Рішення № 94658663, 11.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року Справа № 160/14242/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілла-Транс-Сервіс" до відповідача 1: Державної податкової служби України, відповідача 2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілла-Транс-Сервіс" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача 1: Державної податкової служби України, відповідача 2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.10.2020 № 2015830/43368434 та рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі Державної податкової служби України від 20.10.2020 № 56996/43368434;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілла-Транс-Сервіс" податкову накладну № 2 від 21.09.2020р. (реєстраційний номер 9250104143).

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2015830/43368434 від 08.10.2020р., а також рішення Комісії центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 56996/43368434 від 20.10.2020р. щодо складеної ТОВ "Вілла-Транс-Сервіс" податкової накладної № 2 від 21.09.2020р. не відповідають вимогам п.п. 1-3 ч.2 ст. 2 КАС України та чинного податкового законодавства, оскільки винесені відповідачами неправомірно, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. В оскаржуваних рішеннях не наведено достатнього обґрунтування причин відмови в реєстрації податкових накладних, виписаних позивачем, зокрема, не вказано, що саме стало підставою для винесення вказаних рішень.

Також було зауважено, що контролюючим органом у квитанціях не зазначено конкретних та чітких даних про підстави застосування критерію ризиковості платника податку, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації розрахунку коригування позивача, а зазначено лише загальне посилання на пункт 8 критеріїв ризиковості платника податку.

На думку позивача, відповідач 2 не мав правових підстав для відмови ТОВ "Вілла-Транс-Сервіс" у реєстрації податкової накладної за наявності у позивача передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, та те, що ці документи були надані контролюючому органу. В свою чергу, відповідач 1, на думку позивача, не мав підстав для відмови у задоволенні скарги позивача, враховуючи явну неправомірність рішення відповідача 2 та надання позивачем відповідачу 1 разом зі скаргою усіх документів, що свідчать про проведення господарської операції, за якою складено податкову накладну, у тому числі документів, які свідчать про законне та реальне придбання позивачем товару, що був реалізований контрагенту (а саме про імпорт даного товару зі сплатою передбачених законом податків та митних зборів).

Неправомірні дії відповідачів щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 2 від 21.09.2020, складеної ТОВ "Вілла-Транс-Сервіс", порушують права та інтереси позивача та створюють для останнього несприятливі наслідки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

17.12.2020 року відповідачем 2 надано відзив на позов, в якому він, з посиланням на норми законодавства, просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що за результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником, прийняте Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 21.09.2020, у зв`язку з ненаданням повного пакету документів, а саме: відсутні первинні документи щодо придбання та зберігання ТМЦ; видаткову накладну на реалізацію ТМЦ заповнено з порушення законодавства (без печатки покупця).

Також, зазначив, що ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу. Вказує, що вимоги позивача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є передчасними. Зобов`язання зареєструвати податкові накладні є похідної вимогою до ДПС України від вимог до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.

Відповідач 1 не скористався правом на подання відзиву на позов.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Вілла-Транс-Сервіс" є юридичною особою приватного права, що було створено 26.11.2019 та зареєстроване за адресою: м. Дніпро, вул. Космічна, 115.

Профільними видами діяльності підприємства є:

46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (основний);

38.31 Демонтаж (розбирання) машин і устатковання;

33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання;

33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілла-Транс-Сервіс" та Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" уклали договір поставки № 347 від 23.07.2020 на поставку товару: турбокомпресор 53271013082 у кількості 1 шт. на суму 24250,24 грн., в т.ч. ПДВ - 4 041,71 грн. На виконання цього договору ТОВ "Вілла-Транс-Сервіс" поставило, а АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" прийняло вищезазначений товар за видатковою накладною № 8 від 21.09.2020 Поставка товару підтверджується також довіреністю покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей, експрес-накладною на транспортування та актом приймання-передачі, засвідчені копії яких були додані до позовної заяви та містяться у матеріалах справи.

Поставлений товар ТОВ "Вілла-Транс-Сервіс" придбало у іноземного контрагента Shijiaz huang Daoz Machinery Equipment Sales Co., Ltd. на підставі контракту № 07/20 від 30.07.2020 та імпортувало в Україну 17.09.2020 на підставі вантажної митної декларації № UA100440/2020/072225. До позовної заяви додані копії контракту, інвойсу, ВМД, платіжних доручень на оплату вартості товару та на оплату платежів, пов`язаних з митним оформленням.

Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ "Вілла-Транс-Сервіс" було складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 21.09.2020 р. Податкову накладну було прийнято, але реєстрацію зупинено на підставі п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, про що зазначено у квитанції про зупинення реєстрації від 01.10.2020 р.

Вказаною квитанцією запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем в порядку п.6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), на адресу ДПС направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Разом з поясненнями були надані копії документів, що підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній № 2 (договір поставки № 347 від 23.07.2020, специфікація № 1, рахунок № 10 від 21.09.2020, видаткова накладна № 8 від 21.09.2020, експрес-накладна на перевезення № 59000560202796 від 21.09.2020, довіреність на № 1286 від 18.09.2020, акт приймання-передачі товару).

Після отримання пояснень та відповідних документів було прийняте рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі від 08.10.2020 № 2015830/43368434.

Підстава відмови у реєстрації, зазначена у рішенні комісії регіонального рівня: відсутні документи придбання, зберігання ТМЦ, видаткова накладна на реалізацію без печатки покупця.

ТОВ "Вілла-Транс-Сервіс", не погоджуючись з рішенням комісії регіонального рівня, направило на адресу ДПС України скаргу за вих. № 352/10 від 12.10.2020 року.

З урахуванням зазначеного у рішенні Комісії регіонального рівня, ТОВ "Вілла-транс-Сервіс" виклало у скарзі зауваження щодо невідповідності чинному законодавству вимоги про наявність печатки на видатковій накладній, а також додало до скарги копії документів, що підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній № 2 (зазначені вище), та копії документів на придбання товару (контракт № 0720 від 30.07.2020, інвойс від 30.07.2020, ВМД № UA100440/2020/072225, ТТН № CT555809935CN, банківські виписки на оплату вартості товару, на оплату податків, зборів пов`язаних з митним оформленням).

Рішенням Комісії центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 20.10.2020 № 56996/43368434 скаргу ТОВ "Вілла-Транс-Сервіс" було залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня залишене без змін.

Підстава відмови у задоволенні скарги, зазначена у рішенні: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних.

Позивач не погодився з вищезазначеними рішеннями відповідачів та звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до вимог п. 74.2 ст. 72 ПК України, в ЄРНП забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРНП.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07.12.2017 року № 2245-VIII пункт 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України був викладений у новій редакції, та з 1 січня 2018 року передбачає, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Процедура зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРНП з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації регулюється ПК України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" із змінами (чинного на момент зупинення податкової накладної), Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 "Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок № 520).

Згідно п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п. 201.3 та 201.9 ст. 201 ПК України, для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015; наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується, факту реєстрації/зупинення реєстрації/ відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. № 1165 (далі Порядок № 1165) платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно п. 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної /розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку № 11657, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 встановлено, що Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з п.6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДПС) та комісії центрального рівня (ДПС) (п.п. 2, 25 Порядку № 1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (п.25 Порядку № 1165).

Відповідно до п. 9, 10, 11 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Згідно додатку до Порядку № 520, в рішенні про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних обов`язково підкреслюються документи, які не надано.

Згідно з п.11 Порядку № 520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Згідно п. 19 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1.Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданого такими особами.

4.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5.Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6.Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 6.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7.Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8.У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваному рішенні комісії Головного управління ДПС в Дніпропетровській області зазначено, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних стало ненадання платником податку копій документів - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних.

В той же час, жодний із зазначених документів контролюючим органом не підкреслено, що свідчить про недотримання порядку прийняття та форми оскаржуваного рішення.

У графі "Додаткова інформація" зазначено: "відсутні документи придбання, зберігання ТМЦ, видаткова накладна на реалізацію без печатки покупця".

Разом із тим, надаючи оцінку рішенню відповідача 2 від 08.10.2020 № 2015830/43368434, суд зазначає, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної № 2 не містить конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, зокрема, не містить вимоги про необхідність надання платником податку документів на придбання та зберігання ТМЦ.

Також квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної № 2 містить посилання на п.8 критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретної причини його застосування до ТОВ "Вілла-Транс-Сервіс".

Суд погоджується з доводом позивача, що пункт 8 додатку 1 до Порядку № 1165 не містить чіткої підстави його застосування, а лише відсилає до податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції. Відтак, зазначення у квитанції лише посилання на пункт 8 критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення податкової інформації, що стала підставою для його застосування, є недостатнім для обґрунтування підстави зупинення реєстрації податкової накладної за цим пунктом та формує стан необізнаності у платника податку, що суперечить засадам правової визначеності та створює платнику податків перешкоди у реалізації його прав.

Впродовж розгляду справи відповідачі не надали суду доказів існування податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, за якою була складена податкова накладна № 2 від 21.09.2020, а також будь-якої іншої податкової інформації, що свідчить про ризиковість позивача як платника податку. Таким чином, відповідачами не доведено наявність підстав застосування п.8 критеріїв ризиковості платника податку і відповідно не доведено наявність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж є протиправним.

Також можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Відтак, обґрунтування рішення від 08.10.2020 № 2015830/43368434 про відмову в реєстрації податкової накладної зазначенням про відсутність документів придбання та зберігання ТМЦ є неналежним та свідчить про безпідставність рішення, прийнятого Комісією регіонального рівня, оскільки вимога про надання цих документів не пред`являлася й зрозуміти таку вимогу зі змісту повідомлення (квитанції) про зупинення реєстрації податкової накладної платник податку фактично не міг. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної містить пропозицію надати лише документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній, тобто документи, що підтверджують здійснення господарської операції, за якою вона була складена. Пропозиція надати документи щодо походження товару, його зберігання до постачання, квитанція не містить.

Також суд наголошує, що пунктом 3 Розділу І Закону України від 23.03.2017 № 1982-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями", який набрав чинності 19.07.2017 року, була викладена в новій редакції стаття 58-1 Господарського кодексу України, відповідно до якої використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

В свою чергу стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не встановлює такого обов`язкового реквізиту первинного документа, як відбиток печатки.

Окрім того, згідно з матеріалами справи, відбиток печатки покупця наявний на довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей та на акті приймання-передачі товару (який може розглядатися як самостійний первинний документ, що підтверджує операцію, незалежно від накладної).

Тому посилання у рішенні комісії регіонального рівня від 08.10.2020 № 2015830/43368434 на відсутність відбитка печатки покупця на накладній суперечить вищезазначеним положенням законодавства та спростовується поданими позивачем документами.

На переконання суду, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

У цьому контексті суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості платника податку, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, відповідач 1 не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

У постановах від 12.11.2019 року у справі №816/2183/18, від 21.05.2019 року у справі №0940/1240/18, від 18.02.2020 року у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 року у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

В цьому випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілла-Транс-Сервіс" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, за наведених вище обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення від 08.10.2020 № 2015830/43368434, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних.

Стосовно вимог про винання протиправним та скасування рішення Комісії центрального рівня від 20.10.2020 № 56996/43368434 про залишення скарги без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня без змін, суд зазначає, що відповідно до норм статті 56 ПК України, пунктів 2, 25, 26 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної, пунктів 1, 12, 17 Порядку розгляду скарги, пункту 13 Порядку №520, процедура адміністративного оскарження рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН є різновидом досудового порядку вирішення спору. Рішення комісії центрального рівня про залишення скарги платника без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної без змін, не є юридично значимим для платника, оскільки саме по собі не породжує для нього настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права і обов`язки.

Суд дійшов до висновку, що оскаржене у даній справі рішення від 20.10.2020 № 56996/43368434 року про залишення скарги без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня без змін, прийнято комісією центрального рівня, утвореною в ДПС України, у межах її повноважень, у спосіб та строк, що установлені чинним законодавством. Водночас, це рішення не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Верховного Суду від 07.02.2020 року у справі №826/11086/18. У цій постанові Верховний Суд вказав, що у разі відмови платнику податку на додану вартість в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних належним способом захисту порушеного права в судовому порядку є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та, як наслідок, зобов`язання відповідного контролюючого органу вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити через невірно обраний спосіб захисту прав.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію, варто звернути увагу на таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому вважає, що покладання на Державну податкову службу України обов`язку зареєструвати податкові накладні не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідачі як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої та третьої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 1401,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України пропорційно.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілла-Транс-Сервіс" до відповідача 1: Державної податкової служби України, відповідача 2: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.10.2020 № 2015830/43368434.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Вілла-Транс-Сервіс» податкову накладну № 2 від 21.09.2020р. (реєстраційний номер 9250104143).

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілла-Транс-Сервіс" (код ЄДРПОУ 43368434) понесені позивачем судові витрати в сумі 1401,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілла-Транс-Сервіс" (код ЄДРПОУ 43368434) понесені позивачем судові витрати в сумі 1401,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.В. Кальник

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя В.В. Кальник

11.01.2021

Рішення не набрало законної сили 11 січня 2021 р.

Суддя В.В. Кальник