Ухвала суду № 94651142, 04.02.2021, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/107/21

Провадження 1-кс/329/20/2021

УХВАЛА

04 лютого 2021 року Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

при секретарі – Синяк Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді Чернігівського районного суду Запорізької області Богослова Андрія Валерійовича у скарзі АТ КБ «ПриватБанк» на бездіяльність органу досудового розслідування, -

ВСТАНОВИВ:

Суддею Чернігівського районного суду Запорізької області Богословом А.В. заявлено самовідвід у скарзі АТ КБ «ПриватБанк» на бездіяльність органу досудового розслідування.

Підставою для подачі заяви є судовий спір між суддею як позивачем та АТ КБ «Приватбанк» як відповідачем з вимог розірвання договору, звідки випливає, що ОСОБА_1 як слідчий суддя не може розглядати справу скаржника – юридичної особи, позаяк має з нею власний приватноправовий спір, рішення суду з цього спору оскаржено суддею і не набрало законної сили, що може призвести до сумнівів у неупередженості судді при розгляді скарги.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» заявою не заперечує проти заявленого самовідводу.

Представник Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду заяви сповіщений належним чином.

Фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється згідно ч.4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши надані матеріали, суд доходить наступного висновку.

Так, судовим рішення від 14.12.2020р. Заводського районного суду м. Запоріжжя встановлено наявність між суддею та АТ КБ «ПриватБанк» правовідносин, передбачених ст. 1054 ЦК України, а саме - надання банківських послуг шляхом видачі картки для виплат і кредитної картки, і спір виник через покладення на позивача відповідальності за вчинення банківської операції (списання коштів). Зазначене рішення не набрало законної сили, суддею оскаржено.

Скарга АТ КБ «ПриватБанк» стосується невнесення компетентною особою в ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення згідно поданої заяви про розбиття антивандального скла банкомата цього банку в смт Чернігівка Запорізької області.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Суддя має право діяти для захисту власних прав та інтересів, зокрема в якості сторони в судовому розгляді.

На думку Європейського суду з прав людини, судді у своїй професійній діяльності мають бути вільними від особистих симпатій, уподобань, схильностей. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які свідчили б про протилежне (суб`єктивна безсторонність). Суду також належить бути безстороннім об`єктивно, тобто мати достатньо гарантій, що виключають будь-які сумніви стосовно нього. Цей аспект висуває додаткові обмеження для суддів щодо їх участі в політичному житті держави або будь-якій іншій діяльності, оскільки це може викликати підозру в їх особистій заінтересованості під час вирішення справ. Суддя не буде об`єктивно безстороннім у випадку його залежності від чогось або когось.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Саме така позиція відображена у пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, та статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року.

Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, роз`яснено, що відчуття упередженості – це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об`єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.

Згідно з підпунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов`язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Європейський суд з прав людини в питаннях неупередженості суддів щодо здійснення правосуддя у тій чи іншій справі розрізняє два підходи: суб`єктивний – тобто спробу встановити переконання або особистий інтерес певного судді у цій справі, та об`єктивний – передбачає встановлення, чи надав суддя достатні гарантії, які б виключили будь-які правомірні сумніви з цього приводу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов`язаних із спірною поведінкою судді.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).

Закон не покладає на суддю обов`язку переконувати у своїй неупередженості. Суддя (суд) своєю процесуальною та позапроцесуальною поведінкою має таку неупередженість та безсторонність транслювати, демонструючи презумпцію неупередженості судді. Якщо існують реальні підстави для самовідводу, які впливатимуть на його безсторонність, суддя має вказати про це у поданій заяві (процесуальному рішенні).

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статями КПК України.

Із наявності судового рішення, яким вирішено спір з надання банківських послуг між суддею та банком не вбачається, яким чином скарга від банку на невнесення в ЄРДР з приводу розбитого скла у банкоматі цього банку або розгляд цієї скарги може свідчити про упередженість судді, в заяві також не зазначено також про вплив на суд з метою перешкодити виконанню суддею професійного обов`язку здійснити правосуддя у справі.

Отже, суддя заявив самовідвід за відсутності підстав, визначених законом, і у задоволення цього самовідводу слід відмовити, з огляду ще й на те, що суддя має бути готовим приймати рішення у справах, які предстають перед судом. Бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження громадської упевненості в чесності судової влади виникає необхідність відсторонення судді від участі у розгляді певної справи та винесення рішення в ній, але такої необхідності наразі не вбачається, а суддя повинен так облаштувати свої особисті й ділові справи, щоб звести до мінімуму можливість їх несумісності з суддівськими обов`язками

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 76, 80 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про самовідвід відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Покопцева Д.О.