Ухвала суду № 94660299, 05.02.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 лютого 2021 рокум. Ужгород№ 260/358/21 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Ужгородської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , через свого представника – адвоката Мельника Павла Петровича, звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородської міської ради, в якому просили:

- визнати протиправною бездіяльність Ужгородської міської ради щодо не розгляду протягом одного місяця (від дати реєстрації клопотання 15.04.2020 року) на сесії Ужгородської міської ради клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою у межах норм безоплатної приватизації для особистого селянського господарства, що знаходиться на території міста Ужгород, в межах кварталу вулиць Собранецька та Запорізька;

- визнати протиправним та скасувати рішення 50-ої сесії Ужгородської міської ради 7-го скликання №2069 від 23.07.2020 року про відмову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, що знаходиться на території міста Ужгород, в межах кварталу АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Ужгородську міську раду повторно розглянути на черговій (позачерговій) сесії Ужгородської міської ради клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , подані 15.04.2020 року та надати їм дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, що знаходиться на території міста Ужгород, в межах кварталу вулиць Собранецька та Запорізька.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача – суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивачі в обґрунтування поданої позовної заяви вказують, що 15 квітня 2020 року позивачі звернулися до Ужгородського міського голови ОСОБА_7 з клопотаннями про надання їм кожному окремо дозволу на розроблення проекту землеустрою у межах норм безоплатної приватизації щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства на території міста Ужгород, в межах кварталу вулиць Собранецька та Запорізька. Вказують, що зазначені у клопотаннях земельні ділянки є вільними, право користування, право власності та будь які інші речові права згідно інформації з Державного земельного кадастру та документів наданих міською радою за жодною фізичною або юридичною особою не зареєстровані. Однак, 23 липня 2020 року рішенням 50-ої сесії Ужгородської міської ради 7-го скликання №2069, усім позивачам відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, а тому вони звернулись з даним позовом до суду.

Таким чином, зі змісту поданої позовної заяви вбачається, що позов поданий з метою захисту прав та інтересів 5-ти позивачів, однак заявлені ними позовні вимоги, що об`єднані позивачами в одну позовну заяву, містять різний предмет спору, оскільки такі вимоги стосуються різних земельних ділянок.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що нормами КАС України не передбачено подання адміністративного позову колективно декількома позивачами, що свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що з метою захисту своїх прав на отримання у власність земельних ділянок позивачам необхідно звернутись до суду з окремими позовними заявами.

Слід також відмітити, що у відповідності до ч. 2 ст. 172 КАС України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що питання про об`єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами різних позивачів до одного й того самого відповідача може бути вирішено судом з власної ініціативи або за клопотанням учасника справи.

Пунктом п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Статтею 94 КАС України визначено порядок подання письмових доказів та вимоги до них. Так, відповідно до частини другої вказаної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами четвертою, п`ятою статті 94 КАС України визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003», відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

В порушення зазначених вимог представником позивача до позовної заяви додані копії документів, не засвідчених його підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до частини першої статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Не засвідченні належним чином докази є недопустимими доказами у справі, така ж правова позиція викладена у Постанові Верховного суду від 11.07.2018 року (справа №904/8549/17).

Також суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 8 ст. 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

В порушення вищезазначених норм, не зазначено у позовній заяві про наявність підстав для звільнення позивачів від сплати судового збору та не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені в Законі України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 7 ст. 6 Закону №3674-VI визначено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, кожен позивач при подачі до суду даного позову повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1816,00 гривень.

Розрахунок судового збору, що підлягав сплаті: 2270,00 грн. х 0,4 х 2 = 1816,00 грн., де: 2270,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом станом на 01 січня 2021 року; 0,4 - ставка судового збору з подання до суду позову немайнового характеру; 2 - кількість позовних вимог немайнового характеру заявлених позивачем у поданій позовній заяві.

Частинами першою та другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачам строку для усунення її недоліків, які можуть бути усунуті шляхом: надання до суду належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, надання доказів сплати кожним позивачем судового збору у розмірі 1816,00 грн. або ж документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Ужгородської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Суддя Я. М. Калинич