Рішення № 94660413, 23.12.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року Справа № 280/1228/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.

представників:

позивача - Шевченко Т.М.,

відповідача - Дикого Д.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області (Запорізький рибоохоронний патруль) (вул. Чубанова, буд. 235, м. Запоріжжя, 69600) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області (Запорізький рибоохоронний патруль) (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 12.12.2019 №300-к «Про звільнення ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області у зв`язку із отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до пункту 3 частини першої ст.87 Закону України «Про державну службу»; поновити позивача на посаді головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області; стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Крім того, позивачем подане клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуваний наказ прийнятий із порушенням Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 №640 (далі - Порядок №640), оскільки: позивача не було ознайомлено із висновком щодо оцінювання результатів його службової діяльності; не надано копії визначених для позивача завдань та ключових показників; оціночну співбесіду не було проведено; позивачу не пропонувалось заповнити форму згідно з додатком 8 до Порядку №640. Позивач вважає причиною свого звільнення факт невиконання позивачем протиправних вказівок керівництва відповідача.

Ухвалою від 28.02.2020 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

23.03.2020 від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову до якої додана уточнена позовна заява, позовні вимоги лишились незмінними.

Ухвалою від 30.03.2020 у справі відкрите спрощене позовне провадження, призначено судове засідання на 21.04.2020 з повідомленням сторін, витребувані у відповідача належним чином засвідчені копії: матеріалів особової справи позивача; результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» (додаток №8 до Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 №640), які мали позитивні та відмінні оцінки результатів виконання позивачем поставлених завдань у 2019 році - на які позивач посилається у позові; довідку про розмір заробітної плати позивача за два місяці, які передували місяцю звільнення зі служби.

14.04.2020 від відповідача до суду надійшли витребувані документи.

15.04.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що позивач приймав участь у визначенні змісту завдань та ключових показників на 2019 рік та мав змогу їх отримати. Позивач особисто заповнив форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем. За результатами оціночної співбесіди отримав негативну оцінку, але відмовився від ознайомлення із цими результатами, про що було складено відповідний акт. Листом від 10.12.2019 позивачу був доведений висновок щодо оцінювання результатів його службової діяльності. Просить відмовити у задоволенні позову.

16.04.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, обґрунтоване впровадженням в Україні карантину з приводу коронавірусної інфекції.

В період з 13.04.2020 по 27.04.2020 суддя перебував у відпустці, через що судове засідання було відкладене на 06.05.2020, про що сторони були повідомлені.

05.05.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляд справи, обґрунтоване впровадженням в Україні карантину з приводу коронавірусної інфекції.

Ухвалою від 06.05.2020 судове засідання було відкладене на 27.05.2020.

25.05.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, обґрунтоване впровадженням в Україні карантину з приводу коронавірусної інфекції.

Ухвалою від 27.05.2020 судове засідання було відкладене на 25.06.2020.

22.06.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване впровадженням у державі карантину з приводу коронавірусної інфекції. Представник відповідача не заперечив проти цього клопотання.

Ухвалою від 25.06.2020 судове засідання було відкладене на 13.07.2020.

Протокольною ухвалою від 13.07.2020 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 03.08.2020.

У судовому засіданні 03.08.2020 оголошувалась перерва до 15.09.2020.

У судовому засіданні 15.09.2020 оголошувалась перерва до 23.09.2020.

У судовому засіданні 23.09.2020 оголошувалась перерва до 01.10.2020.

30.09.2020 від позивача до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи, обґрунтована поганим самопочуттям позивача.

У судове засідання 01.10.2020 позивач та його представник не прибули.

Ухвалою від 01.10.2020 судове засідання було відкладене на 15.10.2020.

15.10.2020 від позивача до суду надійшла заява про уточнення (збільшення) позовних вимог, відповідно до якої позивач додає по первинних вимог вимогу наступного змісту:

Визнати протиправним та скасувати висновок, затверджений наказом відповідача №291-к від 09.12.2019 «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2019 році» в частині відносно державного службовця - позивача.

При цьому позивачем не лише змінюється предмет позову, а й його підстави.

Протокольною ухвалою від 15.10.2020 судове засідання було відкладена на 26.10.2020.

23.10.2020 від відповідача до суду надійшли заперечення на заяву позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог, відповідно до якої зазначає про пропущення позивачем строку для зміни позовних вимог. Також спростовує твердження позивача про порушення відповідачем вимог Порядку №640.

26.10.2020 від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, обґрунтоване захворюванням позивача та його представника.

26.10.2020 від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, обґрунтована поганим самопочуттям представника.

Ухвалою від 26.10.2020 судове засідання було відкладене на 12.11.2020.

В період з 10.11.2020 по 27.11.2020 суддя перебував на лікарняному, через що судове засідання було відкладене на 08.12.2020.

11.11.2020 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що позивачем своєчасно подана заява про уточнення (збільшення) позовних вимог та наводить аргументи щодо вимоги про скасування висновку, затвердженого наказом відповідача №291-к від 09.12.2019.

04.12.2020 від відповідача до суду надійшли заперечення на додаткові пояснення, в яких відповідач зазначає про пропуск позивачем строку для звернення до суду із заявою про уточнення (збільшення) позовних вимог та відсутність заяви про поновлення цього строку.

07.12.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення судового розгляду, обґрунтоване зайнятістю представника у іншому судовому провадженні.

Ухвалою від 08.12.2020 судове засідання було відкладене на 23.12.2020.

22.12.2020 від позивача до суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку для подання уточненої позовної заяви.

Ухвалою від 23.12.2020 у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного процесуального строку та у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про уточнення (збільшення) позовних вимог, - відмовлено.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги зазначивши, що висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності позивача за 2019 рік, затверджений наказом відповідача №291-к від 09.12.2019, є необґрунтованим. В зв`язку з чим спірний наказ відповідача від 12.12.2019 №300-к винесено безпідставно, а отже він підлягає скасуванню. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що у встановлені чинним законодавством строки позивач не оскаржує висновок, затверджений наказом Управління №291-К від 09.12.2019 року, як документ, що має суттєве юридичне значення, впливає на права та обов`язки позивача та був єдиною підставою для його звільнення. В зв`язку з не оскарженням зазначеного висновку, яким виставлена негативна оцінка виконання завдань (результатів службово діяльності) позивачем, спірний наказ відповідача від 12.12.2019 №300-к про звільнення позивача винесено обґрунтовано та відповідно до норм чинного законодавства. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 23.12.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 перебував на посаді головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль», як такий, що пройшов конкурс (запис № 26 від 04.05.2017 у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 ) (т.1 а.с. 8).

Завдання ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності на 2019 рік державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_2 погоджені заступником начальника відділу охорони водних ресурсів «Рибоохоронний патруль» - ОСОБА_3 20 грудня 2018 року та у той же день з ними під підпис ознайомлено позивача (т.1 а.с. 77).

Наказом Запорізького рибоохоронного патруля від 07.10.2019 №241-к «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2019 році» затверджений список державних службовців Управління, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», визначення результатів виконання завдання яких проводиться у 2019 році, що додається, та графік проведення визначення результатів виконання завдань державними службовцями Управління, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» (т.1 а.с. 90-92).

Проте, відповідно до наказу відповідача від 17.10.2019 №253-к у зв`язку з службовою необхідністю внесені зміни до наказу від 07.10.2019 №241-к «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2019 році», а саме п. 2 наказу викладено в новій редакції, у зв`язку із чим затверджений новий Графік проведення визначення результатів виконання завдань державними службовцями Управління, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» (т.1 а.с. 93-95).

Позивач відмовився ознайомлюватись з результатами виконання завдань, про що 21.10.2019 було складено Акт про відмову ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління державного агентства рибного господарства у Запорізькій області, ознайомитись під особистий підпис з результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019 рік (т.1 а.с. 76, 98).

За результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019 рік, ОСОБА_1 отримано середній бал 2,25 та «негативну» оцінку (т.1 а.с. 81-82).

У висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2019 році, затвердженого наказом службовців Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області від 09.12.2019 №291-к зазначено, що Головний державний інспектор ОСОБА_1 отримав «негативну» оцінку (т.1 а.с. 99).

Відповідно до вищезазначених документів та пояснень представника відповідача низький середній бал за виконання покладених завдань та «негативну» оцінку позивач отримав в зв`язку з наступними обставинами.

Так, за пунктами завдання 1.1, 1.2, 1.3 в Результатах бал виставлений - «1», з відповідним обґрунтуванням: «До виконання надійшов формально, завдання виконувались з демонстрацією неспроможності забезпечення на належному рівні, результати мають негативні відгуки з боку громадян».

Аналіз роботи: при проведенні рибоохоронних рейдів в період з 18 червня по 05 жовтня 2019 року (проміжок між періодами весняно-літної заборони (нерестової) та осінньо-зимової (зимувальні ями) заборони) виявлено 8 порушень Правил рибальства. Позивачем було виявлено означену кількість правопорушень. Так, в постановах №327, №347, №373, №645, №476, №465, №460, №458, №421/1, №410, №407, №404, №402, №541, №413, №377, №272 - Невірно визначено строк пред`явлення постанови до примусового виконання, в протоколі №002656 про адміністративне правопорушення, в графі за місцем знаходження (місце розгляду справи) не в повній мірі зазначено місце розгляду, зазначено тільки р. Дніпро, Каховське водосховище (охоплює береги трьох областей), в протоколі №004610 у графі №5 (місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення) не зазначено ПІБ, який передбачає відповідальність, в постановах №645, №410, №193 в графі ПІБ порушника, не вказано рік народження, в протоколі №004606 в графі №3 допущено виправлення, в протоколі №002596 в графі №4, не зазначена дата видачі документа, що засвідчує особу, в постанові №460 не зазначено реквізити по сплаті штрафу, в постанові №476 взагалі не вказаний номер постанови. Численність даних порушень свідчить про недостатні знання у позивача Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, Наказу №101 «Про затвердження Інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення».

До п. 1.3 Завдання: «Здійснити перевірки щодо дотримання природоохоронного законодавства під час проведення промислового вилову.

Результати виконання завдання: здійснено перевірки, порушень не виявлено.

Аналіз роботи: форма Акту контролю проведення промислового, науково-промислового лову затверджена наказом Запорізького рибоохоронного патруля від 20.12.2018 року №185 « Про затвердження форм Актів контролю».

Згідно п. 12. Режиму рибальства у рибогосподарських водних об`єктах України у 2019 році, затвердженого наказом Мінагрополітики та продовольства України 09.01.2019 №6, зареєстрованого Міністерством Юстиції України 24.01.2019 року за №86/33057, у разі наявності чотирьох і більше актів перевірки промислу з перевищенням норми прилову територіальні органи Держрибагентства приймають рішення про заборону промислу знаряддями добування (вилову) з певним кроком вічка в межах певного району промислу строком до 20 діб, але не менше ніж 10 діб.

Відповідно до п. 16 Правил промислового рибальства у рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року №33, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року, за №326/3619 (із змінами), максимально допустимий прилов риби не промислового розміру у дрібновічкових сітках ( 22 - 50 мм.) та крупновічкових сітках (70 мм та більше) розраховується по різному - максимально дозволений відсоток прилову молоді у першому випадку визначається по відношенню до всього улову ( п. 16.2 Правил), у другому випадку - здійснюється по відношенню до риб, що охороняються (п. 16.1 Правил).

Збір іхтіологічного матеріалу проводиться відповідно до п. 4 «Збір матеріалів, що характеризують проведення промислу риби на водосховищах» Методики збору і обробки іхтіологічного і гідробіологічного матеріалів з метою визначення лімітів промислового вилучення риб з великих водосховищ і лиманів України, Інститут рибного господарства УААН, Київ-1998 рік.

Відповідно до вимог Методики позивачем необхідно було зібрати інформацію про загальну промислову обстановку з початку року до початку нересту, про особливості підходу риби в переднерестовий період, початок заборони вилову, про зміни проведення промислу, кількісні характеристики прилову молоді цінних видів риб у весняний період, статистичні данні щодо кількісного та видового складу уловів, числу рибалок, кількості знарядь лову, тощо.

В після заборонений період збираються данні про чисельність рибалок на промислі, асортимент та кількість знарядь лову, про розташування промислу, про склад уловів промислових знарядь лову.

Матеріали отримуються при виході на лов, де риба вимірюється відразу після виборки із знарядь лову, данні фіксуються окремо по сітках з різним вічком. На рибоприймальних пунктах береться проба 1-2 ящика, розділяється по видах, підраховується та зважується кожна видова група. В необхідних випадках проводиться масове вимірювання риби.

Відповідач зазначає, що фактично позивачем у першому півріччі 2019 року вищенаведені роботи не здійснювалися, у другому півріччі позивачем складено 26 актів перевірки, проте позивач жодного разу не здійснив масових промірів уловів, проби були не чисельними, улов окремо по сіткам не розібрано, відсоток прилову молоді або не визначено, або визначено не правильно з помилковим посиланням на норму Правил рибальства, лише в З актах зазначено, що проводилася відео фіксація з нагрудної камери, але відео матеріали до Управління надано гак і не було, не зважаючи на те, що фіксація була обов`язковою.

Враховуючи вищенаведене, та зважаючи на те, що виборку з промисловим уловів ані за кількістю, ані за якістю проаналізованих водних біоресурсів не можна визначити репрезентативною, відсоток прилову молоді за складеними актами перевірки не можна встановити та визначитися із прийняттям рішення щодо продовження (закриття) промислу у певному районі знаряддями лову з певним кроком вічка, тому результати роботи позивача за цим завданням оцінено негативно.

Управління зазначає, що ОСОБА_1 , в порушення пунктів 3.3 Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання, нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) посадовими особами Управління та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом №14 від 25.01.2018 року (далі - Інструкція), відео зйомка не проводилася, в порушення вимог пункту 4.1 Інструкції відеокамера відповідальній за обробку особі відеокамера не надавалася. Тому, завдання було виконано з відвертою демонстрацією неспроможності забезпечити виконання на належному рівні своїх посадових обов`язків, незнанням законодавчої бази, до виконання завдання позивач підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату.

Відповідно до пункту 2 Результатів: «В період з січня по жовтень ознайомлено користувачів водних біоресурсів під підпис з наказами та листами Управління.

З метою ознайомлення населення, проведено роз`яснювальні бесіди з представниками громадськості, рибалок - професіоналів та рибалок-любителів. На причалах розміщені листівки та «Довідник рибалки»»

За виконання зазначеного завдання було виставлена оцінка «2», з обґрунтуванням: «Завдання виконувалося із залученням інших працівників, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника».

Аналіз роботи: В період з січня по жовтень 2019 року Управлінням було видано 2 накази, відповідно до яких в межах рибоохоронних дільниці повинно було ознайомити під підпис керівників рибодобувних підприємств, що здійснюють промисел в межах відповідних рибоохоронних дільниць, користувачів, що здійснюють рибогосподарську діяльність в режимі спеціальних товарних рибних підприємств (СТРГ), з положеннями відповідних наказів: №63 від 06.03.2019 «Про встановлення весняно-літньої заборони на лов риби та раків на рибогосподарських водних об`єктах в межах діяльності Запорізького рибоохоронного патруля у 2019 році» та №204 від 16.07.2019 «Про встановлення заборони на лов річкових раків на період другої ліньки». Управління не заперечує факту виконання зазначеного завдання позивачем, але оскільки до відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» від позивача не було надано жодних звітів чи службових записок, щодо виконання, на відміну від інших державних інспекторів Рибоохоронної дільниці №3, то слід вважати, що воно було виконане із залученням інших працівників, позивач проявляв низьку самостійність, у зв`язку з чим і потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівництва.

За виконання завдань 3,4 Результатів виставлені оцінки 3, з обґрунтуванням: «Завдання виконано своєчасно» та «Результат завдання можна використовувати в роботі». Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що відповідно до додатку 4 Порядку проведення оцінювання службової діяльності Державних службовців, затвердженої постановою КМУ №640 від 23 серпня 2017 року, критерієм визначення балу «3» є: «Завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки. Позивачем під час виконання завдання державним службовцем жодного разу не вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення, що передбачено критерієм виставлення балу «4», тому бал «3» є найбільш обґрунтованою оцінкою діяльності позивача за виконання даних завдань.

Листом 2-7-19/5528-19 від 10.12.2019 до позивача було доведено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 .

При цьому суд зазначає, що у встановлені чинним законодавством строки позивач не оскаржив Висновок, затверджений наказом Управління №291-К від 09.12.2019 року, як документ, що має суттєве юридичне значення, впливає на права та обов`язки позивача та був єдиною підставою для його звільнення.

Відтак, зважаючи на наявність негативної оцінки результатів оцінювання службової діяльності та відповідно до пункту 3 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» наказом Запорізького рибоохоронного патруля №300-к від 12.12.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з займаної посади (т.1 а.с. 5, 80).

Не погодившись з наказом №300-к від 12.12.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 », позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначаються Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 7 Закону №889-VIII державний службовець має право на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Статтею 44 Закону №889-VIII визначено, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.

Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.08.2017 №640 затвердив Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Типовий порядок), який визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання). Дія цього Типового порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» і «В».

У відповідності до пункту 2 Типового порядку метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри, визначення потреби у професійному навчанні.

Учасниками процесу оцінювання є: державний службовець; особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А»; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»; суб`єкт призначення; служба управління персоналом. (пункт 4 Типового порядку).

Відповідно до пункту 5 Типового порядку державний службовець бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляд, ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками, аналізує виконання визначених завдань і ключових показників, ознайомлюється з пропозиціями щодо оцінювання результатів службової діяльності або результатами виконання завдань і з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.

Пункту 7 Типового порядку визначено, що оцінювання проводиться на підставі ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності держслужбовця, визначених з урахуванням його посадових обов`язків, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

За правилами пункту 9 Типового порядку оцінювання проводиться поетапно:

визначення завдань і ключових показників;

визначення результатів виконання завдань;

затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Згідно з пунктом 11-13 Типового порядку державному службовцю визначається від двох до п`яти завдань. Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Типового порядку. Завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному. Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.

20 грудня 2018 року позивач завірив підписом Завдання, що свідчить про те, що він особисто приймав участь у визначенні змісту завдань та ключових показників на наступний 2019 рік.

У відповідності до пункту 15 Типового порядку для визначення результатів виконання завдань суб`єктом призначення приймається наказ (розпорядження), в якому зазначається:

список державних службовців;

строк визначення результатів виконання завдань;

доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення цього етапу оцінювання (у разі потреби).

Згідно з пунктом 16 Типового порядку висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року.

Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України «Про державну службу».

Згідно ст. 9-1 Закону Унраїни «Про державну службу» доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. Листом 2-7-19/5528-19 від 10.12.2019 року до позивача було доведено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 .

Пункту 33 Типового порядку визначено, що завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

За приписами пункту 36 Типового порядку визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії «А», «Б» або «В», здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.

Абзацом першим пункту 37 Типового порядку передбачено, що для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», оціночну співбесіду.

Згідно пунктом 38 Типового порядку перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.

Форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем позивач заповнив особисто. За результатами оціночної співбесіди ОСОБА_1 , отримав негативну оцінку та відмовився ознайомитись під підпис з результатами виконання завдань державним службовцем за 2019 рік, про що було складено відповідний акт у присутності інших посадових осіб.

Таким чином, позивач приймав участь у визначенні своїх завдань і ключових показників на 2019 рік, співбесіда з позивачем проводилась, форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем позивач заповнив особисто.

Згідно з пунктом 40 Типового порядку безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 для зберігання в особовій справі такого державного службовця.

За приписами пункту 41 Типового порядку висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Додатком 4 до Типового порядку визначено критерії виставлення балів за результатами оцінювання, зокрема:

- бал «1» - Завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;

- бал «2» - Завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);

- бал «3» - Завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки.

Посилання позивача на те, що виставлені начальником Управління Чайкою Д.В. оцінки за виконані завдання є необ`єктивними, судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до приписів пункту 39 Типового порядку оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період. Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку, що визначення та виставлення оцінки за виконані завдання є дискреційними повноваженням керівника.

Так, керівником ОСОБА_1 були виставлені оцінки за кожне завдання з їх обґрунтуванням. Додатково обґрунтування поставлених оцінок наведено відповідачем в наданих поясненнях.

Відповідно до пункту 47 Типового порядку у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.

Позивач не оскаржував Висновок, затверджений наказом Управління №291-К від 09.12.2019 року, який був єдиною підставою для його звільнення.

Частиною 6 статті 44 Закону №889-VIII (в редакції від 19.12.2018) передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності. У разі отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини 1 статті 87 цього Закону (частина 10 статті 44 Закону №889-VIII в редакції від 19.12.2018).

Згідно із частиною 6 статті 44 Закону №889-VIII в редакції Закону №117-ІХ від 19.09.2019 «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», який набув чинності 25 вересня 2019 року, у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини 1 статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення) (частина 6 статті 44 Закону №889-VIII).

В той же час, пунктом 43 Типового порядку передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки проводиться повторне оцінювання.

При цьому, абзацом другим пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» встановлено, що до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, було скасовано повторне оцінювання результатів службової діяльності державних службовців після отримання першої негативної оцінки.

Вказане підтверджується також змістом роз`яснення Національного агентства України з питань державної служби від 27.11.2019 №81-р/з, у якому зазначено, що Типовий порядок, до приведення його у відповідність до Закону, застосовується в тій частині, що не суперечить вимогам Закону.

Таким чином на день проведення щорічної оцінки та затвердження висновку, позивач, як державний службовець, мав бути обізнаним про зміни, що були внесені до статті 44 Закону №889-VIII щодо звільнення при отриманні негативної оцінки.

Оскільки за результатами оцінювання службової діяльності позивача, ним отримано висновки з негативною оцінкою, зазначені висновки ним не оскаржені, то у суду відсутні підстави для скасування оскаржуваного наказу наказ відповідача від 12.12.2019 №300-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

При цьому, вимоги щодо поновлення позивача на посаді головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 12.12.2019 №300-к «Про звільнення ОСОБА_1 », а отже, вимоги в цій частині є такими, що також не підлягають задоволенню.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно з пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та за відсутності доказів понесення відповідачем судових витрат, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області (Запорізький рибоохоронний патруль) (вул. Чубанова, буд. 235, м. Запоріжжя, 69600) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 05.02.2021.

Суддя Р.В. Кисіль