Рішення № 94656682, 27.01.2021, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

27 січня 2021 року Справа № 926/2487/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “А ПЛЮС ТРЕЙД”

до Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства

про стягнення боргу за поставлений товар в сумі 135113,35 грн

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Марущак Л.В.

Представники:

від позивача – Яковлєва М.І.

від відповідача – не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “А ПЛЮС ТРЕЙД” звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства про стягнення боргу за поставлений товар в сумі 135113,35 грн, з яких: 121683,63 грн – сума основного боргу, 10743,77 грн – сума пені, 2685,94 грн – 3 % річних.

В обґрунтування позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю “А ПЛЮС ТРЕЙД” посилається на те, що між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 94/20, згідно умов якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача товар: труби стальні (в асортименті) Код за ДК 021:2015 44163000-1 “Труби”, на суму 550000,00 грн, а відповідач зобов`язався прийняти цей товар та оплатити його, однак, відповідач своїх зобов`язань за договором належним чином не виконав.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 29 жовтня 2020 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження, яке призначив на 16 листопада 2020 року.

16 листопада 2020 року відкладено підготовче засідання на 14 грудня 2020 року у зв`язку з неявкою відповідача та з технічних причини, а саме, часткове знеструмлення приміщення господарського суду Дніпропетровської області, що унеможливило проведення судового засідання та не дозволило приєднатися до мережі Інтернет, що підтверджується актом господарського суду Дніпропетровської області 42/20 від 16 листопада 2020 року.

14 грудня 2020 року ухвалою суду продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та оскільки судом не отримано надіслану позивачем заяву про зменшення позовних вимог, відкладено підготовче засідання на 28 грудня 2020 року.

14 грудня 2020 року представник позивача в системі “Електронний суд” звернулась до Господарського суду Чернівецької області з заявою про зменшення розміру позовних вимог в якій зазначає, що після відкриття провадження у даній справі відповідач погасив заборгованість за договором купівлі-продажу № 94/20 від 28.04.2020 року в сумі 121683,63 грн.

Відтак, позивач просить стягнути з Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “А ПЛЮС ТРЕЙД” пеню в розмірі 11837,09 грн, три проценти річних в розмірі 2959,27 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.

17 грудня 2020 року представник позивача в системі “Електронний суд” звернулась до Господарського суду Чернівецької області з заявою в якій повідомила суд, про те, що в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу з необхідними доказами буде подана до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

17 грудня 2020 року представник позивача в системі “Електронний суд” звернулась до Господарського суду Чернівецької області з заявою про долучення доказів, а саме листа №1612/1 від 16 грудня 2020 року.

28 грудня 2020 року в судовому засіданні представник позивача підтримала заяву про зменшення позовних вимог, заяву про долучення доказів та заяву про розподіл судових витрат.

Ухвалою суду від 28 грудня 2020 року заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та заяву позивача про долучення доказів від 17 грудня 2020 року задоволено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27 січня 2021 року.

У судовому засіданні 27 січня 2021 року представник позивача просила суд стягнути з відповідача 11837,09 грн пені, три проценти річних в сумі 2959,27 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн.

Відповідач в судові засідання не з`явився, відзив на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду спору.

Відповідно до частин 1-4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відтак, суд дійшов висновку про розгляд справи по суті в судовому засіданні 27 січня 2021 року без участі представника відповідача та за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

27 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “А ПЛЮС ТРЕЙД”, як продавцем, та Чернівецьким міськім комунальним підрядним шляхово-експлуатаційним підприємством, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу № 94/20, згідно умов якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача товар: труби стальні (в асортименті) Код за ДК 021:2015 44163000-1 “Труби”, на суму 550000,00 грн, а відповідач зобов`язався прийняти цей товар та оплатити його.

Відповідно до п. 4.1. договору купівлі-продажу № 94/20, товар, що відпускається за цим Договором, доставляється Продавцем за його рахунок на територію Замовника: м. Чернівці, вул. Кошового Олега, 14 А.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 94/20, позивач 13 квітня 2020 року поставив відповідачу товар на суму 456683,63 грн, що підтверджується видатковою накладною № 2, товарно-транспортною накладною № 2 від 13 квітня 2020 року та Податковою накладною № 1 від 13 квітня 2020 року.

Відповідно до п. 3.3. договору купівлі-продажу № 94/20, розрахунки за поставлений Товар здійснюються в національній валюті України. Покупець здійснює оплату Товару Продавцю на підставі видаткової накладної (або інших супровідних документів) на протязі 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання Товару.

Проте, відповідач у порушення умов укладеного договору, станом на 21 жовтня 2020 року лише частково розрахувався за поставлений товар на суму 335000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 4459 від 29 травня 2020 року на суму 50000,00 грн, № 4551 від 03 липня 2020 року на суму 50000,00 грн, № 4595 від 09 липня 2020 року на суму 25000,00 грн, № 4641 від 27 липня 2020 року на суму 50000,00 грн, № 4775 від 20 серпня 2020 року на суму 100000,00 грн, № 4915 від 10 вересня 2020 року на суму 50000,00 грн, № 5001 від 24 вересня 2020 року на суму 10000,00 грн.

Оскільки відповідачем було порушено умови договору купівлі-продажу № 94/20 від 27 березня 2020 року в частині оплати товару, 15 червня 2020 року та 14 липня 2020 року позивачем надіслано відповідачу вимоги про оплату отриманого товару (вих. № 14/07/20-4; 15/06/20-4), які залишені відповідачем без відповіді.

При цьому, під час розгляду справи судом, відповідачем в рахунок погашення суми основного боргу по договору купівлі-продажу № 94/20 від 27 березня 2020 року сплачено на користь позивача 121683,33 грн, а саме 17 листопада 2020 року 25000,00 грн (платіжне доручення № 5255), 24 листопада 2020 року 50000,00 грн (платіжне доручення № 5289), 25 листопада 2020 року 46683,33 грн (платіжне доручення № 5302) .

Станом на 16 грудня 2020 року сума основного боргу за поставлений товар по договору купівлі-продажу № 94/20 від 27 березня 2020 року, відсутня (лист ТОВ “А ПЛЮС ТРЕЙД” вих. № 1612 від 16.12.2020 р.).

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), стаття 610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, відповідач неналежним чином виконав свій обов`язок щодо оплати за отриманий товар, у зв`язку з чим станом на 26 жовтня 2020 року за ним рахувалась заборгованість зі сплати основного боргу у сумі 121683,63 грн.

В силу ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом частини 2 статті 217 Господарського кодексу України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які в силу частини 1 статті 230 Господарського кодексу України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Так, згідно пункту 5.5 договору купівлі-продажу № 94/20 від 27 березня 2020 року, сторони за цим договором домовилися і встановили, що: Покупець за порушення строків оплати поставленого Товару сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу і не може перевішувати 1 (один) рік.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд доходить висновку, що позивачем правомірно, в межах можливих нарахувань, заявлено до стягнення пеня в сумі 11837,09 грн (по 25 листопада 2020 року) згідно пункту 5.5. договору купівлі-продажу, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розмір заявлених позивачем 3% річних, зазначає, що останні заявлені в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 2959,27 грн (по 25 листопада 2020 року року) підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частин 1 і 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, з огляду на вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В порядку ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 123, 129, 130, 220, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “А ПЛЮС ТРЕЙД” (49080, м. Дніпро, вул. Шолохова, 29/99, код 43277447) до Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства (58029, м. Чернівці, вул. Кошового Олега, 41А, код 03357562) про стягнення пені в сумі 11837,09 грн та трьох процентів річних в сумі 2959,27 грн задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства (58029, м. Чернівці, вул. Кошового Олега, 41А, код 03357562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “А ПЛЮС ТРЕЙД” (49080, м. Дніпро, вул. Шолохова, 29/99, код 43277447) пеню в сумі 11837,09 грн, три проценти річних в сумі 2959,27 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн.

У судовому засіданні 27 січня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 05 лютого 2021 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя О.С. Тинок