Рішення № 94653249, 04.02.2021, Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/61/21

2-о/609/9/2021

04 лютого 2021 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Харлана М.В.

за участю:

секретаря судового засідання Семенюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за заявою: ОСОБА_1

заінтересована особа: Шумська міська рада

вимоги заявника: про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцями на момент відкриття спадщини

учасники справи - не з`явились,

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 19 січня 2021 року ОСОБА_1 (далі заявник) звернулась до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцями на момент відкриття спадщини. Встановлення даного факту заявнику необхідне для подальшого оформлення належного їй права на спадкове майно.

2. Позов обгрунтований тим, що батько заявника ОСОБА_2 , проживав разом із мамою заявника ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі своїм сином, а її братом ОСОБА_4 до самої смерті у будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті батька та мами, брат продовжував проживати у цьому будинку та був там зареєстрований.

Разом зі своїми батьками та своїм братом проживала без реєстрації заявниця, оскільки батьки і брат хворіли та потребували постороннього догляду.

Після смерті батьків заявник залишилась проживати у батьківському будинку без реєстрації, оскільки там лишився брат, який теж у силу хвороби не міг сам давати собі раду, потребував догляду, а тому заявник проживала і надалі з ним, турбувалась про нього.

ІНФОРМАЦІЯ_2 брат помер і заявник здійснила його поховання.

Заявник зазначає, що в січні 2020 року вона звернулась до приватного нотаріуса Шумського районного нотаріального округу з питанням оформлення спадщини після смерті батька та брата, оскільки на час відкриття спадщини вона проживала із спадкодавцями, та є їх єдиним спадкоємцем, проте отримала відмову, як вважає заявник, з якихось абсолютно надуманих та не існуючих підстав, а тому оформити спадкові права не змогла.

Інші спадкоємці, які могли б прийняти спадщину після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , окрім заявника відсутні.

Заявник зазначає, що встановлення даного факту їй необхідне для того, щоб мати можливість прийняти та оформити спадщину після її рідних: брата та батька.

Оскільки місце проживання заявника, брата та батька було зареєстровано за іншою адресою, то іншого порядку ніж судового для встановлення зазначеного факту немає.

На підставі викладеного, заявник просить заяву задоволити, встановити факт постійного місця проживання її разом із спадкодавцями: батьком – ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та братом заявника – ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 20 січня 2021 року прийнято до розгляду заяву та призначено судове засідання на 04 лютого 2021 року.

4. У судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Писаренко Н.О. не з`явились, однак представник заявника подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, із повним підтриманням заявлених вимог.

5. Представник заінтересованої особи Шумської міської ради Тернопільської області в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у відсутності представника.

6. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

7. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 10 червня 1971 року Тилявською сільською радою Шумського району Тернопільської області, заявник ОСОБА_5 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Башківці Шумського району та в графі батьки вказано – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а/з № 19.

8. Заявник ОСОБА_1 , дошлюбне прізвище якої « ОСОБА_6 », 06 жовтня 1990 року зареєструвала шлюб із гр. ОСОБА_7 у Тилявській сільській раді Шумського району Тернопільської області та їй присвоєно прізвище « ОСОБА_8 », що стверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 06 жовтня 1990 року Тилявською сільською радою Шумського району.

9. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 12 травня 1981 року Тилявською сільською радою Шумського району Тернопільської області, брат заявника ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Башківці Шумського району та в графі батьки вказано – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а/з № 6.

10. ІНФОРМАЦІЯ_7 помер батько заявника ОСОБА_2 , про що в Книзі реєстрації смертей 01 травня 2006 року зроблено відповідний актовий запис № 5, що стверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 24 травня 2019 року Шумським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

11. ІНФОРМАЦІЯ_8 померла мати заявника ОСОБА_3 , про що в Книзі реєстрації смертей 22 вересня 2006 року зроблено відповідний актовий запис № 10, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 22 вересня 2006 року Тилявською сільською радою Шумського району Тернопільської області.

12. Згідно довідки № 10 від 21.12.2020 року виданої Шумською міською радою Тернопільської області вбачається, що гр. ОСОБА_1 , 1971 р.н., яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 здійснила догляд до смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті сім`я проживала разом і вела спільне господарство.

13. Актом обстеження матеріально – побутових умов проживання жительки АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , 1971 року народження від 21 грудня 2020 року, № 7, складеного комісією в складі старости ОСОБА_9 в присутності сусідів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , підтверджено той факт, що ОСОБА_1 проживала без реєстрації разом з батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 та братом ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня смерті за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно даного акту встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 – були хворі та потребували постійного стороннього догляду. ОСОБА_1 доглядала за батьком та братом до дня смерті та здійснила поховання. На день смерті вони проживали разом і вели спільне господарство.

14. Як вбачається із листа про роз`яснення щодо порядку спадкування від 23.01.2020 р. № 16/01-16 виданого приватним нотаріусом Шумського районного нотаріального округу Хаблюк Т.В., заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавців, оскільки не подано документів, що підтверджують родинні відносини з померлими.

ІV. Оцінка Суду.

15. Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

16. Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

17. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

18. Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

19. Відповідно до положень ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

20. За змістом ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

21. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.

22. Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

23. Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Згідно із ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

24. Відповідно до абз.3 п.3 роз`яснень постанови Пленуму ВС України від 30.05.2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч.2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

25. Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

26. Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

27. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

28. Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

29. Згідно з п.п.4.10 п.4 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

30. Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

31. Метою звернення заявника до суду є встановлення факту її спільного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцями на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Слід зазначити, що в своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку, про те, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

32. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З наведеного слід дійти висновку про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

33. Відповідно до п.23 Постанови № 7 від 30 травня 2007 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

34. Також, передбачено, що відповідно до ч.1 ст.315 ЦПК України, суд вправі розглядати справи про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцями є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцями.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи обґрунтування заяви знайшли своє об`єктивне підтвердження, суд вважає, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

35. Заявником при подачі позову було сплачено 454 грн. 00 коп. судового збору.

З цих підстав,

Керуючись ст. 4,13, 247, 258-259, 263-265, 293-294, 315, 319, 354 ЦПК України, ст.ст.1216,1217,1268-1270,1296 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ), заінтересована особа: Шумська міська рада (місце знаходження: вул. Українська, 59, м. Шумськ Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396259) про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцями на момент відкриття спадщини - задоволити.

2. Встановити факт постійного місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , разом із спадкодавцями: батьком – ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та братом – ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шумський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 04 лютого 2021 року.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Зацікавлена особа: Шумська міська рада, місце знаходження: вул. Українська, 59, м. Шумськ Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396259.

Суддя: М. В. Харлан