
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2021 р. Справа№200/10523/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Зеленова А.С.
за участю:
секретаря Гажитової О.Г.,
представник позивача не з`явився,
представника відповідача Кододової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу №200/10523/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроторгівельна фірма “Зоря” до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимог про сплату недоїмки з єдиного внеску від 13 жовтня 2020 року №Ю-970-17 на суму 900 653,93грн, від 6 листопада 2020 року №Ю-970-17 на суму 889 572,55грн., від 8 грудня 2020 року №Ю-970-17 на суму 904 670,15грн., зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
11 листопада 2020 року шляхом надсилання поштою позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Агроторгівельна фірма “Зоря” звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Донецькій області про сплату недоїмки з єдиного внеску від 13 жовтня 2020 року №Ю-970-17 на суму 900 653,93грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головним управління ДПС у Донецькій області прийнято вимогу №Ю-970-17 від 13 жовтня 2020 року про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроторгівельна фірма «Зоря» боргу (недоїмки) у розмірі 900 653,93грн. Вважає дану вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Оскільки, позивача було звільнено від обов`язку сплачувати єдиний внесок з 14 квітня 2014 року по 12 лютого 2020 року, інші податкові вимоги, прийняті протягом 2020року оскаржувалися в судовому порядку, тому станом на 13 жовтня 2020 року - дата прийнятої спірної вимоги у ТОВ АТФ «Зоря» не могло бути недоїмки зі сплати єдиного внеску, відповідно вимога Головного управління ДПС у Донецькій області від 13 жовтня 2020 року підлягає скасуванню.
14 грудня 2020 року відповідачем через відділ діловодства та архівної роботи суду подано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач зазначив, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Згідно облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів заборгованість ТОВ “Агроторгівельна фірма “Зоря” , станом на 30 вересня 2020 року становила 900 653грн, ГУ ДПС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13 жовтня 2020 року №Ю-970-17, згідно вимог чинного законодавства.
На час формування спірної вимоги про сплату боргу, норма, яка тимчасово звільняла позивача від виконання обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-УІ (своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок) втратила чинність.
Таким чином, позивач з 13 лютого 2020 року повинен виконувати покладені на нього обов`язки зі сплати єдиного внеску відповідно до положень Закону № 2464-VI, який на час формування спірної вимоги не містить положень щодо звільнення позивача від виконання обов`язків, встановлених статтею 6 цього Закону.
Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13 жовтня 2020 року №Ю-970-17 прийнята Головним управлінням ДПС у Донецькій області в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством. Просить суд відмовити у задоволенні позову /том 1 а.с.227-231/.
У своїх поясненнях та відповіді на відзив позивач зазначає, що рішеннями адміністративних судів скасовано й ті вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, які прийняті після того, як п. 9-4 розділу VIII виключено на підставі Закону № 440-ІХ від 14.01.2020, який набрав чинності 13 лютого 2020 року. Будь-яких інших рішень щодо нарахування недоїмки або штрафних санкцій з ЄСВ, які б не оскаржувались у судовому порядку не має. Вимоги ГУ ДПС у Донецькій області від 9 червня 2020р., від 9 липня 2020р., від 6 серпня 2020, від 7 вересня 2020 року є предметом оскарження у справі №200/6019/20-а, яка перебуває в провадженні Донецького окружного адміністративного суду. Усі поточні платежі з ЄСВ ТОВ АТФ «Зоря» здійснюються своєчасно та в повному обсязі. Дана обставина підтверджується копіями платіжних доручень ТОВ АТФ «Зоря» за період з 27 травня 2016 року по 20 листопада 2020 року. У ТОВ АТФ «Зоря» станом на сьогоднішній день не має боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, оскільки як було вищезазначено товариство звільнялось від своїх обов`язків, а податкові вимоги ГУ ДПС у Донецькій області були оскаржені в судовому порядку та скасовані судом.
Відповідно, сума у розмірі 1 790 226,48грн., яка дорівнює вимогам ГУ ДПС у Донецькій області від 13 жовтня 2020 року, від 6 листопада 2020 року, що є предметом оскарження у даній справі не можна вважати недоїмкою.
Ухвалою суду від 16 листопада 2020 року відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи/том 1 а.с.31/.
23 листопада 2020 року позивачем надано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Донецькій області про сплату недоїмки з єдиного внеску від 6 листопада 2020 року №Ю-970-17 на суму 889 572,55грн/том 1 а.с.34-35/.
Ухвалою суду від 24 листопада 2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроторгівельна фірма “Зоря” про зміну предмету спору по адміністративній справі №200/10523/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроторгівельна фірма “Зоря” до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску від 13 жовтня 2020 року №Ю-970-17 на суму 900 653,93грн, зобов`язання вчинити певні дії прийнято до розгляду/том 1 а.с.44/.
30 листопада 2020 року позивачем надано письмові пояснення з додатками/том 1 а.с.56-217/.
Ухвалою суду від 30 листопада 2020 року вирішено проводити розгляд справи №200/10523/20-а за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14 грудня 2020 року/том 1 а.с.219/.
11 грудня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого судового засідання/том 1 а.с.223-224,225-226/.
14 грудня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву /том 1 а.с.227-231/.
14 грудня 2020 року судом за клопотанням відповідача відкладено підготовче судове засідання до 28 грудня 2020 року.
23 грудня 2020 року на адресу суду надійшла заява позивача про зміну предмету спору та доповнено позовні вимоги вимогою про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДПС у Донецькій області про сплату недоїмки з єдиного внеску від 8 грудня 2020 року №Ю-970-17 на суму 904 670,15грн/том 2 а.с.1-2/.
23 грудня 2020 року на адресу суду надійшла заява про проведення судового засідання 28 грудня 2020 року без участі представника позивача/том 2 а.с.10-11/.
23 грудня 2020 року позивачем надано відповідь на відзив з додатками/том 2 а.с.13-169/.
Ухвалою суду від 28 грудня 2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроторгівельна фірма “Зоря” про зміну предмету спору по адміністративній справі №200/10523/20-а прийнято до розгляду та відкладено підготовче засідання до 6 січня 2021 року 14 год.00хв/том 2 а.с.171/.
5 січня 2021 року на адресу суду надійшла заява про відкладення судового засідання та продовження підготовчого засідання і не призначення розгляду справи по суті/том 2 а.с.179/.
5 січня 2021 року на адресу суду надійшла заява про відкладення судового засідання та продовження підготовчого засідання і не призначати розгляд справи по суті/том 2 а.с.183-188/.
6 січня 2021 року представником відповідача надано заяву про проведення підготовчого засідання без участі представника відповідача/том 2 а.с.189/.
Ухвалою суду від 6 січня 2021 року закрито підготовче провадження по справі №200/10523/20-а за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроторгівельна фірма “Зоря” до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимог про сплату недоїмки з єдиного внеску від 13 жовтня 2020 року №Ю-970-17 на суму 900 653,93грн, від 6 листопада 2020 року №Ю-970-17 на суму 889 572,55грн., від 8 грудня 2020 року №Ю-970-17 на суму 904 670,15грн., зобов`язання вчинити певні дії та призначено розгляд справи по суті на 25 січня 2021 року /том 2 а.с.190-191/.
20 січня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника/том 3 а.с.1/.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав наведених у відзиві. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, відповіді на відзив та пояснення надані позивачем, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Агроторгівельна фірма “Зоря” (далі - ТОВ “Зоря”), зареєстровано в якості юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за №25580292, юридична адрес: Донецька область, Лиманський район, смт. Зарічне, вул. Шевченка, буд. 2Б.
Відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, згідно статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.
5 листопада 2020 року ТОВ «Агроторгівельна фірма «Зоря» отримало вимогу ГУ ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) у сумі 900 653,93грн від 13 жовтня 2020 року №Ю-14-23/а.с.15/.
23 листопада 2020 року позивачем надано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Донецькій області про сплату недоїмки з єдиного внеску від 6 листопада 2020 року №Ю-970-17 на суму 889 572,55грн./том 1 а.с.34-35/.
23 грудня 2020 року на адресу суду надійшла заява позивача про зміну предмету спору та доповнено позовні вимоги вимогою про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДПС у Донецькій області про сплату недоїмки з єдиного внеску від 8 грудня 2020 року №Ю-970-17 на суму 904 670,15грн/том 2 а.с.1-2/.
Позивач, не погоджуючись із вищезазначеними вимогами, звернувся до суду із даним позовом та відповідними заявами про збільшення позовних вимог та предмету спору.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною 1 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі – Закон № 2464, далі по тексту у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до положень статті 1 зазначеного Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
За приписами ч. 8, ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до зазначених норм, ТОВ «Агроторгівельна фірма «Зоря» є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону №2464, які набули чинності з 01 січня 2017 року, зокрема, до пункту 2 частини першої статті 7 цього Закону.
Починаючи з 01 січня 2017 року п. 2 ч.1. ст. 7 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 ч.1 ст. 4 Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця (п. 8 ст. 9 Закону № 2464).
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону №2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 ,у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 №393, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.04.2016 №609/28739, (далі - Інструкція №449) органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Відповідно до п.4 розділу VI Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Аналізуючи зазначені положення законодавства, суд дійшов висновку, що у разі неподання суб`єктом господарювання звітів про податковий орган самостійно здійснює нарахування та формує вимогу про сплату боргу, згідно облікових даних з інформаційної системи податкового органу, що також спростовує твердження позивача про необхідність нарахування єдиного внеску виключно на підставі акта перевірки.
На виконання вказаних норм закону відповідачем сформовано спірні вимоги, в якій ГУ ДПС у Донецькій області вимагає від позивача сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску.
Згідно облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів у ТОВ «Агроторгівельна фірма «Зоря»/том 3 а.с.6-29/:
- станом на 30 вересня 2020 року (на кінець календарного місяця) наявна заборгованість з єдиного внеску у розмірі 900 653,93грн / том 1 а.с.5/. На підставі цих даних ГУ ДПС у Донецькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13 жовтня 2020 №Ю-970-17;
- станом на 31 жовтня 2020 року (на кінець календарного місяця) наявна заборгованість з єдиного внеску у розмірі 889 572,55 грн /том 1 а.с.37/. На підставі цих даних ГУ ДПС у Донецькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 6 листопада 2020 №Ю-970-17;
- станом на 30 листопада 2020 року (на кінець календарного місяця) наявна заборгованість з єдиного внеску у розмірі 904 670,15 грн. На підставі цих даних ГУ ДПС у Донецькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 8 грудня 2020 №Ю-970-17/том 2 а.с.4/.
Вимоги прийняті на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів у зв`язку з наявністю заборгованості (у зв`язку з несплатою самостійно визначених нарахувань) з єдиного внеску станом на кінець звітного місяця.
Таким чином, спірні вимоги прийняті у межах та у спосіб, що передбачений пунктом 3 розділу VI Інструкції №449.
Відповідно до п.5 розділу VI Інструкції №449, протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.
У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до органу доходів і зборів вищого рівня або суду платник зобов`язаний одночасно письмово повідомити орган доходів і зборів, який направив вимогу.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності): вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред`являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів).
Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014р., у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (9-4) такого змісту: "9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Верховний Суд у зразковій справі №812/292/18 від 30 березня 2018 року, зокрема, дійшов таких висновків: з огляду на дію абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Водночас Верховний Суд зазначив, що Закон № 2464-VI не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Тобто, вказаним рішенням Верховного Суду у зразковій справі наголошено, що абзац третій пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI звільняє платника від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачені цим Законом, але не скасовує повністю обов`язків платника єдиного внеску.
Також, розглядаючи цю адміністративну справу, суд зазначив, що обов`язки платника єдиного внеску, встановлені частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI, кореспондуються з іншими нормами цього ж Закону.
Зокрема, до таких норм Закону №2464-VI, дія яких не зупинялася для окремих категорій платників, відносяться, зокрема: стаття 7 щодо бази нарахування єдиного внеску, стаття 8 щодо розміру єдиного внеску та пропорції його розподілу, стаття 9, яка встановлює порядок обчислення і сплати єдиного внеску.
Відповідно, норми статті 6 Закону №2464-VI співвідносяться з переліченими нормами статей 7, 8 та 9 цього ж Закону як загальні та спеціальні, у разі колізії між якими пріоритет надається спеціальній нормі.
При цьому, дія таких спеціальних норм Закону №2464-VI не зупинена пунктом 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення», отже їх дія розповсюджується на всіх платників єдиного внеску незалежно від місця їх перебування на обліку.
За таких умов, норми пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI не можуть тлумачитися як абсолютне та безумовне звільнення певних платників від виконання всіх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VI, а повинні застосовуватися відповідно до призначення пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» до тих обов`язків, які платник не мав можливості виконати з об`єктивних обставин, через провадження антитерористичної операції.
Однак, Законом України від 14.01.2020 №440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» пункт 9-4 розділу VII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2464 - виключено з 13.02.2020.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 13 травня 1997 року № 1-рп/1999 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
На час формування спірної вимоги про сплату боргу, норма, яка тимчасово звільняла позивача від виконання обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-УІ (своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок) втратила чинність.
Таким чином, позивач з 13 лютого 2020 року повинен виконувати покладені на нього обов`язки зі сплати єдиного внеску відповідно до положень Закону № 2464-УІ, який на час формування спірної вимоги не містить положень щодо звільнення позивача від виконання обов`язків, встановлених статтею 6 цього Закону.
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13 жовтня 2020 №Ю-970-17; від 6 листопада 2020 №Ю-970-17; від 8 грудня 2020 №Ю-970-17 прийняті Головним управлінням ДПС у Донецькій області в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством.
За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно ст. 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись Конституцією України, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроторгівельна фірма “Зоря” до Головного управління ДПС у Донецькій області (вул. Італійська,59, м. Маріуполь, 87515, ЄДРПОУ 43142826) про скасування вимог про сплату недоїмки з єдиного внеску від 13 жовтня 2020 року №Ю-970-17 на суму 900 653,93грн, від 6 листопада 2020 року №Ю-970-17 на суму 889 572,55грн., від 8 грудня 2020 року №Ю-970-17 на суму 904 670,15грн., зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.
Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 25 січня 2021 року.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 4 лютого 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов
Судове рішення № 94658981, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 25.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/10523/20-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: