Рішення № 94660383, 05.02.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 лютого 2021 року Справа № 280/2159/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянув за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166 код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги, зокрема зазначає про те, що законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеню), прощені (анульовані) кредитором. Контролюючим органом протиправно не було враховано положення пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Відповідно до Кредитного договору, сторонами було обумовлено, що усі платежі для повернення суми Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом повинні і здійснюватися Позичальником у Валюті Кредиту, в строки та на умовах встановлених цим Договором. Тобто, сторонами Кредитного договору обумовлено повернення кредиту у доларах США. Фактично як зазначено вище в повідомлені від 13.06.2016, відбулась зміна валюти зобов`язання із погашення тіла кредиту з долара США на гривню у зв`язку з чим на спірні правовідносини поширюється дія пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, в частині того, що зобов`язання у зв`язку із прощенням боргу повинно визначитись за курсом НБУ станом на 01.01.2014, а курсова різниця не є додатковим благом, в розумінні пп.«д» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Відповідачем був поданий відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки з інформації відділу Державного реєстру ДФС України контролюючому органу стало відомо, що у 2016 році позивач отримала дохід від банку за ознакою доходу «126» - «Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо», вид доходу - анулювання боргу за кредитним договором. Представник відповідача зазначив, що відповідно повідомлення банку про прощення боргу позивач як позичальник вважається повідомленим про анулювання (прощення) заборгованості, що сума анульованого основного боргу буде включена кредитором до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь позивача, за підсумками звітного періоду, в якому борг буде анульовано (порощено). Крім того, на позивача був покладений обов`язок сплати податку на доходи фізичних осіб з суми анульованого (прощеного) основного боргу та відображення суми отриманого доходу у річній податковій декларації.

Ухвалою суду від 06.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання на 06.05.2020.

Ухвалою суду від 06.05.2020 відкладено судове засідання на 26.05.2020.

Протокольною ухвалою суду від 26.05.2020 замінено відповідача правонаступником, а саме Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, відкладено судове засідання на 09.06.2020.

У судовому засіданні 09.06.2020 оголошено перерву до 03.08.2020.

У судовому засіданні 03.08.2020 оголошено перерву до 31.08.2020.

Ухвалою суду від 31.08.2020 перейдено до розгляду справи № 280/2159/20 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.10.2020. Витребувано у ПАТ «Креді Агріколь Банк» (01004, м. Київ, вул. пушкінська, 42/4) розрахунок списання боргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); Рішення банку про зміну валюти кредитування; докази погашення ОСОБА_1 списаного боргу у розмірі 586 069,96 грн.

Ухвалою суду від 06.10.2020 відкладено підготовче засідання на 10.11.2020.

Ухвалою суду від 10.11.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 14.12.2020.

Ухвалою суду від 14.12.2020 зупинено провадження у справі для надання сторонам часу для примирення до 26.01.2021.

Ухвалою суду від 26.01.2021 поновлено провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 26.01.2021 за клопотанням сторін закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на той же день.

Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Згідно отриманої відповідачем інформації, щодо громадян, які не надали декларації за 2016 рік про доходи та майновий стан, встановлено, що позивачем було отримано дохід за ознакою «126» у сумі 586069,96грн. та податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік до органів ДФС не подано.

Відповідно до Відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів встановлено, що Позивачем було отримано у 2016 році дохід у сумі 586069,96 грн. від ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» за ознакою доходу 126 - «Дохід, отриманий платником податку, як додаткове благо».

З метою підтвердження інформації, що відображена у відомостях з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, стосовно отримання Позивачем доходу у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126) протягом 2016 року в сумі 586069,96 грн., ГУ ДФС у Запорізькій області рекомендованим листом з повідомленням про вручення 21.06.2018 направлено лист від 15.06.2018 №17688/10/08-01-56-02 на адресу ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», однак відповідь до контролюючого органу на зазначений вище запит надано не було.

Мелітопольським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області на адресу Офісу великих платників податків ДФС України направлено запит від 18.06.2018 №17869/10/08-01-56-02 про проведення зустрічної звірки ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», з наданням засвідчених належним чином копій документів стосовно виплати доходу ОСОБА_1 у 2016році у сумі 586069,96 грн. Інформація щодо проведеної зустрічної звірки та відповідь від Офісу великих платників податків ДФС України станом на 30.07.2018 до ГУ ДФС у Запорізькій області не надходила.

Мелітопольським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області за місцем податкової адреси позивача направлено запит №4801/14/08-01-56-02 від 19.06.2018 в якому зазначалось про необхідність подання декларації про одержані доходи за ознакою 126 «Дохід, отриманий платником податку, як додаткове благо» за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

Лист із запитом було вручено адресату особисто 26.06.2018, проте податкова декларація протягом установленого у запиті строку (15 робочих днів з дня отримання запиту) позивачем не була подана.

Про проведення позапланової невиїзної перевірки позивача проінформовано письмовим повідомленням № 622/5238/14/08-01-13-05-09 від 04.07.2018 яке направлено поштою, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки від 27.06.2018 року №2141 позивачеві було направлено поштою, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Головним управлінням ДФС у Запорізькій області відповідно до вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України та на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 27.06.2018 року № 2141 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з 17.07.2018 по 31.07.2018 з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів ОСОБА_1 , за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складено Акт перевірки від 31.07.2018 №749/08-01-13-05/ НОМЕР_1 .

Відповідно до висновків Акту перевірки , встановлені наступні порушення:

пп. «д» 164.2.17 пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164. п. 167.1 ст.167, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 ПК України та донараховано військовий збір за 2016 рік у сумі 8780,71 грн.;

пп. «д» 164.2.17 пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164, п. 167.1 ст.167 ПК України, в результаті донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік у сумі 105368,57 грн.

п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. 179.1, пп. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016рік не подано, не задекларовано «Дохід, отриманий платником як додаткове благо» за ознакою «126», а також самостійно не розраховано та не сплачено до бюджету податки та збори з отриманого доходу за 2016 рік по строку до 01.05.2017 р.

Як встановлено судом, про що зазначено і в акт перевірки позивачем відповідачу надано лише копію кредитного договору №73/2008 від 31.07.2008, згідно з яким АТ «ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК» (Сторона1-Банк), та ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) (Сторона2-Позичальник) уклали договір, предметом якого є надання кредиту.

Жодних додаткових документів платником до початку перевірки, а також під час її проведення не надавалось.

Позивач був повідомлений та запрошений до ГУ ДФС у Запорізькій області для підписання акту перевірки, 31.07.2018 0 17.00, корінець повідомлення № 622/5238 від 04.07.2018 року, однак позивачем 31.07.2018 вхідний № 6627 надано лист, в якому позивач повідомляє про неможливість прибуття.

Акт перевірки був належним чином відправлений засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення та був повернутий у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Акт був отриманий Позивачем 26.08.2018, заперечення на акт перевірки Позивачем подано не було.

На підставі висновків Акту перевірки , контролюючим органом прийнято :

-податкове повідомлення- рішення № 0026791305 від 07.09.2018 по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 131710,71 грн.;

-податкове повідомлення- рішення № 0026811305 від 07.09.2018 за військовим збором на загальну суму 10 975, 89грн.;

- податкове повідомлення- рішення № 0026801305 від 07.09.2018 по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 170 грн.

Зазначені податкові повідомлення- рішення направлені на адресу позивача засобами поштового зв`язку 07.09.2018 та повернуті відповідачу у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень став висновок контролюючого органу про отримання позивачем у 2016 році доходу у вигляді додаткового блага в розмірі 585 380, 96 грн., з якого позивачем не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, у встановленому чинним законодавством України порядку.

Позивач не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами ст.14.1.47 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

За змістом ст.14.1.56 та 54 ПК України вбачається, що доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до ст.163.1 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно зі ст.164.1 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

З аналізу наведених положень ПК України можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.

Так, відповідно до абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку-боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

У зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, з 7 травня 2015 року підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України був доповнений законодавцем пунктом 8 на підставі Закону України від 09.04.2015 № 321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань».

Так, відповідно до даної правової норми не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Із наведених вище положень законодавства вбачається, що до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу не повинна бути включена курсова різниця між сумою основного (прощеного) боргу в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання з іноземної валюти у гривню та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01 січня 2014 року. Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощенного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

Верховний Суд вже висловлював правову позицію щодо правильності застосування наведених положень законодавства, зокрема, у постановах від 15 травня 2018 року (справа № 821/1594/17), від 19 липня 2019 року (справа №826/4240/18), від 14 листопада 2019 року (справа №520/10880/18), від 25 листопада 2019 року (справа №500/2252/18), та зазначав, що метою запровадження приписів, що містяться у пункті 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, є фактична реалізація положень Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню», згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції. Курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

В силу колізійного принципу пріоритету норми акту, виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв`язку із прощенням банками з 1 січня 2015 року боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 1 січня 2014 року та валюту зобов`язання, за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Застосування вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, передбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Отже, для правильного встановлення правової природи анульованого (прощеного) кредитором боргу (кредиту) позивача (як курсової різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, або додаткового блага, яке підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу фізичної особи) необхідною умовою є дослідження судом характеру угоди між кредитором та позичальником щодо відповідної реструктуризації боргу та прощення його частини, зокрема, чи було змінено валюту зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню.

Аналогічний правозастосовний підхід є усталеним у практиці суду касаційної інстанції та відображений, зокрема, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.06.2020 по адміністративній справі № 826/7305/17

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що 31.07.2008 між позивачем та АТ «ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК» ( в подальшому змінив назву на ПАТ « Креді АГРІКОЛЬ Банк» дата зміни свідоцтва 21.03.2011) укладено кредитний договір №73/2008, згідно з яким АТ «ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК», ЄДРПОУ 14361675 (Сторона 1-Банк) та ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) (Сторона2-Позичальник) уклали договір, предметом якого є надання кредиту. Так, у п.1.1. ст.1 договору №73/2008 від 31.07.2008 зазначено наступне: «Кредит. Банк зобов`язується надати позичальнику на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредиту у валюті, обумовленому у цьому договорі в розмірі 70 000,00 (сімдесят тисяч) доларів США 00 центів кредиту, а Позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та строки, обумовлені договором. Строк кредитування з 31.07.2008 по 30.07.2023» У п.п. 2.1. п.2 договору вказано: «Цілі. Позичальник зобов`язується використати кредит виключно за таким цільовим призначенням: з метою придбання та ремонту нерухомого майна, а саме: комплексу, загальною площею 87,2 кв.м, за адресою: Запорізька обл., м.Мелітополь, вул.Комінтерна, 266».

З Іпотечної вимоги ПАТ «Креді Агріколь Банк» №0019 від 08.01.2015 про повне погашення кредитної заборгованості (а.с.183) судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та позивачем укладено Договори іпотеки №98-з від 31.07.2008 та від 99-з від 01.08.2008. На підставі кредитного договору та іпотечних договорів ПАТ « Креді Агріколь Банк» просив позивача протягом 60 днів сплатити банку: суму поточного кредиту - 44562,74 дол. США; прострочена сума кредиту - 277,32 дол. США; проценти реструкторизовані (балон) - 1513,88 дол. США; прострочені проценти -748,16 дол.США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів - 340,19 грн.

В матеріалах справи міститься повідомлення від 13.06.2016 ПАТ «Креді Агріколь Банк» про прощення (анулювання) боргу: за основною сумою кредиту 535 579, 99 грн.; за процентами 50 489,97грн. Тобто на загальну суму 586069,96 грн. В цьому ж повідомлені зазначено, що банком повідомлено про те, що відповідно до вимог ПК України, сума анульованого ( прощеного) боргового зобов`язання буде включена банком до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, за підсумками звітного періоду, у якому боргове зобов`язання було порощено.

Дане повідомлення було направлено відповідачу, однак доказів його отримання або ознайомлення з ним позивачем суду надані не були.

Також, слід зазначити, що додаткової угоди (договору) до кредитного договору №73/2008 від 31.07.2008, на підставі якого сторони б домовились, що боргові зобов`язання за Кредитним договором припиняються внаслідок звільнення банком позивача від сплати боргових зобов`язань (прощення боргу), а Кредитний договір вважається розірваним, ні до початку перевірки ні під час розгляду справи надано не було.

Враховуючи, що суду ні на ухвалу про витребування доказів від банку, ні позивачем, ні відповідачем не було надано відповідної угоди (договору) за умовами якого сторони дійшли згоди припинити зобов`язання за кредитним договором, з якого можливо було б встановити розмір непогашеної позивачем заборгованості за Кредитним договором станом на момент укладання такої угоди, в тому числі: 1) сума основного боргу (неповернутого кредиту) - у дол.США, що складає еквівалент у гривні, по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; 2) проценти, нараховані за користування кредитом по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього договору; 3) розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за Кредитним договором, тому суд надає оцінку тим доказам які наявні в матеріалах справи.

Станом на 08.01.2015 року (іпотечна вимога банку) сума поточного кредиту складала 44562,74 дол. США, що є еквівалентом у гривні 702308,78 грн. (курс НБУ на 01.01.2015-15,76 грн).

Відповідно до платіжного доручення від 13.06.2016 позивачем була сплачена сума у розмірі 23430,00 дол. США , що є еквівалент у гривнях 586109,49 грн. на рахунок ПАТ «Креді Агріколь Банк» в погашення кредиту ОСОБА_1 , згідно протоколу BLC №17 від 22.04.2016, AFL №7/7766 від 27.04.2016 (а.с.215).

Таким чином, в повідомленні банку від 13.06.2016 №1 про прощення (анулювання) богру прощена сума боргу складає 586069,96 грн., а сплачена позивачем 586109,49 грн.

В матеріалах справи наявний лист позичальнику (позивачу) від ПАТ «Креді Агріколь Банк» від 14.06.2016 №114 про те, що ОСОБА_1 станом на 14.06.2016 не має заборгованості перед ПАТ «Креді Агріколь Банк» за кредитним договором №73/2008 від 31.07.2008. (а.с.187).

З огляду на викладене вище, судом встановлено, що станом на 08.01.2015 року (іпотечна вимога банку) сума поточного кредиту складала 44562,74 дол. США, доказів сплати суми поточного кредиту позивачем з 08.01.2015 до моменту повідомлення банком про прощення боргу 13.06.2016, суду надано не було, з чого суд робить висновок про те, що станом на 12.06.2016 сума поточного кредиту залишалася не змінною та складала 44562,74 дол. США.

Вже 13.06.2016 відповідно до платіжного доручення позивачем була сплачена сума у розмірі 23430,00 дол. США в погашення саме кредиту, тобто частина від суми поточного кредиту 44562,74 дол. США залишилася не сплаченою, що може свідчити про те, що банком частина суми боргу була прощенна (анулювання).

Однак, суд при прийнятті рішення враховує те, що під час перевірки відповідачем не було отримано жодного документа з якого можливо було б перевірити достовірність повідомлення банка та вірно встановити курсову різниця між сумою основного (прощеного) боргу в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання з іноземної валюти у гривню та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01 січня 2014 року, що може вплинути на розрахунок загального місячного (річного) оподаткованого доходу. Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощенного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню, що не було встановлено під час перевірки.

Крім того, згідно пп.«д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

З цього приводу судом встановлено, що в повідомленні від 13.06.2016 №1 про прощення боргу особистого підпису позивача не містить, доказів направлення такого повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, суду надано не було, докази укладення відповідного договору також відсутні, тому враховуючи те, що зазначені докази не були досліджені під час перевірки, суд вважає, що висновки акту перевірки є не обґрунтованими та не доведеними.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що відповідач не надав достатніх та переконливих доказів на підтвердження події отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага у вигляді прощеного (анульованого) боргу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 139, 143, 241 - 246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166 код ЄДРПОУ 43143945) - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області :

№ 0026791305 від 07.09.2018 по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 131710,71 грн.;

№ 0026811305 від 07.09.2018 за військовим збором на загальну суму 10 975,89грн.;

№ 0026801305 від 07.09.2018р.по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 170 грн.

Судовий збір у розмірі 1428,67 грн. (одну тисячу чотириста двадцять вісім гривень 67 грн.) присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166 код ЄДРПОУ 43143945).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 05.02.2021.

Суддя О.В. Конишева