Ухвала суду № 94657823, 08.12.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 947/16990/20

Провадження по справі № 1-кп/522/2127/20

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

08 грудня 2020 року м.Одеси

Суддя Приморського районного суду м.Одеси Іванов В.В.,

при секретарі Торчинській О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019160000001141 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, з середньою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 08.02.2016 року Королсвським районним судом м. Житомир за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнився 09.10.2017 відповідно до ч. З ЗУ «Про амністію» від 2016 року;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Соловйова В.В.,

захисника – Пугач М.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2020 року в провадження судді Приморського районного суду м. Одеси Іванова В.В. надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №120201615000001594 від 13.10.2020 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України, після отримання обвинувального акту не пізніше п`яти днів з дня його надходження, суддя призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Згідно ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого , захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки є ризики, передбачені у п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається те, обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інші злочини.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, оскільки ризики, вказані в клопотанні прокурора, не доведені.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.

Суд вважає, що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 , так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого, а саме, що обвинувачений раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, станом на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності, не працевлаштований, не одружений, ніде не навчається, що свідчить про відсутність в останньої міцних соціальних зв`язків, дає достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є запобігання спробам переховуватись від суду, вчинити інші злочини.

Застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).

Здіно ЗУ «Про Державний Бюджет 2020 року» 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить – 2102 гривень, а тому саме з цього розрахунку буде визначена сума застави.

Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, яке карається позбавленням волі на строк до 5 років, раніше судимий за вчинення умисного корисливого злочину, не працевлаштований, не одружений, що свідчить про відсутність в останньої міцних соціальних зв`язків, вважаю за доцільне визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, у максимальному розмірі інкримінованої обвинуваченій статті, тобто - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, з урахуванням його майнового стану, беручи до уваги, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не одружений, раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних умисних корисливих злочинів, станом на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочину, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв`язків та ризик вчинення підозрюваним нових злочинів, а тому є ризики того, що підозрюваний зможе переховуватися від органу досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на те, що у кримінальному провадженні проводяться першочергові слідчо-оперативні заходи, вважаю, що застава у розмірі який відповідає сумі завданих вчиненим злочином збитків, тобто 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених КПК України

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 314-316, 291, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 05.02.2021 року включно.

Визначити відносно ОСОБА_1 розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого: провадження по справі 1-кп/522/2309/20.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинувачену обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до суду в розумні строки;

2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії запобіжного заходу становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 08.12.2020 року.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом 7 днів з дня проголошення.

Головуючий суддя: В.В. Іванов