Рішення № 94652120, 28.01.2021, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/732/20

провадження №2/457/37/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого судді Грицьківа В.Т.,

з участю секретаря судового засідання Кушнір М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради, ОСББ "Будівельник 2016", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Трускавецької міської ради, ОСББ "Будівельник 2016", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності за набувальною давністю. Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 17 вересня 1997 року, відділом приватизації державного житлового фонду Трускавецького міськвиконкому, згідно розпорядження від 17.09.1997 року № 426, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної, спільної сумісної власності: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Право власності зареєстровано Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», запис у реєстровій книзі № 3506. На вказану квартиру виготовлений технічний паспорт, у якому зазначена технічна характеристика квартири, план квартири та план-схема підвалу, площа якого становить 23,4 кв.м. З 1993 року по теперішній час, позивачка користується зазначеним підвалом, а оскільки підвал був внесений у технічний паспорт квартири, то вона вважала, що він належить їй. Після приватизації квартири, позивачка сплачувала збільшену плату за обслуговування квартири за рахунок плати за обслуговування нежитлового підвального приміщення. Документи про право власності на зазначене нежитлове приміщення у позивачки відсутні, оскільки вона вважала, що їх виготовлення не є обов`язковим, оскільки це приміщення занесене у технічний паспорт на квартиру. Тому позивачка просить суд визнати за нею право власності на вказаний підвал за набувальною давністю.

Представник Трускавецької міської ради в судовому засіданні позову не визнала, додатково пояснила, що відсутні підстави визнання за позивачкою права власності на підвал. Вона до Трускавецької міської ради не зверталася з відповідною заявою про оформлення права власності на дане нежитлове приміщення, також фактична площа, якою користувалася позивачка та яка зазначена в технічному паспорті становить 6,3 кв. м, а не як просить позивачка - 27,8 кв. м., комунальні платежі позивачка сплачувала лише за квартиру.

Представник ОСББ "Будівельник 2016" в судовому засіданні позову не визнав, додатково суду пояснив, що у даному підвалі знаходяться водопровідні та каналізаційні труби з кранами перекриття, до яких повинен бути вільний доступ. У випадку, якщо позивачка винесе дані крани за межі її підвалу, то він не заперечуватиме проти задоволення позову. На баланс ОСББ "Будівельник 2016" підвальні приміщення та і сам будинок АДРЕСА_2 - не прийняті.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в судове засідання не з"явилися, однак подали суду заяви, в яких позовні вимоги підтримали, розгляд справи просять здійснювати у їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У Конституції України закріплені основні правові принципи регулювання відносин власності, головним з яких є принцип рівного визнання й захисту рівним чином усіх форм власності (статті 13, 14, 41).

Конституційні положення про право власності відображені в нормах діючого законодавства, зокрема в статті 344 ЦК України, якою встановлені правила застосування набувальної давності як одного зі способів набуття права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Частиною 4 ст. 344 ЦК України визначено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Частиною 8 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України передбачено, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, тобто з 01.01.2001 року.

Виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України обставинами, які мають значення для справи, і, які повинен довести сам позивач (ч.1 ст. 81 ЦПК України), є законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).

Як зазначено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України у своїй постанові №5 від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» суд зазначає, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Відповідно до пунктів 13, 14 вказаної Постанови Пленуму можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим, особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Застосування набувальної давності передбачає відсутність титулу (підстави) для виникнення права власності в момент захоплення (заволодіння) чужою річчю. Добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні даного спору про набувальну давність суд врахувує добросовісність саме на момент передачі позивачці майна (речі), тобто на початковий момент, який включається в повний строк давності володіння, визначений законом. Позивачка, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном була впевнена, що на це майно не претендують інші особи, і вона отримала це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього відповідно до ч.3 ст. 344 ЦК України.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 з 1993 року по теперішній час проживає та зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 17 вересня 1997 року відділом приватизації державного житлового фонду Трускавецького міськвиконкому згідно розпорядження від 17.09.1997 року № 426, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної, спільної сумісної власності: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Право власності зареєстровано Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», запис у реєстровій книзі № 3506. На вказану квартиру виготовлений технічний паспорт, у якому зазначена технічна характеристика квартири, план квартири та план-схема підвалу, площа якого становить 23,4 кв.м.

Факт користування позивачкою підвальним приміщенням стверджується актом № 41 від 29.12.2016 року, складеним комісією ТОВ «Комфорт-Сервіс», актом обстеження нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 від 13.06.2017 року, квитанціями про оплату житлово-комунальних послуг, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до довідки № 28/03, від 25.03.2019 року КП Трускавецької міської ради «Трускавецьтепло», яка знаходиться в матеріалах справи, підвальне приміщення площею 23,4 кв.м. закріплене за квартирою АДРЕСА_1 .

Згідно з висновком експертного будівельно-технічного дослідження № 3-20Д від 13 березня 2020 року, яке знаходиться в матеріалах справи, цокольні приміщення І, ІІ (план квартири, план підвалу) є ізольованими, мають окремий вхід з вулиці та не мають входу до першого поверху будинку. Через зазначені приміщення проходить транзитна лінія електропередачі, стояк холодного водопостачання, який перекривається краном за межами приміщень. На каналізаційному стояку відсутня ревізія. Стояк центрального опалення обрізаний. Цокольні приміщення І, ІІ (план квартири, план підвалу) є нежитловими приміщеннями багатоквартирного будинку.

В матеріалах справи наявний висновок експертного дослідження за результатами проведення технічного дослідження документу № 1152/1153/17-33 від 06.03.2017. Досліджуваний документ - оригінал технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 3506), з планом підвалу площею 23,4 кв. м. На вирішення технічного дослідження документів ставилися питання:

- чи піддавались змінам рукописні тексти у техпаспорті, якщо так, то який первісний зміст цих записів?

-чи вносилися зміни у план-схему технічного паспорту, а саме: в план підвалу шляхом підчистки, виправлення, змивання, травлення?

За результатами експертного дослідження дано висновки: у технічному паспорті на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 3506), з планом підвалу площею 23,4 кв. м. - досліджувані рукописні записи, лінії плану квартири та плану підвалу змінам шляхом підчистки, дописки, травлення, виправлення тощо - не піддавалися, тобто всі реквізити наданого на дослідження документу, а саме: рукописні записи, лінії плану квартири та плану підвалу, є первісними.

Тому суд не приймає до уваги копію технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , поданого представником Трускавецької міської ради, в якому зазначена площа підвалу в розмірі 6,3 кв. м.

Згідно довідки Трускавецької міської ради № 18/29-2110/1 від 24.12.2020 року, яка знаходиться в матеріалах справи, в архіві Трускавецької міської ради відсутні документи, щодо власника підвальних приміщень площею 27,8 кв. м. у житловому будинку по АДРЕСА_2 .

В матеріалах справи також відсутні докази того, що вказаний підвал знаходиться на балансі ОСББ "Будівельник - 2016", що і ствердив в судовому засіданні голова ОСББ "Будівельник-2016" А.Мочило.

Враховуючи те, що в судовому засіданні не встановлено власника нерухомого майна, тому суд приходить до висновку, що підвальні приміщення площею 27,8 кв. м. у житловому будинку по АДРЕСА_2 є безхазяйними.

Судом також встановлено, що згідно протоколу загальних зборів ОСББ "Будівельник-2016", мешканці будинку АДРЕСА_2 прийняли рішення про приватизацію нежитлового підвального приміщення у даному будинку, площею 27,8 кв. м. ОСОБА_1 .

Згідно акту від 26.12.2020 року, складеного комісією ОСББ "Будівельник-2016", 26.12.2020 року, водоканалізаційні труби підвального приміщення винесені в підвал загального користування з кранами, про що повідомлено голову ОСББ "Будівельник-2016" ОСОБА_6 .

Що стосується площі підвальних приміщень, позначених літ. І, ІІ у технічному паспорті, що знаходяться у житловому будинку по АДРЕСА_2 , де значиться площа 23,4 кв. м., то в ході проведення експертного будівельно-технічного дослідження № 3-20Д від 13 березня 2020 року, встановлено площу цокольного приміщення І - 17,3 кв. м., ІІ - 10,5 кв. м., що сумарно становить 27,8 кв.м.

Суд не приймає до уваги заяву представника Трускавецької міської ради про застосування позовної давності, оскільки така є безпідставною.

Таким чином, в судовому засіданні доведено, що володіння позивачкою нежитловим приміщенням загальною площею 27,8 кв. м., яке знаходиться у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 та позначене літ. І, ІІ у технічному паспорті на квартиру АДРЕСА_1 - є добросовісним, відкритим, безперервним та триває більш як 10 років, про що позивачка надала суду достатньо доказів, тому суд вважає за можливе визнати за позивачкою право власності на вказане нерухоме майно за набувальною давністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак позивачка просить суд судові витрати покласти на неї, тому такі не підлягають стягненню з відповідачів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 344 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 264-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати право власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення загальною площею 27,8 кв. м., яке знаходиться у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 та позначене літ. І, ІІ у технічному паспорті на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 02.02.2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається учасниками справи до або через Трускавецький міський суд Львівської області.

Суддя: В. Т. Грицьків