Рішення № 94658507, 04.02.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року ЛуцькСправа № 140/17207/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РІО ТРЕЙД ГРУП» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РІО ТРЕЙД ГРУП» (далі – ТзОВ «РІО ТРЕЙД ГРУП») звернулося з адміністративним позовом до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16.06.2020 №UA204000/2020/000117/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «РІО ТРЕЙД ГРУП» 15.06.2020 з метою декларування товарів частини та пристрої транспортних засобів, нові, виготовлені з металу: паливний бак до автомобіля марки Daewoo Lanos арт. 96558341 - 164 шт.; арматура кріплення та фурнітура з недорогоцінних металів для транспортних засобів - арт. 96277112 рамка передньої панелі (кронштейн) радіатора 30 шт.; частини до кузовів легкових транспортних засобів, нові, виготовлені з металу - поріг правий до автомобіля марки Daewoo Lanos арт. 96248539 200 шт., поріг лівий до автомобіля марки Daewoo Lanos арт. 96248538 200 шт., загальна вартість товару 29335,20 PLN, на Поліську митницю Держмитслужби подано митну декларацію (МД) №UA204120/2020/044621. Крім того, декларантом були заявлені та надані до митного оформлення в паперовому вигляді документи, на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України. Проте відповідачем було безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 16.06.2020 №UA204000/2020/000117/2.

Позивач вважає зазначене рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки декларантом надано всі необхідні документи, що дають можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом), не містять розбіжностей та підтвердженні визначеними частиною другою статті 53 МК України документами для підтвердження числових значень складових митної вартості.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД, встановлено наступне: форма комерційного рахунку від 12.06.2020 №FE/6/06/2020/HRU передбачає наявність імені, прізвища, підпису особи покупця. Однак, зазначена Графа не містить жодних відомостей, що свідчить про не погодження комерційного рахунку від 12.06.2020 №FE/6/06/2020/HRU покупцем.

Вказав, що зовнішньоекономічний договір від 08.10.2019 №08/10/2019 укладено в особі Adam Okupny, однак візування комерційного рахунку від 12.06.2020 №FE/6/06/2020/HRU та специфікації від 12.06.2020 №8 здійснено іншою особою.

Заявлені торгівельні марки та виробники імпортованих товарів не підтверджені документально. Митниця володіла інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих за призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів: товар №1 – МД від 10.04.2020 №UA401160/2020/10578 – 6,18 дол.США/кг; товар №2 – МД від 24.04.2020 №UA209140/2020/34858 – 4,72 дол.США/кг; товар №3 – МД від 03.06.2020 №UА401160/2020/14553 – 4,56 дол.США/кг.

Представник відповідача вказав, що з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого транспортного засобу декларанту позивача направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до приписів частини третьої статті 53 Митного кодексу України, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованих товарів на заявлених комерційних умовах поставки; документи, що містять відомості про торгівельну марку та виробника імпортованих товарів.

На письмову вимогу митниці 16.06.2020 декларантом надіслано лист від 16.06.2020 №16/06 із додатковими документами та з проханням прийняти рішення без врахування термінів передбачених частиною третьою статті 53 МК України: 1) Наданий на вимогу митниці рахунок від 10.06.2020 №FV/77/06/2020 не може бути прийнятий до уваги, тому що форма даного рахунку передбачає наявність імені, прізвища, підпису особи продавця. Однак, зазначена графа не містить жодних відомостей, що свідчить про не погодження комерційного рахунку від 10.06.2020 №FV/77/06/2020 продавцем. 2) Наданий на вимогу митниці витяг з відкритої мережі Інтернет (www.olx.pl), не може бути прийнятий до уваги, тому що дане оголошення створене 16.06.2020 (після виставлення рахунку та подання митної декларації). 3) Здійснено зовнішній аналіз цінової інформації, наявної в мережі Інтернет. Вартість ідентичних товарів значно перевищує заявлену митну вартість. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно розміру фактично сплачених коштів за імпортованих товарів.

Використовуючи своє право, передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України, митна вартість імпортованого товару не визнана митницею за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових його митної вартості (відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті).

Зазначив, що за результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість товару скориговано із застосуванням шостого резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України.

Представник відповідача зазначив, що у зв`язку із відмовою декларанта в наданні додатково витребуваних документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 16.06.2020 №UA204000/2020/000117/2.

Для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано вартості із альтернативних товарів за схожими фізичними характеристиками та призначенням, відповідно до інформації, що наявна в митниці, згідно рівнів митної вартості ЄАІС Держмитслужби.

Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД від 16.06.2020 №UA204120/2020/045217, з врахуванням частини сьомої статті 55 МК України. Сума додатково нарахованих митних платежів становить 34 820,43 грн. (за курсом НБУ на день випуску товару у вільний обіг). З врахуванням наведеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «РІО ТРЕЙД ГРУП» відповідно до рахунку-фактури від 12.06.2020 №FE/6/06/2020/HRU придбало у ТзОВ «SPEKTRUM» паливний бак Daewoo Lanos арт. 96558341 ТМ Ri.Spekt – 164 шт., правий поріг Daewoo Lanos арт. 96248539 ТМ Ri.Spekt – 200 шт., лівий поріг Daewoo Lanos арт. 96248538 ТМ Ri.Spekt – 200 шт., верхня балка Lanos арт. 96277112 ТМ Ri.Spekt – 30 шт. (а.с.18-20).

З метою митного оформлення вказаного товару 15.06.2020 декларантом в інтересах позивача було подано митну декларацію №UA204120.2020.044621, у якій вартість була визначена за основним методом – за ціною договору (контракту), оплата за товар була здійсненна після завершення митного оформлення, що передбачено пунктом 3.1 контракту №08/10/2019 від 08.10.2019.

До митної декларації декларантом додано: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №FE/6/06/2020/HRU від 12.06.2020 (а.с.18-20), згідно якого була визначена ціна продавцем – ТзОВ «SPEKTRUM» на товар який був придбаний ТзОВ «РІО ТРЕЙД ГРУП», та ввозився на територію України – 29 335,20 PLN; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 13.06.2020 (а.с.21-23); сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movemant certificate EUR.1) №PL/MF/AN 0065523 (а.с.24-27); рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №129-5 від 15.06.2020 (а.с.25); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу №08/10/2019 від 08.10.2019 (а.с.29-32), на підставі якого позивач придбав у польської компанії SPEKTRUM SPOLKA Z ORANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA товар, в тому числі, який був придбаний ТзОВ «РІО ТРЕЙД ГРУП», та ввозився на територію України згідно поданої митної декларації; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 26.03.2020 (а.с.32); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №8 від 12.06.2020, що безпосередньо стосується вартості товару який був придбаний ТзОВ «РІО ТРЕЙД ГРУП» та ввозився на територію України згідно поданої митної декларації (а.с.38-39); договір про надання послуг митного брокера (договір доручення) №027 від 10.03.2020 (а.с.40); договір (контракт) про перевезення (договір транспортно-експедиційного обслуговування вантажів) №1-04/2019 ТЕ від 01.04.2019 (а.с.42-47); договір (контракт) про перевезення (договір перевезення вантажу) №26/03/2020 від 26.03.2020 (а.с.48); інші некласифіковані документи (договір-заявка з організації транспортних послуг на перевезення вантажів у міжнародному сполученні) №11/06/20 від 11.06.2020 (а.с.49); копія митної декларації країни відправлення №20PL301010E0473396 від 13.06.2020 (а.с.50-51), де ціна товару який імпортувався відповідає ціні товару зазначеній у поданій митній декларації.

З метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару декларанту позивача 15.06.2020 направлено електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались.

У відповідь на вказане повідомлення позивачем було додатково надано рахунок від 10.06.2020 №FV/77/06/2020 (де контрагент продає іншим партнерам аналогічний товар), витяги з відкритої мережі Інтернет, з інформацією про аналогічний товар, та лист вих. №16/06 від 16.06.2020 (а.с.58-64).

16.06.2020 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2020/000117/2 (а.с.15).

Підставою для прийняття рішення, як зазначено в останньому, є те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за заявленим декларантом рівнем, оскільки:

1. Декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

2. Подані до митного оформлення документи містять неточності та розбіжності:

- форма комерційного рахунку від 12.06.2020 №FE/6/06/2020/HRU передбачає наявність імені, прізвища, підпису особи покупця. Однак, зазначена графа не містить жодних відомостей, що свідчить про не погодження комерційного рахунку від 12.06.2020 №FE/6/06/2020/HRU покупцем;

- зовнішньоекономічний договір від 08.10.2019 №08/10/2019 укладено в особі Adam Okupny, однак візування комерційного рахунку від 12.06.2020 №FE/6/06/2020/HRU та специфікації від 12.06.2020 №8 здійснено іншою особою;

- заявлені торгівельні марки та виробники імпортованих товарів не підтверджені документально;

- наданий на вимогу митниці рахунок від 10.06.2020 №FV/77/06/2020 не може бути прийнятий до уваги, тому що форма даного рахунку передбачає наявність імені, прізвища, підпису особи продавця. Однак, зазначена графа не містить жодних відомостей, що свідчить про не погодження комерційного рахунку від 10.06.2020 №FV/77/06/2020 продавцем;

- наданий на вимогу митниці витяг з відкритої мережі інтернет (www.olx.pl), не може бути прийнятий до уваги, тому що дане оголошення створене 16.06.2020 (після виставлення рахунку та подання митної декларації);

- здійснено зовнішній аналіз цінової інформації, наявної в мережі Інтернет. Вартість ідентичних товарів значно перевищує заявлену митну вартість. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно розміру фактично сплачених коштів за імпортованих товарів.

ІІ. Митниця володіє ціновою інформацією стосовно вартості аналогічних товарів:

товар №1 - митна декларація від 10.04.2020 №UA401160/2020/10578 - 6,18 дол.США/кг; товар №2 - митна декларація від 24.04.2020 №UA209140/2020/34858 - 4,72 дол.США/кг;

товар №3 - митна декларація від 04.06.2020 №UA209140/2020/47998 - 4,56 дол.США/кг;

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею, за умови надання додаткових документів: висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованих товарів на заявлених комерційних умовах поставки; документів, що містять відомості про торговельну марку та виробника імпортованих товарів.

У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

ІV За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичиик, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товаріа скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митна вартість товарів визначена з урахуванням положень Наказу ДФСУ від 11.09.2015 №689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».

Митну вартість товарів визначене на підставі відомостей про вартість аналогічних товарів, митна вартість яких визнана іншими митницями:

товар №1 - митна декларація від 10.04.2020 №UA401160/2020/10578 - 6,18 дол.США/кг;

товар №2 - митна декларація від 24.04.2020 №UA209140/2020/34858 - 4,72 дол.США/кг; товар №3 - митна декларація від 04.06.2020 №UA209140/2020/47998 - 4,56 дол.США/кг.

Числове значення митної вартості товарів з урахуванням їх кількості становить:

товар №1 – 197 736,33 грн. (6,18 дол.США/кг*1197 кг*26,7303 грн./1дол.США), у валюті контракту становить 29095,56 польських злотих;

товар №2- 7953,57 грн (4,72 дол.США/кг* 63 кг*26,7303 грн./1дол.США), у валюті контракту становить 1170,31 польських злотих;

товар №3 – 141 392,59 грн. (4,46 дол.США/кг*1160 кг*26,7303 грн./1 дол.США), у валюті контракту становить 20804,96 польських злотих.

Вважаючи вказане рішення митного органу протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

За правилами частини першої статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша).

Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин другої, третьої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - паливний бак Daewoo Lanos арт. 96558341 ТМ Ri.Spekt – 164 шт., правий поріг Daewoo Lanos арт. 96248539 ТМ Ri.Spekt – 200 шт., лівий поріг Daewoo Lanos арт. 96248538 ТМ Ri.Spekt – 200 шт., верхня балка Lanos арт. 96277112 ТМ Ri.Spekt – 30 шт. та ненадання відповідачу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Так, до митної декларації декларантом додано, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №FE/6/06/2020/HRU від 12.06.2020, згідно якого була визначена ціна продавцем – ТзОВ «SPEKTRUM» на товар який був придбаний ТзОВ «РІО ТРЕЙД ГРУП», та ввозився на територію України – 29 335,20 PLN; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 13.06.2020; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movemant certificate EUR.1) №PL/MF/AN 0065523; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №129-5 від 15.06.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу №08/10/2019 від 08.10.2019, на підставі якого позивач придбав у польської компанії SPEKTRUM SPOLKA Z ORANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA товар, в тому числі, який був придбаний ТзОВ «РІО ТРЕЙД ГРУП» та ввозився на територію України згідно поданої митної декларації; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 26.03.2020; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №8 від 12.06.2020, що безпосередньо стосується вартості товару який був придбаний ТзОВ «РІО ТРЕЙД ГРУП», та ввозився на територію України згідно поданої митної декларації; договір про надання послуг митного брокера (договір доручення) №027 від 10.03.2020; договір (контракт) про перевезення (договір транспортно-експедиційного обслуговування вантажів) №1-04/2019 ТЕ від 01.04.2019; договір (контракт) про перевезення (договір перевезення вантажу) №26/03/2020 від 26.03.2020; інші некласифіковані документи (договір-заявка з організації транспортних послуг на перевезення вантажів у міжнародному сполученні) №11/06/20 від 11.06.2020; копія митної декларації країни відправлення №20PL301010E0473396 від 13.06.2020, де ціна товару який імпортувався відповідає ціні товару зазначеній у поданій митній декларації.

Крім того, додатково на вимогу митниці декларантом надано відповідачу рахунок від 10.06.2020 №FV/77/06/2020 (де контрагент продає іншим партнерам аналогічний товар), витяги з відкритої мережі Інтернет, з інформацією про аналогічний товар, та лист вих. №16/06 від 16.06.2020.

Позивач також надав суду переклад товаросупровідних документів, з яких вбачається, що вартість придбаного та задекларованого товару становить 29 335,20 PLN.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

15.09.2011 Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (у зміненій редакції) (Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» від 15.02.2011 №3018-VI).

Відповідно до Стандартного правила 6.4 Додатка II до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Загальний додаток) «Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, у тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки». Із цього правила, зокрема, випливає, що «для цільового добору конкретних операцій вибірка товарів, транспортних засобів чи документів з метою перевірки повинна ґрунтуватися на профілях ризику. Така заснована на вибірковості процедура допускає також випадковий добір на основі статистичної вибірки чи ініціативи співробітника митниці, заснованої на його досвіді чи інтуїції» (пункт 7.1 Рекомендацій до Загального додатка до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (у зміненій редакції)). Тобто наведене Стандартне правило передбачає, що поглибленій перевірці підлягають документи, стосовно яких спрацювала система управління ризиками, або документи, відібрані співробітниками митниці.

Частиною першою статті 320 МК України передбачено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Згідно з частиною другою статті 361 цього ж Кодексу органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Згідно з пунктом 3.5 Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 27.05.2005 №435, одним із критеріїв ризику закріплено факт того, що «заявлена митна вартість товарів значно відрізняється від ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів при їх увезенні на митну територію Україну».

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками (пункт 7.1 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №597).

При декларуванні товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, у процесі оформлення МД використовується Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, та відомчі класифікатори інформації з питань державної митної справи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011, якими, зокрема, передбачені різні форми перевірки документів та матеріалів: контроль правильності визначення митної вартості товарів (код митної формальності - 105-2); витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (код митної формальності - 106-2).

Отже, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що поглиблена перевірка документів, доданих до митної декларації, на предмет їх достовірності та правильності визначення митної вартості товару здійснюється виключно при спрацюванні системи управління ризиками або у випадках, які визначаються співробітниками митниці на основі власного досвіду чи інтуїції.

Згаданий Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками, передбачає, що одним із наслідків спрацювання системи управління ризиками може бути проведення такої формальності, як «витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» (код митної формальності - 106-2). Проте, митний контроль та митне оформлення як складові митної процедури є частиною адміністративних процедур із провадження справи декларанта щодо пропуску його товарів через митний кордон України. Факт відхилення рівня задекларованої митної вартості від рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не стосується обставин справи; він стосується фактів, які були зафіксовані під час провадження справ щодо інших товарів. Факт відхилення рівня митної вартості є лише приводом для вчинення певних адміністративних процедур, проте сам собою не є доказом у справі, у якій провадяться адміністративні (митні) процедури.

Таким чином, правові акти суб`єкта владних повноважень, в тому числі процедурне рішення митного органу про витребування додаткових документів, може бути ухвалене ґрунтуючись лише на доказах у справі, а такими доказами передусім є документи, додані до митної декларації.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів, і лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 №689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 МК України здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МК України та частиною першою статті 55 цього Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто, при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина четверта статті 53 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадках: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Такі сумніви щодо митної вартості товару можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Як вказано у пункті 2 частини четвертої статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Вказана норма законодавства спрямована на те, щоб декларант був обізнаний з недоліками, які виявлені митним органом, та які в свою чергу перешкоджають митному органу підтвердити задекларовану митну вартість товарів, з метою надання декларанту реальної можливості їх усунути шляхом подання додаткових документів.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, митниця вказала, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, у відповідності до частини другої статті 53 МК України, містять окремі неточності та розбіжності. При цьому, митниця володіла інформацією щодо рівня митної вартості товару, подібного із імпортованим за призначенням, виробником, країною виробництва, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, у відповідності до чого митну вартість визначено з врахуванням МД від 10.04.2020 №UA401160/2020/10578 на рівні 6,18 дол.США/кг - товар №1; МД від 24.04.2020 №UA209140/2020/34858 на рівні 4,72 дол.США/кг - товар №2; МД від 04.06.2020 №UA209140/2020/47998 на рівні 4,56 дол.США/кг - товар №3.

Внаслідок цього здійснено випуск імпортованих товарів у вільний обіг за МД від 16.06.2020 №UA204120/2020/045217, з врахуванням частини сьомої статі 55 МК України.

В подальшому позивачем 12.08.2020 була подана заява №12/08 в порядку пункту 5 статті 55 МК України та долучено додатково наступні документи, для підтвердження заявленої митної вартості товарів: лист від 17.07.2020 №б/н від польської компанії SPEKTRUM SPOLKA Z ORANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, в якому контрагент підтверджує той факт, що товар який постачався згідно рахунку №FE/6/06/2020/HRU від 12.06.2020 після випуску товару в обіг є повністю оплачений, рахунок погоджувався в усній формі, що не суперечить контракту №08/10/2019 від 08.10.2019. Вказаний рахунок підписаний уповноваженим представником польської компанії; документи, що стосуються використання торгової марки, а саме свідоцтво на знак для товарів (торгову марку) № НОМЕР_1 від 11.02.2020 та контракт №01/06 від 01.06.2020

Однак, на електронну адресу позивача прийшла відповідь від 18.08.2020 №7.13-1/15/10-15/6339, згідно якої Поліська митниця Держмитслужби не вбачає достатніх підстав для перегляду або скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Сума додатково нарахованих митних платежів становить 34 910,21 грн. (за курсом НБУ на день випуску товару у вільний обіг).

Проте суд із такими мотивами оскаржуваного рішення не погоджується, враховуючи таке.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 53 МК України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною 2 даної статті.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №808/9123/15, від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Щодо витребування у позивача додаткових документів суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «РІО ТРЕЙД ГРУП» придбало імпортований товар у експортної компанії SPEKTRUM SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA у відповідності до контракту №08/10/2019 від 08.10.2019 та згідно рахунку-фактури №FE/6/06/2020/HRU від 12.06.2020 була визначена ціна продавцем - польською компанією SPEKTRUM SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA на товар який був придбаний ТзОВ «РІО ТРЕЙД ГРУП» та ввозився на територію України – 29 335,20 PLN. Відповідно до даного контракту оплата товару здійснюється у польських злотих, у формі банківського переказу на рахунок продавця упродовж 30 днів від дати відвантаження товару.

У рахунку-фактурі №FE/6/06/2020/HRU від 12.06.2020 визначено умову поставки – FCA Хрубєшув, при цьому інших умов оплати за товар, відмінних від контракту, не визначено.

Також позивачем надано митному органу лист від 17.07.2020 від польської компанії SPEKTRUM SPOLKA Z ORANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, в якому контрагент підтверджує той факт, що товар який постачався згідно рахунку №FE/6/06/2020/HRU від 12.06.2020 після випуску товару в обіг є повністю оплачений, рахунок погоджувався в усній формі, що не суперечить контракту №08/10/2019 від 08.10.2019. Вказаний рахунок підписаний уповноваженим представником польської компанії.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що надання документів щодо оплати за імпортований товар не є обов`язковим, оскільки даний факт повністю стверджується умовами контракту №08/10/2019 від 08.10.2019 та не суперечить йому.

На думку суду, неподання декларантом бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованих товарів на заявлених комерційних умовах поставки, з об`єктивних причин у зв`язку з їх відсутністю, не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Щодо ненадання позивачем висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару. З цього приводу суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Щодо ненадання позивачем документів, що містять відомості про торговельну марку та виробника імпортованих товарів.

Судом встановлено, що позивачем було подано документи, що стосуються використання торгової марки, а саме свідоцтво на знак для товарів (торгову марку) № НОМЕР_1 від 11.02.2020 та контракт №01/06 від 01.06.2020.

На думку суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначених товарів за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Частиною другою статті 64 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відтак, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

10.04.2008 Законом України №250-VІ ратифіковано протокол про вступ України до Світової організації торгівлі та про приєднання України до угоди про Світову організацію торгівлі.

Визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу має відповідати принципам та положенням статті VII ГАТТ «Оцінка товару для митних цілей» та Угоди про застосування статті VII ГАТТ.

Відповідно до статті VІІ п. 2 (а) Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних цінах.

Пунктом 2 (b) даної статті Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року передбачено, що під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений (пункт 2 (с)).

Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів (a) і (b) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на подібний (аналогічний) товар.

Отже, за правилами ГАТТ для цілей митного оформлення товару за резервним методом під митною вартістю товару розуміється ціна такого товару, за яку він продається чи пропонується до продажу в імпортуючій країні.

Частиною шостою статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частина перша статті 55 МК України передбачає, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

В той же час, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб, матеріали справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Наявність лише посилання на митні декларації від 10.04.2020 №UA401160/2020/10578, від 24.04.2020 №UA209140/2020/34858, від 04.06.2020 №UA209140/2020/47998, вказана в яких митна вартість була взята за основу для визначення спірної митної вартості без наведення пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не може бути обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.

Суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Контролюючий орган не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним щодо товарів №1 у розмірі – 29 095,56 PLN, №2 у розмірі – 1 170,31 PLN, №3 у розмірі – 20 804,96 PLN. Крім того, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. У свою чергу, декларант надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо непідтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не суб`єкта владних повноважень. Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 16.06.2020 №UA204000/2020/000117/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2 102,00 грн., що був сплачений платіжним дорученням №467 від 14.12.2020.

Щодо заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн., то суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

Так, з матеріалів справи слідує, що 22.06.2020 між ТзОВ «РІО ТРЕЙД ГРУП» та Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «Вітчинюк, Гламазда та партнери» був укладений договір про надання правової допомоги №22/06/2020. Вказаним договором передбачено, що вартість юридичних послуг, передбачених цим договором, становить 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп., що визначається шляхом попередньої оцінки складності справи, ціни позову, обсягу необхідних юридичних послуг та часу затраченого адвокатом на їх надання. Вартість однієї години роботи адвоката становить – 300 (триста) грн. 00 коп. Розрахунок за надання юридичних послуг згідно даного договору проводиться наступним чином: 100 відсотків вартості зазначених послуг сплачується Клієнтом протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання договору.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг №1 за договором про надання правової допомоги № 22/06/2020 від 22.06.2020 слідує, що Адвокатське об`єднання на виконання договору надало, а Клієнт прийняв наступні юридичні послуги: підготовка (написання) адміністративного позову у Волинський окружний адміністративний суд про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості - затрачено часу - 8 годин.

У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «атрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18.

Крім того, як встановлено частинами другою, третьою статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд дійшов висновку, що розмір витрат за надання правової допомоги у даній справі є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданих послуг) та оскільки позивачем документально доведено факт понесення витрат на професійну правову (правничу) допомогу в загальному розмірі 3 000,00 грн., тому клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 3 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимог представника позивача про стягнення витрат на переклад документів у розмірі 4 325,00 грн. відповідно до рахунку фактури №27/11/2020 від 27.11.2020 та платіжного доручення №447 від 02.12.2020 (а.с.83-84) суд зазначає, що відповідно до статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Таким чином, витрати позивача, понесені на переклад документів, які подані разом з позовною заявою, не пов`язані з розглядом справи, оскільки такі витрати пов`язані з митним оформленням товару.

Враховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати в загальній сумі 5 102,00 грн., що складаються із суми судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, а решту витрат повинен понести позивач.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 16 червня 2020 року №UA204000/2020/000117/2.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РІО ТРЕЙД ГРУП» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кафедральна, будинок 16, код ЄДРПОУ 37425269) за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 104, код ЄДРПОУ 43350097) судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок та 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук