Ухвала суду № 94651085, 04.02.2021, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа № 321/1764/19

04.02.2021

1-кп/328/92/21

У Х В А Л А

Іменем України

04 лютого 2021 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., прокурора Циганія О.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисників Ганюкова В.Д., Войтенка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Токмацького районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

04.02.2021 в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про привід обвинуваченого ОСОБА_2 , який не з`явився в судове засідання без поважних причин, а також заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , мотивувавши тим, що розгляд справи триває, а ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не зникли і продовжують існувати.

ОСОБА_1 при розгляді даного клопотання поклався на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судове засіданні не з`явився.

Захисники Ганюков В.Д. та Войтенко А.В. клопотання про привід підтримали, а в частині продовження запобіжного заходу поклалися на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

За змістом ч.2 ст.318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.

Згідно зі ст.ст. 139, 140 КПК України, якщо обвинувачений або свідок, який був у встановленому порядку викликаний, не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття до нього може бути застосовано привід. Рішення про здійснення приводу приймається під час судового провадження судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого, або з власної ініціативи. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали. Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.

Згідно зі ст.323 КПК України, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляду тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого.

У відсутності обвинуваченого ОСОБА_2 , який належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, провести судове засідання неможливо, про поважність причин неявки обвинувачений не повідомляв, чим порушує покладені на нього обовязки, тому до нього слід застосувати привід.

Крім того, ухвалою від 13.09.2019 (справа №321/1320/19) слідчий суддя Михайлівського районного суду Запорізької області Машкіна Н.В., обираючи запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , зазначила про обґрунтованість підозри, а також про доведення прокурором наявності ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України про те, що ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та (або) суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

В подальшому вказані обставини неодноразово підтверджувались в суді та дія запобіжного заходу продовжувалась і наразі спливає 14.02.2021. До цієї дати завершити розгляд справи не виявляється можливим.

Відповідно до ст.331 КПК України - під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судом встановлено, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу, його продовження, на теперішній час не зникли і продовжують існувати. А саме, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання на строк від трьох до шести років позбавленням волі. Усвідомлюючи тяжкість та неминучість покарання, обвинувачений може безперешкодно покинути місце мешкання, тобто переховуватися від суду, а отже наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв`язків, попередня судимість не знята та не погашена, він вчинив злочин повторно, перебуваючи на іспитовому строку по попередньому вироку суду за аналогічний злочин. Вказане свідчить, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимою особою за злочини проти власності на шлях виправлення та перевиховання не став, знову вчинив умисний злочин проти власності, тому є достатні підстави вважати, що останній з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може переховуватись від суду.

Також судом встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, в провадженні Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України. В провадженні Широківського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України. В провадженні Карлівського районного суду Полтавської області знаходиться кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Зазначені вище обставини свідчать про можливість вчинення ОСОБА_1 нового злочину.

Судом неодноразово при продовженні ОСОБА_1 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначалось, що за місцем мешкання ОСОБА_1 характеризується з посередньої сторони, як особа, яка постійного джерела доходів не має, мешкає без реєстрації, що спонукає його до вчинення злочинів, оскільки він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти власності, проте відсутність постійного (легального) джерела доходу не виключає факту вчинення ним нового кримінального правопорушення, це вказує на наявний ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам. Однак встановлено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Також суд зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків повторного вчинення злочинів або переховування від слідства та суду».

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Доказів про наявність у ОСОБА_1 будь-яких тяжких захворювань, які перешкоджають триманню його в слідчому ізоляторі, суду не надано. Інші обставини, що перешкоджають продовженню міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні. Наявність дружини та дитини, про яких заявив ОСОБА_1 , в даному випадку на зменьшує зазначених ризиків.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження раніше обраної міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 . Будь-яких нових даних, які б вказували на можливість зміни запобіжного заходу, суду не надано.

Керуючись ст.ст.331, 369 - 372 КПК України, суд,

у х в а л и в:

В судовому розгляді оголосити перерву до 10-30 години 26.02.2021.

Доручити працівникам Михайлівського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області здійснити привід на 10 годину 30 хвилин 26 лютого 2021 року в приміщення Токмацького районного суду Запорізької області (м.Токмак, вул.Володимирська, 28) обвинуваченого ОСОБА_2 , який проживає в АДРЕСА_1 (тел. НОМЕР_1 ).

Копію ухвали про здійснення приводу негайно надіслати до Михайлівського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Контроль за виконанням ухвали в цій частині покласти на прокурора.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до 05.04.2021 включно.

Копію ухвали направити до ДУ "Вільнянська установа виконання покарань (№11)".

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали.

Суддя