Рішення № 94659043, 29.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 р. Справа№200/10263/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску від 12 листопада 2018 року №Ф-8321-17, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2020 року шляхом надсилання поштою позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Донецькій області про сплату недоїмки з єдиного внеску від 12 листопада 2018 року №Ф-8321-17;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області здійснити коригування облікових даних інформаційної системи податкового органу шляхом зменшення заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на суму визначену у вимозі від 12 листопада 2018 року №Ф-8321-17.

В обгрунутвання позову зазначає, що в період з 2009 року по грудень 2018 року здійснював підприємницьку діяльність в АДРЕСА_1 .

Позивач перебував на обліку Мар`їнського уравління ГУ ДПС у Донецькій області з 5 червня 2009 року. З 1 січня 2012 року до 1 січня 2015 року був платником спрощеної системи оподаткування. З 1 січня 2015 року по 28 грудня 2018 року - платник загальної системи оподаткування. Відповідно до листа №3210/10/05-99-57-10-24 від 18 лютого 2020 року за підписом начальника Марійського управління ГУ ДФС у Донецькій області йому стало відомо про недоїмку з єдиного внеску у 2018 році на суму 15 819,54 грн. (в т.ч. за 2017 р.- 8448,0 грн. - 09.02.2018 р., за І кв. 2018 р. -2457,18 грн. - 19.04.2018, за II кв. 2018р.-2457,18 грн.-19.07.2018 р., за III кв. 2018 р.-2457,18грн.), тобто за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача, як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено п 9- 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Вимога про сплату боргу зі сплати єдиного внеску від 12 листопада 2018 року № Ф-8321-17, є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованого на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників відповідальності за порушення Закону № 2464- VI, зокрема заходів впливу, якими є спірні вимоги.

13 січня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Згідно облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів заборгованість позивача, станом на 31 жовтня 2018 року становила 19 140,60 грн., з яких штраф - 31,41 грн., пеня - 6,91 грн. На підставі цих даних ГУ ДПС у Донецькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12 листопада 2018 року №Ф-8321-17.

Абзац третій пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-УІ звільняє платника від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачені цим Законом, але не скасовує повністю обов`язків платника єдиного внеску.

Законом України від 14 січня 2020 року №440-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» пункт 9-4 розділу VII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2464 - виключено з 13 лютого 2020 року.

Тобто, на момент звернення Позивача до суду, пункт 9-4 розділу VII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2464 на який посилається Позивач, як підставу для списання заборгованості з єдиного внеску виключений. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи/а.с.19/.

Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини. Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Мар`їнським РВ УМВС України в Донецькій області 16 грудня 1997 року.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 27 січня 2020 року №140-5000259999.

Відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області є юридичною особою, органом державної влади. Статус державної фіскальної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій зазначив, що в грудні 2018 року ним подано заяву держреєстратору про припинення діяльності як ФОП, про що в реєстрі наявні відповідні відомості. Адресою реєстрації ФОП є м.Мар`їнка Мар`їнського району Донецької області, яке є населеним пунктом, розташованим на лінії зіткнення, визначеної відповідними нормативними документами, а також віднесено до території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція. Позивач просив повідомити про підстави незастосування п.9-4 підпункту б розділу VІІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону №1669-V та надати розшифровку боргу.

Листом відповідача від 18.02.2020 повідомлено про те, що відповідно до закону України від 06.12.2016 №1774- VІІІ передбачено нарахування та сплату єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, в тому числі тими, що обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які проводять незалежну професійну діяльність. Позивачем ліквідаційній звітності з єдиного внеску станом на 07.02.2020 до Мар`їнського управління не подано. За позивачем станом на 18.02.2020 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців в сумі 18222,10 грн. та зі сплати єдиного внеску. нарахованими роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами в розмірі 880,50грн.

Відповідно до даних інтегрованої картки платника за ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг з єдиного внеску в сумі 18260,42 грн.

Судом встановлено, що відповідачем 12 листопада 2018 року було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-8321-17, відповідно до якої станом на 31 жовтня 2018 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму 19102,60грн. /а.с.49/.

Враховуючи, що позивач лише під час звернення до відповідача у 2020 році дізнався про існування спірної вимоги та проводив активні дії щодо зменшення суми боргу, а відповідач не надав суду доказів своєчасного вручення платнику податкової вимоги, суд вважає, що строк звернення до суду з приводу оскарження даних вимог не порушений.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464, далі по тексту у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до положень статті 1 зазначеного Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами частини 8, частини 12 статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно статті 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24 грудня 2015 року внесені зміни до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" ( далі по тексту у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), у відповідності до якого п.п. 8 п. 4 ст. 11 вказаного Закону виключено.

Згідно п. 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 р. до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII, згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Таким чином, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року.

Суд зазначає, що на час прийняття спірної вимоги Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, Указ Президента Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 р. № 405/2014 є чинний, тобто період проведення АТО триває. Крім того, суд звертає увагу на той факт, що Указом Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 затверджено рішення РНОБО Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей. Тобто, виходячи з назви самого рішення РНБО слідує, що антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей триває.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2018 року у справі №812/1092/18-а, також вказує на те, що зміст норми п. 9-3 (у подальшому п. 9-4) розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-УІ не скасовує взагалі обов`язків платників єдиного внеску, а лише на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану дає можливість не виконувати обов`язки, визначені у ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-УІ.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" (втратило чинність), від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Серед цього переліку зазначено м. Волноваха, де позивач зареєстрований, як особа яка провадить незалежну професійну діяльність.

Отже, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників, зокрема заходів впливу за порушення Закону № 2464-VІ, якою є спірна вимога.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що у відповідності до приписів Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обов`язків платника єдиного внеску та від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, за невиконання обов`язків платника єдиного внеску.

Таким чином, суд доходить до висновку, що податкова вимога від 12 листопада 2018 року №Ф-8321-17 прийнята всупереч вимогам діючого законодавства, оскільки вона прийняті під час дії періоду проведення антитерористичної операції,коли позивач був звільнений від обов`язків платника єдиного внеску та від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, за невиконання обов`язків платника єдиного внеску.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Донецькій області здійснити коригування облікових даних інформаційної системи податкового органу шляхом зменшення заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на суму визначену у вимозі від 12 листопада 2018 року №Ф-8321-17 суд зазначає наступне.

Листом відповідача від 18 лютого 2020 року повідомлено позивача про те, що відповідно до закону України від 6 грудня 2016 року №1774- VІІІ передбачено нарахування та сплату єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, в тому числі тими, що обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які проводять незалежну професійну діяльність. Позивачем ліквідаційній звітності з єдиного внеску станом на 7 лютого 2020 року до Мар`їнського управління не подано. За позивачем станом на 18 лютого 2020 року обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців в сумі 18222,10 грн. та зі сплати єдиного внеску. нарахованими роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами в розмірі 880,50грн.

Відповідно до даних інтегрованої картки платника за ФО-П ОСОБА_1 рахується податковий борг з єдиного внеску в сумі 18260,42 грн.

Згідно Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 р. №422 (далі Порядок № 422), оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП; первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску; облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку; первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого; органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).

Оскільки позивачем не було проведено дій направлених щодо коригування податкових зобов`язань з ЄСВ, позовні вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Донецькій області здійснити коригування облікових даних інформаційної системи податкового органу шляхом зменшення заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на суму визначену у вимозі від 12 листопада 2018 року №Ф-8321-17 є передчасними, оскільки суд не може здійснювати захист прав та законних інтересів позивача на майбутнє, адже не має можливості встановити чи будуть вони порушені у майбутньому.

З огляду на що суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 840,80грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати, пов`язані із розглядом цієї справи.

Таким чином, на користь позивача підлягає відшкодуванню сума судового збору, а саме у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача.

Згідно з частиною 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі положень Податкового кодексу України, та на підставі ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса листування: АДРЕСА_3 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (вул. Італійська,59, м. Маріуполь, 87515, ЄДРПОУ 43142826) про скасування вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску від 12 листопада 2018 року №Ф-8321-17, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Донецькій області про сплату недоїмки з єдиного внеску від 12 листопада 2018 року №Ф-8321-17.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (вул. Італійська,59, м. Маріуполь,87515, ЄДРПОУ 43142826) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса листування: АДРЕСА_3 ) судові витрати з судового збору у розмірі 840,80 грн.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження 29 січня 2021 року. Повний текст рішення виготовлено та підписано 4 лютого 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов