висновків до науково-проектної документації містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на об`єкті всесвітньої спадщини, його території, в буферній зоні щодо їх впливу на видатну універсальну цінність об`єкта всесвітньої спадщини.

Отже, погодженню відповідними органами підлягають лише проекти містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт.

Водночас п.п. 3, 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до п.2 Порядку інформування Міжурядового комітету з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини про наміри здійснити містобудівні перетворення на території об`єкта культурної спадщини, включеного до Списку всесвітньої спадщини, та/або в межах його буферної зони, затвердженого Наказом Міністерства культури України 20.04.2018 № 345 (далі – Порядок №345) містобудівні перетворення - нове будівництво, реконструкція, реставрація, земляні роботи, ландшафтні перетворення на території об`єкта всесвітньої спадщини та/або в межах його буферної зони.

Відповідно до п.3 Порядку №345 для забезпечення інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО замовник містобудівних перетворень подає до Мінкультури інформацію у чотирьох примірниках, два з яких складено українською мовою, два - англійською або французькою мовою, в письмовій формі та на електронних носіях, що включає (…).

Згідно з п.3.11 ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво (на заміну ДБН А.2.2-3-2012, чинні від 2014-10-01) нове будівництво – це будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об`єктів незавершеного будівництва.

Таким чином, системне тлумачення зазначених вище норм дає підстави для висновку, що детальний план території не належить до документації, що може та має погоджуватись Комітетом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО чи іншими органами охорони культурної спадщини, оскільки не є проектом містобудівних перетворень, зокрема, не має ознак нового будівництва. Крім того, відповідач не є замовником нового будівництва у розумінні зазначених вище норм у межах цього спору.

Щодо підстав для застосування до території за адресою пл. Міцкевича, 9 у м. Львові правового режиму історичного ареалу або об ’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, суд зазначає таке.

Згідно з п.п. 12, 12-1, 17 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить: визначення меж територій пам`яток національного значення та затвердження їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць: затвердження меж територій об`єктів всесвітньої спадщини та їх буферних зон; надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення, об`єктах всесвітньої спадщини, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць.

Станом на день розгляду справи учасниками судового процесу не надано суду доказів на підтвердження існування затверджених Міністерством культури та інформаційної політики України меж території об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у м. Львові та меж буферної зони такого об`єкта.

Відтак, підстави для застосування правового режиму об`єкта всесвітньої спадщини щодо будь-якої частини міста Львова на сьогодні відсутні.

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

Пунктами 4, 5, 12 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318, відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини; межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць; визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури.

Учасниками судового процесу не надано доказів затвердження уповноваженим суб`єктом, а саме, Міністерством культури таї інформаційної політики України, науково-проектної документації із визначення меж та режиму використання історичного ареалу м. Львова.

Таким чином, підстави для застосування до земельної ділянки за адресою м. Львів, пл. А. Міцкевича, 9 правового режиму історичного ареалу відсутні, відтак згода Міністерства культури та інформаційної політики у зв`язку із затвердженням детального плану території в цьому районі не вимагається.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.09.2019 у справі № 826/5755/17.

Щодо розташування в межах земельної ділянки за адресою пл. Міцкевича, 9 у м. Львові об`єкта нерухомості, пам`ятки культури національного значення, заборонних приписів щодо виконання робіт на зазначеній земельній ділянці, то суд зазначає таке.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключения) об`єкта культурної спадщини до Державного реестру нерухомих пам`яток України.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини», об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Таким чином, підставою для набуття об`єктом статусу пам`ятки культурної спадщини є факт внесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та визначення його меж відповідним рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Будівля, яка раніше була розташована за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 9, була включена до Списку пам`яток архітектури Української РСР, затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 24.08.1963 №970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР».

Ухвалою Львівської міської ради від 09.02.1997 №775 «Про знос аварійного будинку, що загрожує обвалом, на пл. А.Міцкевича, 9 та передачу земельної ділянки під забудову» з метою запобігання нещасним випадкам, які можуть трапитися внаслідок непрогнозованого руйнування аварійного будинку, що загрожує обвалом, на пл. А.Міцкевича, 9, затверджено рішення виконкому Львівської міської ради про знос зазначеного будинку. На виконання зазначеної ухвали відповідний об`єкт нерухомого майна знесено.

Листом від 05.02.1998 № 5/3-385/1-16 Львівська обласна державна адміністрація у зв`язку з неконтрольованим руйнуванням та загрозою обвалу зверталася до Кабінету Міністрів України з проханням провести вилучення цієї будівлі із переліку пам`яток архітектури.

Наказом Міністерства культури України від 10.06.2016 №429 об`єкт на пл. А.Міцкевича. 9 у м. Львові визнано таким, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам`яток України у зв`язку з невідповідністю критеріям, визначеним Порядком визначення категорій пам`яток до занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2001 № 1760.

Отже, зі змісту зазначених нормативних актів видно, що за адресою пл. Міцкевича, 9 у м. Львові відсутні пам ’ятки культурної спадщини.

Таким чином, покликання позивачів на Припис державної служби з питань національної культурної спадщини Міністерства культури і туризму України від 23.09.2008 №22-2505/21-1 та Лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 22.10.2008 №06-1204, а також на інформацію, що є на сайті Львівської міської ради про будинок №9 на пл. Міцкевича у м. Львові є безпідставним.

Зазначеним наказом спростовується також і викладене в Листі Міністерства культури України від 22.01.2013 № 162/10/61-13.

Щодо покликання позивачів на рішення Науково- методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України від 17.12.2014, 27.05.2015, 10.06.2015, то суд зазначає, що оскільки відповідно до п. 3 Положення про Науково-методичну раду з питань культурної спадщини Міністерства культури України, затвердженого Наказом Міністерства культури України від 19.08.2017 №787, науково-методична рада є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Мінкультури, утвореним з метою забезпечення вирішення питань, пов`язаних з формуванням та забезпеченням реалізації державної гуманітарної політики, шляхом залучення до визначення основних напрямів розвитку охорони культурної спадщини провідних вчених, висококваліфікованих фахівців-практиків, то висновки науково-методичної ради не є джерелом права, тому не є обов`язковими для урахування при прийнятті рішення.

Щодо покликання позивачів на охоронний договір від 2005 року.

Охоронний договір від 31.10.2005, укладений між Управлінням охорони історичного середовища Виконавчого комітету Львівської міської ради та Львівською обласною організацією Національної Спілки художників України щодо нерухомого майна - об`єкта культурної спадщини (приміщення підвалу площею 1007 м кв. будинку XIX ст.), що знаходиться за адресою: пл. А.Міцкевича, 9 м.Львів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2001 № 1768 затверджено Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, згідно з п. 2 якого власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини. Цією ж постановою затверджено типову форму охоронного договору п. 1 якого визначається предмет охорони - пам`ятка культурної спадщини.

Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини від 31.10.2005 № 1326 щодо охорони пам`ятки архітектури XIX ст. - фундаментів будинку на пл. А. Міцкевича, 9 у м. Львові, укладений між Управлінням охорони історичного середовища Виконавчого комітету Львівської міської ради та Львівською обласною організацією Національної Спілки художників України на підставі свідоцтва про право власності від 24.02.2004 П-693 № 338. Зазначене свідоцтво видано на підставі та на виконання п.2 Наказу Фонду державного майна України від 24.02.2004 № 338 «Щодо передачі Львівського художньо-виробничого комбінату Художнього фонду УРСР у власність Національної спілки художників України».

Як встановив суд, рішенням Господарського суду м. Києва від 24.07.2008 у справі № 3/215, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 01.10.2008 та постановою Вищого господарського суду від 24.02.2009, зазначений Наказ Фонду державного майна України визнано недійсним.

Крім того, зазначеними вище рішеннями судів встановлено фактичну відсутність предмета матеріального світу - приміщення підвалу площею 1007 м кв. у будинку на пл. А.Міцкевича, 9 у м. Львові та неможливість віднесення залишків фундаменту знесеного будинку та предмета матеріального світу, а, відтак, неможливість виникнення у будь-якої особи права власності чи будь-яких інших прав на об`єкт за вказаною адресою відповідно до Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки», постанови Кабінету Міністрів України «Про передачу нерухомого майна творчим спілкам» від 10.07.1998 № 1058, що був предметом охоронного договору.

Таким чином, на момент укладення охоронного договору Львівська обласна організація Національної Спілки художників України не була власником нерухомого майна, розташованого за адресою пл. А.Міцкевича, 9 у м. Львові та був відсутній предмет договору.

Львівським окружним адміністративним судом в рішенні від 17.10.2019 в справі № 1.380.2019.000722 надано правову оцінку зазначеному охоронному договору як такому, що неукладений з огляду на відсутність предмету договору. Про таке також зазначено в листі Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради від 15.08.2019 № 0004-вих-189704/2425

Щодо покликання позивача на те, що за адресою: АДРЕСА_1 03.06.2011 між Національною спілкою художників України (Продавець) та фізичною особою (гр. ОСОБА_1 - Покупець) було укладено договір № 1423 купівлі-продажу приміщення та фундаменту окремої будівлі пам`ятки, історії та культури підприємства громадської організації «Львівський художньо- виробничий комбінат» Львівської обласної організації Національної спілки художників України за адресою: м. Львів, пл. А.Міцкевича, 9, то суд зазначає таке.

З огляду на зазначене вище, ТзОВ «Центр розвитку нерухомості» звернулося до Галицького районного суду м. Львова з позовом про визнання недійсним вказаного договору та скасування державної реєстрації права власності. Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 10.04.2013 в справі № 1304/9500/12 позов ТзОВ «Центр розвитку нерухомості» було задоволено в повному обсязі. Зазначене рішення залишено в силі ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.12.2013.

Позивач покликається на запис від 19.11.2014, здійснений державним реєстратором реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції внесено у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування права власності та закритгя розділу реєстру щодо приміщення та фундаменту окремої будівлі пам`ятки історії та культури підприємства громадської організації «Львівський художньо- виробничий комбінат» Львівської обласної організації Національної спілки художників України за адресою: м. Львів, пл. А.Міцкевича, 9 у зв`язку із знищенням об`єкта нерухомого майна. Однак доказів такого позивач суду не представив.

Таким чином, оскільки на земельній ділянці за адресою пл. А.Міцкевича, 9 у м. Львові відсутній об`єкт нерухомого майна та зареєстровано право третьої особи на земельну ділянку адресою пл. А.Міцкевича, 9 у м. Львові, то покликання позивачів на наявність об`єкта матеріального світу, пам`ятки культурної спадщини та зареєстрованого права власності на таку за іншими особами є безпідставним.

Щодо порушення прав позивачів оскаржуваним рішенням, то суд зазначає таке.

У постанові Верховного Суду України від 24.02.2015 року по справі №21-34а15 зазначено, що за змістом статті 6 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Водночас суб`єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб`єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

У рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів.

Оже, однією з підстав задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів відповідачем.

Педставник позивачів під час розгляду справи по суті зазначив, що у позивача 1 є як майновий та немайновий інтерес у цьому спорі. Майновий інтерес, як вважає позивач 1, пов`язаний із правом власності на об`єкт та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 . Як вже зазначалося судом, на земельній ділянці за адресою пл. А.Міцкевича, 9 у м. Львові відсутній об`єкт нерухомого майна та зареєстровано право третьої особи на земельну ділянку адресою пл. А.Міцкевича, 9 у м. Львові. Тому доводи позивача в цій частині - безпідставні.

Також власне майновий інтерес позивача апріорі не може бути предметом адміністративної справи, оскільки стосується приватно-правових відносин.

Щодо покликання представника позивачів на те, що Львівська обласна організація Національної спілки художників України, як учасник територіальної громади міста Львова, має немайновий інтерес до об`єкта та землі за адерсою м. Львів, пл. Міцкевича, 9, то таке твердження не узгоджуєтся з абз.2 ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якого територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр.

Відтак юридична особа, якою є позивач 1 не може вважатися членом територіальної громади. Тому підстави стверджувати, що оскаржуваною ухвалою Львівської міської ради порушено немайнові права чи охоронювані законом інтереси як учасника територіальної громадии міста Львова у позивача 1 відсутні.

Щодо покликання представника позивачів на те, що оскаржуваною ухвалою порушено права позивача 2, то таке є безпідставним, оскільки, як вже встановлено судом та зазначено у цьому рішенні, за адресою м. Львів, пл. Міцкевича, 9 – відсутній об`єкт національної культурної спадщини, захистом яких займається позивач 2.

Суд також додатково зазначає, що як видно з наявної у матеріалах справи довіреності, виданої позивачем 1 на представництво його інтересів у судів, то така видана Львівською обласною організацією Національної спілки художників України представляти інтереси Спілки при веденні справ, пов`язаних із об`єктом нерухомості за адресою: м. Львів, вул. Міцкевича, 9, а не площа А. Міцкевича, 9.

З урахуванням того, що оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, приписи якого не стосуються позивача 2, суд дійшов висновку, що таке не має наслідком порушення прав позивача, відтак відсутні підстав для захисту прав позивача 2.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, при прийнятті оскаржуваного рішення діяв лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд також звертає увагу, що ані в позові, ані під час розгляду справи судом, позивачами не наведено обґрунтованих підстав щодо того, яким чином оскаржуване рішення відповідача порушує права позивачів, тобто породжує, змінює або припиняє його права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи зазначене вище, оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення,

З огляду на це у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 139 КАС України, покладаються на позивачів.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні адміністративного позову Львівської обласної організації Національної спілки художників України, Українського національного комітету міжнародної ради з питань пам`яток і визначних місць (ІКОМОС) до Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр творчості розвитку нерухомості» про визнання протиправною та скасування ухвали - відмовити повністю.

Судові витрати покладаються на позивачів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.02.2021.

Суддя Лунь З.І.