Рішення № 94653933, 07.12.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/19025/17

пр. № 2-а/759/1/20

07 грудня 2020 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Шум Л.М.

за участю секретаря: Прокопенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції України в м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15), Ліквідаційної комісії ГУМВС України в м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15), Міністерства Внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10), третя особа: Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в м. Києві, Ліквідаційної комісії ГУМВС України в м. Києві, Міністерства Внутрішніх справ України, третя особа: Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації у якому, з урахуванням уточнень до позову просить визнати дії відповідачів щодо непоновлення її сім`ї в контрольному списку на поліпшення житлових умов з моменту видалення відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23.12.2015 року» неправомірними; зобов`язати відповідачів поставити (відновити) її сім`ю в контрольному списку ГУ НП України м. Києва на поліпшення житлових умов з дня виключення з нього та виділити її сім`ї 2-х кімнатну ізольовану квартиру або виділити кошти на квартиру за рахунок МВС України та встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідачів подати у встановлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона з 2007 року являється пенсіонером МВС України та отримала захворювання та 2 групу інвалідності в 2008 році під час проходження служби в ОВС. В 2012 році комісією МСЕК їй встановлено 3 групу інвалідності довічно, отриману під час проходження служби в ОВС.

Вважає, що відповідно до Закону України «Про міліцію» та Статуту ветеранів ОВС після виходу на пенсію особам з 2 групою інвалідності, отриманої під час проходження служби в ОВС, на протязі 2 років ГУ МВС України в м. Києві повинно було забезпечити її сім`ю 2- кімнатною ізольованою квартирою. Порядок забезпечення житлом: позачерговий. Та в даний час вона займає кімнату площею 12,6 кв. метрів на 1 поверсі без балкону в сімейному гуртожитку ГУ НП України у м. Києві за адресою: АДРЕСА_1 ( сімейний гуртожиток) разом з дорослим сином на протязі 15 років, мешкає по гуртожитках на протязі 35 років, прописка в м. Києві постійна, стоїть в черзі в відділі обліку та розподілу житлової площі Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації № черги серед першочерговиків - 1234, а за категорією «колишні працівники міліції» - 189 станом на 26.12.2016 року, на поліпшення житлових умов в гуртожитку № 2 ГУ МВС України в м. Києві по вул. В. Стуса, 7 станом на 01.06.2015 року її сім`я перебувала за № 6, порядок забезпечення житлом - першочерговий, категорія обліку: колишні працівники міліції.

З довідки № 68 від 23.03.2017 року від ГУ НП України в м. Києві, вбачається, що вона складом сім`ї з 2 осіб житлом за рахунок ГУ МВС (НП) України в м. Києві забезпечуюся за адресою: м. Київ, вул. В. Стуса,7, тобто є наймачем зазначеної кімнати у відомчому ГУ НП України в м. Києві сімейному гуртожитку, згідно ордера №27 від 23.11.2007 року, що виданий на підставі рішення ЖБК ГУ МВС України в м. Києві №4. Відповідно, житлом за рахунок ГУ МВС (НП) України в м. Києві не забезпечувалася.

На неодноразові звернення до відповідних органів протягом 2015-2020 років відповідачі письмово повідомляли її, що законних підстав для відновлення в контрольних списках по поліпшенню житлових умов ГУ НП України в м. Києві не має. Намагаючись поновити своє порушене право звернулась до суду, у зв`язку з чим просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 15.01.2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання ( том 1 а.с. 35).

У судовому засіданні 25.10.2018 року між сторонами було досягнуто згоди про застосування судом процедури врегулювання спору за участю судді в порядку ст.ст. 184-188 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 25.10.2018 року постановлено провести врегулювання спору за участю судді у формі спільної наради, призначеної на 08.11.2018, у зв`язку з чим зупинено провадження у справі ( том 1 а.с. 44).

Ухвалою суду від 19.11.2018 року припинено врегулювання спору за участю судді. Поновлено провадження у справі. Відповідно до ч. 4 ст. 188 КАС України передати справу для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому ст. 31 КАС України. ( том 1 а.с. 90) 29.11.2018 року до суду надійшли письмові пояснення представника Головного управління Національної поліції України в м. Києві у яких просить у задоволенні позову відмовити, з підстав необґрунтованості, оскільки з постановами Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 641 «Про утворення Національної поліції України» та від 16.09.2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено Національну поліцію України, як центральний орган, а також визначено ліквідувати територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, як юридичні особи публічного права. При цьому нормативно-правовими актами не передбачено правонаступництво ГУ МВС України в м. Києві. (том 1 а.с. 92-94)

Ухвалою суду від 26.12.2018 року суддею Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_3 прийнято до свого провадження вказаний адміністративний позов, продовжено розгляд справи на стадії підготовчого провадження, призначено підготовче засідання. ( том 1 а.с. 140)

Ухвалою суду від 15.09.2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено судовий розгляд справи по суті (том 2 а.с. 7-8)

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд позов задовольнити.

Представники Головного управління Національної поліції України в м. Києві, Ліквідаційної комісії ГУМВС України в м. Києві, Міністерства Внутрішніх справ України третя особа: Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі .

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2007 року є пенсіонером МВС України.

Згідно наданої копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 29.01.2008 року ОСОБА_1 є пенсіонером за вислугою років. (а.с. 10)

Згідно ст. 5 ЖК України державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Судом встановлено, що позивач неодноразово зверталася до відповідачів щодо поліпшення її житлових умов.

ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку в Святошинській районній в м. Києві державній адміністрації з 17.05.2003 року, що підтверджується копіями довідок, які видані ГУ МВС України в м. Києві від 18.06.2015 року та 17.10.2016 року. Крім того, зазначено, що на поліпшення житлових умов в гуртожитку Головного управління по АДРЕСА_2 станом на 01.06.2015 року перебуває за № 6 ( том 1 а.с.24, 25).

Як вбачається з довідки № 310 від 12.03.2012 року Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку Святошинській районній в м. Києві державній адміністрації з 17.05.2003 року у складі сім`ї з двох осіб: ОСОБА_1 та син ОСОБА_4 , порядок забезпечення житлом: першочерговий, категорія обліку: працівники МВС, дата встановлення категорії 17.05.2003 року, облікова справа № 35061. ( том 1 а.с. 31)

Згідно Ордеру № 27 на право заняття житлового приміщення у сімейному гуртожитку для тимчасового проживання від 23.11.2007 року пенсіонеру ОСОБА_1 надано житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, одна кімната розміром 13,0 м.кв.. Житлова площа знаходиться у відомчому будинку №ІРЗ ГУ МВС України в м. Києві . (том 1 а.с. 30)

Листом Департаменту державного майна та ресурсів Міністерства Внутрішніх справ України від 22.03.2017 року за № 25/2/4-П-103 повідомлено ОСОБА_1 , що згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 641 «Про утворення Національної поліції України» та від 16.09.2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено Національну поліцію України, як центральний орган, а також визначено ліквідувати територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, як юридичні особи публічного права. При цьому нормативно-правовими актами не передбачено правонаступництво ГУ МВС України в м. Києві, тобто унеможливлює застосування пільг у відповідності до Закону України «Про національну поліцію» (том 1 а.с. 75-76)

Листом ГУ НП України у м. Києві від 19.04.2017 року № П-622-Оп/125/05/21-2017 ОСОБА_1 повідомлено про неможливість включити її сім`ю до контрольного списку ГУ НП у м. Києві, оскільки, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року за № 730 Головне управління НП у м. Києві не є правонаступником ГУ МВС України в м. Києві, з якого була звільнена позивач. У ГУ НП у м. Києві є контрольний список, який сформовано згідно з контрольними списками, поданими підрозділами, до якого були включені працівники, які перебувають у трудових відносинах із ГУ НП у м. Києві та пенсіонери, які вийшли на пенсію з поліції, а тому ОСОБА_1 в контрольному списку ГУ НП у м. Києві не перебуває, отже надати 2-кімнатну квартиру, законних підстав немає. ( том 1 а.с. 69-70)

Листом Департаменту державного майна та ресурсів Міністерства Внутрішніх справ України від 12.05.2017 року за № 25/2/4-П-166 повідомлено ОСОБА_1 , що на квартирному обліку в Міністерстві внутрішніх справ вона не перебуває, а перебуває на обліку в Святошинській районній в м. Києві державній адміністрації по списку першочерговиків з 2003 року, де номер черговості серед першочерговиків 0 1234, а за категорією - 189. Крім того, повідомлено, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року за № 730 ГУМВС України в м. києві ліквідовано, у зв`язку з чим скасовано контрольні списки осіб, які потребують поліпшення житлових умов. (том 1 а.с. 71-72)

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Статтею 47 Конституції України закріплено право кожного на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів (ч.1 ст.9 ЖК України).

Згідно з абзацом 1 пункту 18 частини 1 статті 13 Закону України інваліди війни та прирівняні до них особи позачергово забезпечуються житлом, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.

Аналіз приведеної норми, свідчить про те, що відповідні органи, уповноважені державою на виконання функцій з розподілу житла, протягом двох років від дня взяття на квартирний облік зобов`язані надати особі, на яку поширюється дія цієї норми, таке житло.

Окрім того, суд зазначає, що ненадання житла у зв`язку із відсутністю бюджетних асигнувань, призначених для придбання пільгового житла та його виділення окремим категоріям громадян, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, рішення якого для національних судів України є джерелом права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) дійшов висновку про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.

Відповідно до п. 15 Розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Кабінетом Міністрів України 16.09.2015 року затверджено постанову №730 Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ.

Закон України Про Національну поліцію набрав чинності 07.11.2015.

Головне управління Національної поліції у м. Києві було створено як юридична особа на підставі постановами Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 641 «Про утворення Національної поліції України» та від 16.09.2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ».

Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 р. №470 затверджені Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень, яке є чинними.

Відповідно до положення пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» та неправомірно позбавив позивачів права на отримання житла.

Відповідно до пункту 29 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року (далі - Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень), які є чинними. Національна поліція створена на матеріально-технічній базі управління Міністерства внутрішніх справ України а відтак, вони повинні передати всі справи новоствореному органу - Національній поліції.

Ці правила регулюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання.

Згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 641 «Про утворення Національної поліції України» та від 16.09.2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено Національну поліцію України, як центральний орган, а також визначено ліквідувати територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, як юридичні особи публічного права.

У випадку відсутності правонаступників органу державної влади суду необхідно визначити орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Підпунктом 49 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №877 «Про затвердження Положення про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція «взаємодіє з органами державної влади з питань соціального захисту та пенсійного забезпечення поліцейських, працівників Національної поліції та членів їх сімей».

Приписами п. 9 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року №470 визначено, що підприємства, установи, організації, які не здійснюють квартирний облік, ведуть контрольні списки своїх працівників, що перебувають на обліку в виконавчому комітеті місцевої Ради даного населеного пункту.

Приписами ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У той же час згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку про те, що вимога ОСОБА_1 поновити її сім`ї в контрольному списку на поліпшення житлових умов з моменту видалення відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23.12.2015 року», задоволенню не підлягає, оскільки остання і так перебуває в даному списку.

Що стосується вимоги виділити сім`ї ОСОБА_1 2-х кімнатну ізольовану квартиру або виділити кошти на квартиру за рахунок МВС України, суд приходить до висновку про передчасність та необґрунтованість даних вимог, оскільки, суду не надано доказів наявності такої квартири та черговість на отримання вказаної квартири.

Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку про те, що Міністерством Внутрішніх справ України не правомірно не передано Головному управлінню Національної поліції України в м. Києві відомості стосовно сім`ї ОСОБА_1 , які необхідні для внесення до контрольного списку на поліпшення житлових умов відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23.12.2015 року».

Що стосується вимоги встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідачів подати у встановлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду, суд приходить до наступного висновку.

Питання встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах регламентоване статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ч.1, 2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідачі можуть ухилятися від виконання рішення суду.

Крім того, суд зауважує, що у випадку невиконання судового рішення відповідачем у добровільному порядку, його виконання може бути забезпечене у примусовому порядку органами Державної виконавчої служби України.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд дійшов висновку, що підстави зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Питання перерозподілу судових витрат не порушувалось.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції України в м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15), Ліквідаційної комісії ГУМВС України в м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15), Міністерства Внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10), третя особа: Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Міністерства Внутрішніх справ України щодо непередачі Головному управлінню Національної поліції України в м. Києві відомостей стосовно сім`ї ОСОБА_1 необхідних для внесення до контрольного списку на поліпшення житлових умов відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23.12.2015 року».

Зобов`язати Міністерство Внутрішніх справ передати Головному управлінню Національної поліції України в м. Києві відомості стосовно сім`ї ОСОБА_1 , які необхідні для внесення до контрольного списку на поліпшення житлових умов відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23.12.2015 року».

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: Шум Л.М.