Рішення № 94660430, 03.02.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 лютого 2021 року Справа № 280/4847/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166)

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі-позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 55266,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог зокрема зазначив, що у відповідача є податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 10 011,59 грн., орендної плати з фізичних осіб у розмірі 45165,95 грн., земельного податку з фізичних осіб у розмірі 89,65 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 55266,99 грн.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Ухвалою суду від 27.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 06.10.2020 перейдено до розгляду справи № 280/4847/20, за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.11.2020.

У зв`язку із перебування судді Конишевої О.В. на лікарняному підготовче засідання відкладалося на 23.11.2020.

Ухвалою суду від 23.11.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на 21.12.2020.

Протокольною ухвалою суду від 21.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26.01.2021.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 або Відповідач), зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, за адресою: АДРЕСА_1 .

Станом на 29.05.2020 року відповідач має податковий борг у розмірі 55 266,99 грн., а саме з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 10 011,59 грн., орендної плати з фізичних осіб у розмірі 45165,95 грн., земельного податку з фізичних осіб у розмірі 89,65 грн.

Заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб виникла у зв`язку з наступним.

Відповідно до п.10.2-1 ст. 10 ПК України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно.

Згідно п.295.1 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Пунктом 295.2 даної статті визначено нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Згідно заяви ФОП ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування від 15.03.2017 № 1451/ФОП здійснювалось нарахування авансових внесків по єдиному податку, за термінами сплати : 20.04.2018 у сумі 744,60 грн.; 20.05.2018 у сумі 744,60 грн.; 20.06.2018 у сумі 744,60 грн.; 20.07.2018 у сумі 744,60 грн.; 20.08.2018 у сумі 744,60 грн.; 20.09.2018 у сумі 744,60 грн.

Податковим органом у 2018 році було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податків і зборів про що вкладено акт від 07.10.2019 №89/08-01 -13-05/ НОМЕР_1 .

На підставі Акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0153535905 від 05.11.2019 яким відповідачу було визначено суму штрафних санкцій по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 5 538,40 грн.

Податкове повідомлення-рішення було надіслано на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та отримане ним 14.11.2019.

Таким чином, вищезазначене податкове повідомлення-рішення є узгодженим та визначені ним суми зобов`язань такими, що підлягають сплаті у бюджет.

Крім того, за відповідачем обліковується заборгованість з пені нарахованої за даним податком у розмірі 5,39 грн.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті 129 129.1. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Враховуючи вищевикладене, сума заборгованості відповідача по єдиному податку з фізичних осіб становить 10 011,39 грн.

Заборгованість відповідача по орендній платі з фізичних осіб виникла на підставі наступного.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідачем протягом у 2017 та 2018 року було подано декларації з плати за землю, де самостійно визначено до сплати суми податкових зобов`язань по орендній платі за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Так, згідно податкової декларації від 07.02.2017 № 1700002614 відповідачем самостійно визначено до сплати суми податкових зобов`язань по орендній платі за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, які відповідачем не сплачені, зокрема: за терміном сплати 30.09.2017 у розмірі 1513,95 грн.( за рахунок переплати 8,85 грн. сума заборгованості склала 1505,10 грн.); за терміном сплати 30.10.2017 у розмірі 1513,95 грн.; за терміном сплати 30.11.2017 у розмірі 1513,95 грн.; за терміном сплати 30.12.2017 у розмірі 1513,95 грн.; за терміном сплати 30. 01.2018 у розмірі 1513,95 грн.

Згідно податкової декларації від 12.02.2018 № 4362 відповідачем самостійно визначено до сплати суми податкових зобов`язань по орендній платі за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, які відповідачем не сплачені, зокрема: за терміном сплати 12.03.2018 у розмірі 1513,95 грн.; за терміном сплати 30.03.2018 у розмірі 1513,95 грн.; за терміном сплати 30.04.2018 у розмірі 1513,95 грн.; за терміном сплати 30.05.2018 у розмірі 1513,95 грн.; за терміном сплати 30.06.2018 у розмірі 1513,95 грн.; за терміном сплати 30.07.2018 у розмірі 1513,95 грн.; за терміном сплати 30.08.2018 у розмірі 1513,95 грн.; за терміном сплати 30.09.2018 у розмірі 1513,95 грн.; за терміном сплати 30.10.2018 у розмірі 1513,95 грн.; за терміном сплати 30.11.2018 у розмірі 1513,95 грн.; за терміном сплати 30.12.2018 у розмірі 1513,95 грн.; за терміном сплати 30.01.2019 у розмірі 1513,89 грн.

Крім того, податковим органом у 2019 році було проведено камеральні перевірки з питання своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податків і зборів. За результатами перевірок було винесено податкові повідомлення-рішення, якими до платника застосовано штрафні санкції, зокрема:

податкове повідомлення - рішення № 28843-5907-08/08 від 03.07.2019, яким до платника застосовано штрафні санкції у сумі 18 166,08 грн.;

податкове повідомлення - рішення № 0143685905 від 19.09.2019, яким до платника застосовано штрафні санкції у сумі 170,00 грн.;

податкове повідомлення - рішення № 0142285907 від 12.09.2019, яким до платника застосовано штрафні санкції у сумі 642,01 грн.;

податкове повідомлення - рішення № 0142295907 від 12.09.2019, яким до платника застосовано штрафні санкції у сумі 459,68 грн.

Податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу Відповідача засобами поштового зв`язку та повернуті до податкової з відміткою на поштовому відправленні «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача по орендній платі з фізичних осіб становить 45 165,95 грн.

Заборгованість відповідача по земельному податку виникла на підставі наступного.

Пунктом 286.5. ст. 286 ПКУ встановлено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Таким чином, відповідачу як громадянину було визначено суми плати за землю згідно податкового повідомлення-рішення № 21018-5907-0808 від 02.04.2019 у розмірі 89,65 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач добровільно не сплатив вказані суми заборгованості у встановлені законодавством строки, позивач звернувся до суду із даним позовом.

При вирішення даного спору по суті суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Підпунктами 49.18.1, 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно були визначені податкові зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у податковій декларації, проте самостійно визначені податкові зобов`язання відповідачем сплачені не були та набули статусу податкового боргу.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп.54.3.1, 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України).

При цьому, згідно з п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПК України).

Згідно із п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Із матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення прийняті позивачем за результатами проведення перевірки надсилались на адресу відповідача та отримано уповноваженою особою відповідача. Вказані рішення відповідачем ні у адміністративному, ні у судовому порядку оскаржено не було, а отже сума визначеного податкового зобов`язання є узгодженим, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи встановлено, що відповідачу було направлено податкову вимогу від 16.01.2018 року № 31-59.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем погашено не було, у зв`язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 - 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 10 011,59 грн., орендної плати з фізичних осіб у розмірі 45165,95 грн., земельного податку з фізичних осіб у розмірі 89,65 грн., а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 12, 139, 255, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) -задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків , за рахунок готівки, що належить такому платнику податків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 55 266,99 грн. ( п`ятдесят п`ять тисяч двісті шістдесят шість грн.99 коп.), з яких:

у сумі 10 011,39 грн. по єдиному податку з фізичних осіб на рахунок UА688999980314020699000008080 отримувач УК у Вільнянському р-ні/Вільнянськ/ 18050400, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача 37997149, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18050400;

у сумі 45 165,95 грн. по орендній платі з фізичних осіб на рахунок UА648999980334169815000008080, отримувач УК у Вільнянському р-ні/Вільнянськ/ 18010900, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача 37997149,-МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18010900;

у сумі 89,65 грн. по земельному податку з фізичних осіб на рахунок UA288999980334129813000008080 отримувач УК у Вільнянському р-ні/Вільнянськ/ 18010700, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача 37997149, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18010700.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 03.02.2021.

Суддя О.В. Конишева