Рішення № 94651964, 21.01.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3074/20

пр.№ 2/464/416/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.2021 Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.,

секретаря судового засідання Бігун Ю.І.

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Новосядло В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Драган,1» до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа – ОСОБА_3 про скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради,-

в с т а н о в и в:

Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Драгана, 1» (далі по тексту ОСББ) звернулось до суду з позовом до Львівської міської ради в особі виконавчого комітету Львівської міської ради про скасування рішення Виконкому від 15.06.2018 № 631 «Про надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру та подальше її використання».

Обгрунтовує позов тим, що 01.11.2017 утворена комісія, яка передала житловий комплекс АДРЕСА_2 з балансу ЛКП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на баланс ОСББ «Драгана, 1». Передача житлового комплексу проведена, згідно акту приймання-передачі передано також і спірне нежитлове приміщення, зазначене як колясочна (21,1 кв. м). Натомість, 15.06.2018 Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийняте рішення №631, яким дозволено ОСОБА_3 здійснити переобладнання нежитлових приміщень (пл.21,1 кв.м) у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру. Наполягає, що ОСОБА_3 немає жодного відношення до даного будинку, вона не є ні співвласником, ні мешканцем будинку АДРЕСА_2 , тому є особою, котра незаконно заволоділа нежитловим приміщенням (колясочною). Вважає, що відповідач прийняв рішення, яким надав дозвіл ОСОБА_3 проживати у колясочній, тоді як таке питання співвласниками житлового будинку не вирішувалось, не ставилось на голосування і рішення загальних зборів з цього питання не приймалось. Вважає, що спірне приміщення, яке передане на баланс ОСББ, є у спільній власності мешканців будинку, не перебуває у комунальній власності міста, тому відповідач, не будучи власником чи розпорядником приміщень у будинку, прийняв рішення незаконно, з порушенням прав співвласників ОСББ. Просить в судовому порядку скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №631 від 15.06.2018, на підставі якого ОСОБА_3 незаконно має право користуватись нежитловим приміщенням (колясочною).

Ухвалою від 18.06.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 06.07.2020 прийнято позов до провадження і призначено підготовче судове засідання.

Від відповідача до суду надійшов відзив, з якого вбачається, що пред`явлений позов вважає необгрунтованим. Зазначає, що приміщення колясочної втратило своє функціональне призначення і припинило бути допоміжним, починаючи з часу забудови будинку. Наполягає, що спірне приміщення колясочної використовувалось не мешканцями, а працівниками ЛКП "Під Зуброю", двірники зберігали в спірному приміщенні свій інвентар. Вважає, що жодним чином права співвласників ОСББ не порушено, оскільки вони ніколи не користувались цим приміщенням, тому на них не розповсюджується правовий режим спільної власності мешканців будинку. Зазначені нежитлові приміщення належать до комунальної власності міста, тому Львівська міська рада - орган місцевого самоврядування, котрий представляє та приймає рішення від імені територіальної громади міста Львова, прийняло рішення, яким дозволила ОСОБА_3 провести переобладнання нежитлового приміщення у житло. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 03.08.2020 надала письмові пояснення, з яких вбачається, що позов вважає безпідставним. Зазначає, що у ОСОБА_3 наявні всі необхідні дозвільні документи для проведення переобладнання нежитлових приміщень під квартиру АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 має право проводити таке переобладнання на законних підставах. Наполягає, що приміщення загальною площею 21,1 кв.м під індексами ХХ - під інд.ХХ-1 (пл.3,4 кв.м), під інд. ХХІ (пл.11,7 кв.м), під інд. ХХІ-1 (пл.0,9 кв.м) ще задовго до прийняття оскаржуваного рішення втратили функціональне призначення по забезпеченню експлуатації будинку й побутового обслуговування його мешканців та становлять/являють собою сукупність нежитлових приміщень, які мають сполучення між собою та окремий вихід на сходову клітку, коридор, і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин. Вказала, що ОСОБА_3 працювала двірником, не маючи іншого житла, з 1997 року проживала у спірному приміщенні разом з донькою, переобладнала таке і на даний час згідно висновку спірне приміщення придатне для житла. На даний час ОСОБА_3 внаслідок дій голови ОСББ змушена проживати тимчасово у своєї сестри, є інвалідом ІІ групи, онкохворою, потребує догляду. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав. Вказав, що 01.11.2017 комісією житловий комплекс за адресою АДРЕСА_2 передано з балансу ЛКП «Під Зуброю» на баланс ОСББ «Драгана, 1». Згідно з актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, спірне приміщення - колясочна (21,1 кв. м.) визначено як нежитлове. Вважає, що прийняте 15.06.2018 Виконавчим комітетом Львівської міської ради рішення №631 «Про надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру та подальше її використання» є незаконне, оскільки всі нежитлові і допоміжні приміщення будинку знаходяться у власності співвласників будинку, з приводу спірного приміщення Львівська міська рада у 2018 році вже не вправі приймати будь-які рішення. Наполягає, що ОСОБА_3 не вправі проживати і користуватись комунальними послугами житлового приміщення, оскільки такі питання мають бути обговорені на загальних зборах ОСББ. Просить рішення відповідача скасувати як таке, що порушує права всіх мешканців ОСББ, які сплачують внески і несуть додаткові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_2 , діючи згідно довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги заперечила в повному обсязі. Пояснила, що спірне приміщення з 1991 року, тобто з моменту введення будинку в екплуатацію використовувалось ЖЕК №114, ЛКП "Під Зуброю"для відпочинку і обігріву двірників, для зберігання інвентарю. Двірник ОСОБА_3 не маючи власного житла, стала проживати у цьому приміщенні. У червні 2017 року ОСОБА_3 звернулась про надання дозволу на переведення нежитлового приміщення (колясочної по АДРЕСА_2 ) у житлове приміщення. На засіданні громадської комісії з житлових питань при виконкомі 10.08.2017 надано дозвіл двірнику ЛКП "Під Зуброю" ОСОБА_3 на переобладнання приміщень колясочної з розширенням за рахунок частини вестибюлю під квартиру на АДРЕСА_2 . 15.06.2018 виконком на підставі наказу директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради прийняв оспорюване рішення, яким затвердив висновок міжвідомчої комісії щодо технічної можливості приведення переобладнання нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_2 під квартиру. Вважає, що рішення прийнято законно і справедливо по відношенню до ОСОБА_3 , яка в такий спосіб буде забезпечена житлом.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - адвокат Новосядло В.Р. в судовому засіданні позовні вимоги заперечила в повному обсязі. Просить врахувати, що в даному спорі слід виходити із правового статусу приміщення, незважаючи на його назву, вважає, що спірне приміщення має інше призначення ніж колясочна і припинило бути допоміжним приміщенням. Основна ознака, яка дозволяє розмежувати допоміжні та нежитлові приміщення - їх функціональне призначення, що і встановлено експертним шляхом. Спірне приміщення ніколи не було і не є допоміжним приміщенням, а відтак, не є у спільній власності співвласників багатоквартирного будинку, тому позовні вимоги є безпідставними, а оспорюване рішення ЛМР є таким, що відповідає чинному законодавству на момент його прийняття. Наполягає, що право на житло має реалізовуватися за умови вільного вибору людиною місця проживання. Покликається на практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» від 02 грудня 2010 року, в якому поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було у законному порядку встановлено про існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем. Зазначає, що у випадку задоволення позову матиме місце втрата житла для ОСОБА_3 , яка отримавши відповідне рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 631 від 15.06.2018 мала усі підстави розраховувати на законний перебіг подій. Просить відмовити у позові.

Вислухавши пояснення учасників процесу, їх доводи та заперечення, заслухавши пояснення свідка, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №14 від 10.01.2017 «Про утворення комісії з приймання-передачі житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 з балансу ЛКП «Під Зуброю» на баланс ОСББ «Драгана, 1», яким зобов`язано ЛМКП «Під Зуброю» передати на баланс ОСББ «Драгана, 1» житловий комплекс за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 звернулась 14.06.2017 із заявою про надання їй дозволу на переведення колясочної по АДРЕСА_2 в житлове приміщення (а.с.35).

З витягу з протоколу №6 засідання громадської комісії з житлових питань при виконкомі від 10.08.2017 вбачається, що надано дозвіл двірнику ЛКП «Під Зуброю» ОСОБА_3 на перепланування приміщень колясочної з розширенням за рахунок частини площі вестибюлю під квартиру на АДРЕСА_2 .(а.с.37)

01.11.2017 утворена комісія, яка передала житловий комплекс за адресою АДРЕСА_2 з балансу ЛКП «Під Зуброю» на баланс ОСББ «Драгана, 1».

Згідно з актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, колясочна площею 21,1 м.кв. визначається, як допоміжне приміщення; не передаються в управління ОСББ інші технічні приміщення (5,5 кв.м.) – нежитлові приміщення 1-го поверху з індексом ХХV. При цьому, судом встановлено, що жодних застережень стосовно приміщення колясочної, на яке претендує ОСОБА_3 в акті не має.

Наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 11.12.2017 №581 «Про затвердження акту приймання-передачі багатоквартирного будинку в цілому на АДРЕСА_2 з балансу ЛКП «Під Зуброю» Сихівської районної адміністрації в управління ОСББ «Драгана», зобов`язано ЛКП «Під Зуброю» Сихівської районної адміністрації здійснити передачу нежитлового приміщення першого поверху багатоквартирного будинку на АДРЕСА_2 , загальною площею 5,5 кв.м., позначену в технічній документації під індексом ХХV. (а.с.27)

З наказу Департаменту житлового господарства та інфраструктури від 14.05.2018 №269 вбачається, що затверджений висновок міжвідомчої комісії при виконкомі щодо технічної можливості проведення переобладнання нежитлових приміщень (площею 21,1 кв. м.) в будинку АДРЕСА_1 під квартиру. (а.с.36)

Встановлено, що 15.06.2018 Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення № 631 «Про надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру та подальше її використання»: 1. дозволити ОСОБА_3 здійснити переобладнання нежитлових приміщень (заг. пл.21,1 кв.м) у будинку АДРЕСА_2 під квартиру АДРЕСА_3 відповідно до проектних пропозицій ФОП ОСОБА_5 , яка буде складатись з однієї житлової кімнати, пл.5,0 кв.м, кухні-ідальні пл.9,8 кв.м, суміщеного санвузла пл.2,9 кв.м, коридору пл. 3,4 кв.м. 2. Громадянці ОСОБА_3 у встановленому порядку отримати технічні умови на інженерне забезпечення об`єакта. 3. Сихівській районній адміністрації надати висновок про відповідність здійсненого переобладнання нежитлових приміщень (заг. площею 21, 1 кв. м.) в будинку АДРЕСА_4 . Після виконання пункту 3 цього рішення надати нежитловим приміщенням у будинку АДРЕСА_5 .5. Вважати квартиру АДРЕСА_6 службовою Сихівської районної адміністрації. 6. Департаменту житлового господарства та інфраструктури провести закріплення службової квартири АДРЕСА_6 працівнику ЛКП "Під Зуброю" ОСОБА_6 відповідно до вимог законодавства України. (а.с.18)

Допитаний судом свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що є родичкою ОСОБА_3 , котра з 1997 року не маючи власного житла, працюючи двірником, фактично проживала у спірному приміщенні. Оскільки ОСОБА_3 захворіла, має інвалідність, тому вона допомагала збирати технічну документацію. Пояснила тривалість розгляду цього питання бюрократією процедури, на даний час ОСОБА_3 перебуває у лікарні.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З`ясовано, що жодних рішень стосовно оформлення чи видачі ордеру на жиле приміщення, в тому числі стосовно закріплення як службового приміщення за ОСОБА_3 (спеціальний ордер), про зміну статусу допоміжного приміщення по АДРЕСА_2 , не приймалось, жодних дозволів чи будь-яких дозвільних документів на перепланування приміщень колясочної під житлову квартиру не видавалось. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 4 17-VІІІ, допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Згідно з ч. 2 ст. 382 ЦК України всі власники квартир і нежилих приміщень в багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (в тому числі допоміжні). Тобто право володіння, користування та розпорядження допоміжними приміщеннями мають усі співвласники житлового будинку. Дане положення закріплене в ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», відповідно до якої спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників, таким чином співвласники багатоповерхового будинку є власниками допоміжних приміщень (якщо мова іде про допоміжні приміщення: колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти та машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери й інші підсобні й технічні приміщення). Допоміжні приміщення (кладові, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

У рішеннях Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004 та від 09.11.2011 № 14-рп/2011 зазначено, що підтвердження права власності на допоміжні приміщення, конструктивні елементи будинків і зовнішнього благоустрою не вимагають додаткових дій із боку власників квартир. Власники квартир є власниками допоміжних приміщень, конструктивних елементів зовнішнього та внутрішнього благоустрою, незалежно від способів отримання права власності на квартири (під час приватизації чи в разі здійснення цивільно-правових угод).

Чинним законодавством не передбачено механізм передачі у власність громадян допоміжних приміщень будинку, також як і право власників квартир багатоквартирних будинків на розпорядження своєю частиною зазначених приміщень. Допоміжні приміщення стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з набуттям громадянами права власності на квартири у відповідності з вимогами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Для підтвердження набутого в такий спосіб права на допоміжні приміщення не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. При цьому розмір частки в майні будинку кожного співвласника визначається для кожного з них пропорційно розміру квартири, яка є їхньою власністю. Наявність частки у спільній власності власників квартир не означає, що власники можуть здійснювати відчуження своєї частки окремо від відчуження квартири. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Зазначені приміщення, що знаходяться у спільній власності, є невід`ємною частиною будинку, а тому переходять до набувача разом з відчуженням самої квартири. Разом з тим, кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Передача об`єктів, що належать до спільного майна багатоквартирного будинку в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам можна виключно за рішенням загальних зборів об`єднання співвласників за умови, що не будуть погіршені умови експлуатації багатоквартирного будинку. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень, зокрема, на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Судом з`ясовано, що згідно протоколу №7 зборів співвласників багатоповерхового будинку " АДРЕСА_2 " від 26.01.2020 прийнято рішення щодо ліквідації прибудови на 1 поверсі.

Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до статті 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Окрім цього ч. 1 та ч. 2 ст. 386 ЦК України зазначає, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішення Виконавчого комітету Львівської Міської ради №631 від 15.06.2018 «Про надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру та подальше її використання» прийняте із порушенням прав співвласників, після передачі будинку ОСББ, в тому числі, приміщення про яке виник спір по даній справі, без з`ясування думки співвласників, без обговорення на загальних зборах. Тому спірне рішення підлягає скасуванню, а порушені права всіх співвласників будинку АДРЕСА_2 слід відновити.

Позиція представників відповідача і третьої особи про те, що ОСОБА_3 на законних підставах проживає у квартирі як службовій не береться судом до уваги. Дійсно, право на житло має реалізовуватися за умови вільного вибору людиною місця проживання. Повага до права людини на житло закріплена також у статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до положень цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними та достатніми є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи і які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Убачається, що третя особа ОСОБА_3 працювала двірником в ЛКП "Під Зуброю", доказів її тривалого проживання в колясочній суду не надано, договір між ЛКП "Під Зуброю" і ЛМР стосовно нежитлового приміщення (колясочної) не укладався, не продовжувався. При цьому, встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована на адресою АДРЕСА_7 з 2015 року і суд звертає увагу на те, що реєстрація місця проживання нерозривно пов`язана з правом проживання та користування житлом.

Таким чином, вимоги позивача про скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №631 від 15.06.2018 «Про надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру та подальше її використання», є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 102 грн.

На підставі ст.ст.319, 321, 386 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 631 від 15.06.2018 "Про надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру та подальше її використання".

Стягнути з бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Львівської міської ради на користь ОСББ "Драгана, 1" судові витрати у розмірі 2102 гривні.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСББ "Драгана, 1", м.Львів, вул.Драгана, 1, ЄДРПОУ 40650791.

Відповідач:Виконавчий комітет Львівської міської ради, м.Львів, пл.Ринок, 1.

Третя особа: ОСОБА_3 , АДРЕСА_8 , ІПН НОМЕР_1 .

Рішення суду виготовлено та підписано 01.02.2021.

Суддя О.Ю.Горбань