
Справа № 462/6676/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2021 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Мруць І.С.,
за участю секретаря Бардійовської І.Р.,
учасники справи:
скаржник(боржник) –ОК «Житлово-будівельний кооператив «Дольче Віта»,
стягувач - ОСОБА_1 ,
Франківський відділ державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за скаргою представника обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дольче Віта» Барбадин-Дунець Наталії Михайлівни про скасування постанови про відкриття провадження у виконавчому провадженні №63455906, винесеної 30.10.2020 року старшим державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) БорськимРусланом Михайловичем, стягувач – ОСОБА_1 ,
за участю представника обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дольче Віта» - Цепко Ірини Степанівни, представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 ,
встановив:
голова ОК «Житлово-будівельний кооператив «Дольче Віта» Барбадин-Дунець Н.М. звернулася до суду із скаргою, в якій просить скасувати постанову про відкриття провадження провадженні №63455906, винесеної 30.10.2020 року старшим державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) Борським Р.М. Скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова винесена виконавцем Франківського відділу ДВС у м.Львові, хоча виконавчий документ виданий Залізничним районним судом м.Львова, юридичною адресою Кооперативу є проспект Чорновола, 45Б у місті Львові, який належить до Шевченківського району міста, адреса місця знаходження майна Кооперативу – вулиця Залізнична, яка знаходиться у Залізничному районі. Вважає, що відкриття провадження виконавчою службою Франківського району є необґрунтованим.
Зазначає, що в резолютивній частині ухвали Залізничного районного суду м.Львова від 28.10.2020 року у справі №462/6676/20, на підставі якої видано виконавчий лист, вказано, що така має виконуватися саме Залізничним відділом ДВС.
На її думку, коли вимога, зазначена у виконавчому документі стосується виконання дій, то виконавче провадження повинне бути відкрите за юридичною адресою боржника. Закон не надає державному виконавцю повноважень змінювати вимоги виконавчого документа, інтерпретувати на власний розсуд ті чи інші відомості, встановлювати відсутні відомості з будь яких інших джерел.
Наголошує на тому, що оскаржувана постанова містить дві вимоги, адресовані двом різним суб`єктам (боржникам). Лише одна з них носить заборонний характер, який повинен бути виконаний ОК «Житлово-будівельний кооператив «Дольче Віта». Інша стосується невизначеного кола осіб і не носить заборонний характер конкретно для боржника у справі, тому виконання такої вимоги останній є неможливим. Вважає, що виконавець не мав права зазначати таку вимогу в оскаржуваній постанові.
24.11.2020 року представником ОСОБА_1 – ОСОБА_2 було подано до суду заперечення на скаргу, у яких він зазначив, що остаточне рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОК «ЖБК «Дольче Віта» ще не прийнято, а відтак скаржнику слід було звертатися до суду із позовом про визнання незаконною постанови, а не звертатися із скаргою в порядку судового контролю. Наголосив на тому, що принцип гарантії виконання судових рішень є невід`ємною складовою кожного на судовий захист, а право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Додає, що фактичним місцезнаходженням (місцем перебування) офісу кооперативу є місто Львів вулиця Антоновича, будинок 115б, офіс 3, що у Франківському районі міста Львова, про що свідчать офіційні листи, скеровані ЖБК «Дольче Віта» за підписом голови кооперативу. Натомість кореспонденція за адресою, вказаною у ЄДР не отримується.
05.01.2021 року Франківським відділом ДВС до суду скеровано копії матеріалів виконавчого провадження №63455906, у якому 30.10.2020 року винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження.
27.01.2021 року представником ОК «ЖБК «Дольче Віта» - Цепко І.С. надіслано до суду відповідь на заперечення на скаргу, у якій вона, крім зазначення обставин, викладених у самій скарзі, зазначає про право боржника на подачу скарги на дії державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову в здійсненні вказаних дій. Виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій, а відтак вважає, що виконавче провадження повинно бути відкритим за юридичною адресою боржника. Додає, що за адресою м.Львів вул.Антоновича, 115б ЖБК «Дольче Віта» ніколи не реєструвалось, не мало жодних офісів, представництв, філій, та не проводило діяльність.
У судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_3 крім доводів, викладених в скарзі та відповіді на заперечення на скаргу, зазначила, що акт від 03.11.2020 року державним виконавцем складено не за юридичною адресою боржника. За адресою, яка зазначена виконавцем як місце перебування АДРЕСА_1 , знаходиться адвокатське об`єднання, з яким співпрацює ЖБК «Дольче Віта». На її думку, листи ОК «ЖБК «Дольче Віта» могли надсилатися цим адвокатським об`єднанням із зазначенням їх адреси.
Додала, що стягувач не звертався до інших відділів ДВС для виконання рішення.
Представник Франківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив. Франківський ДВС був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.
Стягувач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася.
У судовому засіданні представник стягувача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , крім доводів, викладених в запереченні на скаргу, зазначив, що усі листи, які стягувач надсилала за адресою м.Львів проспект Чорновола, 45Б поверталися їй неврученими. В ухвалі Залізничного районного суду м.Львова від 28.10.2020 року не зазначено, який саме відділ ДВС повинен виконувати судове рішення. Вважає, що скаржник не довів, що винесенням оскаржуваної постанови порушено його права чи інтереси.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі учасників процесу, які не з`явилися у судове засідання, на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 28.10.2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОК «ЖБК «Дольче Віта» про визнання майнових прав задоволено частково. Заборонено відчуження майнових прав нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , розташованого на 1-му поверсі під проектним № 6 (секція 1.2) у багатоквартирному житловому буднику, проектованою площею 31, 34 кв.м.; заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , розташоване на 1 -му поверсі під проектним № 6 (секція 1.2) у багатоквартирному житловому буднику, проектованою площею 31, 34 кв.м. Зазначено, що боржником є обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Дольче Віта», стягувач – ОСОБА_1 (а.с.9-12).
Судом встановлено, що 30.10.2020 року старшим державним виконавцем Франківського відділу ДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Борським Р.М. розглянута заява ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження на примусове виконання ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 28.10.2020 року у справі №462/6676/20 (а.с.58).
Постановою від 30.10.2020 року відкрито виконавче провадження №63455906 з виконання ухвали №462/6676/20, виданого Залізничним районним судом м.Львова 28.10.2020 року, про заборону відчуження майнових прав нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , розташованого на 1-му поверсі під проектним № 6 (секція 1.2) у багатоквартирному житловому буднику, проектованою площею 31, 34 кв.м.; заборону будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , розташоване на 1-му поверсі під проектним № 6 (секція 1.2) у багатоквартирному житловому буднику, проектованою площею 31, 34 кв.м. Зазначено, що боржником є обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Дольче Віта», стягувач – ОСОБА_1 (а.с.57).
Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дольче Віта» є місто Львів проспект Чорновола, будинок 45Б (а.с.13).
Згідно із копією повідомлення про порушення Договору про сплату пайових внесків у Житлово-будівельний кооператив «Дольче Віта» №1.2к/17 від 06 лютого 2017 року, копією листа, надісланого скаржником ОСОБА_1 , ОК «ЖБК «Дольче Віта» вказувало свою адресу як місто Львів вул.Антоновича, 115б, оф.3 (а.с.36, 63).
Відповідно до вимог ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення – це акт ухвалений відповідно до норм матеріального та процесуального права, що є результатом здійснення правосуддя, тобто наслідком встановлених у справі обставин.
Відповідно до ст.258 ЦПК України, судовими рішеннями є ухвали, рішення, постанови, судові накази.
Судове рішення є обов`язковим до виконання.
На підставі ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Крім того, виконання рішення суду - є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.
У справі «Півень проти України» ЄСПЛ констатував порушення статті 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдано недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зауважував, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у державі, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (наприклад, справа «Жовнер проти України» від 29 червня 2004 року, заява № 56848/00, § 33). Право на звернення до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби правова система держав-учасниць Конвенції допускала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання, залишалося би невиконаним по відношенню до однієї зі сторін всупереч її інтересам. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Таким чином, принцип гарантії виконання судових рішень є складовою гарантованого ст..6 Конвенції права на справедливий суд та невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Засобом юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень (пункт 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах").
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, порушено їх права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).
Судом встановлено, що 28.10.2020 року ухвалено судове рішення – ухвалу про забезпечення позову, яка, як зазначено в її резолютивній частині, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
За наведених обставин, беручи до уваги положення закону та існування ухвали суду, яка підлягає виконанню, суд критично ставиться до доводів представника стягувача про те, що скаржник не мав права на звернення до суду шляхом подання скарги на дії державного виконавця, оскільки у справі не ухвалено остаточного рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Частиною 4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.
При вирішенні питання правомірності проведення виконавчих дій Франківським відділом державної виконавчої служби суд враховує, що оскаржуваною постановою виконавче провадження відкрито за місцем перебування ОК «ЖБК «Дольче Віта» за адресою, яку сам боржник зазначав у своїй кореспонденції, як адресу свого місця знаходження (м.Львів вул.Антоновича, 115б, оф.3), та яка, згідно територіального поділу міста Львова, належить до Франківського району. При цьому, Закон не визначає місце перебування боржника як місце його реєстрації чи юридичну адресу такого.
Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Згідно із п.3 ч.3 ст.18 цього Закону, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Так, разом із заявою про відкриття виконавчого провадження стягувачем на підтвердження підвідомчості виконання ухвали суду до Франківського відділу ДВС було подано копію листа ОК «ЖБК «Дольче Віта» із зазначенням на ньому адреси місця знаходження кооперативу - м.Львів вул.Антоновича, 115б, оф.3, копії конвертів, які на її думку, підтверджували відсутність Кооперативу за місцем його юридичної адреси.
Водночас, суд враховує, що кореспонденція (судові повістки), яка надсилалася судом на адресу ОК «ЖБК «Дольче Віта», зазначену представником у скарзі, а саме: м.Львів проспект Чорновола, буд.45Б, поверталася до суду неврученою із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.44, 74).
Суд не бере до уваги посилання представника боржника на ч.3 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій. На думку суду, вимога про заборону відчуження майнових прав нежитлового приміщення не є зобов`язанням вчинити певні дії, а навпаки – утриматися від вчинення певних дій, що дозволяє виконавцю в даному випадку керуватися правилами альтернативної підвідомчості.
Суд також не бере до уваги доводи представника скаржника про те, що за адресою м.Львів вул.Антоновича, 115б, оф.3, знаходиться адвокатське об`єднання, яке могло надавати послуги ОК «ЖБК «Дольче Віта», оскільки цей факт є припущенням представника скаржника, та жодних доказів цьому суду не подано. Крім цього, дана обставина скаржником не зазначалася ні у скарзі, ні у відповіді на заперечення на скаргу.
Доводи представника скаржника про те, що стягувач ОСОБА_1 не зверталася до жодного іншого відділу ДВС є необґрунтованими, тому що право вибору органу виконання судового рішення належить лише стягувачу.
Щодо об`єднання в оскаржуваній постанові двох вимог, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.2 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.
Відповідно до ч.1 ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Представник скаржника - ОК «ЖБК «Дольче Віта» зазначив, що друга вимога, зазначена в оскаржуваній постанові, а саме заборона будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , розташоване на 1-му поверсі під проектним № 6 (секція 1.2) у багатоквартирному житловому буднику, проектованою площею 31, 34 кв.м., не стосується боржника.
Однак, суд враховує, що при цьому представник боржника не вказав, яким чином ця обставина порушує його права чи свободи, що було б підставою для захисту чи поновлення таких.
Зважаючи на те, що принцип виконання судового рішення превалює над усіма іншими міркуваннями, боржником не доведено порушення його прав при включенні до оскаржуваної постанови іншої вимоги, суд вважає, що сама по собі дана обставина не може бути єдиною підставою для скасування постанови державного виконавця.
Також суд не бере до уваги доводи представника скаржника про те, що резолютивна частина ухвали Залізничного районного суду м.Львова від 28.10.2020 року містить пряму вимогу про виконання такої ухвали Залізничним відділом державної виконавчої служби, оскільки вони не відповідають дійсності. При постановленні ухвали суд зазначив лише, що така підлягає негайному виконанню.
Таким чином суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) Борського Р.М. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №63455906від 30.10.2020 р. та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №63455906 від 30.10.2020 року за ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 28.10.2020 року у справі №462/6676/20, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 18, 76-89, 258, 259, 260, 353, 354, 447-451, 453 ЦПК України,
постановив:
у задоволенні скарги представника обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дольче Віта» Барбадин-Дунець Наталії Михайлівни про скасування постанови про відкриття провадження у виконавчому провадженні №63455906, винесеної 30 жовтня 2020 року старшим державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) Борським Русланом Михайловичем, стягувач – ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Учасники справи:
Скаржник – Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Дольче Віта» (адреса згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м.Львів, проспект Чорновола, 45Б, ЄДРПОУ 39850184);
Стягувач – ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Орган стягнення – Франківський відділ державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (місце знаходження: м.Львів вул.Конотопська, 6/8, ЄДРПОУ 35009269).
Повний текст ухвали складений 04 лютого 2021 року.
Суддя: І.С. Мруць
Судове рішення № 94651700, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 03.02.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 462/6676/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: