Рішення № 94651414, 26.01.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7281/20

Провадження №2/461/195/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2021 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Пелех О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ЛКП «Цитадель – центр» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості -

в с т а н о в и в:

ЛКП «Цитадель – центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово – комунальні послуги за період 01.01.2015 року до 01.09.2020 року, в розмірі 21079,53 грн. та судовий збір в розмірі 2102 грн.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що будинок АДРЕСА_1 , перебуває на балансі та утриманні ЛКП «Цитадель-центр». Відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_2 . Між сторонами склалися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі відкритого особового рахунку. Згідно відомості про нарахування та оплату послуг на утримання будинку та прибудинкової території за період 01.01.2015 року по 01.09.2020 року, становить 21079,53 грн. Окрім того, позивач зазначив, що 14.03.2019 року Галицьким районним судом у м. Львові у справі №461/1344/19 було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ЛКП «Цитадель-центр» заборгованості за надані житлово-комунальні послу ги в розмірі 12 725 грн. 56 коп., однак ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 11.04.2019 року судовий наказ скасовано. Також позивач зазначив, що жодних актів-претензій від відповідачів протягом усього строку надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території не надходило, що також є одним з доказів належного виконанням обов`язків ЛКП «Цитадель-центр». Просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 18.09.2020 року позовну заяву ЛКП «Цитадель – центр» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості залишено без руху.

09.10.2020 року на виконання вимог ухвали Галицького районного суду м.Львова від 18.09.2020 року позивачем надано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 12.10.2020 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

06.11.2020 року на адресу Галицького районного суду м.Львова від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що позивач необґрунтовано просить стягнути заборгованість за період з 01.01.2015 року по 01.09.2020 року, що виходить за межі, встановленого законодавством України, строку позовної давності. Окрім того, відповідач зазначила, що ЛКП «Цитадель – центр» до матеріалів справи не долучено жодних доказів надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території. ОСОБА_1 стверджує, що позивач фактично надає послуги лише щодо вивезення сміття та освітлення будинку за адресою: АДРЕСА_1 , будь-яких інших послуг щодо утримання будинку та прибудинкової території позивач за відповідною адресою не здійснює, позивач не проводить ремонтні роботи, жодним чином не реагує на відповідні звернення власників квартири, не надає житлово-комунальні послуги відповідно до законодавства України. Окрім того, відповідач зазначила, що Галицьким районним судом м.Львова розглядається цивільна справа №461/8463/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Львівського комунального підприємства «Цитадель-Центр» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири.

Також, відповідач стверджує, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є неналежними відповідачами у справі, оскільки такі постійно проживають за межами України та не отримують будь – яких житлово – комунальних послуг, відтак просить суд визнати їх неналежними відповідачами у даній справі.

Отже, відповідач визнала позов в частині надання позивачем послуг щодо вивезення сміття та освітлення будинку в межах строку позовної давності, а саме за період з 22.08.2017 року - 22.08.2020 рік та просить провести перерахунок заборгованості. В іншій частині позовних вимог просить відмовити.

26.01.2021 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку заборгованості, відомості про нарахування та оплату послуг утримання будинку та прибудинкової території, а також повідомлення про оплату житлово – комунальних послуг.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Виклик сторін до суду був здійснений шляхом скерування судових повісток на поштову адресу сторін, а також через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Галицького районного суду м. Львова).

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до ст.162 ЖК України громадянин, якому належить квартира (будинок) на праві приватної власності, зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг відносяться, зокрема, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів, тощо).

Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються ЛКП, мешканцями розроблені у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України та затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 561 від 31.05.2012 року «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові індивідуально по кожному будинку».

Згідно зі статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

У статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п.5 ч. 3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду (справа № 210/5796/16-ц) від 18 березня 2019 року, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 , перебуває на балансі та утриманні ЛКП «Цитадель-центр», яке створено відповідно до ухвали Львівської міської ради, а основним завданням діяльності визначено утримання, обслуговування та ремонт житлових будівель.

ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу ВАМ № 458971 від 22.07.2003 року та витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.08.2003 року №1336279 та №1336362 /а.с.8-11/.

Для здійснення оплати комунальних послуг мешканцям квартири АДРЕСА_1 у вищевказаному будинку відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Позовні вимоги про стягнення заборгованості по оплаті за надані житлово - комунальні послуги, ЛКП «Цитадель- центр» обґрунтовує наявністю заборгованості за період з 01.01.2015 року по 01.09.2020 року, розмір якої становить 21079,53 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями про нарахування та оплату послуги за утримання будинку та прибудинкової території.

Однак, слід зазначити, що розрахунок належних до сплати платежів не є належним та допустимим доказом надання послуг.

Матеріали справи містять нарахування заборгованості помісячно по кожній складовій послуги з утримання будинку і прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 , у якому зазначено складові плати за утримання будинку і споруд та прибудинкової території за вказаною адресою, якими, зокрема, є: прибирання сходових кліток, прибирання прибудинкової території, освітлення МЗК, електрика місць загального користування, обслуговування аварійними службами, обслуговування димовентиляційних каналів, обслуговування систем водопостачання - водовідведення, обслуговування поточного ремонту, витрати на дератизацію, вивезення твердих побутових відходів, їх розрахунок, який включається в оплату за житлово - комунальні послуги, які повинен сплачувати відповідач.

На підтвердження позовних вимог ЛКП «Цитадель-центр» долучено до матеріалів справи копію договорів про постачання електричної енергії та вивезення твердих побутових відходів. Однак, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження надання послуг, за які нараховується плата, зокрема в матеріалах справи відсутні договори на обслуговування систем водопостачання - водовідведення, про надання послуг з дератизації, прибирання сходових кліток та прибудинкової території, тощо.

Позивач, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надав суду належних та допустимих доказів надання зазначених послуг саме у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження надання всіх інших послуг, оплата за які є складовою нарахування оплати за утримання будинку і споруд та прибудинкової території.

Окрім того, відповідач ОСОБА_1 просила до спірних правовідносин застосувати строк позовної давності.

Відповідно до вимог ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, та загальний строк якої встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно зі ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, пред`явленням особою позову до одного із кількох боржників, а також, якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з частиною другою статті 264 ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи її частиною. На підставі припису частини другої статті 264 ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб`єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі (справа №712/8916/17 від 7.07.2020 року).

Оскільки, подання позивачем заяви про видачу судового наказу не перервало загальної позовної давності, остання не спливла до тих щомісячних платежів, від моменту прострочення яких до дня звернення до суду з позовом не минуло 3 роки.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 визнала позов в частині надання позивачем послуг щодо вивезення сміття та освітлення будинку в межах строку позовної давності, а саме за період з 22.08.2017 року - 22.08.2020 рік. Оскільки зазначені позовні вимоги ОСОБА_1 визнала, то підставність таких не потребує доведення.

Враховуючи те, що відповідач визнала позовні вимоги в частині надання позивачем послуг щодо вивезення сміття та освітлення будинку за період з 22.08.2017 року - 22.08.2020 рік, що згідно відомостей про нарахування та оплату послуг утримання будинку та прибудинкової території та складових тарифу становить 3429,31 грн., суд дійшов висновку, що саме така сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Окрім того, судом не приймається до уваги покликання відповідача ОСОБА_1 на те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є неналежними відповідачами у справі, оскільки такі постійно проживають за межами України та не отримують будь – яких житлово – комунальних послуг, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , відтак, відповідно до ст.162 ЖК України зобов`язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

На підставі вищенаведеного, оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає що позов підлягає до часткового задоволення.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 340,96 грн. (з розрахунку 3429,31/ 21079,53 х 2102 = 340,96 грн.).

Керуючись ст.ст.19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.624, 256, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 10, 13, 76, 81, 141, 247, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ЛКП «Цитадель – центр» заборгованість у розмірі 3429 (три тисячі двадцять дев`ять) грн. 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЛКП «Цитадель – центр» сплачений судовий збір в розмірі 113 (сто тринадцять) грн. 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ЛКП «Цитадель – центр» сплачений судовий збір в розмірі 113 (сто тринадцять) грн. 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ЛКП «Цитадель – центр» сплачений судовий збір в розмірі 113 (сто тринадцять) грн. 99 коп.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів,з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ЛКП «Цитадель – центр», адреса: 79000, м. Львів, вул. Коперника, 22, ЄДРПОУ 20773129.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , ІПН НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_6 .

Суддя Зубачик Н.Б.