Рішення № 94652161, 01.02.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/476/20

2/465/1108/21

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

01.02.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

при секретарі судового засідання Левицькому М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємтва "Львівтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та постачання гарячої води, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та постачання гарячої води. Позов обґрунтовує тим, що відповідачі зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1 , де позивач надає послуги з постачання централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Вказує на те, що він, позивач, звертався до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з відповідачів заборгованості за вказані послуги. 23.09.2019р. Франківським районним судом м. Львова видано судовий наказ про стягнення з відповідачів заборгованості, який в подальшому скасовано. У зв`язку з тим, що відповідачі не здійснюють оплату вказаних послуг, за період з 01.03.2016р. по 01.01.2019р. утворилась заборгованість у розмірі 14 776 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 79 коп., яку ЛМКП «Львівтеплоенерго» просить стягнути з відповідачів солідарно. Крім того, просить стягнути 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 44 коп. 3% річних, 1668 (одна тисяча шістсот шістдесят вісім) гривень 72 коп. інфляційних витрат, 2 102 (дві тисячі сто дві) гривень 00 коп. судового збору.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 21 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В чергове судове засідання представник позивача не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, хоч належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи. Заяви про слухання справи у їх відсутності та відзиву на позовну заяву суду не надали.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.281 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

У зв`язку з неявкою учасників справи в судове засідання, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи проведено судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно довідки форми №2 з місця проживання про склад сім`ї і прописку №02 від 19.12.2018р., виданої ЛКП "Сокільницьке", відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є співвласниками та зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 .

23.09.2019 року Франківським районним судом м. Львова видано судовий наказ за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» суми заборгованості в розмірі 16 932,95 грн., який ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 16.10.2019р. скасовано.

За ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Договір Приєднання про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води ЛМКП «Львівтеплоенерго» відповідно до закону України «Про житлово-комунальні послуги» та договору приєднання ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 01.07.2014р. відповідає вимогам ст. 634 ЦК України та є договором про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води і вважається укладеним між: Львівським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго», що є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води у м. Львові для населення згідно норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Споживачем (власником/співвласником/балансоутримувачем будинку, квартири, житлових приміщень у багатоквартирних будинках, спорудах, які приєднані до теплових мереж ЛМКП «Львівтеплоенерго» і, в яких послуги з централізованого постачання гарячої води надаються ЛМКП «Львівтеплоенерго», а також користувачами вищевказаних приміщень, квартир, або особами, зареєстрованими (прописаними) у таких приміщеннях, квартирах, будинках).

Вищевказаним договором встановлено факт договірних відносин з приводу надання послуг у сфері теплопостачання, а саме ЛМКП Львівтеплоенерго» надав послуги відповідачам, які такими послугами користувалися, але оплату не проводили.

Згідно пункту 3 Правил користування тепловою енергією передбачено, що споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Відповідно до частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

П.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про Житлово - комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується, що у відповідачів перед позивачем виникла заборгованість по сплаті за послуги з постачання централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, яка в добровільному порядку не погашена.

Для спростування доводів позову відповідачі не скористалися своїм правом подати відзив на позовну заяву, жодних належних і допустимих доказів, визначених законом, суду не надали.

Позивачем доведено, а відповідачами не спростовано факту надання житлово - комунальних послуг. В матеріалах справи містяться відповідні копії договору, розрахунків, які свідчать про належне виконання позивачем своїх послуг. Дані документи стосуються безпосередньо обставин справи та підтверджують факт надання відповідачам житлово-комунальних послуг, а відтак беруться судом до уваги, як належні та допустимі докази в процесі доказування, оскільки не спростовуються відповідачами.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення 3 % річних та інфляційних витрат, зважаючи на те, що в самій позовній заяві позивачем не обґрунтовано підстав для їх стягнення.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 2 Постанови пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» встановлено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)», § 23).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 81, 89, 258, 259, 263, 265, 280 - 282 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов Львівського міського комунального підприємтва "Львівтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та постачання гарячої води - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 на користь Львівського міського комунального підприємтва "Львівтеплоенерго" (м. Львів, вул. Д. Апостола 1, код ЄДРПОУ 05506460) заборгованість за послуги з постачання централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в розмірі 14 776 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 79 коп., як борг за період з 01.03.2016р. по 01.01.2019р.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 на користь Львівського міського комунального підприємтва "Львівтеплоенерго" (м. Львів, вул. Д. Апостола 1, код ЄДРПОУ 05506460) судовий збір з розгляду справи у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривень 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: Львівське міське комунальне підприємтво "Львівтеплоенерго" (м. Львів, вул. Д. Апостола 1, код ЄДРПОУ 05506460);

Відповідач 1: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач 2: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя В. Кузь