Рішення № 94660171, 05.02.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/1896/20

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати пенсії в розмірі 70% основного розміру пенсії замість встановлених раніше 79%;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та проводити виплату пенсії з 01.01.2016 в повному обсязі з урахуванням основному розмірі 79% від відповідних сум грошового забезпечення, як було встановлено раніше під час призначення (перерахунку) пенсії.

Мотивуючи свої вимоги, заявник вказує на обставини порушення його прав у сфері публічно-правових відносин внаслідок протиправного зменшення розміру його пенсії після проведеного перерахунку, що призвело до зменшення її основного розміру з 89 до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018.

Ухвалою судді від 28.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 провадження в адміністративній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду в адміністративній справі №510/1286/16-а.

29.03.2020 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить відмовити у його задоволенні за безпідставністю. Вказує, що на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, тобто 01.01.2018, чинною була редакція статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% від грошового забезпечення.

Ухвалою судді від 27.01.2020 поновлено провадження у справі.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 24.12.2020 в справі №510/1286/16-а, у постанові від 24 квітня 2018 року в справі № 646/6250/17 (адміністративне провадження № К/9901/2128/18) та у постанові від 24 листопада 2020 року у справі №815/460/18. Так, у вказаних постановах, враховуючи позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 99 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) в системному зв`язку з положенням частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів Верховного Суду дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк на звернення до суду з даним позовом.

Розгляд даної справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку встановленого статтею 263 цього ж Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 2007 року отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". При призначенні пенсії її розмір становив 79 % грошового забезпечення позивача.

На звернення позивача щодо перерахунку пенсії з 01.01.2016 в розмірі 80 % грошового забезпечення, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», йому здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2016. При цьому вказано, що перерахунок пенсії проведено за діючою на час перерахунку редакцією ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Підстави для обчислення пенсії у розмірі 79 % грошового забезпечення відсутні.

Позивач, вважаючи, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області при перерахунку його пенсії у частині зміни відсоткової складової грошового забезпечення, що враховується при перерахунку з 79 % на 70% є протиправними, звернувся із вказаним позовом до суду.

Наведені обставини свідчать, що відповідачем при проведенні даного перерахунку було зменшено основний розмір пенсії позивача з 79 % на 70% грошового забезпечення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні відносини виникли у сфері пенсійного забезпечення і стосуються перерахунку пенсії згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII у частині другій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" цифри "80" замінені цифрами "70".

Здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на виконання Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відповідач застосував норми ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, які почали діяти після призначення пенсії позивачу.

Варто зазначити, що частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 80 відсотків від грошового забезпечення.

Частиною 3 статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Однак, Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" також не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.

Отже, суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

З огляду на суб`єктний склад сторін, зміст позовних вимог і фактичні обставини цієї справи, суд дійшов висновку, що дана справа є типовою. При її вирішенні слід застосовувати рішення Верховного Суду від 04.02.2019 р. у справі №240/5401/18, яке набрало законної сили 16.10.2019 р..

У п. 30 цього рішення Верховний Суд дійшов висновку про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 цього Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Суд зауважує, що пенсія позивачу перерахована відповідно до ст. 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі п. 3 постанови №103 з 01.01.2016, що не спростовує прийнятність вищевказаного висновку Верховного Суду щодо застосування ч. 2 ст. 13 цього Закону при перерахунку пенсії з 01.01.2016 і його врахування судом згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України.

Враховуючи згідно до ч. 5 ст. 242 КАС України вказаний висновок Верховного Суду, суд вважає неправомірним зменшення відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 р. її розміру з 79% до 70% від суми грошового забезпечення.

При цьому, суд зазначає, що зазначеним перерахунком відповідач вчинив дії, які є протиправними, а не допустив бездіяльність, а тому позовні вимоги в цій частині слід задовольнити саме шляхом визнання протиправними дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії.

З метою поновлення права позивача на отримання пенсії у належному розмірі підлягає задоволенню вимога про зобов`язання відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2016 р. з урахуванням основного її розміру 79% суми грошового забезпечення та виплатити різницю між фактично отриманою пенсією і пенсією, перерахованою на підставі цього рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 90, 241-247, 255, 257, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року пенсії у розмірі 70% основного розміру пенсії замість встановлених раніше 79%.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії у розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2016 року, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 05 лютого 2021 року.

Суддя О.Г. Попова