Рішення № 94658658, 05.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2021 року Справа № 160/12511/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " ПОЛІКС ГРУПП " до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

06.10.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІКС ГРУПП" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби № UA 110160/2020/800043/1 від 02.09.2020 року про коригування митної вартості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні всі підстави для скасування рішення про коригування митної вартості.

Ухвалою від 19.10.2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано термін для надання відзиву на позовну заяву.

11.11.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з доводами позивача та просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки наданими з митною декларацією документами, які містили розбіжності, неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, у зв`язку з чим і прийняті рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом 2-ґ. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 МКУ, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ). На підставі викладеного відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняте митницею відповідно до норм чинного законодавства, а посадові особи митниці, при прийнятті спірного рішення, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що не погоджується з доводами відповідача, оскільки відзив не містить заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову.

Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.03.2018р. було укладено контракт №01/03-2018 на підставі якого Продавець (ROSSER CAPITAL GROUP) зобов`язався продати, а Покупець (ТОВ «ПОЛІКС ГРУПП») прийняти та оплатити Товар, асортимент та кількість по кожній партії вказується у відповідних Доповненнях, які є невід`ємною частиною Контракту.

Відповідно до Доповнення №28 від 25.08.2020р. до контракту №01/03-2018 від 01.03.2018р. Продавець поставив на адресу Покупця товар - полотно неткане, з синтетичного волокна у рулонах з поверхневою щільністю понад 25г/м2, але не більше як 70г/м2, білого кольору, спанлейс гладкої структури на загальну суму 29700,55 дол.США

У доповненні №28 від 25.08.2020р. передбачено, що умови постачання EXW Tekirdag (Turkey).

Митна вартість товару визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості позивачем було подано ЕМД №UA110160/2020/009829, в якій було визначено митну вартість товару за ціною договору в сумі 29 700, 55 дол.США (курс валют 27.4759).

Для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу її визначення декларантом було надано наступні документи: митну декларацію №UA110160/2020/009829 від 31.08.2020р.; контракт №01/03-2018 від 01.03.2018р.; доповнення №28 від 25.08.2020р.; інвойс від 25.08.2020р. №28; пакувальний лист; прайс-лист від 10.08.2020р. виробника; комерційна пропозиція від 10.08.2020р.; прайс лист продавця; сертифікат якості товару; міжнародна товарно-транспортна накладна №472763; митна декларація країни відправлення 20590100ЕХ014216; договір на транспортно-експедиторські послуги №Д10/250820-1 від 17.08.2020р.; заявка на перевезення №3-000000069513 від 18.08.2020р.; довідка про транспортні витрати; рахунок №69513 від 25.08.2020р. до договору №Д10/250820-1 від 17.08.2020р.; лист №1878 від 02.09.2020р. ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» щодо відповідності цін.

31 серпня 2020р. позивачем було отримано повідомлення №1 від митниці. У відповідь на повідомлення декларантом було надано пояснення та додаткові документи, а саме: доповнення №28 від 25.08.2020р. (на українській мові та зазначено виробника); інвойс 28 від 25.08.2020р. (на українській мові та зазначено виробника); паспорт якості, виданий на фірмовому бланку BASAL TEKNIK TEKSTIL (з печаткою та підписом уповноваженої особи); заявка на перевезення до договору №Д10/250820-1 від 17.08.2020р.; довідка про транспортні витрати згідно рахунку 69513 від 25.08.2020р.

Декларантом було враховано усі зауваження митниці, а саме зазначено виробника товару, було здійснено переклад документів на українську мову, а також підтверджено вартість транспортної складової та надано додаткові документи шляхом надіслання електронного повідомлення.

Однак, позивачем було отримано повідомлення №2, в якому було зазначено, що жодного документу з переліку митниці (повідомлення №1) згідно п.3 ст.53 МК України не надано.

Аналогічні доводи щодо неподання документів містить оскаржуване рішення, а саме митницею в рішенні про коригування митної вартості №UA110160/2020/800043/1 від 02.09.2020р. зазначено, що «Своїм електронним повідомленням від 02.09.2020 декларантом заявлено про неможливість подання додаткових документів у 10- денний термін. Жодного документу з переліку митниці (Повідомлення №1) згідно п.3 статті 53 МК України - не надано. Документального підтвердження або спростування виявлених розбіжностей - не надано».

В подальшому, при здійсненні митного оформлення Дніпровською митницею Держмитслужби було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2020/00186 із зазначенням причин:

- поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.03.2018р. № 01/03-2018 між UAB ROSSER CAPITAL GROUP та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛІКС ГРУПП», специфікації (додатку) від 25.08.2020р. доп.№28, яка є невід`ємною частиною контракту, інвойсу від 25.08.2020р. № 28. Відповідно до відомостей, що містяться у наданих до митного оформлення документах, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки EXW Tekirdae (Туреччина). Умови поставки EXW передбачають, що продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки з постачання тоді, коли він передав товар у розпорядження покупця на власному підприємстві або в іншому зазначеному місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі тощо). До митного оформлення не надані документи щодо вартості навантаження на транспортний засіб;

- не надано перекладів документів, що надані до митного оформлення згідно гр. 44 ЕМД;

- товар постачається на підставі контракту №01/03-2018 від 01.03.2018р. У контракті зазначено, що інвойс є невід`ємною частиною контракту. Пакувальний лист від 21.08.2020р. не містять підписів продавця;

- за оцінюваною партією товару у електронному інвойсі декларантом зазначено виробника - BASAL TEKN1K TEKSTIL SANAYi VE TiCARET A.S. та торгівельну марку BASAL. У контракті, інвойсі та паспорті якості відсутня інформація щодо виробника та ТМ;

- до митного оформлення з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом наданий рахунок на оплату транспортних послуг від 25.08.2020 №69513, заявка на виконання транспортних послуг №3-000000069513 від 18.08.2020р. та довідка б/н про транспортні витрати від 26.08.2020р. (вказаний документ (довідка) не передбачений договором від 18.05.2020р. №180520/02 та не відповідає вимогам наказу № 599);

- відповідно п. 1.1 договору Д10/250820-1 від 17.08.2020р. перевезення здійснюється на підставі заявки, в якій вказується в т.ч умови оплати. Заявка на виконання перевезення вантажу та датою завантаження у м. Текірдаг (Туреччина) була оформлена 18.08.2020р. та перевезення 12 тонн вантажу (неткане полотно), а специфікація № 26, яка є невід`ємною частиною контракту та інвойсу № 28 були оформлені пізніше, а саме 25.08.2020р., що унеможливлює співставити дану поставку з заявкою на перевезення, у якій немає посилання на інвойс або інший документ.

На підставі встановлених митницею порушень, 02.09.2020р. Дніпровською митницею Держмитслужби було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №110160/2020/800043/1, відповідно до якого було збільшено митну вартість товарів у розмірі 4,98 дол.США/кг. (графа 30), загальна сума відкоригованої суми за поставлений товар склала 54179,01 дол. США.

Відтак, правомірність винесеного відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачене Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Так, статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною 4 статті 53 цього Кодексу у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

При цьому, частиною 5 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно підрозділу цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що митна вартість має бути підтверджена достовірними документами, що містять відомості про всі її складові, визначені на підставі об`єктивних даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ст. 59 МК України, якою встановлено метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом фіскальної служби вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, і таке інше.

Статтею 60 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в п. п. 5-7 ч. 10 ст. 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно з статтею VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

У рішенні про коригування митної вартості товарів митниця зазначає про виявлені під час митного оформлення товарів розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування.

З наведеними підставами для витребування у відповідача додаткових документів та прийняття спірного рішення суд не погоджується, з огляду на наступне.

Так, однією з підстав для прийняття спірного рішення було посилання на те, що поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.03.2018р. № 01/03-2018 між UAB ROSSER CAPITAL GROUP та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛІКС ГРУПП», специфікації (додатку) від 25.08.2020 доп.№28, яка є невід`ємною частиною контракту, інвойсу від 25.08.2020р. № 28. Відповідно до відомостей, що містяться у наданих до митного оформлення документах, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки EXW Tekirdae (Туреччина). Умови поставки EXW передбачають, що продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки з постачання тоді, коли він передав товар у розпорядження покупця на власному підприємстві або в іншому зазначеному місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі тощо). До митного оформлення не надані документи щодо вартості навантаження на транспортний засіб.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на виконання наведених вимог ТОВ «ПОЛІКС ГРУПП» було укладено договір на транспортно-експедиторські послуги №Д10/250820-1 від 17.08.2020р. Як вбачається з митної декларації №UA110160/2020/009829 позивач додатково у митну вартість придбаного товару включив витрати на транспортування до митного кордону України у сумі 49 857,00 грн., які підтверджуються довідкою про транспортування, яка надавалась митному органу під час здійснення митного оформлення.

Згідно наданої довідки транспортні витрати на перевезенню вантажу для ТОВ «ПОЛІКС ГРУПП» за договором №Д10/250820-1 від 17.08.2020р. за маршрутом м. Текірдаг /Туреччина/ - м. Дніпро/Україна/, а/м Mercedes-Benz складають: від м. Текірдаг (Туреччина) – м. Порубне (України) - 30 700 грн., завантажувальні роботи у м.Текірдаг (Туреччина) складають 1800 грн., від м. Порубне (Україна) - м. Дніпро (Україна) 17 357 грн. Загальна сума складає 49 857, 00 грн. Страхування вантажу не проводилось.

Калькуляція транспортних витрат надається, якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу, у даному випадку перевезення здійснюється без використання власного транспортного засобу.

Згідно із п. 11, 12 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

З аналізу наведених норм, суд зазначає, що законодавством не встановлено вичерпний перелік документів, якими можуть бути підтверджені транспортні витрати, відтак, довідка про транспортування є належним доказом понесених позивачем витрат на транспортування.

Крім того, позивач зазначає, що вказана довідка у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" детально відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Стосовно твердження митниці про ненадання до митного оформлення документів щодо вартості навантаження на транспортний засіб, то вказані витрати були включені експедитором до загального обсягу наданих послуг.

А саме довідка про транспортування містить складову: завантажувальні роботи у м.Текірдаг (Туреччина) складають 1800 грн.

Таким чином, позивачем в повному обсязі підтверджені витрати на транспортування, в тому числі і витрати на навантажування товару на транспортний засіб.

Наведене відповідає правовій позиції щодо правомірності включення суми втрат по навантаженню товару до складових транспортування товару, яку викладено Верховним Судом в постанові від 06.02.2020 року у справі № 826/24776/15.

Ще однією із невідповідностей у наданих підприємством документах стало посилання митного органу на не надання перекладів документів, що надані до митного оформлення згідно гр. 44 ЕМД.

Однак, такі твердження суд знаходить необґрунтованими, оскільки під час консультування з митницею декларантом надано пояснення та додаткові документи, а саме: доповнення №28 від 25.08.2020р. (на українській мові та зазначено виробника); інвойс №28 від 25.08.2020р. (на українській мові та зазначено виробника).

Отже, позивачем були надані всі документи, що дають змогу встановити числові значення товару на українській мові, тобто декларантом були виконані вимоги митниці в повному обсязі, проте, у зв`язку з неврахуванням поданих позивачем документів під час консультування, відповідач дійшов протиправних висновків про невиконання вимог митниці в цій частині.

Стосовно твердження Дніпровської митниці Держмитслужби про те, що «товар постачається на підставі контракту №01/03-2018 від 01.03.2018 року, у якому зазначено, що інвойс є невід`ємною частиною контракту, а пакувальний лист від 21.08.2020р. не містять підписів продавця», суд зазначає наступне.

Так, на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) пакувального листа. Пакувальний лист (англ. Packing List) - супровідний документ до вантажу, де дається перелік усіх видів, артикулів і сортів товарів, що перебувають у кожному товарному місці. Затвердженої форми пакувального листа та вимог щодо його заповнення законодавством України та міжнародним законодавством не передбачено, з огляду на що жодна інформація викладена в пакувальному листі не суперечить його суті та не може слугувати підставами для сумніву.

При цьому, оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить доводів відповідача, яким чином певні недоліки, які на його думку є в пакувальних листах, якимось чином вплинули на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару. Відсутність реквізиту в документі - ніяким чином не впливає на митну вартість товарів.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020р, року у справі № 815/2731/18.

Щодо доводів Дніпровської митниці стосовно того, що «за оцінюваною партією товару у електронному інвойсі декларантом зазначено виробника - BASAL TEKN1K TEKSTIL SANAYi VE TiCARET A.S. та торгівельну марку BASAL, а у контракті, інвойсі та паспорті якості відсутня інформація щодо виробника та ТМ», суд зазначає наступне.

Так, до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару.

Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-лист виробника, а й інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких, зокрема можна й віднести прайс-лист продавця товару, паспорт якості на фірмовому бланку, комерційний інвойс, пакувальний лист.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020р. року у справі № 815/2731/18.

Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За вказаних обставин, суд робить висновок, що наведена відповідачем підстава, жодним чином не перешкоджає митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару на підставі наданих позивачем документів.

За наведених обставин суд робить висновок, що зазначені відповідачем підстави жодним чином не перешкоджають митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару на підставі наданих позивачем документів.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Водночас, відповідачем до суду не надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Таким чином, висновок відповідача про встановлення розбіжностей у поданих позивачем документів, які не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, як на підставу для здійснення коригування заявленої позивачем митної вартості товарів, суд вважає необґрунтованим та безпідставним.

Окрім цього, під час розгляду справи відповідач не довів, що виявлені ним недоліки якимось чином вплинули на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.

До того ж, наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у первинних документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товарів та не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі №420/2315/19.

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Так, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не спростовані відповідачем.

Суд вважає за необхідне зазначити, що передбачене ч. 5 ст. 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені ч. 3 ст. 53 МК України - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак, суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.04.2019 року у справі №815/6242/17, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

У постанові від 29.01.2019 року у справі № 815/6827/17 Верховний Суд зазначив, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Суд вважає, що надані ТОВ «ПОЛІКС ГРУПП» документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною договору), а ті розбіжності, які стали підставою для прийняття спірного рішення є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи, натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом.

Окрім того, як видно з оскаржуваного рішення митниці, в ньому міститься посилання лише на раніше оформлену митну декларацію, на підставі якої проведено митне оформлення подібного товару і не проведено детальне дослідження декларації з доданими до неї документами. У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено номер митної декларації, за якою раніше здійснювалось митне оформлення товарів, дата її складання, порядковий номер та назва товару, виробник та відправник, умови поставки (які є іншими ніж у розглядуваному випадку), сума митної вартості за штуку. При цьому, відповідачем не зазначені загальна кількість партії товару у штуках (ящиках), вага одиниці товару та розрахунок митної вартості тощо.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини та наведені норми права, суд робить висновок, що надані ТОВ «ПОЛІКС ГРУПП» документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом.

За наведених обставин доводи відповідача про те, що надані позивачем у ході митного оформлення товару документи містили розбіжності, які унеможливлювали визнання митної вартості товару за основним методом (за ціною договору) є безпідставними.

Суд також зауважує, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації, що містяться у внутрішніх базах даних митного органу, оскільки у ній відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить усіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.

Наведене свідчить про недотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень під час судового розгляду справи не доведено правомірності дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому, відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару та не надано доказів правомірності дій при прийнятті рішення про коригування митної вартості.

Підсумовуючи вищевикладене, оскаржене рішення контролюючого органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що експортується на територію України та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, у зв`язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІКС ГРУПП» (49081, м. Дніпро, вул. Артільна, 9, ЄДРПОУ 38598041) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110160/2020/800043/1 від 02.09.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІКС ГРУПП» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 9602,44 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 5 січня 2021 року .

Суддя С.І. Озерянська